Особливості оцінки фінансового стану підприємства України в умовах глобалізації

УДК 657. 92 (477):316.323

Особливості оцінки фінансового  стану підприємства

України в умовах глобалізації

 

Антонова Ангеліна Олександрівна 

Студентка 4 курсу 6.01.32.10.01 групи

Факультету «Облік і аудит»

 

Анотація. Розглянуто проблеми та особливості фінансового стану підприємства в умовах глобалізації. Наведені приклади, прояву капіталу підприємства, а також розглянуто фінансове становище підприємства – «мертва» точка. Акцентується увага на теоретичних і практичних питаннях оцінки фінансового стану підприємства в умовах кризи.

Аннотация. Рассмотрены проблемы и особенности финансового состояния предприятия в условиях глобализации. Приведенные примеры, проявления капитала предприятия, а также рассмотрено финансовое состояние предприятия - «мертвая» точка. Акцентируется внимание на теоретических и практических вопросах оценки финансового состояния предприятия в условиях кризиса.

Abstract. Problems and features of the financial situation of the company in the context of globalization. These examples manifestation capital of the company and examined the financial situation of the company - "dead" spot. Attention is focused on the theory and practice of assessing the financial situation of the company in a crisis.

Ключові слова : глобалізація, криза, фінансовий стан.

 

Тема дослідження є  актуальною, тому що на сьогоднішній день кожне друге підприємство України  знаходиться в кризовому фінансовому  стані. Від грамотно проведеної оцінки фінансового стану залежить ефективність заходів щодо виведення підприємства з кризи. Загальною проблемою  на сьогоднішній день є те, що розраховані  в результаті аналізу нормативні значення показників діяльності підприємства, як правило, не відповідають нормативам у зв’язку зі сформованими фінансово-економічними умовами (кризовий стан). Тому слід адаптувати значення нормативних показників: якщо отриманий результат незначно нижче нормативу, то в умовах кризи дане фінансове становище доцільно оцінити як задовільне.

Проблеми оцінки фінансового  стану підприємств України в  умовах глобалізації знайшли відображення в ряді публікацій : у працях Н.С. Онука [6,7] і М.Д. Давидова робиться акцент на дану проблематику. Вони вважають що, показники фінансового стану мають бути такими, щоб усі, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на питання, наскільки надійне підприємство як партнер у цих відносинах, а отже прийняти рішення про економічну доцільність продовження стосунків.

У кожного партнера свої критерії економічної доцільності, тому фінансове становище підприємства необхідно оцінювати комплексом показників і корегувати їх значення на умови фінансової кризи.

Зарубіжний вчений М. Мартінс [8] у своїх дослідженнях пише про необхідність адаптації оцінки фінансового стану підприємств до сформованих умов у політичній і фінансовій системах.

Метою написання даної  статті є виявлення особливостей оцінки фінансового стану України  в умовах глобалізації, розробка оптимального значення основних нормативних показників оцінки фінансового стану підприємства в Україні. До розгляду приймаються  такі показники, як рентабельність, платоспроможність, прибутковість, майновий стан, коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт рентабельності, коефіцієнт оборотності  оборотних активів.

Фінансовий стан підприємства – це рух грошових потоків, що обслуговують виробництво і реалізацію його продукції. На фінансовий стан країни впливає  ряд зовнішніх факторів: фінансовий і політичний стан країни, тому в  даний час – в умовах глибокої фінансової кризи – необхідно  провести корекцію існуючих значень  нормативних показників оцінки фінансового  стану підприємств.

Під фінансовим станом розуміють  здатність підприємства фінансувати  свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального  функціонування підприємства, доцільністю  їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами  з іншими юридичними та фізичними  особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю [1].

Фінансовий стан підприємства – це сукупність показників, що відображають його здатність погасити свої боргові  зобов’язання. Фінансова діяльність охоплює процеси формування, руху і забезпечення збереження майна  підприємства, контролю за його використанням  [2].

Фінансовий стан підприємства – це ступінь забезпеченості підприємства необхідними грошовими коштами  для здійснення нормальної господарської  діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків [3].

З урахуванням вище представлених  визначень фінансового стану  підприємства можна сформулювати наступне: фінансовий стан підприємства – це об’єктивна можливість функціонування підприємства на фінансовому ринку.

Фінансовий стан підприємства оцінюється і аналізується на підставі інформації, отриманої з бухгалтерського  балансу підприємства, який є складовим  елементом фінансового звіту. У  бухгалтерському балансі міститься  об’єктивна інформація для ретроспективного, оперативного, ситуаційного, прогностичного та стратегічного аналізу фінансового  стану будь-якого підприємства, як у статистиці (за відповідні звітні періоди), так і в динаміці (протягом поточного в порівнянні з попередніми  звітними періодами). На підставі інформації, що міститься у бухгалтерському балансі, здійснюються оцінка та аналіз фінансової стійкості, різних видів ризику (фінансового, процентного, валютного, бізнес ризику та ін.), як і ризику від фінансової неспроможності та банкрутства підприємства.

Фінансовий стан і фінансова  стійкість (короткострокова і довгострокова) підприємства характеризується за допомогою різних відносин між його майном і капіталом.

Вкладений в підприємство капітал об’єктивно характеризується двостороннім проявом. З одного боку, залежно від форми прояву та існування, капітал знаходить відображення у майні підприємства (ресурси, активи). З іншого боку, залежно від походження капіталу (розглянуто як джерело формування майна), він розмежовується на власний  і залучений капітал (пасиви). Отже, майно і капітал підприємства являють собою два подання  одного і того ж поняття.

Фінансовий стан підприємства аналізується і діагностується на підставі відповідних відносин між різними  елементами його активів і капіталу. Виходячи об’єктивно існуючої рівності між двома проявами капіталу підприємства:

                                       Активи = Капітал,                                    (1)           

тобто

           Довгострокові активи + Короткострокові активи =          (2)

= Власний капітал + Пасиви

Необхідна система захисту  підприємства від можливості банкрутства, яка передбачатиме найбільш прийнятні  умови виконання окремих нормативних  показників.

Існуюча дискримінанта модель діагностики банкрутства О. Терещенко  має вигляд:                                                                                                   (3)

Z = 0,145 X1 + 1,481 X2 + 1,007 X4 + 0,048 X6 + 0,146 X10 – 1,779,

де X1 – коефіцієнт покриття, що характеризує рівень дотримання «золотого правила» фінансування, тобто здатність підприємства забезпечити фінансову рівновагу (отже, платоспроможність) в довгостроковому періоді;

X1 = Поточні активи / Поточні зобов’язання;

X2 – коефіцієнт фінансової незалежності (автономії). Відноситься до групи показників, що характеризують структуру капіталу підприємства, його незалежність від позикових коштів. Показує частку власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування.

X2 = Власний капітал / Валюта балансу;

X4 – коефіцієнт рентабельності операційних продажів по Cash-flow.

Відноситься до групи показників, що розраховуються на базі чистого  грошового потоку від операційної  діяльності ( Cash-flow1). Характеризує ефективність основної діяльності підприємства і показує чистий грошовий потік від операційної діяльності, який припадає на одиницю виручки від реалізації та інших операційних доходів.

X4 = Cash-flow1 / (Чиста виручка від реалізації + Др. операційні доходи);

X6 – коефіцієнт оборотності позикового капіталу, що характеризує здатність підприємства погасити свою заборгованість за рахунок чистої виручки від реалізації. Даний коефіцієнт розраховується як відношення чистої виручки від реалізації до позикового капіталу;

X6 = Чиста виручка від реалізації / Позиковий капітал;

X10 – коефіцієнт оборотності оборотних активів;

X10 = Чиста виручка від реалізації / Середні залишки оборотних коштів.

Якщо  -0,55 ˂= Z ˂= 0,55, то однозначні висновки про якість фінансового становища підприємства зробити неможливо, потрібен додатковий експертний аналіз;

Якщо Z ˃0,55, то фінансовий стан підприємства є задовільним. Відповідно до сформованої обстановці у фінансовій кризовій системі країни деякі показники вважаємо за доцільне адаптувати.

На сьогоднішній день в  умовах кризи значення Z можна змінити =˃ 0,4, оскільки досить складним є досягнення його оптимального значення відповідно до нормативів. Таким чином, якщо коефіцієнт фінансової незалежності більше 0,5, то підприємство вважається залежним від зовнішніх джерел і фінансово нестійким, що в сучасних умовах помилково, так як практично всі підприємства України на сьогодні функціонують при використанні кредитних ресурсів, оскільки відбувається розрив у русі фінансових потоків.

Засоби для виплат необхідні, як правило, на початку місяця, а  надходять вони на банківські рахунки  в кінці місяця.

Коефіцієнт рентабельності. В даний час коефіцієнт рентабельності може бути більше 10%, оскільки кошти  заморожуються в операціях тривалий час, і якщо їх на сьогоднішній день недостатньо, то в майбутньому вони можуть надійти на рахунок.

Коефіцієнт оборотності  оборотних активів. В умовах кризи  даний коефіцієнт, що характеризує час, що витрачається на рух оборотних  коштів компанії, може бути трохи змінений. Показник торгової активності взаємного  інвестиційного фонду демонструє,як часто змінюється склад його портфеля, виражається у відсотках. Коефіцієнт оборотності активів, рівний 100%, означає, що кожен рік склад портфеля фонду  повністю змінюється, в сучасних умовах можна відкоригувати до 95%.

Від оцінки фінансового стану  підприємства залежить якість функціонування підприємства на ринку: або підприємство рентабельно і працює успішно (при  позитивних значення нормативних показників), або воно збиткове і знаходиться  в стані санування та банкрутства.

Існує також «проміжне» фінансове  становище підприємства, коли в даний  момент часу підприємство не отримує  великий обсяг прибутку, і не перебуває  в кризовому стані – «мертва» точка, яка може утворитися через:

1. неефективного менеджменту (у разі відсутності у керівника бажання і вміння реагувати на дії ринків);
2. через розрив тимчасового інтервалу між поставками і оплатою товару;
3. коли підприємство бажає здійснити над прибутковий  проект і притримує вільні грошові кошти (не пускає їх в оборот) для розробки майбутніх інвестиційних програм і т.д.

Фінансовий стан господарюючої  одиниці знаходиться у прямій залежності від об’ємних і динамічних показників руху виробництва.

У сучасних умовах фінансові  труднощі підприємств виникають  не тільки у зв’язку з відсутністю  коштів на стадії розрахунків, а й  через труднощі збуту, провідних  до затоварювання (неліквідність реалізованої  продукції) та омертвіння великих сум  оборотних коштів, в відсутності  готівкових коштів як у фізичних, так  і юридичних осіб.

Економічна сутність традиційного фінансового аналізу – в оцінці та прогнозуванні фінансового стану  підприємства за даними бухгалтерського  обліку та звітності.

В умовах фінансової кризи  значення нормативних показників, отриманих  у результаті традиційного аналізу  необхідно коригувати. Відповідно до цього основними завданнями фінансового аналізу на сьогоднішній день є :

1) визначення можливості подальшого функціонування підприємства;

2) загальна оцінка фінансового  стану  підприємства;

3)визначення впливу факторів  на виявлені відхилення за  показниками;

4) прогнозування фінансового  стану підприємства;

5) адаптована оцінка;

6) обґрунтування та підготовка  управлінських рішень щодо поліпшення  фінансового стану підприємства.

Висновки. Виходячи з проведеного дослідження, можна сказати,що в умовах глибоких структурних змін міжнародного та національного ринку головне завдання підприємства полягає в знаходженні своєї ніші в жорстких умовах конкуренції на світовому ринку. Для цього підприємство, що діє в глобальній економіці, має врахувати особливості сучасного ринку.

На перше місце в  умовах глобальної економіки виходять такі чинники підвищення конкурентоспроможності підприємства: проведення не тільки на внутрішньому, а й на зовнішніх  ринках. Також в умовах глобалізації необхідно більш гнучко ставитися  до значень нормативних показників і отримання значення, якщо вони несуттєво відрізняються від  нормативних, допускати як позитивні.