Вплив ГМО на організм людини сьогодні

Майкл Сайберт, співробітник американської лабораторії NREL і його колеги з University Illinois розробляють модифікацію морських водоростей на молекулярному рівні, з метою виробництва ними водню у великих кількостях. До цього учені вже продемонстрували метод виробництва водню за допомогою приручених бактерій. Крім цього, пропонувалася забавна ідея по виробництву водню з масла соняшнику ферменти гідрогеназа, а також реакції отримання кисню. Для розшифровки цих ланцюжків зв'язків учені застосовують могутні комп'ютери і вже намічають, яким чином необхідно модифікувати водорості. Після потрібної модифікації, вони проводитимуть водень в 10 разів швидше, ніж природні водорості — говорить Сайберт. Як розрахували учені-розробники, на спеціалізованій фермі (або декількох фермах), площею приблизно 20 тис. км2, можна б було проводити водень для всіх легкових автомобілів Сполучених Штатів, навіть якщо б вони всі були обладнано паливними елементами, а не двигунами внутрішнього згоряє.[1, c.18]

Учені вашингтонського Університету вивели сорт ГМО-тополі, яка може деструктуризувати певні промислові отрути, отруйливі природу, переробляючи їх в нешкідливі речовини.

Вживання рослинного миру для боротьби з отруєнням природи, зване фиторемедиацією або фитоочисткою, служить новим і вельми перспективним методом рішення проблеми промислових забруднювачів. До сьогоднішнього дня фиторемедиация виглядала досить сумнівною ідеєю, оскільки отруєні ділянки землі, в основному, покриті не одним, а досить різними отруйливими речовинами. Але розроблений сорт тополь вирішує проблему боротьби з чималою кількістю органохімічних отрут, у тому числі хлороформ, бензол, трихлоретилен, переробляючи їх за допомогою органічних перетворень у воду, CO2 і певні солі, що не завдають шкоди.[4, c.32]

Лабораторні випробування визначили, що генетично модифіковані тополі в 100 разів ефективно абсорбують з грунту трихлоретилен, ніж природні тополі. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повітря і переробляти їх в безпечні метаболіти усередині листя. Подальшою стадією випробувань будуть польові дослідження. Перші досліди повинні показати, що генетично модифіковані тополі як такі не можуть принести ніякої шкідливої дії на природу і людей. Учені також збираються продумати певні заходи для уникнення витоку ГМО-рослин в неконтрольоване середовище.

Більшість ракових пухлин має центральну зону, де істотно знижений зміст кисню (область гіпоксії). Ракові клітки в такій області не здатні до до безконтрольного розподілу і розростання, але вони і не піддаються дії хіміопрепаратів, «мішенню» яких є клітки, що швидко ростуть. 
Як альтернатива лікування ракових захворювань генетики запропонували грунтову бактерію Clostridium novyi-NT - мікроорганізм, що мешкає в грунті, не виносячий кисню, тобто строго анаеробний мікроорганізм.  
З пори бактерій вводяться внутрішньовенно і розповсюджуються з потоком крові до органів і тканин організму, локалізуючись згодом саме в зоні гіпоксії пухлини. Опинившися в сприятливих умовах, суперечки проростають, бактерії починають конкурувати з клітками пухлини за харчові ресурси, тим самим поступово вбиваючи ракові клітини [5, c.24].

ВИСНОВКИ

Безумовно, генетичне модифіковані організми - величезне досягнення теперішнього часу. Всі погодяться , що ГМО продукти шкодять нашому здоров’ю і називають їх проблемою 21 сторіччя. Але мало хто знае що ці монстри мають двоякий характер.

Учені вашингтонського Університету вивели сорт ГМО-тополі, яка може деструктуризовувать певні промислові отрути, отруйні викиди, переробляючи їх в нешкідливі речовини. Застосування рослинного світу для боротьби з отруєнням природи, називається фітоочисткою.

Лабораторні випробування визначили, що генетично модифіковані тополі в 100 разів ефективніше абсорбують з ґрунту трихлоретилен, ніж природні тополі. ГМО-дерева також можуть витягати токсини з повітря і переробляти їх в безпечні метаболіти усередині листя.

Також в Англії навчилися розводити трансгенних курей, яйця яких мають важливе медичне значення. Річ у тому, що протеїни яєць цих птахів йдуть на виготовлення препарату, здатного вилікувати злоякісні пухлини.

Та чи ці позитивні властивості ГМО зможуть перекрити той пагубний вплив на здоров’я нашої нації та майбутніх поколінь?Адже за дослідженнями виявлено, що у щурів, що харчуються ГМ-соєй, гине більш 50% щурят. Часто ГМ-сою використовують для виробництва ковбаси... А Ви як вважаєте, хто більш живучий: щур чи людина?

Тому, на мою думку слід обережно використовувати здобутки науки та техніки, адже в се в цьому світі має двоякий характе. Так ГМО може врятувати нас від забруднення атмосфери, вилікувати від лейкемії та вирішити проблему палива, котра є досить актуальною та гострою в наш час.

Вплив на організм людини досконало не вивчений. Тому не можливо з впевненістю зазначити корисність чи шкоду даних організмів , адже тільки якщо у третього покоління споживачів не з'являться зміни на генетичному рівні можна з упевненістю говорити, що ГМО безпечне.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. М. Дильовий, кандидат біологічних наук, провідний мікробіолог Івано-Франківського ДЦСМС. Матеріал передрукований з журналу «Стандартизація. Сертифікація. Якість»

2. Новини генетики. – К., 2002 Генна інженерія в ХХІ столітті: перемога чи поразка людства? – К., 2003.

3. Всеукраїнська екологічна ліга, 01033, м.Київ, вул. Саксаганського  30-В .офіс 33. А5В-ШІУ5: Биологическая, продуктовая и зкологическая безопасность (персональна інтер1нет-розсилка Загальнонаціональної Асоціації генетичної безпеки, РФ), березень-липень 2004.

4. Блюм Я. Б., Негрецький В. А., Ємець А. І. та ін. Огляд стану провадження та дослідження біотехнологій і біобезпеки в Україні та країнах субрегіону. - Проект ЮНЕП-ГЕФ: «Розробка національної рамкової структури біобезпеки для України». - К., 2003. - 82 с.

5. За матеріалами, наданими Науково-дослідним центром випробувань продукції та Укрметртестстандарт. Прес-конференція «Маєш знати, що вживати - проблема генетично модифікованих організмів в Україні -реальність сьогодення». К, 2007.

6. Серена  Говард Дресбах , к.т.н. Холлі Флекс  Вплив генетично модифікованих організмів на здоров'я людини - Університет штату Огайо – 2008. – с.128

7. Парнікоза І.Ю. Генетично модифіковані  організми: надія людства чи страшна помилка? // Країна знань. - 2005. - № 1. - С. 36.

8. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.ep98.dp.ua

          9. [Електронний ресурс] – Режим доступу: Інформаційний портал про ГМО в Україні: http://www.progmo.com.ua