Контрольная работа по "Региональной экономике"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

імені адмірала Макарова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

З курсу___________________________________________________

Студент : група____________ курс __________семестр__________

Спеціальність ____________________________________________

Прізвище та ініціали ______________________________________

Рецензент контрольної  роботи ______________________________

Дата виконання ____________             _________(підпис студента)

Дата складання заліка___________

Оцінка______________                       _________(підпис викладача)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Миколаїв – 2013 р.

 

Варіант № 1

Питання

 

1.Характеристика кольорової  металургії України.

2. Особливості подільського  економічного району.

3.Накреслити схему ПЕК.

4. Список використаної  літератури  
Відповіді

1. Характеристика кольорової металургії України.

Кольорова металургія –галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувної видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали  та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину. До кольорової металургії належать також заготівля й переробка вторинних кольорових металів

[1. c.303].

На сучасному етапі  розвитку науково-технічного прогресу не можливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

Особливості виробництва.

Кольорова металургія почала розвиватися в Україні з кінця XIX ст. У 1887 р. до ладу став Микитівський ртутний завод, який поклав початок формуванню Донецького району.

 Нині, на відміну від чорної кольорова металургія в Україні розвинута порівняно слабо. Пов'язано це з тим, що у минулому на території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі задовольняються й досі за рахунок багатих родовищ країн СНД [3.c.112].

До кольорових металів  відносять усі метали та їх сплави, крім заліза та його сплавів, що називаються чорними металами. Кольоровими є благородні метали ( золото, срібло, платина), тугоплавкі (титан, хром, молібден, вольфрам та ін..), легкі (літій, берилій, натрій, магній, алюміній та ін.), важкі (свинець, мідь, цинк, нікель, кобальт, олово, ртуть та ін.), рідкісноземельні  (наприклад ітрій), та розсіяні (скандій та ін.).

Руди кольорових металів  у своєму складі в десятки раз  і навіть сотні разів менше  корисного компонента, ніж залізна  руда. Тому їх недоцільно перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість виробництва кольорових металів і менше забруднювати навколишнє середовище, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так виробництво алюмінію з нефелінів поєднується з виробництвом цементу, соди, поташу, титаномагнієве виробництво – з випуском соляної кислоти, емалей, титанових білил.   

Структура галузі, її значення та передумови розвитку. До кольорової металургії належить видобуток і збагачення руд кольорових металів, виплавка металів і сплавів, виробництво прокату. До кольорових належать усі інші метали, крім уже названих чорних (заліза, хрому і марганцю). Серед основних виділяють важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легкі (алюміній, магній, титан) та малі (ртуть, кобальт) метали. Крім основних, галузь переробляє легуючі (вольфрам, молібден, ванадій), дорогоцінні (золото, срібло, платина), рідкісні й розсіяні (цирконій, германій, селен) метали, а також алмази, топази та інші мінерали [2.c.310].

 

 

 

Кольорові метали є також важливими конструкційними матеріалами для машинобудування. Кольорові метали завдяки різноманітним властивостям (тепло- та електропровідності, хімічній стійкості) знаходять широке застосування у приладобудуванні, виробництві радіоелектронної техніки, реактивних двигунів тощо. В Україні галузь представлена тільки деякими видами виробництва. Це пов'язано з незначними запасами сировини.

 

Територіальна структура.

Кольорова металургія –  енергомістке виробництво. Наприклад, на виготовлення 1 т магнію потрібно до 22 тис. кВт * год електроенергії. Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники – сировинний та енергетичний [3.c.113].

 

 

Основні райони розміщення:

 Придніпровський(Запорізька і Донецька області) 60%

Донецький(Донецька і Луганська області) 15%

Побузький (Миколаївська область) 20%

 

 

 

Назва галузі		Сировина		Продукція		Географія галузі
						Центри виробництва	Промислові райони
1. Алюмінієва промисловість (провідне місце)виробництво глинозему АІ		боксити(запаси невеликі) Черкаська обл. Дніпропетровська обл. Закарпатська обл.		Головна продукція:-глинозем, алюміній. Побічна продукція:сода, мін. добрива, цемент, кремній.		Миколаїв(глиноземний  завод), Запоріжжя (алюмінієвий завод), Свердловськ (Луганська обл.)	Донбас, Придніпров’я, Приазов’я, Карпатський.
2.Титаномагнієва (виробництво титану і магнію)		- Калійно-магнієві солі (Прикарпаття, Калуш, Стебник) - Магнієві  Сполуки (солі Сивашу)		Магній Титан Напівпродукт Калійні добрива Титановий концентрат		Калуш «Оріана» Прикарпаття - Запоріжжя (магній, титан)із Стебника Львівської обл. - Сиваш АР Крим - Іранський (Житомирська обл.) Гірничозбагачувальний завод, титановий комбінат.	Прикарпаття Придніпров'я  Приазов'я
3.Ртутна промисловість		Місцева сировина кіновар (ртутна руда)		Ртуть високої чистоти, сурма		Микитівський ртутний  комбінат (Донецька обл.) Закарпатський  розвідувально-експлуатаційний комбінат	Донбас, Закарпаття
4. Виробництво поліметалевих руд, свинцю, цинку		Поліметалеві руди		Металевий цинк допоміжні: 20 комбінувань свинець мідні концентрати дорогоцінні метали сірчана кислота 40 видів		Костянтинівський Завод «Укрцинк» (Донецька обл.)	Донбас
5. Нікелева промисловість		Окислені залізонікелеві руди		Нікель, феронікель		Побузький Завод (Кіровоградська обл.)
6. Виробництво обробки кольорових металів		Кольорові метали		- Мідний, латунний круглий прокат(прут, дріт, листи) - виробництво напівпровідникових матеріалів		Артемівський завод (Донецька обл.) Світловодський завод (Кіровоградська обл.)	Донбас Придніпров’я
7. Виробництво	Золотоносні руди		золото		5 родовищ золота Кривий  Ріг Рахів (Сауляк) Мусієве			Донецька обл. підготовчі роботи Закарпатська обл.

 

 

2. Особливості подільського  економічного району

Площа: 60,9 тис. км²

Населення: 4,6 млн. осіб

Області: Вінницька область

Тернопільська область Хмельницька область

Рельєф: рівнинний

Клімат: помірно континентальний

Ґрунти: чорнозем, сірі лісові

     Річки: Дністер, Південний Буг, Горинь,

      Збруч, Серет

Природні ресурси: Добре забезпечений земельними ресурсами, дещо гірше - водними і лісовими. Корисні копалини: гнейси, червоний граніт, мармур, крейда, пісковики, гіпс, мергель. Виявлені лікувальні води

Міста: Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Жмеринка, Чортків, Могилів-Подільський, Ладижин, Полонне

До Подільського економічного регіону входять Вінницька, Тернопільська і Хмельницька області. Територію регіону займає площу 60,9 тис. км. Регіон має зручне економіко-географічне положення. Він розташований в південно-західній частині України і межує з Центральним економічним регіоном, на півночі – з Поліським, на заході – з Карпатським економічним регіоном,на півдні – з Молдовою. За розміром регіон посідає четверте місце серед економічних регіонів України. Регіон розташований компактно , що позитивно впливає на можливості його комплексного соціально-економічного розвитку[3. c. 257]

Розвинута транспортна  мережа сприяє розвитку економічних і культурних зв’язків з Карпатами, Поліським, Центральним, Причорноморським економічними регіонами та Республікою Молдова.

На промислове виробництво припадає 3,4 %  від випуску товарної продукції в Україні. Регіон в основному спеціалізується на сільськогосподарському виробництві. Тут сформувався потужний агропромисловий комплекс. Поділля вирізняється, насамперед, високим рівнем виробництва продукції землеробства і тваринництва. На регіон припадає 14,3% випуску валової продукції сільського господарства України.

Найважливіші центри рекреації  та туризму: Камянець-Подільський, Хмільник, Сатанів та ін.

Населення району розміщене досить рівномірно. Його густота, середній показник якої – близько 70 осіб на 1 км2, зростає з півночі на південь. Сільське населення становить 60 %. Для району є характерним явище депопуляції. Особливо висока смертність і низька народжуваність у Вінницькій області. Там і найвищий рівень реального безробіття[3.c. 248].

Регіоноутворюючим центром Подільського регіону є місто Вінниця - великий промисловий центр. Розташована у лісостеповій зоні України, її площа – 26,1 тис.км2 або 4,4% території держави, населення становить 1713 тис. чол. Область спеціалізується на виробництві цукру, консервів, хімічних добрив, приладобудування.

Тернопільська обл. займає  13,8 тис.км2 або 2,3% території України. Населення  – 1116,3 тис. чол. на 1 січня 2005 р. Область спеціалізується на машинобудуванні і металообробці, легкій і харчовій промисловості.

Хмельницька обл. розташована  в центрі регіону і охоплює  територію 20,6 тис.км2 , або 3,4 % території  України. Населення складає 1384,8 тис. чол. Область спеціалізується на не матеріаломісткому машинобудуванні і металообробці, розвинута легка і харчова промисловість, виробництво продукції транспортного і сільськогосподарського машинобудування, енергетичного устаткування, переробка місцевої сільськогосподарської сировини.

Мінерально-сировинні ресурси .Провідне місце належить природнім будівельним матеріалам – сировина для виробництва цементу, вапна, цегли, щебеню, облицювальних плиток, керамзиту, скла, будівельної кераміки тощо. Регіон багатий на поклади гранітів і гнейсів, які виходять на поверхню річок Случ, Південний Буг. Родовища червоного граніту є в Шепетівському районі. У Кам’янці-Подільському є мармурові породи, вапняки та глина для виробництва цементу. Запаси мергелів, придатних для виробництва цементу, є в Бережанському, Густинському та Зборівському районах Тернопільської області. Поклади пісковиків є у Тернопільській та Хмельницькій обл., родовища первинного каоліну і вогнетривких глин – у Хмельницькій і Вінницькій обл. Суглинки і глини для виробництва стінових матеріалів є на всій території регіону.

Господарство  району. Провідними в економічному районі є машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка галузь промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Енергетика району базується на виробництві електроенергії на Ладижинській ДРЕС, Хмельницькій ЛЕС, Дністровських ГЕС.

Основними галузями машинобудування  є сільськогосподарське машинобудування (бурякозбиральні та кормозбиральиі комбайни), електротехнічне, приладо- та верстатобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості.

Хімічна промисловість  району представлена основною хімією (Вінницький суперфосфатний завод) і  хімією органічного синтезу виробництво  лаків, фарб, виробів з пластмас тощо.

Найрізноманітніша продукція  виробляється підприємствами промисловості  будівельних матеріалів. Це видобуток  і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Кам'янець-Подільський), залізобетонних конструкцій, цегли, черепиці тощо.

Лісова і деревообробна промисловість Подільського економічного району складається переважно із завершальних стадій виробництва: будівельні деталі, меблі, папір (Понінка).

Сільське господарство Подільського економічного району має  добре виражену одну (лісостепову) зону спеціалізації — зернові культури, цукровий буряк, картопля, овочі, фрукти, молочно-м'ясне тваринництво і свинарство.

Харчова промисловість  зорієнтована переважно на переробку  місцевої сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, виноробна, тютюнова, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву  та довізну сільськогосподарську сировину, значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка промисловість. Основними її центрами є Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Дунаївці.

Зовнішньоекономічна діяльність. Подільському економічному регіону властивий низький рівень зовнішньоекономічної діяльності. Його експорт становить в межах 2,5 % від загального експорту України. Імпорт складає близько 1,5 % . Позитивні тенденції експорту над імпортом характерні для всіх областей регіону. У Вінницькій області експорт перевищує імпорт у 1,6 рази, у Тернопільській та Хмельницькій -  у 1,5 рази. Провідною експортно-спроможною галуззю є харчова промисловість. На перспективу регіон має можливість розширяти асортимент продукції на експорт і збільшити його обсяг в першу чергу за рахунок машинобудівної та енергетичної галузі промисловості.

 Науково-технічний  потенціал. У регіоні зосереджено 55 науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, де в 1990р. працювало понад 10 тис. наукових працівників, або 2,3 % від загальнодержавного рівня. Зараз в наукових установах їх працює менше половини. У регіоні виконувались фундаментальні наукові дослідження, однак через недостатню кількість фінансових ресурсів більше як дві третини не втілювалися в життя.

Проблеми та напрямки розвитку і розміщення продуктивних сил регіону

Подільський економічний  район має інтенсивні економічні і культурні зв'язки як з іншими економічними районами України, так і поза її межами.

 Район має значні  можливості перспективного розвитку  господарства. Поряд з цим є  ще ряд соціально-економічних  проблем, які потрібно вирішувати. Він ще значно відстає у  виробництві товарної продукції  промисловості (на 37,2 %) серед економічних районів України, де він не поступається тільки Західно-Поліському і Центральноукраїнському районам. Район мало забезпечений землею з розрахунку на сільського мешканця. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь, активізації великої кількості малих міст і селищ міського типу, зокрема віддалених від великих міст району та ін. Тому потрібна програма комплексного соціально-економічного розвитку Подільського економічного району. Дещо підвищити землезабезпечення сільських мешканців можна за рахунок рекультивації еродованих земель і зменшення площ під військовими полігонами. Доцільно спеціалізувати сільськогосподарську зону АПК, формувати приміський АПК для забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською продукцією закритого і відкритого ґрунту.