Гроші в Украіні, історія та сучасність

Аналогічний порядок видачі авансів установами комерційних  банків був передбачений для підприємств  зв'язку з метою забезпечення безперебійного проведення обмінних операцій.

Важливою складовою організації  проведення грошової реформи в Україні  було інформаційне забезпечення. Воно включало проведення роз'яснювальної  роботи серед населення через  засоби масової інформації, оперативний  зв'язок регіонів з центром, установ  банків між собою та передачу необхідної інформації, а також збір та узагальнення статистичної звітності й аналітичної  інформації про хід грошової реформи, що в комплексі мало велике значення для забезпечення організованості  і порядку.

У зв'язку з цим необхідно  підкреслити, що вперше в Україні  населення було завчасно повідомлено  про час і порядок проведення грошової реформи. Указ Президента «Про грошову реформу в Україні» був  підписаний 25 серпня 1996 року й оприлюднений у засобах масової інформації наступного дня, тобто за тиждень до початку реформи. У той же період були опубліковані перші рішення Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи, а також нормативні документи Національного банку України. На цілодобовий режим роботи було переведено електронну пошту Національного банку України, яка забезпечувала безперебійний зв'язок з комерційними банками і регіональними управліннями НБУ.

Грошова реформа проводилася  з 2 по 16 вересня 1996 року, результатом  якої стало запровадження повноцінної  національної валюти України — гривні.

Із 2 вересня 1996 року Національний банк України припинив емісію українських  карбованців і випустив в обіг банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень  та розмінні монети номінальною вартістю 1,2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Випуск в обіг нової  національної валюти здійснювався шляхом проведення обміну населенню українських  карбованців на гривні, а також  виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, допомог, інших грошових виплат населенню  виключно в гривнях.

Напередодні грошової реформи  були перераховані в гривні за встановленим курсом — 100000 карбованців за 1 гривню, без обмежень і конфіскацій —  ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії та інші грошові виплати  населенню, кошти юридичних осіб та інших суб'єктів господарювання (резидентів і нерезидентів), що зберігались  на рахунках у банках і в цінних паперах, усі види заощаджень населення  на рахунках у банках, страхових  полісах і цінних паперах, а також  активи і пасиви балансів підприємств, установ, організацій, установ банків, укладені угоди тощо.

З першого дня реформи  безготівкові розрахунки (включаючи  перекази), бухгалтерський облік усіх операцій та складання звітності  повинні були проводитись лише в  гривнях.

Із 2 по 16 вересня 1996 року в  готівковому обігу паралельно функціонують як гривні, так і карбованці при  поступовому вилученні останніх. Суб'єкти господарювання всіх форм власності  відповідно до рішення Державної  комісії з проведення в Україні  грошової реформи від 26 серпня 1996 року № 2/96 «Про заходи щодо виконання Указу  Президента України від 25 серпня 1996 року», № 762 «Про грошову реформу» зобов'язані  були приймати до оплати проданих товарів  та наданих послуг як українські карбованці (з урахуванням курсу обігу), так  і гривні, а здачу, як правило, видавати в гривнях і копійках та забезпечити  щоденну здачу виторгу в банки.

У результаті населення мало можливість вільно розпоряджатися наявними карбованцями, купуючи товари і сплачуючи  різні послуги, розміщуючи їх на вклади в банках і здійснюючи обмін карбованців  на гривні. Після 16 вересня приймання  карбованців у всі види платежів було припинено і продовжувався  лише обмін їх на гривні. З цього  моменту гривня стала єдиним законним засобом платежу на території  України.

У період грошової реформи  обмін карбованців на гривні проводився:

•робітникам, службовцям, студентам  — через каси підприємств, установ, організацій спеціально створеними комісіями;

•пенсіонерам — відповідними комісіями у відділеннях зв'язку, установах банків або за місцем виплати  пенсій;

•відпочиваючим у санаторіях і будинках відпочинку, хворим, пристарілим  — комісіями відповідних установ;

•іншим категоріям населення, а також громадянам, які не проводять  обмін карбованців на гривні через  комісії підприємств, установ і  організацій, включаючи підприємства зв'язку — пунктами обміну уповноважених  комерційних банків.

Таким чином, населення могло  самостійно обирати місце проведення обміну карбованців на гривні.

Станом на 2 вересня 1996 року емісія карбованців становила 338,1 трлн. крб., з них 319 трлн. крб. перебували в  обігу і 19,1 трлн. крб. — у касах  банків. За період реформи з 2 на 16 вересня  на погашення цієї емісії банківською  системою було вилучено в резервні фонди Національного банку 327,9 трлн. крб. (97 відсотків емітованих до реформи  готівки), у тому числі з обігу 309,5 трлн. крб. і з кас банків — 18,4 трлн. крб. У результаті після  завершення грошової реформи залишилось невилученими 10,2 трлн. крб.

Із загальної суми вилучених  з обігу карбованців у період проведення грошової реформи 199,2 трлн. крб., або понад 64 відсотки, обміняно населенню пунктами обміну банків, підприємствами зв'язку та комісіями  підприємств, 69,7 трлн. крб. (22,5 %) — надійшло через купівлю товарів та оплату послуг; 3 трлн. крб. — внесено населенням на вклади в установах банків, 3,2 трлн. крб. — здано в банки заактованих  залишків кас підприємств і 3,1 трлн. крб. надійшло від підприємств зв'язку. Решту надходжень карбованців становили  інші надходження і платежі.

За період з 2 по 16 вересня 1996 року обмін здійснили 11,3 млн. чоловік, або 28 відсотків загальної чисельності  працюючого населення та пенсіонерів. При цьому в розрахунку на одного чоловіка середня сума обміну карбованців  на гривні становила за весь період реформи 17,6 млн. крб. У перші дні  реформи цей показник був значно вищим і становив 25 — 27 млн. крб. У  результаті за перші п'ять днів реформи  було вилучено 55,5 % карбованцевої готівки.

Основні обсяги обміну населенню  карбованців на гривні (74 відсотки) проходили через пункти обміну установ  банків, з них найбільше через  установи Ощадного банку — 36 відсотків, банку «Україна» — 19, банку «Аваль», включаючи підприємства зв'язку, — 14, Промінвестбанку — 13 відсотків.

Після завершення проведення грошової реформи обмін громадянами  карбованців на гривні був продовжений  на період із 17 вересня по 15 жовтня 1996 року через каси комерційних банків за рішеннями місцевих держадміністрацій. Враховуючи численні звернення громадян, які з поважних причин не змогли вчасно здійснити обмін карбованців  на гривні, його знову було продовжено з 15 жовтня 1996 року до 28 лютого 1997 року через регіональні управління Національного банку України, а з 1 березня 1997 року Національний банк України, користуючись наданим йому правом, ще неодноразово продовжував обмін карбованців на гривні. За період з 19 вересня 1996 року по 15 травня 1999-го додатково було обміняно громадянам на гривні 4,3 трлн. крб.

Таким чином, станом на 1 квітня 1999 року загальна сума вилучених карбованців  становила 331,6 трлн. крб., у тому числі  з обігу — 312,5 трлн. крб. При цьому  залишились невилученими з обігу 6,5 трлн. крб., або 1,9 відсотка емісії карбованців, що рахувалася за балансом напередодні  грошової реформи.

У процесі проведення грошової реформи були виконані всі завдання, які були поставлені перед нею, а  прогнози щодо наслідків і результатів  реформи повністю виправдалися. Запровадження  повноцінної національної валюти —  гривні укріпило довіру населення до грошової системи України і стало  важливим фактором продовження економічних  реформ.

Найскладнішою проблемою  було утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. У  процесі реформи її вирішено на високому рівні зі значним позитивним результатом. Темпи інфляції в період і після  реформи не тільки не зросли, а стабільно  знижувалися з 5,7 відсотка в серпні (напередодні реформи) до 0,8 відсотка в грудні 1996 року. На рівні одного відсотка в місяць темпи інфляції збереглися і наступного року, а  в цілому за 1997-й рівень інфляції досяг 140 % проти 282 % у 1996-му.

Одним із позитивних результатів  грошової реформи стала стабілізація курсу гривні до іноземних валют. У період реформи та перші 20 днів після неї курс гривні до долара США зберігався на одному рівні — 176 гривень за 100 доларів США, що відповідало  курсу, який склався у карбованцях  напередодні грошової реформи. До кінця 1996 року реальний курс гривні до долара США зростав.

У результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити  поліпшення стану фінансово-грошової системи. Після реформи відмічається зниження темпів зростання готівки  в обігу, а в період серпня —  жовтня обсяги готівки навіть знизилися  на 150 млн. грн., її питома вага в загальній  грошовій масі знизилася із 45 % на 1 серпня 1996 року до 43 % на 1 січня 1997-го. За той  період прискореними темпами зростають  вклади і депозити населення в  комерційних банках. За період з 1 серпня по 1 листопада обсяги вкладів збільшилися  на 101 млн. грн. (15 %) і досягли 785 млн. грн. Реформа сприяла також більш  активному надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів. Тільки за 12 днів реформи в  банки надійшло в цілому торговельного  виторгу на суму 761 млн. грн., або на 21,5 % більше, ніж за відповідний період серпня.

Підсумовуючи результати грошової реформи, можна відзначити широкомасштабність цього заходу, який включав повну заміну в готівковому  обігу за короткий період часу (два  тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю — гривню. Відкритий безконфіскаційний характер грошової реформи свідчить про її демократичність і цивілізованість.

 Загальна характеристика  української національної валюти

Банкноти гривні зразка 1992 року номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20 гривень виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в  ультрафіолетових променях, із світлим  водяним знаком, розташованим по всій банкноті у вигляді «тризуба». Банкноти номінальною вартістю 1 гривня (зразків 1994 і 1995 років), 2, 5, 10, 20 гривень (випуску 1997 року) та 50 і 100 гривень мають багатотоновий  фіксований водяний знак у вигляді  «портрета», який повторює портрет, що надрукований на лицьовому боці банкноти і видимий при розгляді банкноти проти світла.

На лицьовому боці всіх банкнот зображені портрети видатних діячів історії та літератури України, розташовані номінали банкнот літерами та цифрами, написи «Україна», або «Україна Національний банк України». Дизайн банкнот  доповнюють орнаменти, розетки, сітки, які виконано багатоколірним друком. На банкнотах номіналом 1 (1994 p.), 50 і 100 гривень розміщені нумерація  і підпис Голови Національного банку  України, а на банкноті 1 гривня —  і рік її випуску. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот  номіналом 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень виконані рельєфним друком.

На зворотному боці банкнот  зображені історико-архітектурні пам'ятки України, літерами та в чотирьох кутах  цифрами вказано номінал банкноти. Дизайн зворотного боку банкнот доповнюють розетки, стрічки, сітки, які виконані багатоколірним друком. На банкнотах  зразка 1992 року номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень  проставлено рік прийняття зразка, нумерація і підпис Голови Національного  банку України.

Банкнота  номінальною вартістю 1 гривня (1992, 1994 і 1995 pp.)

Основні малюнки: лицьового боку — портрет Володимира Великого; зворотного боку — руїни  Херсонеса. Переважаючий колір банкнот  зразка 1992 р. —темно-зелений, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1994, 1995 pp. —  зелено-коричневий, розмір — 133x66 мм.

Банкнота  номінальною вартістю 2 гривні (1992, 1995 pp.)

Основні малюнки: лицьового боку — портрет Ярослава Мудрого; зворотного боку — Собор  Софії Київської. Переважаючий колір  банкнот зразка 1992 р. — коричневий, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1995 pp. — рожево-коричневий, розмір — 133x66 мм.

Банкнота  номінальною вартістю 5 гривень (1992, 1994 і 1995 pp.)

Основні малюнки: лицьового боку — портрет Богдана  Хмельницького; зворотного боку — Церква в селі Суботові. Переважаючий колір  банкнот зразка 1992 р. — темно-синій, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1994, 1995 pp. — блакитно-темно-синій, розмір — 133x66 мм.

Банкнота  номінальною вартістю 10 гривень (1992, 1994 pp.)

Основні малюнки: лицьового боку — портрет Івана  Мазепи; зворотного боку — Печерська  лавра. Переважаючий колір банкнот  зразка 1992 р. — фіолетовий, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1995 pp. — темно-синьо-червоний, розмір — 133x66 мм. Банкнота номінальною  вартістю 20 гривень (1992, 1995 pp.) Основні  малюнки: лицьового боку — портрет  Івана Франка; зворотного боку —  Львівський оперний театр. Переважаючий колір банкнот зразка 1992 р. — сіро-коричневий, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1995 pp. — коричнево-зелений, розмір — 133x66 мм.

Банкнота  номінальною вартістю 50 гривень

Основні малюнки: лицьового боку — портрет Михайла  Грушевського; зворотного боку — Будинок  Верховної Ради України. Переважаючий колір банкнот — фіолетовий, розмір — 133x66 мм.

Банкнота  номінальною вартістю 100 гривень

Основні малюнки: лицьового боку — портрет Тараса Шевченка; зворотного боку —Собор Святої Софії. Переважаючий колір банкнот  — зелений, розмір — 133x66 мм.

Основні захисні елементи в банкнотах гривні розміщуються залежно від номінальної вартості і років випуску. Так, банкноти зразка 1992 р. номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20 гривень мають загальний водяний  знак на папері у вигляді світлих  ліній Тризуба, який повторюється по всій площині паперу і видимий  при розгляді банкноти проти світла, а також видимі захисні волокна  синього і жовтуватого кольорів, хаотично розміщені в товщі і  на поверхні паперу з двох боків  банкноти. Захисні елементи цих банкнот  включають, крім того, флуоресцентний номер, надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально, серію і номер банкноти, які  в ультрафіолетових променях флуоресціюють  зеленим світлом та флуоресцентний друк на зворотному боці банкнот (крім банкноти номіналом 10 гривень), кодоване зображення Тризуба (крім номіналу 1 гривня), яке видиме при розгляді банкноти проти світла на рівні очей при  повороті на 45 градусів.