Відходи паливно-енергетичного комплексу, методи їх утилізації і знешкодження

                Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

                             Національний авіаційний університет

                     Інститут заочного та дистанційного  навчання

 

 

 

                   

                                        КУРСОВА РОБОТА

 

                                           З ДИСЦИПЛІНИ

                             «Утилізація та рекуперація відходів»

                                                     ТЕМА:

                         «Відходи паливно-енергетичного комплексу,

                               методи їх утилізації і знешкодження»

 

 

 

                                                                                 Виконала:

                                                                        студентка 4 курсу ІЗДН

                                                                        напрям підготовки 6.040106

                                                                        залікова книжка № 13.1823

                                                                        В’язнікова Марія Сергіївна

 

 

 

 

 

                                          Київ 2014

                                    Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………...3
2. Нормативне визначення основних термінів та понять у сфері поводження із твердими відходами………………………………..5
3. Відходи видобування вугілля………………………………………8
4. Відходи збагачення вугілля………………………………………..10
5. Золо шлакові відходи……………………………………………….11
6. Закон України про відходи…………………………………………15
7. Основа для дій……………………………………………………….15
8. Основні пріорітети у сфері поводження з відходами……………18
9. Висновок……………………………………………………………..19
10. Список використанних джерел……………………………………20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Вступ

           Небезпека, що породжується господарською діяльністю людини, сьогодні вже перевищує всі розміри та результати природних катастроф та катаклізмів. Вона з усіх боків підступила до життєвого середовища людини. На сьогодні існує реальна загроза подальшого існування людства. Підтвердженням цієї експертної оцінки американського еколога Б. Коммера ми бачимо в сучасному забрудненні світового океану та атмосфери, трансграничному перенесені забруднювачів, деградації ґрунтів, у опустелюванні та безліссі окремих територій, в накопичуванні у біосфері шкідливих речовин. Наслідками шкідливої дії для природи ми бачимо у змінах клімату за рахунок «парникового ефекту» та в періодичному випадінні кислотних дощів, а для людини в онкологічних захворюваннях та у виникненні діатесів у кожної третьої людини. 

    Абсолютно точного числа хімічних речовин, створених людиною або виділинних нею з природних джерел, невідомо. За науковими даними вважається, що їх число перевищило 6 млн. речовин і постійно зростає на 3-5% від їх загальної кількості за один рік. Та тільки близько 80 000 речовин та їх сполук використовується людиною в господарстві та науковій діяльності, маючи певну комерційну цінність. Їх щорічний приріст становить від 500 до 1000 речовин та сполук.

          Багато з цих речовин володіють біологічною активністю, що проявляється в їх мутагенних, канцерогенних, тератогенних властивостях, які ведуть до системних змін в клітині, викликаючи порушення в її структурно-функціональних системах забезпечення життєдіяльності, зокрема в :

1.генетичній; 
2.мембранній; 
3.ферментно-білковій.

           Відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

          Оброблення (перероблення) відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

          Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Об’єкти поводження з відходами – місця чи об’єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів.

 

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            2.Нормативне визначення основних термінів та понять у сфері поводження із твердими відходами. 

           Згідно нормативно-правових актів та державних стандартів України в нашій державі у сфері поводження з твердими відходами використовуються слідуючі терміни, поняття та визначення: 

    Тверді відходи це - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.   

              Небезпечні тверді відходи це - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природнього середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.  

      Виробник твердих відходів це - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

              Поводження з твердими відходами це - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. 

         Збирання твердих відходів це - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.   

        Зберігання твердих відходів це - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); 

оброблення (перероблення) твердих відходів це - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.  

               Перевезення твердих відходів це - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення, яке здійснюється після обов’язкового страхування суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при їх перевезені.  

    Утилізація твердих відходів це-використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.   

          Видалення твердих відходів це - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. 

         Знешкодження твердих відходів це - зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

         Захоронення твердих відходів це - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.  

           Об’єкти поводження з твердими відходами це- місця чи об’єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів.   

           Суб’єкт поводження з твердими відходами являються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов’язана із поводженням з відходами. 

      Спеціально відведені місця чи об'єкти це - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.  

            Операції поводження з твердими відходами це - збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

             Розміщення твердих відходів це - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. 
       Тверді відходи як вторинна сировина це - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні або економічні передумови. 
             Збирання і заготівля твердих відходів як вторинної сировини це -діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням(переробленням),перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері. 

           Державний класифікатор відходів це - систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення),знешкодження та видалення відходів. 

           Ліміт на утворення твердих відходів це – максимальний обсяг відходів, на який у суб’єкта права власності є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику для їх розміщення, утилізацію знешкодження і поховання. 

         Нормативно допустимі обсяги утворення твердих відходів, що може утворитися в результаті технологічного процесу за умови дотримання встановленого технологічного регламенту. 

            Ліміт на розміщення твердих відходів це – обсяг відходів кожного класу небезпеки на які у власника відходів є дозвіл на їх розміщення.

 

        

        

 

 

         3.Відходи видобування вугілля.

          Основними видами твердого палива є кам'яне й буре вугілля. Переважну частину вугілля в Україні видобувають підземним способом.

           Відходи видобування вугілля є розкривні, вміщуючи або шахтні породи

залежно від способу розробки. При підземному способі видобування витягується менше попутних порід, ніж при відкритому, але й вони складають значні об'єми.

           Так, наприклад, на 1 т вугілля при відкритому видобуванні утворюється до 3-5 т розкривних порід, при підземному — до 0,2-0,3 т шахтних. Відходи видобування мають неоднорідний хімічний і мінералогічний склад. Це осадові породи — глина, суглинки, супіски, аргіліти, алевроліти, пісковики, глинисті і піскуваті сланці, вапняки. Найбільше в їх складі аргілітів (до 60%) . Крім того, вони містять у своєму складі: вугілля до 20%, сірку, вміст якої пропорційний вмісту вугілля; в невеликих кількостях – кольорові, рідкісні метали; в кількостях слідів радіонукліди — уран, торій.

            Відвали займають великі площі земель, піддаються водній і вітровій ерозії, забруднюють прилеглу територію. Значну шкоду природному середовищу наносять самозаймання териконів. Основною причиною самозаймання є окислення сірки, що супроводжується виділенням великої кількості тепла, яке акумулюється в порах порід і забезпечує спалах горючих матеріалів. В окремих відвалах ці процеси проходять настільки інтенсивно, що відвальні породи розігріваються до високих температур і горять з виділенням значної кількості вуглеводнів, сажі, оксидів азоту, діоксиду сірки, вуглецю і та ін. Навколо відвалів влаштовують захисні зони, що призводить до збільшення площі відчужуваних земель.

               Основними заходами щодо попередження самозаймання породних відвалів є обмеження притоку кисню і зменшення кількості горючих компонентів у відвальній породі. З цією метою в деяких країнах проводять додаткове вилучення вугілля за допомогою спеціального обладнання на групових відвалах.

          Для зниження притоку кисню, відвали ущільнюють. Цього можна досягти шляхом подрібнення породи, ущільнювання її при відсипанні за допомогою автотранспорту, катків, вібраторів, влаштуванням глинистих екранів, обробкою порід суспензіями вапна, вапняку, глини. Такі відвали рекомендують споруджувати плоскими. Породи в них ущільнюють шарами товщиною 26 1,0-1,5 м, а по периметру влаштовують дамби з інертних матеріалів.