ВАРІАНТ 17. 

      17. Аналіз асортименту продукції різними методами. 

      Важливим елементом аналітичної роботи з дослідження виробничої програми підприємства є оцінка виконання плану з номенклатури та асортименту.

      # Номенклатура - це перелік найменувань виробів із зазначенням кодів згідно із загальнодержавним статистичним класифікатором продукції

      # Асортимент - це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками.

      Розрізняють повний, груповий і внутрішньогруповий асортимент.

      Аналіз випуску продукції за складом дає можливість вивчити суттєвість структурних зрушень (зміну питомої ваги окремих видів продукції в загальному її обсязі). Результати цього дослідження використовують для формування оптимальної структури обсягу продукції.

      Аналіз виконання завдання за заданою номенклатурою проводиться методом порівняння фактичного та планового випуску продукції за виробами, які включені в основний перелік (державне замовлення). Оцінку виконання плану з асортименту можна проводити за:

      * способом найменшого відсотка;

      * оцінкою позицій асортименту:

      * середнім відсотком.

      Суть прийому найменшого відсотка полягає в тому, що в рахунок виконання завдання з випуску продукції за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених, але не вище ніж 100.

      Оскільки цей спосіб не враховує, за скількома позиціями виробів не виконано завдання, то характеристику виконання завдання за найнижчим відсотком доцільно доповнити даними про питому вагу асортиментних позицій в їх загальній кількості, за якими завдання виконано.

      Суть способу оцінки позицій асортименту - у виявленні питомої ваги в усій обов'язковій номенклатурі тих позицій, з яких завдання виконано.

      У практиці аналізу найбільше користуються способом середнього відсотка.

      Суть способу середнього відсотка в тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховується фактично випущена продукція, але не більше за передбачену плановим завданням. Обсяг продукції, зарахований у виконання плану, відносять до планового обсягу випуску й обчислюють відсоток.

      Визначений таким методом відсоток називають середнім, або коефіцієнтом асортиментності.

       Кас = Фактичний випуск у межах плану · 100 %

                               Плановий випуск

      Продукція, випущена понад завдання або не передбачена завданням, у розрахунок виконання плану з асортименту не приймається.

      Спосіб середнього відсотка має також свої недоліки: він нівелює вплив позицій асортименту, з яких виробниче завдання недовиконане або перевиконане. Тому в ході аналізу висновки щодо виконання завдання з асортименту за середнім відсотком слід доповнювати розрахунками за способом найменшого відсотка та оцінки питомої ваги асортиментних позицій в їх загальній кількості.

      У ході аналізу доцільно визначити ступінь оновлення асортименту. Для цього кількість (вартість) нових видів продукції відносять до загальної кількості (вартості) продукції, яка випускається підприємством.

      Аналіз передбачає виявлення та вивчення причин, які вплинули на виконання завдання з асортименту. Вони поділяються на зовнішні та внутрішні.

      До зовнішніх причин належать:

      кон'юнктура ринку;

      зміна попиту на окремі види продукції;

      порушення умов матеріально-технічного постачання постачальниками;

      несвоєчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства через незалежні від нього причини тощо.

      До внутрішніх причин відносять:

      низький рівень організації та культури виробництва;

      незадовільний технічний стан устаткування, його простої;

      незабезпеченість підприємства висококваліфікованими робітниками;

      недоліки в системі управління та матеріального стимулювання тощо.

      Від того, наскільки рівномірно виконується завдання з випуску окремих видів продукції, залежить структура продукції.

      Структура - це співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску.

      Виконати план за структурою продукції - означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих її видів.

      Виробничі та економічні служби підприємства повинні здійснювати контроль за дотриманням структури продукції, оскільки зміна структури впливає на всі економічні показники діяльності: обсяг виробництва в грошовому вираженні, матеріаломісткість, собівартість, прибуток, рентабельність, фінансовий стан.

      Так, якщо в загальному випуску продукції збільшується питома вага дорожчої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні збільшиться, і - навпаки. Те ж саме відбуватиметься і з прибутком у разі збільшення питомої ваги високорентабельної продукції і відповідне зменшення питомої ваги низькорентабельної.

      Вплив зміни структури виробництва на економічні показні діяльності підприємства визначають різними методами: методом прямого рахунку за всіма виробами, методом середніх цін, ланцюгових підстановок, абсолютних різниць.

      Суть методу прямого рахунку полягає в тому, що в рахунок у виконання плану з випуску продукції за структурою зараховується фактичний обсяг випуску, не вищий за його рівень при плановій структурі. 
 
 

      37. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції, робіт, послуг 

      Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг).

      У ході аналізу вивчають динаміку виконання плану з прибутку від реалізації продукції, визначають вплив основних чинників на відхилення від прибутку.

      На відхилення від прибутку впливає низка факторів, основними з яких є:

      > зміна обсягу реалізації продукції;

      > структурні зрушення в складі реалізованої продукції;

      > зміна собівартості продукції;

      > зміна цін:

             а) на готову продукцію;

             б) на сировину, матеріали, електроенергію.

      Слід мати на увазі, що зміна обсягу реалізації продукції може впливати на прибуток як позитивно, так і негативно. Збільшення обсягу продажу рентабельної продукції сприяє збільшенню прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

      Як позитивний, так і негативний вплив на прибуток може мати і зміна структури продукції. Якщо збільшується питома вага більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі реалізації, то сума прибутку збільшується, і навпаки, - при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшується.

      Собівартість продукції і прибуток перебувають в оберненій залежності: зниження собівартості сприяє зростанню суми прибутку, і - навпаки.

      Зміна рівня цін і прибуток перебувають у прямій пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку збільшується, і - навпаки.

      Оскільки на відхилення з прибутку від реалізації вплинули підвищення собівартості та асортиментне зрушення, то саме цим факторам необхідно приділити увагу в ході подальшого аналізу. Зокрема, підприємство повинно аналізувати обґрунтованість прогнозованої величини фінансових результатів. Одним із напрямків такого обґрунтування є врахування беззбитковості в розрізі кожного основного виду продукції, яку випускають. За окремими видами продукції може скластися низький коефіцієнт вкладу на покриття ("ефект виробничого важеля"; маржинальний дохід).

      Вклад на покриття постійних затрат і формування прибутку - це різниця між виторгом від реалізації продукції і змінними затратами на виробництво цієї продукції.

      Вклад на покриття можна представити таким чином:

      а) Вклад на покриття = Постійні витрати + Прибуток

      або

      б) Кількість одиниць х Вклад на покриття для одиниці продукції = Постійні витрати + Прибуток.

      За іншими термінами, запозиченими із західної практики підприємництва, вклад на покриття являє собою "ефект виробничого важеля". "Ефектом виробничого важеля" називають таке явище, коли зі зміною виторгу від реалізації відбувається більш інтенсивна зміна прибутку в той чи інший бік.

      Звичайно, потрібно орієнтуватися на ринкову ціну. Одночасно важливо вміти визначити ціну продукції за фіксованого прибутку та обсягу продажу (особливо за умов обмежених виробничих можливостей або обмеженої місткості ринку).

      Коефіцієнт вкладу на покриття = Вклад на покриття

                                                                       Обсяг продажу

      Вказаний показник характеризує, яка частка виторгу від реалізації може бути використана для покриття постійних витрат і формування прибутку. Чим вище цей показник, тим привабливішим є, з фінансового погляду, виробництво даного виду продукції. Він враховується при аналізі асортименту продукції, яку випускають для порівняння прибутковості окремих видів продукції між собою.

      Оцінюючи план виробництва, потрібно врахувати, що він не може вважатися оптимальним щодо максимального прибутку в цьому плані значну питому вагу становлять вироби з найменш коефіцієнтом вкладу на покриття.

      Для вибору найкращої структури продукції, яка забезпечує одержання максимального прибутку, підприємства повинні враховувати:

• обмеження, пов'язані з оборотними коштами, виробничими потужностями, а також з потребами ринку в кожному товарі, і на цій основі вносити корективи в план виробництва;
• обсяг виробництва має бути орієнтований насамперед на ринковий попит,
• наслідки для ринку, пов'язані зі збільшенням обсягу випуску одних виробів і зменшенням інших;
• до якої реакції споживачів і конкурентів можуть призвести зміни асортименту.

      Рекомендується скласти прогноз реакції конкретних споживачів на зміну асортименту продукції, оцінити можливості зниження ціни на окремі види продукції з тим, щоб, знизивши ціни, збільшити обсяг продажу цих видів продукції. 
 

      Задача 1.

      За даними таблиці визначити, як змінився ФОП. Розрахувати вплив факторів на зміну ФОП.