Аналіз динаміки інфляції в Україні та ефективність державного регулювання

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

 

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

з курсу «Актуальні проблеми економічної теорії» на тему:

«Аналіз динаміки інфляції в Україні та ефективність державного регулювання»

 

 

 

Виконала

студентка 2 курсу магістратури

спеціальності

„Економічна кібернетика”

Савченко Лариса Василівна

 

Викладач: к.е.н., доц.

                                                                         Красота Олена Володимирівна

 

 

 

 

КИЇВ – 2013 

Зміст

Вступ 3

1. Сутність  та види інфляції 4

2.Соціально  - економічні наслідки інфляції 6

3. Характер  інфляції в Україні 7

4. Причини  інфляційних процесів в Україні. 9

5. Регулювання  інфляційних процесів в Україні. 14

Висновки 19

Список використаної літератури 20

 

Вступ

 

Інфляція є одним із найтяжчих  проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б  у другій половині XX ст. тією чи іншою  мірою не зазнала б втрат від  інфляції. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в Україні.

Інфляція є порушенням процесу  суспільного відтворення внаслідок  перенасичення сфери обігу грошовими  знаками понад реальні потреби  господарського комплексу та їх знецінення. Інфляційні процеси викликають стрімке зростання цін, зниження життєвого рівня населення, позбавлення підприємців стимулів, викривлення економічних орієнтирів, загострення економічних і соціальних суперечностей.

Вихід з кризового стану для  економіки будь-якої країни містить  два основних елементи. По-перше, приборкання  інфляції та, по-друге, припинення падіння  виробництва. Однак ключовим моментом є саме вирішення питання інфляції, оскільки це - найважливіша умова для  поновлення інвестиційної активності, що, в свою чергу, має забезпечити  відродження виробництва.

Інфляції та економічних криз не уникнула жодна країна. Навіть найважчі кризи закінчувалися, як правило, оновленням економіки і її підйомом. Тому більшість  дослідників трактують будь – яку кризу як переломний момент в науково-технічному, соціальному, політичному і економічному розвитку.

 
 

1. Сутність та види інфляції

Інфляція (лат. Inflatio - роздмухування)— знецінення грошей внаслідок перевищення кількістю грошових знаків, які перебувають в обігу, суми товарних цін, що виявляється у їх зростанні.

Знецінення грошей відбувається стосовно товарів, іноземної валюти і золота. Але не завжди зростання  цін є інфляцією, наприклад, якщо ціни зростають унаслідок збільшення вартості сировини, електроенергії, що призводить до збільшення витрат виробництва, вартості товарів. Можлива також  ситуація, коли для підвищення якості продукції необхідні більші затрати  праці. За відповідного зростання цін  і кількості грошових знаків порушення  грошового обігу не відбудеться. Зростання ж цін, спричинене надмірною  грошовою та кредитною емісією, порушенням законів грошового обігу, є наслідком  знецінення грошей. В цьому разі відбувається інфляція.

Явище інфляції відоме давно, приблизно з IV—ІІІ ст. до н.е., або з моменту, коли роль грошей стало виконувати срібло. Але поява самого терміна «інфляція», як і теоретичне усвідомлення цього явища, належить до значно ближчих нашій історії часів. Уперше цей термін був заснований для характеристики економіки в період війни 1861 – 1865 рр. у Північній Америці. Він засвідчував процес перенавантаження, «набухання» каналів грошового обігу масою грошей, яка перевищувала потребу в них економічної системи. У ХІХ ст. в Англії та Франції термін «інфляція» використовувався для пояснення надмірного зростання грошової маси, що зумовлювало її знецінення. Остаточно цей термін був введений у науковий обіг з метою теоретичного відображення певного стану економіки після Другої світової війни.

Найпоширенішим є розуміння  інфляції як такої ситуації в економіці, за якої кількість грошей в обігу  перевищує потребу в них, зумовлену  грошовою оцінкою товарної маси. Наслідком  такої невідповідності грошової маси до сукупної ціни товарів є  знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги.

Інфляція – це стійке і відчутне зростання рівня цін, яке виникло внаслідок того, що значна частина грошової маси виявилась не забезпеченою економічними благами.

Не слід ототожнювати інфляцію з грошовою емісією (законодавчо  обумовленим випуском додаткових грошей в обіг). Емісія грошей може мати як інфляційний, так і неінфляційний  характер. Якщо, приміром, додатковий випуск грошей зумовлений зростанням реального  обсягу національного виробництва  або уповільненням руху грошей, то він не є інфляційним.

Якщо ж випуск грошей спрямований  на покриття фінансування дефіциту державного бюджету чи зумовлений прагненням уряду  утримувати безробіття на рівні, нижчому  за «природний» тощо, то емісія виступає як інфляційний чинник.

Рівень інфляції визначається шляхом віднімання від індекса цін  поточного року індекса цін попереднього року та ділення цієї різниці на індекс цін попереднього року і множенням отриманої частки на 100%, тобто:

де  - темп інфляції;

- індекс цін в t-му році;

- індекс цін, що передує  року t.

Інший показник інфляції - індекс cпоживчих цін (І) — це відношення рівня цін в період t ( ) до рівня цін базового періоду ( ), тобто:  .

Види інфляції.

За величиною темпів розрізняють  такі види інфляції :

• повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін (до 10% на рік);
• галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-200% в річному вимірі;
• гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (від 200% і вище на рік).

Розглянуті форми інфляції властиві відкритій інфляції. Таку інфляцію можна вимірювати, аналізувати, зіставляти різні варіанти її приборкання  та усунення.

Крім відкритої є ще прихована інфляція. Це такий стан в економіці, коли зростання цін не спостерігається, але наявний дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту.

2. Соціально - економічні наслідки інфляції

У числі тих, хто найбільш потерпає від інфляції, насамперед, найменш захищені верстви населення. Пенсіонери, інваліди, студенти і деякі  категорії працюючих в умовах інфляції витрачають свої заощадження, а їх пенсії, стипендії та інші виплати  не зростають узагалі або збільшуються в темпі, що відстає від темпів інфляції.

Зменшення реальної заробітної плати основної частини найманих працівників у період інфляції стає повсюдним. Це призводить до змін у  структурі споживання, погіршення загальних  умов відтворення робочої сили, зубожіння населення.

У період інфляції погіршується становище дрібних власників  і особливо фермерів. Різниця між  цінами на сільськогосподарську і промислову продукцію зростає, а це погіршує економічне становище.

З розвитком інфляційних  процесів відбуваються глибокі негативні  зміни в економіці в цілому. Ціни на вироблені товари швидко зростають. При цьому підвищення цін відбувається нерівномірно, а це спричиняє порушення  сформованих в економіці пропорцій.

Неодмінним супутником такої  зміни цін стає спекуляція. Виникає  величезна кількість посередницьких фірм, що займаються перепродажем вироблених товарів.  
Нестійкість грошової одиниці значно збільшує підприємницький ризик і знижує ділову активність. Причиною її зниження стає скорочення всіх видів кредиту і, насамперед, комерційного.

Капіталовкладення в економіку  зменшуються, а зміна структури  попиту і нерівномірне зростання  цін призводить до дезорганізації внутрішнього ринку. Зниження реальної заробітної плати робить ручну працю дешевою, а це гальмує науково - технічний прогрес і впровадження нової техніки.

Прямим вираженням негативних наслідків інфляції стає розлад усієї  системи грошового обігу. Один із яскравих проявів цього - витиснення національної грошової одиниці іноземною валютою.

Інфляція призводить до порушення  сформованих міжнародних відносин, а можливість зниження цін на експортні  товари тієї країни, де інфляція досягла  великих розмірів, посилює конкуренцію на зовнішніх ринках.  Якщо інфляція триває досить довго, то сукупність усіх її негативних наслідків призводить до різкого розладу фінансової системи держави і до важкого стану всієї економіки.

3. Характер інфляції в Україні

Перші роки існування України  як незалежної держави супроводжувалися величезним збільшенням цін і  характеризувалися високою динамікою  їх зростання. Так у 1991 р. індекс споживчих цін склав 390% за рік, у 1992 р. - 2100%, а в 1993 р. - 10256% за рік. Цей рік став піком інфляційного процесу. Надалі вона почала помітно падати і склала в 1994 р. - 501%, у 1995 р. - 281,7%. Тобто, на початку 1990-х рр. Україна зазнала гіперінфляції.

Інфляція у наступні роки була такою: у 1996 р. - 139,7%, у 1997 р. - 110,1%, у 1998 р. - 120%, у 1999 р. - 119,2%, у 2000 р. - 125,8%, у 2001 р. - 106,1%, у 2002 р. - 99,4%, у 2003 р. - 108,2%, у 2004 р. - 112,3%, у 2005 р. – 110,3%, у 2006 р. – 111,6%, у 2007 р. – 116,6%, у 2008 р. – 122, 3%, у 2009 р. – 112,3%, у 2010 р. – 109,1% у 2011 р. – 104,6%, у 2012 р. – 99,8%, а станом на початок грудня 2013 р. інфляція відсутня. (див. табл.1).

Протягом періоду незалежності України лише у 2002 р. та у 2012 р. спостерігалася незначна дефляція (0,6% і 0,2% відповідно). Хоча таке явище не можна назвати позитивним для національної економіки. Протягом 2001–2003 рр. та 2010-2013 р. інфляція була помірною (ціни зростали менше ніж на 10% за рік), в інші роки –галопуючою.

 

Таблиця 1. Індекс споживчих цін (%) за період незалежності України*

	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	За рік
1991	…	…	…	…	…	…	…	104	104,5	105,9	116,5	124,6	390
1992	385,2	115,3	112,1	107,6	114,4	126,5	122,1	108,3	110,6	112,4	122	135,1	2100
1993	173,2	128,8	122,1	123,6	127,6	171,7	137,6	121,7	180,3	166,1	145,3	190,8	10256
1994	119,2	112,6	105,7	106	105,2	103,9	102,1	102,6	107,3	122,6	172,3	128,4	501
1995	121,2	118,1	111,4	105,8	104,6	104,8	105,2	104,6	114,2	109,1	106,2	104,6	281,7
1996	109,4	107,4	103	102,4	100,7	100,1	100,1	105,7	102	101,5	101,2	100,9	139,7
1997	102,2	101,2	100,1	100,8	100,8	100,1	100,1	100	101,2	100,9	100,9	101,4	110,1
1998	101,3	100,2	100,2	101,3	100	100	99,1	100,2	103,8	106,2	103	103,3	120
1999	101,5	101	101	102,3	102,4	100,1	99	101	101,4	101,1	102,9	104,1	119,2
2000	104,6	103,3	102	101,7	102,1	103,7	99,9	100	102,6	101,4	100,4	101,6	125,8
2001	101,5	100,6	100,6	101,5	100,4	100,6	98,3	99,8	100,4	100,2	100,5	101,6	106,1
2002	101	98,6	99,3	101,4	99,7	98,2	98,5	99,8	100,2	100,7	100,7	101,4	99,4
2003	101,5	101,1	101,1	100,7	100	100,1	99,9	98,3	100,6	101,3	101,9	101,5	108,2
2004	101,4	100,4	100,4	100,7	100,7	100,7	100	99,9	101,3	102,2	101,6	102,4	112,3
2005	101,7	101	101,6	100,7	100,6	100,6	100,3	100	100,4	100,9	101,2	100,9	110,3
2006	101,2	101,8	99,7	99,6	100,5	100,1	100,9	100	102	102,6	101,8	100,9	111,6
2007	100,5	100,6	100,2	100	100,6	102,2	101,4	100,6	102,2	102,9	102,2	102,1	116,6
2008	102,9	102,7	103,8	103,1	101,3	100,8	99,5	99,9	101,1	101,7	101,5	102,1	122,3
2009	102,9	101,5	101,4	100,9	100,5	101,1	99,9	99,8	100,8	100,9	101,1	100,9	112,3
2010	101,8	101,9	100,9	99,7	99,4	99,6	99,8	101,2	102,9	100,5	100,3	100,8	109,1
2011	101	100,9	101,4	101,3	100,8	100,4	98,7	99,6	100,1	100	100,1	100,2	104,6
2012	100,2	100,2	100,3	100	99,7	99,7	99,8	99,7	100,1	100	99,9	100,2	99,8
2013	100,2	99,9	100	100	100,1	100	99,9	99,3	100	100,4	100,2		100

 

* - інфляція розрахована відносно цін попереднього місяця.

 

За період існування гривні очевидними є чотири хвилі її знецінення:

1) інфляційний імпульс  1998 р. після коригувальної хвилі  1999 р. завершився піком 2000 р.;

2) нисхідна, межею дезінфляції  2001–2002 рр. стало зниження споживчих  цін (у вимірі до грудня) на 0,6% у 2002 р.;

3) висхідна, вона тривала  удвічі довше, ніж перша хвиля  (2003–2008 рр.). Після корекції 2005 р., під  час якої інфляція знизилася  на 2% порівняно з 2004 р., інфляційний  імпульс 2006–2008 рр. вивів траєкторію  руху споживчих цін на рівень 22,3%.

Порівняльна статистика по країнах СНД свідчить що у січні-листопаді 2007 р. Україна за рівнем ІСЦ була на п’ятому місці (114,2 %) після Киргизстану (119,5 %), Таджикистану (118,2 %), Азербайджану (116,7%), та Казахстану (116,5%), за рівнем зростання споживчих цін на продовольчі товари – на четвертому місці (19,6 %) після Киргизстану (127,8 %), Казахстану і Таджикистану (123,2%), за рівнем зростання споживчих цін на непродовольчі товари (105,0%) Україна випередила тільки Вірменію (101,7%).

4. Причини інфляційних процесів в Україні.

Інфляція в Україні, як і в інших країнах колишнього соціалістичного табору, викликана  багатьма причинами, серед них можна  виділити ті, що визначили основні  особливості даного процесу в нашій державі: Україна в спадщину від СРСР одержала дуже деформовану економіку, в якій величезна роль належала військово - промисловому комплексу. У 1990 році у промисловості України приблизно 40% обсягів виробництва припадало на військове виробництво. Це різко зменшувало можливості економіки щодо задоволення потреб населення і спричиняло величезні непродуктивні витрати.

 Поряд із цим народне господарство України, як і інших країн СНД, характеризувалося високим рівнем монополізації економіки. В умовах спаду виробництва ця обставина теж сприяла помітному зростанню цін.

Важливою причиною, що обумовила  наростання інфляції в перші роки існування незалежної України, стало  й те, що уряд виділяв величезні  дотаційні кошти на підтримку  неефективно працюючих підприємств. До них належала більша частина колгоспів, окремі підприємства промисловості  і навіть галузі, наприклад вугільної.

Загальний стан економіки  у поєднанні зі складнощами перехідного  до ринку періоду призвів до значного скорочення обсягів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва. За 1991 - 1999 рр. валовий внутрішній продукт  країни зменшився в 2,5 рази.

 Розвитку інфляційних процесів сприяла й сформована за роки радянської влади в населення стійка психологія споживання. У поєднанні з масовою безгосподарністю і марнотратством усіх видів ресурсів вона ставала причиною нераціонального використання наявного потенціалу і скорочувала товарну масу. Це призводило до істотного тиску на споживчий ринок і порушувало співвідношення між грошовою і товарною масами.