Економічна характеристика витрат, пов’язаних із виробництвом продукції цукрових буряків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2013 в 14:47, реферат

Краткое описание

У процесі виробництва цукрових буряків витрачається жива праця, використовуються засоби і предмети праці. При організації обліку витра на виробництво цукрового буряку слід враховувати такі його особливості:
- сезонний характер виробництва;
- виробничий процес складається з великого обсягу робіт.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова.docx

— 18.72 Кб (Скачать документ)

Розділ1. Економічна характеристика витрат, пов’язаних із виробництвом продукції цукрових буряків.

1.Суть  витрат і собівартості продукції.

У процесі виробництва  цукрових буряків витрачається жива праця, використовуються засоби і предмети праці. При організації обліку витра на виробництво цукрового буряку слід враховувати такі його особливості:

-       сезонний характер виробництва;

-       виробничий процес складається з великого обсягу робіт.

Витрати, у відповідності  до Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО 16), являють собою зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

 

 

У відповідності до основних положень про склад витрат виробництва  і формування фінансових ресурсів на підприємствах і в організаціях України , затверджених постановою Кабінету міністрів України, передбачено  групування витрат, що включаються  до собівартості продукції за двома  ознаками:

а) за економічними елементами;

б) за статтями калькуляції.

Витрати, які включаються  до собівартості продукції, групуються відповідно до їх економічного змісту за наступними елементами:

1.  Матеріальні витрати (за виключенням з собівартості зворотних відходів);

2.  Витрати на оплату праці;

3.  Відрахування на соціальні заходи;

4.  Амортизація основних засобів;

5. Інші витрати, тобто  вартість матеріальних ресурсів, які включаються до собівартості  продукції за ціною їх придбання  для урахування податку на  додаткову вартість, за винятком  випадків, коли це передбачено  законодавчими актами, націнок або  надбавок, комісійних винагород,  сплачених постачальницькими і  зовнішньоекономічними організаціями;  вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги,  витрат на транспортування, зберігання  та доставку, які здійснюються  сторонніми організаціями.

Витрати, пов’язані з  транспортною доставкою (в тому числі  вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів і персоналу підприємства, включаються до відповідних елементів (втрати на оплату праці, амортизація, матеріальні витрати).

Класифікація  витрат на виробництво за елементами, ми вважаємо використовується з метою:

Ø  визначення розміру оподаткованого прибутку;

Ø  визначення суми національного доходу держави;

Ø  планування витрат (складання кошторисів);

Ø  розрахунок різних економічних показників (матеріальності, трудомісткості, структури витрат на виробництво).

Облік витрат на виробництво за економічними елементами дає змогу визначити, що саме витрачається на виробництво продукції ї на яку суму. За економічними елементами складається кошторис витрат у грошовому  вираженні.

Характерним для сільськогосподарських  підприємств є відсутність поділу загальновиробничих витрат на постійні та змінні.

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен забезпечувати  оперативне, достовірне та повне надходження  інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції, трудових, матеріальних та інших витрат на виробництво цукрових буряків по підприємству в цілому та по його окремих структурних підрозділах (бригадах, цехах, фермах тощо).       

Витрати виробництва - це сукупність живої та уречевленої праці, яка  виступає як витрати засобів і  предметів праці. В процесі виробництва  цукрових буряків одночасно діє природний фактор, що особливо характерний для сільського господарства, в якому виробництво тісно пов’язане з живими організмами. У цій галузі діяльність неможлива без використання землі, сонця, води та інших чинників природного середовища.

В процесі своєї діяльності підприємство здійснює матеріальні та грошові витрати. Залежно від ролі, яку вони відіграють у процесі відтворення, їх поділяють на три групи:

1.Витрати,  пов'язані з основною діяльністю  підприємства. Це витрати на виробництво або реалізацію продукції, так звані поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок 
виручки від реалізації продукції (послуг).

2.Витрати,  пов'язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення  виробництва. Одноразові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів, 
приріст оборотних коштів та формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Джерелами фінансування цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо.

3.Витрати  на соціальний розвиток колективу  (соціально-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов'язані з процесом виробництва, а тому 
джерелом їх фінансування є прибуток.

Найбільшу питому вагу у загальному обсязі витрат підприємства мають витрати на виробництво.

Зовнішні витрати — це платежі постачальникам матеріальних ресурсів, виплата заробітної плати, нарахування амортизації тощо. Ця група витрат і становитиме бухгалтерські витрати, які фактично відповідають витратам наших підприємств.

Внутрішні витратимають неявний, імпліцитний характер, оскільки відображають використання ресурсів, що належать власнику підприємства у вигляді землі, приміщень, активів тощо, за які він формально не платить. Підприємець фактично здійснює ці витрати, але не в явній формі, не в грошовій. Звідси:

Економічні витрати

Поняття "економічні витрати" є загальноприйнятим, бухгалтерські — обчислюються на практиці для визначення реальної суми фактично здійснених витрат, оподаткованого прибутку тощо.

Розрізняють витрати на одиницю продукції  та загальні витрати на весь обсяг  виготовленої продукції (наданих послуг).

При плануванні, обліку та аналізі витрати  класифікують за різними ознаками. Основними з них є ступінь однорідності, економічна роль у формуванні собівартості, спосіб обчислення на окремі види продукції, зв'язок з обсягом виробництва, час виникнення та обчислення.

Постійні витрати - - це такі, абсолютна величина яких у даний період при зміні обсягу виробництва в певних межах не змінюється. При істотних змінах обсягів виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та організаційної структури підприємства, величина постійних витрат змінюється стрибкоподібне, після чого вона знову залишається постійною. Це витрати на утримання й експлуатацію будівель, споруд, управління цехом, орендна плата. До постійних витрат відносять також витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягів виробництва, тому їх називають умовно-постійними.

Змінні витрати -- це такі витрати, величина яких у даний період безпосередньо залежить від обсягу виробництва. У свою чергу, змінні витрати поділяють на пропорційні, прогресивні і регресивні.

Пропорційні змінні витратизмінюються прямо пропорційно до обсягу виробництва (коефіцієнт пропорційності дорівнює одиниці). Це витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну заробітну плату.

Прогресивні змінні витратизростають у відносно більшій пропорції, ніж обсяг виробництва (коефіцієнт пропорційності більший за одиницю). До них можна віднести витрати на відрядно-прогресивну оплату праці.

Регресивні змінні витрати змінюються у відносно меншій пропорції, ніж виробництво (коефіцієнт пропорційності менший за одиницю). До цих витрат належать витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, інструмент тощо.

Поділ витрат на постійні та змінні дає змогу  визначити кількісну залежність різних витрат від змін в умовах виробництва та реалізації при здійсненні планування, виборі варіантів рішень.

Залежно від часу виникнення витрати можуть бути поточними, одноразовими, майбутніми. Поточні витратиздійснюються щоденно в даному періоді, одноразові - - це разові витрати, що здійснюються не частіше як один раз на місяць. Майбутні витрати — це витрати, на які резервуються кошти в кошторисно-нормативному порядку (оплата відпусток, сезонні витрати та ін.).

Метою організації обліку витрат та визнання собівартості продукції (робіт, послуг) є документальне, своєчасне, повне й достовірне відображення фактичних витрат на виробництво  продукції для здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а планування (нормування) собівартості продукції (робіт, послуг) передбачає ефективне використання матеріально - технічної бази і коштів.

Такий вид класифікації дає змогу забезпечити  економічно обгрунтований рівномірний у часі розподіл витрат на виробництво продукції цукрових буряків.   Собівартість продукції - - це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації вироб ничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).

При обчисленні собівартості важливе значення має склад витрат, які до неї  входять. Собівартість повинна включати до свого складу витрати необхідної праці, тобто витрати, що забезпечують процес відтворення всіх факторів виробництва (предметів і засобів праці, робочої сили і природних ресурсів), і не включати витрат додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.

 


Информация о работе Економічна характеристика витрат, пов’язаних із виробництвом продукції цукрових буряків