Державно-економічне регулювання та його вплив на господарську діяльність підприємства

Ринкова стійкість визначається сукупністю показників, що характеризують рентабельність підприємства, ефективність менеджменту, ділову активність, інвестиційну діяльність, дивідендну політику й інше.

Розглянемо сукупність показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства в самостійності, незалежності у використанні власних засобів.

У відповідності зі стандартами фінансової звітності саме ці показники відображають напрямок фінансової діяльності підприємства. По визначенню, це діяльність, що обумовлює зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

У світовій і вітчизняній практиці використовують сукупність показників для аналізу фінансової стійкості підприємства з погляду структури джерел фінансування:

1) Коефіцієнт  автономії (незалежності), або коефіцієнт  концентрації власного капіталу:

(9)

Коефіцієнт Кавт характеризує частку власників підприємства в загальний сумі авансування засобів. Чим більше значення цього показника, тим більше фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка суспільного капіталу не повинна бути менше 50%, тобто Кавт > 0,5. мінімальне значення коефіцієнта автономії (Кавт=0,5) свідчить про те, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами.

2) Коефіцієнт  фінансової залежності:

(10)

 

Цей показник звернений до Кавт.

3) Коефіцієнт  маневреності власного капіталу:

(11)

Значення Км показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості легко маневрувати власними засобами.

4) Коефіцієнт  концентрації позикового капіталу:

(12)

Показує скільки приходиться позикового капіталу на одиницю сукупних джерел. Відповідно до вимог до показника Кавт критичне значення К к.з. <0,5.

5) Коефіцієнт  фінансової стійкості:

(13)

Цей коефіцієнт показує частку стабільних джерел фінансування в загальній сукупності. Повинний бути =0,85 – 0,90.

Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі і наскільки ефективні і безризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників.

Таблиця 6 – Фінансова стійкість підприємства – друкарні «Глобус»

Найменування показника	Розрахункова формула	Позначення	Граничне значення показника	Досягнуте значення показника
Абсолютна стійкість	Запаси(3)< власні оборотні кошти (СОС)			З= 577 тис.грн; СОС=1387,5 тис.грн
Нормальна стійкість	Запаси (З)< власні оборотні кошти (СОС) + довгострокові кредити і позики(Кд)			З= 577 тис.грн; СОС=1387,5 тис.грн; Кд =0 тис. грн
Коефіцієнт ліквідності поточної	Поточні активи Поточні пасиви	Кл.т.	Кл.т.=1 – критичне значення	Кл.т.=3,3
Коефіцієнт ліквідності швидкої	Поточні активи – Запаси Поточні пасиви	Кл.б.	Кл.б.≥1	Кл.б.=2,32
Коефіцієнт незалежності	Власний.капітал Пасиви	Кавт.	Кавт.>0.5	Кавт.=0.89
Коефіцієнт фінансової залежності	Пасиви Власний.капітал	Кф.з.	Кф.з.=2	Кф.з.=1,12
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Власний.обор.засоби Власний.капітал	Км.		Км.=0,27
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позиковий капітал Пасиви	Кз.к.	Кз.до.≤0,5	Кз.к.=0,11
Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний.капітал+Довгострокові зобов'язання Пасиви	Кф.у.	Кф.у.=0,85- 0,90	Кф.у.=0,89

 

Для підприємства, як і для його партнерів важливо не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.

Поряд з якісною оцінкою «стійкий фінансовий стан» і бездоганною репутацією підприємства необхідно мати науково обґрунтовану кількісну загальну оцінку фінансового стану підприємства.

Оцінка фінансового стану підприємства проводиться для того, щоб дати потенційним інвесторам можливість визначити, чи варто вкладати кошти в розвиток (модернізацію) даного підприємства.

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, держава в сучасній економіці — це підприємець, інвестор, організатор науково-дослідних робіт і споживач кінцевої продукції. Воно безпосередньо бере участь у виробництві, розподілі, обміні і споживанні товарів і послуг.

Функції державного регулювання різноманітні. Фактично економічна роль уряду виявляється в таких широких масштабах, що досить важко скласти вичерпний перелік його економічних функцій. Залежно від завдань уряду можна систематизувати функції державного регулювання. Окремі економічні завдання уряду мають за мету підтримувати функціонування ринкової системи. У цій сфері виокремлюють дві найважливіші функції державного регулювання: забезпечення правової бази та громадського порядку, які сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи, і захист конкуренції.

Державне регулювання економіки передбачає використання ряду методів. Методи державного регулювання поділяються на дві групи: прямого (державні замовлення і контракти на поставки певних видів продукції, виконання робіт, правові й адміністративні обмеження, ліцензування) і непрямого (оподаткування, регулювання цін, митне регулювання експорту й імпорту).

До головних інструментів здійснення регулюючої функції держави щодо розвитку ринкових відносин в економіці належить податкова система (ПДВ, оподаткування авторської винагороди, податок на експорт та імпорт та інші).

Політику держави у сфері господарської діяльності підприємств, правові, економічні та соціальні гарантії її реалізації, систему соціального захисту працівників визначає Верховна Рада України.

Функціонування підприємств різних форм власності приводить до конкурентної боротьби на ринках орендних, акціонерних, приватних і державних підприємств. Реалізація програми роздержавлення і приватизації дозволяє ліквідовувати монополізм держави на власність і сприяє створенню конкурентного середовища. Тому діяльність державних підприємств — один з важливих аспектів державного управління і регулювання в сучасній ринковій економіці. Він потребує особливо уважного розгляду і теоретичного осмислення.

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Господарський кодекс України

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.2006р. №996-ХІY // Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання використання: Навч. посібник. – 2-е вид., доп. / М.Г. Михайлов, О.А. Мельник, В.М. Теслюк та ін.; за ред. М.Г. Михайлова. – К.: Вища освіта, 2007. – С.122-128.

3. Закон України «Про видавничу справу».

4. Закон України «Про єдиний митний тариф».

5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22 травня 2002 року №283/02-ВР // Урядовий кур’єр: газета. – 2000. – №11.

6. Афанасенко О. Сучасний книжковий ринок України як об’єкт професійного дослідження // Вісн. Книжкової палати. – 2010. – №3. С. 28-30.

7. Афонін О. Хроніка пікіруючої книги // Друкарство. – 2011. – №3. С. 12-16 Вид. 2-ге. – К.: КНЕП, 2008.

8. Боярко Н. Зміни у звітності за 2009 рік / Н. Боярко, З. Гуділіна // Бухгалтерія. – 2010. – №3 (228). – С.16-21.
9. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: підруч. / Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Н. Томашевська; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – [4-е вид.]. – Житомир: ПП «Рута», 2010. – 528 с.
10. Зелінська Н. Наукове книговидання в Україні. Історія та сучасний стан: Навч. посіб. – Л.: ПАІС, 2011. – 544 с.
11. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Л.: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2010. – 520 с.
12. Карамишев Д. Концепція інноваційних перетворень: міжгалузевий підхід до реформування системи охорони здоров'я (державно-управлінські аспекти): Моногр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. – 304 с.
13. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.2008р. №291 // Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 17. – С.3-10.
14. Семиноженко В. Книговидання в Україні – “відкрита книга” // Уряд. кур’єр. – 2009. – №209
15. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2009
16. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Наша культура і наука, 2011. – 560 с.
17. Усач Ф.В. – Фінансовий аналіз діяльності підприємства – Київ: «Антей» – 2007 р.
18. Швайка Л. Розвиток і регулювання видавничого підприємництва: Моногр. – Л.: Українська академія друкарства, 2010. – 432 с.
19. http://www.kyiv-obl.gov.ua