Основні шляхи підвищення прибутковості на підприємстві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства займає така економічна категорія як прибуток. Це пояснюється тим, що саме прибуток є головною метою фірми.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління прибутку в процесі здійснення підприємницької діяльності.

Метою курсової роботи є:

а) визначення сутності прибутку, його видів, форм;

б) визначення основних функцій  прибутку;

в) дослідження процесу  формування та розподілу прибутку;

г) виявлення шляхів підвищення прибутку;

З цього можемо визначити задачі, що були поставленні:

а) визначити сутність прибутку, його види та функції;

б) розглянути стан прибутковості на прикладі діяльності ПАТ “Натена”;

в) розглянути основні шляхи формування та розподілу прибутку;

г) виявити шляхи підвищення розміру  прибутку.

Об’єктом дослідження є прибуток підприємства. Предмет дослідження – шляхи збільшення розміру отримуваного підприємством прибутку.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів та висновків, містить 2 рисунки, 6 таблиць, 16 формул, 23 джерела інформації. Загальний обсяг роботи без додатків 40 сторінок.

 

 

 

 

 

Ключові слова: ПРИБУТОК, СОБІВАРТІСТЬ, ЦІНА.

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРИБУТОК ЯК РЕЗУЛЬТАТ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Законодавче визначення сутності, видів та функцій прибутку
2. Формування та використання прибутку

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРИБУТКОВОСТІ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ “Натена”

1. Аналіз методів обчислення прибутку підприємства

2.2 Оцінка прибутковості та ділової активності ПАТ “Натена”

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Резерви збільшення прибутку суб’єктів господарювання
2. Ефективне управління прибутком

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Останнім часом в  економіці та фінансовій системі  України відбулись кардинальні  зміни, що є наслідком досягнення країною економічної незалежності та соціальною спрямованістю ринкової економіки. Ці зміни мають значний вплив і на діяльність та стан підприємств на території України. Отже, актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що головною задачею сучасного етапу розвитку економіки є опанування підприємцями та керівниками ефективними методами управління підприємством, зокрема, прибутком в процесі здійснення підприємницької діяльності. Тобто дослідження питань підвищення прибутковості підприємств стає дуже нагальним, що зумовлює доцільність розгляду цього питання.

Об’єктом дослідження  є прибуток підприємства та шляхи збільшення його розміру.

Метою роботи є дослідження  теоретичних основ організації, розкриття діючої практики підприємств  щодо підвищення прибутковості, а також пошук напрямків та шляхів вдосконалення цього процесу на основі систематизації наведених пропозицій щодо даного питання.

Для досягнення поставленої  мети в роботі вирішуються такі завдання:

а) дослідження ролі прибутку у господарській діяльності підприємства;

наведення сучасного  стану питання;

б) розгляд організації  роботи з формуванням, управлінням  та використанням прибутку;

в) проведення аналізу  прибутковості на прикладі діяльності ПАТ “Натена”;

г) пропозиції напрямків щодо вдосконалення системи формування, управління та використання прибутку.

Даному питанню приділяється значна увага з боку Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки, що знаходить своє відображення у  законах, постановах та інструкціях. У  вирішенні питання велику участь приймають такі автори як Бланк І. А., Кодацький В. П., Мочерний С. В., Бондар Н. М. та інші науковці. Впровадженння пропозицій та рекомендацій, наведених у роботі дозволить покращити та прискорити вирішення питань щодо прибутковості підприємств. Це дасть можливість організувати діяльність підприємств у відповідності з цілісною системою управління прибутком.

 

1. ПРИБУТОК ЯК РЕЗУЛЬТАТ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Законодавче визначення сутності, видів та функцій прибутку

 

Прибуток – найпростіша і одночасно найбільш складна категорія ринкової економіки. Він є основною і головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним мотивом діяльності підприємств в цій економіці.

Роздивляючись сутність прибутку, у  світлі сучасної економічної парадигми, слід в першу чергу підкреслити такі його характеристики:

а) прибуток являє собою форму  доходу підприємця, здійснюючого певний вид діяльності. Ця зовнішня, найбільш проста форма вираження прибутку є разом з тим недостатньою для його повної характеристики, тому що як у ряді випадків активна діяльність в будь-якій галузі може бути і не пов’язана з отриманням прибутку (наприклад, діяльність політична, благодійна і т.д);

б) прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал  з метою досягнення певного комерційного успіху;

в) прибуток не є гарантованим доходом підприємця, що вклав свій капітал в той чи інший вид  бізнесу. Він є результатом тільки вправного та успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі  ведення бізнесу підприємець  внаслідок своїх невдалих дій чи об’єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки залишитися без очікуваного прибутку, але й повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є в певному розумінні і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності;

г) прибуток характеризує не весь дохід, отриманий в процесі  підприємницької діяльності, а тільки ту частину доходу, яка є «очищеною» від затрат, понесених на здійснення цієї діяльності. Іншими словами, у кількісному виразі прибуток є показником, що являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними затратами у процесі здійснення підприємницької діяльності;

д) прибуток є вартісним  показником, вираженим у грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов’язана  з практикою узагальненого вартісного обліку усіх пов’язаних з ним основних показників - вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених затрат і т.п., а також з діючим порядком його податкового регулювання.

Із врахуванням розглянутих  основних характеристик прибутку його поняття в найбільш узагальненому вигляді може бути сформульовано наступним чином: «Прибуток являє собою виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, що являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними затратами в процесі здійснення цієї діяльності» [3, с. 11].

Значення прибутку полягає  в тім, що він є:

а) основним джерелом фінансування розвитку підприємства, вдосконалення його матеріально-технічної  бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування;

б) об’єктом оподаткування  та джерелом сплати податків. [2, с. 227].

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є  його балансовий прибуток.

Найбільш повне визначення балансового прибутку дано у статистичному щорічнику України за 1996 рік. «Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій».[14, с. 21]

Отримання балансового  прибутку пов’язане з кількома напрямками діяльності підприємства.

По-перше, це основна діяльність. Її результатом є прибуток від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток має основну питому вагу в складі балансового прибутку. Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відніманням з виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, (ввізного) мита, митних зборів, а також витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери, виду діяльності підприємства є деякі особливості формування цього прибутку, методики його розрахунку.

По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємства, але пов’язана з реалізацією  матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг. Її можна визначити  як прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від іншої  реалізації може бути отриманий за реалізації на сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. У цьому разі прибуток розраховується так само, як і від реалізації продукції основних фондів (групи 1), нематеріальних активів розраховується відніманням від ціни їх реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів обчислюється як різниця між ціною і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключаються витрати, пов’язані з реалізацією (комісійний збір).

Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації можуть значно коливатись на окремих підприємствах і в окремі періоди.

По-третє, це діяльність пов’язана зі здійсненням фінансових інвестицій. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків на державні цінні папери, облігації підприємств, на депозитні рахунки. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку мають тенденцію до зростання. Це обумовлено розвитком ринкової економіки, фондового ринку.

По-четверте, це діяльність пов’язана з отриманням позареалізаційних  прибутків і виникненням позареалізаційних  витрат підприємств.

До них належать:

а) прибутки і збитки минулих років, що виявлені у звітному періоді;

б) невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних  лих, пожеж, аварій);

в) надходження боргів, списаних раніше як безнадійні;

г) штрафи, пені, неустойки, що надходять за порушення господарських договорів суб’єктами господарювання у зв’язку із застосуванням фінансових санкцій; штрафи, отримані за несвоєчасне погашення податкового кредиту з державного бюджету;

д) кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності, щодо якої минув термін позовної давності;

е) прибуток від завищення цін  і тарифів;

є) курсова різниця від операцій в іноземній валюті;

ж) прибуток і збиток від ліквідації основних засобів;

з) вартісна різниця відвантаженої  та отриманої частини виконаного повністю бартерного контракту;

і) прибуток (збиток) від спільної діяльності.

Засоби або майно, отримані підприємством  безкоштовно, до складу прибутку не включаються.[5, с. 179-180]

З прийняттям Закону «Про внесення змін і доповнень в Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»» від 22 травня 1997 року, податкові адміністрації здійснюють контроль за правильністю визначення оподаткованого прибутку. Установлена методика визначення оподаткованого прибутку безпосередньо не пов’язана з формуванням балансового прибутку підприємства.

Однак зняття контролю за формуванням  балансового прибутку з боку податкових органів не зменшує значення цього  показника для підприємства. Балансовий прибуток залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів підприємств. Тому формування балансового прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного підприємства – суб’єкта господарської діяльності. Управління цими процесами займає важливе місце у фінансовому менеджменті. [13, с. 210-212].

Основними функціями прибутку є такі:

а) слугує мірилом, що дає змогу  оцінити результати господарської  діяльності підприємства;

б) є джерелом винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначається частка доходів  засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств);

в) в умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування;