Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2015 в 20:50, реферат
Вивчаючи економіку Об'єднаних Арабських Еміратів ясно вибудовується картина – сучасного положення країни, яка за такий короткий період змогла зробити величезний відрив з перехідної до ринкової економіки. Країна стала такою, що не лише добуває, але і виробляє, завдяки чому сталися такі глобальні зміни, що торкнулися кожного жителя цієї країни.
Вступ (ст. 2).
1. Загальні відомості. (ст. 3-4).
2. Економічна ситуація країни. (ст. 5-15).
3. Існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. (ст. 16-17).
Висновки (ст. 18).
Список використаної літератури (ст. 19).
ЗМІСТ
Вступ (ст. 2).
Висновки (ст. 18).
Список використаної літератури (ст. 19).
ВСТУП
Вивчаючи економіку Об'єднаних Арабських Еміратів ясно вибудовується картина – сучасного положення країни, яка за такий короткий період змогла зробити величезний відрив з перехідної до ринкової економіки. Країна стала такою, що не лише добуває, але і виробляє, завдяки чому сталися такі глобальні зміни, що торкнулися кожного жителя цієї країни.
Аналіз економічної політики ОАЕ на сучасному етапі свідчить, що керівництво держави продовжує надавати пріоритет реалізації започаткованого у 1980-х роках курсу економічної диверсифікації, метою якого є зменшення залежності економіки країни від кон'юнктури світового нафтового ринку. У зв'язку з цим Об'єднані Арабські Емірати приділяють підвищену увагу розвитку ненафтового сектору економіки (промисловість, торгівля, банківсько-фінансова сфера, туризм, будівництво, вільні економічні зони і т. п.).
Метою цієї роботи є вивчення економіки ОАЭ, дати повну оцінку економічного розвитку, виділити слабкі і сильні сторони, позначити діючі організації, тобто великі виробничі процеси, а також виявити внутрішні і зовнішні проблеми і перспективи їх вирішення.
Об'єднані Арабські емірати, ОАЕ – федеративна держава, що складається з семи еміратів кожен з яких представляє собою мікродержаву з абсолютною монархією: Абу-Дабі, Аджман, Дубай, Рас ель-Хайма, Умм ель-Кайвайн, Фуджейра і Шарджа.
Кожне князівство – монархія, а правителі еміратів входять до Федеральної національної ради, що є вищим консультативним органом. Рада обирає одного з емірів президентом на п'ять років.
Держава очолюється президентом Об'єднаних Арабських Еміратів, яким є емір найбільшого емірату Абу-Дабі. Столицею Об'єднаних Арабських Еміратів також є столиця емірату Абу-Дабі місто Абу-Дабі.
З 3 листопада 2004 пост президента ОАЕ займає шейх Халіфа бен Зайд ан-Нахайян. 3 листопада 2009 Вища Рада ОАЕ продовжила повноваження шейха Халіфи в якості Президента країни на п'ятирічний термін. Клан ан-Нахайян править еміратом Абу-Дабі вже більше 250 років.
Держава ОАЕ розташована в південно-західній Азії в східній частині Аравійського півострова. Межує з Саудівською Аравією на заході і півдні, з Оманом – на південно-сході і на північному сході (оманський анклав Мадхья). Омивається водами Персидської і Оманської заток. Особливість географії ОАЕ полягає в тому, що більшу частину території Об'єднаних Арабських Еміратів займає пустеля (Руб.-ель-Халі) – найбільша в світі область, покрита піском. У прибережних областях Об'єднаних Арабських Еміратів є родовища солі.
Емірати є дуже молодою державою. Ця територія з XIX знаходилася під британським протекторатом. Але в 1958 році на узбережжі Аравійського півострова знайшли величезні запаси нафти, і в 1962 році почалася промислова здобич, що і стало поштовхом до створення нової держави.
Площа держави, включаючи більше сотні островів, становить 83600 квадратних кілометрів (орних земель – 0,04%).
Дощі в ОАЕ – рідкість, опади випадають з січня по квітень, влітку ж і восени дощів практично немає. Середньомісячні температури вдень становлять від 20 С до 30 С в грудні – квітні, від 380 до 450 С з травня по жовтень. На узбережжі і в пустелі клімат відрізняється.
Державний устрій Об'єднаних Арабських Еміратів представляє собою унікальне поєднання республіканського і монархічного ладу. ОАЕ є федеративною державою, що складається з семи еміратів – абсолютних монархій. Держава очолюється еміром Абу-Дабі, уряд – еміром Дубая.
Чисельність населення ОАЕ: 4798491 чол. 113 місце в світі.
Темпи зростання чисельності населення в ОАЕ: 3.833% (прогноз на 2008 р.)
Рівень народжуваності в ОАЕ: 16.06 народжень / на 1,000 чол. населення (прогноз на 2008 р.)
Рівень смертності в ОАЕ: 2.13 смертей / на 1,000 чол. населення (прогноз на 2008 р.)
Рівень міграції в ОАЕ: 24.41 мігранта / на 1,000 чол. населення (прогноз на 2008 р.)
Рівень дитячої смертності в ОАЕ: всього: 13.11 смертей / на 1,000 новонароджених.
Тривалість життя в ОАЕ: все населення: 75.89 років
чоловіки: 73.35 років, жінки: 78.56 років (прогноз на 2008 р.).
2. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ КРАЇНИ.
ОАЕ має відкриту економіку з високим доходом на душу населення і значним річним сальдо торгового балансу. Незважаючи на успішні зусилля з диверсифікації економіки, майже 40% ВВП, як і раніше базується на видобутку нафти і газу. З моменту відкриття більше 35 років тому родовищ нафти Емірати зазнали глибокі перетворення, перетворившись із збіднілих малих пустельних князівств на сучасну державу з високим рівнем життя. Уряд ОАЕ з великою участю приватного сектора збільшило витрати на створення робочих місць та інфраструктури, розширило і відкрило багато нових комунальних послуг. У квітні 2004 р. ОАЕ підписали рамкову угоду з США з торгівлі та інвестицій, в листопаді 2004 року домовилися провести переговори щодо угоди про вільну торгівлю з США. Об'єднані Арабські Емірати – країна із зоною вільної торгівлі – пропонують 100% іноземну власність і нульові податки, що сприяє залученню капіталів іноземних інвесторів. Високі нафтові доходи, сильна ліквідність, нестача житла й дешеві кредити в 2005–2007 рр. призвели до різкого зростання цін на активи (акції та нерухомість) та споживчої інфляції. Зі зростанням цін ростуть операційні витрати для бізнесу в ОАЕ, що негативно позначається на добробуті державних службовців та інших осіб з фіксованими доходами. Залежність від нафти і велика кількість робітників ставлять перед ОАЕ значні довгострокові завдання. Стратегічний план розвитку ОАЕ на найближчі кілька років зосереджений на диверсифікації економіки і створення більш широких можливостей для громадян за допомогою поліпшення освіти і розширення робочих місць у приватному секторі.
ОАЕ мають відкриту економіку з високим доходом на душу населення. Починаючи з 1973 Емірати перетворилися з найбіднішого регіону маленьких пустинних князівств в сучасне держава з високим рівнем життя. Найбільший з еміратів, Абу-Дабі, дає 90% виробництва нафти і газу і 60% ВВП ОАЕ. Через менші запаси нафти і газу Дубай став торгово-комерційним і транспортним центром. Основна увага Шарджа сфокусовано на легкій промисловості і розвитку портових комунікацій. Решта еміратів (відомі як північні емірати) вважаються біднішими. У планах керівництва ОАЕ – подальша диверсифікація економіки, яка сьогодні в основному орієнтована на нафту.
Номінальний ВВП ОАЕ в 2010 році вперше перетнув позначку в 1 трлн дирхамів (274 млрд. доларів США). Це стало можливим завдяки розширенню ненафтового сектору економіки та різкого зростання цін на нафту, йдеться в дослідженні підконтрольного державі еміратського банку «Emirates Industrial Bank» (EIB), створеного в 1982 році з метою сприяння розвитку економіки ОАЕ.
Зростання економіки ОАЕ, другої за величиною серед країн арабського світу, в 2010 році спостерігався незважаючи на негативні наслідки світової глобальної кризи. Країна стала однією з небагатьох, що показали стійкість до кризи і здатність до подальшого швидкому відновленню, наголошується в дослідженні. ВВП Еміратів в 2010 році виріс на 6,2% у поточних цінах у порівнянні з 1,3% в 2009 році.
Відзначається також, що сукупний дохід країн Близького Сходу від експорту нафти в 2010 р. склав 575 млрд. доларів США, а видобуток «чорного золота» шістьма аравійськими монархіями Перської затоки в минулому році зросла на 1,5–2,5%.
Рівень ВВП на 2010 рік становить $ 261,348 млн.
Рівень ВВП на душу населення становить 40 200 $.
Зростання ВВП на 2010 рік становить 2,6%.
Чисельність населення становить 5148664 ч.
Темпи приросту населення складають 3,28% на 2011 рік.
Чисельність працездатного населення становить 3908000 ч.
Рівень безробіття 2,4%.
Інвестиції у власну економіку становлять 26,8% від ВВП.
Зростання інфляції становить 2,2%.
Темп росту промислового виробництва 3,2%.
Розвідані запаси нафти 97800000000 барелів.
Сальдо зовнішньої торгівлі становить 3409000000 $.
Експорт становить 195 800 000 000 $.
Імпорт 159 000 000 000 $.
Іноземні інвестиції 70180000000 $.
Інвестиції за кордоном 51410000000 $.
Нафтогазова промисловість
Основна галузь промисловості – нафтогазова, яка забезпечує виробництво близько 33% ВВП ОАЕ. Вона контролюється державою через державні нафтові компанії окремих еміратів. З сер. 1970-х рр. всі запаси нафти і газу оголошено власністю держави. 1 січня 1981 в країні була також націоналізована вся збутова мережа – бензоколонки, транспорт, сховища, до цього належали іноземним монополіям.
Видобуток нафти становить: 2.54 млн. бар / добу.
У той час як її споживання складає: 372,000 бар / добу.
Нафта – експорт: 2.54 млн. бар / добу.
Нафта – імпорт: 137,200 бар / добу.
Нафта – розвідані запаси: 97.8 млрд. бар (2007 р. прогноз)
При нинішньому рівні нафтовидобутку запасів нафти ОАЕ вистачить більш ніж на 100 років.
Значна увага приділяється утилізації попутного і природного газу. Здійснення проектів індустріалізації у сфері нафтогазової промисловості ОАЕ відбувалося майже виключно за рахунок державного сектора. З сер. 1970-х рр. уряд вирішив перевести частину видобутої нафти на переробку усередині країни. Чітко намітився курс на експорт нафтопродукції, а не сирої нафти. Здійснювався план підвищення потужностей з переробки нафти до 2,6 млн. бар. в день в 2000 (в порівнянні з 15 тис. бар. в день в 1976).
Перший нафтопереробний завод потужністю 15000 б/д був відкритий в 1976 році на острові Умм аль Нар в еміраті Абу-Дабі. Завод забезпечував потреби місцевого ринку. У 1983 році завод виробляв 75000 б/д лигроина, бензину, гасу, дизельного палива і мазуту. У 1981 році великий переробний завод продуктивністю 120 000 б / д був відкритий в місті Руваіс, емірат Абу-Дабі. До 1995 денна продуктивність зросла на 10%. Випускаються ті ж нафтопродукти, що й на заводі в Умм аль Нар і додатково – дизельне паливо для судів і сірку.
Заводи в Умм аль Нар і Руваіс переробляють десяту частину нафти, що видобувається в Абу-Дабі, і є найбільш рентабельними підприємствами: їм немає рівних у світі за таким показником, як термін окупності вкладених капіталів. У 1999 році належить уряду емірату Дубай компанія ENOC відкрила в Джебель Алі газоконденсатній завод з добовою продуктивністю 120.000 барелів бензину, авіаційного і дизельного палива.
У 1996 році в Фуджейрі був відкритий нафтопереробний завод, що належить грецькій компанії Metro Oil Corporation, продуктивністю 35000 б / д. Через деякий час він був закритий через виниклі фінансові труднощі, але вже в 2000 році за підтримки уряду емірату відновив свою роботу як Fujairah Rafinery Company, збільшивши продуктивність до 60000 б/д. Завод виробляє гас, бензин, авіаційне паливо, моторні масла. Акціонерами компанії є Ван Оммер, ENOC і уряд емірату Фуджейра.
Нагадаю, що порт Фуджейра займає третє місце в світі (після Роттердама і Сінгапуру) за обсягом експорту нафтопродуктів. Тільки моторних масел звідси вивозиться від 600.000 до 800.000 тонн щомісяця.
Таким чином, ОАЕ практично повністю забезпечує свої потреби в продуктах нафтопереробки. В даний час країни Ради співробітництва в Перській затоці (GCC) переробляють близько 15% видобутої ними нафти. До 2007 року цей показник збільшився до 21%.
В останні 5 років здійснювалася програма масованих багатомільярдних інвестицій у газову промисловість, виробництво зріджених газів.
У недавньому минулому при видобутку нафти попутні гази просто спалювалися, але після стрибка цін на нафту в 1973 році різко зріс інтерес до газу. У 1974 році ОАЕ добувалося близько 500 млн. куб. футов газу, 1,5% з яких використовувалося нафтовими компаніями, 1,5% витрачалося в Абу-Дабі на виробництво електроенергії і опріснення морської води, а 93% просто спалювалися. До 1980 р. більше половини газу, що добувається експортувалося або використовувалося на місці, а вже в 1983 році показник раціонального витрачання попутного нафтового газу в еміраті Абу-Дабі досяг 92%.
Фахівці оцінюють світові запаси газу в 150 трильйонів кубічних метрів. 4% від цієї величини (6 трлн. куб. м) знаходяться на території ОАЕ: 92% – в еміраті Абу-Дабі, 5% – в Шарджі і 2% – в Дубаї. В даний час близько 55% газу, що добувається знаходить застосування в країні, а решті – експортується в зрідженому вигляді.
Поза всяким сумнівом, головне багатство ОАЕ – нафта і газ. Крім нафтогазових підприємств з нафтою працюють численні підприємства з виробництва добрив.
Запаси корисних копалин (крім нафти і газу) в ОАЕ досить обмежені. Однак є відомості про родовища слюди, хрому, гіпсу, міді і марганцю. В достатку є сировина для цементних заводів.
Національна нафтова компанія «Абу-Дабі», на яку припадає понад 90% газових запасів, інвестує більше 6 млрд. дол., 2/3 з них – в розробку газу.
На сьогоднішній день видобуток природного газу становить: 45.07 млрд. куб. м.
Його споживання складає: 39.56 млрд. куб. м.
Природний газ – експорт: 6.848 млрд. куб. м.
Природний газ – імпорт: 1.343 млрд. куб. м.
Природний газ – розвідані запаси: 5.823 трлн. куб. м.
У 1997 вироблено близько 3 млн. т палива для реактивних двигунів, 1,5 млн. т бензину, близько 2 млн. т масел, 1,1 млн. т нафти, 3,8 млн. т дизельного палива. Інтенсивно розвиваються пов'язані з нафтогазовою промисловістю виробництва нафтохімії. Введено в дію комплекси з виробництва хлорину, каустичної соди, гранульованої сірки, аміаку, карбаміду та іншої продукції, більша частина якої експортується.
Енергетика
Серед інших галузей промисловості широкий розвиток отримала енергетика (38,7 млрд. кВт в 2000), опріснення води (більше 900 тис. м3 в день, 1996), алюмінієва промисловість (бл. 370 тис. т в 1997–2-е місце на Близькому Сході), промисловість будівельних матеріалів, текстильна, харчова (включаючи рибопереробки), деякі види суднобудування, ремісниче виробництво тощо