Утилізація та переробка відходів харчової промисловості

·  найменування підприємства-виготовлювача його юридична адреса;

·  харчова й енергетична цінність;

·  повне найменування продукту;

·  склад продукту;

·  обсяг продукту;

·  умови збереження;

·  дата вироблення і кінцевий термін реалізації;

·  позначення діючого стандарту;

Зберігання

Упакована тара надходить на зберігання з метою зберегти якість продукту до його реалізації. Ряжанка зберігається в холодильній камері, чистій і з гарною вентиляцією при температурі 4±2 ºС не більш 36 годин з моменту закінчення технологічного процесу, у тому числі на заводі виготовлювачі не більш 18 годин.

Рис. 1. Апаратурно-технологічна схема виробництва ряжанки

Стічні води молокопереробних підприємств, як правило, поділяються на дві категорії: висококонцентровані, до яких відноситься сироватка та меліса, які утворюються від цеху виробництва сирів, цеху молочного цукру і альбумінованого сиру, та низькоконценровані, які утворюються під час миття тари, технологічного обладнання, приміщень та забруднюються залишками молока, продуктами його переробки, миючими засобами, тощо.

З розвитком високоефективних та економічних технологій, які використовуються на молокопереробних підприємствах, вода яка споживається у виробничому циклі, зменшується. В результаті чого, концентрація забруднюючих речовин та кількість висококонцентрованих стічних вод збільшується. На молокопереробних підприємствах середньої продуктивності утворюється 80-90т за добу сироватки та 20 т за добу меліси, які потребують ефективної утилізації. Тому надходження висококонцентрованих розчинів в стічні води, може складати від декількох десятків до сотень м3 за добу, з середньою концентрацією ХCК 50 г О2/л. Такі висококонцентровані розчини поступають періодично з кратністю скиду 1 раз в зміну, при цьому змішування їх з основним потоком призводить до порушень роботи очисних станцій, а також до втрати цінних компонентів, що містяться в цих розчинах.

Як правило, очисні споруди низькоконцентрованих стічних вод молокопереробної промисловості(які поступають безперервно) являють собою біологічну систему очищення проточного типу. Для оброблення висококонцентрованих передбачені локальні системи теплових, хімічних методів та їх комбінація, що призводить до великих економічних витрат. Тому виявляється необхідним розглядати комбіновану систему очищення стічних вод молокопереробної промисловості, яка включає локальне оброблення висококонцентрованих стічних вод, та очищення низькоконцентровних вод в безперервно діючих (або напівбезперервно діючих) централізованих системах з попередньо обробленими висококонцентрованими розчинами. Така схема забезпечить максимальний ефект очищення при мінімальних затратах, з можливістю отримання цінних добавок для подальшого використання.

З такою метою були проведенні ряд лабораторних досліджень на предмет визначення оптимальної схеми локального очищення висококонцентрованих розчинів (сироватки, меліси) та послідуючим їх очищенням на централізованій схемі разом з низькоконцентрованими стоками.

Дослідження проводили на висококонцентрованих розчинах молокопереробного підприємства з таким показниками: ХСК=51 гО2/л, рН=3,55, Еh=300мВ. Була проведена в лабораторних умовах очистка даних стоків традиційними методами з використанням різних коагулянтів, флокулянтів, окислювачами та методом електролізу. Недоліками даних методів:

- ефект очищення склав 50-60% (від ХCК=51гО2/л до 20гО2/л).

- великі витрати реагентів, що є економічно недоцільним;

- високий солевміст в очищеній воді;

- велика кількість осаду, яка потребує подальшої утилізації.

З метою усунення недоліків даних методів очищення, були проведенні дослідження з використанням природних матеріалів, а саме природних матеріалів з кальцій вмістними сполуками. З отриманих результаті досліджень слідує що, що даний метод очищення забезпечує:

-  мінімальне підвищення солевмісту в очищеній воді.

-  ефект очищення  складав 85-90% (ХCК 50 до 8 гО2/л), що повністю задовольняє їх дозування в загальний потік у централізовану схему для спільного оброблення разом з низько концентрованими стічними водами.

- мінімальні витрати хімічних реагентів, що робить дану схему економічно вигідною;

- утворений осад може використовуватись для подальшого використання в якості кормопродукту.

Отже, технологічна схема комбінованого очищення стічних вод молокозаводу буде мати наступний вигляд:

Рис.1. Технологічна схема очищення стічних вод молокозаводу

Запропонована схема функціонує наступним чином: високонцентровані стічні води молокозаводу обробляються локально за допомогою природних матеріалів з кальцій вмістними сполуками, після чого дозуються у ємкість для усереднення стоку, де перемішуються разом з низькоконцентрованими, для подальшого спільного їх оброблення. Усереднювач, призначений для вирівнювання нерівномірності притоку стічних вод по витраті та концентраціям з метою забезпечення рівномірної подачі стоків на очистку. Також в усереднювачі проходять анаеробні процеси, які покращують подальшу очистку стоків.

Далі оброблюванні стоки подаються у змішувач куди для забезпечення фізико-хімічного очищення стоку дозуються реагенти: для корекції показника рН, укрупнення зважених речовин і руйнування колоїдних часток. Забруднюючі речовини, які виділилися у змішувачі, проходять відокремлення у відстійнику. На даному ступені відбувається зниження забруднень по ХCК та БCКп приблизно на 50%, а зважених речовин на 70 – 80%.

Далі стічні води молокозаводу підлягають двоступеневому очищенню в аеробних умовах. Основою мінералізації забруднень при аеробному окисленні є активний мул, що утворюється в стічній воді, яка достатньо добре насичується киснем. Активний мул містить всі види мікроорганізмів, необхідних для мінералізації забруднень. Доочищення стічних вод від залишкових концентрацій органічних сполук, а також їх фінішна фільтрація відбувається на напірних фільтрах.

Локальна обробка висококонцентрованих стоків може бути реалізована на окремій ділянці спеціально обладнаній реактором та фільтром (як показано на схемі), або безпосередньо на технологічній ділянці використовуючи основне обладнання  - сирну винну, використовуючи в якості фільтру матеріал серп’янки.

Всі осади утворенні в результаті оброблення стоків молокозаводу направляються у накопичувальну ємкість звідки подаються на переробку у кормопродукти.

Переробка та утилізація харчових відходів Швеції.

У Швеції нічого не викидають, все сортують, утилізують, переробляють і виділяють енергію.

За шведським законодавством у всіх муніципалітетів мусить бути стратегія ставлення до відходів і їх переробки. У містечку Вастерос працює великий завод з виробництва біогазу, яким користуються місцеві фермери, громадський транспорт і локальні енергетичні компанії. Шведи навчилися добувати енергію з пластику, тирси і недоїдків.

«Ми не можемо постійно брати у природи, ми маємо бути ефективним суспільством, ми повинні використати матеріал, переробити його і ще раз використати. Друге – ми позбавляємо природу від небезпечних відходів, тому розвиваємо утилізацію, обробку та переробку. Земля щодня бідніє на ресурси. Тому ми не можемо викидати папір. метал чи алюміній, ми навіть з харчових відходів навчилися робити біогаз», - розповідає головний менеджер переробного концерну Єва Мирін.

Щодня на заводі Вафабмільйо переробляють 40 тон такого сміття, його звозять з ресторанів, шкільних їдалень та приватних кухонь, у всіх вдома спеціальні пакети для складування недоїдків, викинути їх просто – моветон, адже 1000 кіло залишків з тарілок дає 80-90 кубометрів газу.

Напівфабрикат для біогазу готують у величезних цистернах, сировину змішують із водою та сирою глиною, варять годину при температурі 70 градусів і одержують потрібний ресурс.

Привчити шведів сортувати відходи, а потім грамотно використовувати продукт їх трансформації було непросто, потужна роз’яснювальна кампанія почалася ще всередині 60-х, соціальна реклама, виховна робота в школах і дитсадках, навіть розмови по телефону. Копітка праця дала плоди, Стокгольм став зеленою столицею Європи, виграв енергетичну самостійність, а своїй нації та природі подарував якісне довголіття

Переробка та утилізація харчових відходів Англії.

Один із заводів у Англії щодня переробляє близько 18 тон харчових відходів на 2500 кубічних метрів біогазів, переважно метану, що його потім використовують для виробництва електроенергії. Цей процес називають “анаеробним зброджуванням”: харчові відходи розкладаються мікроорганізмами у безкисневому просторі. Гази, що виробляються, накопичують, відокремлюють і зберігають.

Та вчені вважають, що система далека від того, щоб бути ефективною. Вони намагаються її вдосконалити, аби з тої самої кількості відходів вироблялося більше біогазу і протягом довшого часу.

Коли всі залишки їжі почали піддавати переробці так, ніби вони були однаковими, тож виникли великі проблеми з біореактором. А на цьому етапі дослідження вчені спромоглися знайти засадниче наукове розуміння того, що відбувається у реакторі, які групи мікроорганізмів діють, тож з‘явилися різні метаболічні шаблони розкладання харчових відходів .

Наразі  визначили два мікроелементи, що можуть допомагати анаеробному зброджуванню. Це – кремній та кобальт. Додавали невеликі дози кожного з них до біореактора. Досліди засвідчили, що обидва елементи допомагають бактеріям виживати, тож процес дає більше біогазу протягом довшого часу за умов тої самої кількості харчових відходів .

Тепер можна задіювати, в тому числі і на великих комерційних підприємствах, біореактори, що мають удвічі й утричі більшу ефективність, ніж раніше. Це – чудово для комерційних підприємств. Ви можете приймати вдвічі-втричі більше відходів, і якщо вам платять за це, то це добре для промисловості. Але також за таких самих затрат ви одержуєте вдвічі-втричі більше газу, енергії. Це значно ефективніший процес. Тож власники заводу тепер можуть розслабитися, знаючи, що він тепер ефективний. Можна спокійно спати вночі .

Вчені розгянули природу харчових залишків, просто перебираючи вручну те, що викидають люди. Тут, у регіоні цього заводу, 50 відсотків відходів – це шкірки свіжих фруктів й овочів. А 12 відсотків – це просто не вжиті в їжу свіжі фрукти й овочі. Одна з найбільших несподіванок у цьому регіоні – це те, що 10 відсотків харчових відходів, які надходять на наш завод, становлять мішечки із чаєм .

Це – важливі дані, кажуть учені… Адже вони дозволять поліпшити чинні біореактори, пристосовуючи їх до регіональних європейських звичок щодо харчових відходів.

  Переробка та утилізація харчових відходів Бельгії.

Харчова промисловість посідає значне місце в економіці країни. У Бельгії працюють Найбільші світові групи виробників продовольства, серед яких Danone, InBev,Coca-Cola, Unilever Belgium, Kraft Foods Belgium, Nestle, Materne, Ferrero, та інші. Істотне місце в економіці країни займає переробка сільськогосподарської продукції. Особливо виділяються виробництво цукру, пивоваріння і виноробство. Імпортною сировиною забезпечуються заводи, що виробляють какао, каву, цукор, консервовані маслини тощо.  
У країні виробляється майже 600 різних марок пива, деяким з них по 400-500 років. найбільш відомі з них<span style=" t