Природно-заповідний фонд Харківської області

 

2  

Харківський національний педагогічний університет 

                       імені Г. С. Сковороди 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

  на тему:

      " Природно-заповідний фонд Харківської області"

 

 

 

 

 

 

Підготував:

Літвін Сергій Миколайович

студент 13у/н.а. групи

українського мовно-літературного факультету

ім. Г. Ф. Квітки-Основ’яненка

 

 

 

 

 

 

                                                 Харків

         2013

                                    Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………..…..3

1. Природно-заповідний фонд Харківської області…………………………...4
2. Інформація про природно-заповідний фонд м. Харкова………………..….5
3. Характеристика головних об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області та м. Харкова……………………………………………..7

Висновок………………………………………………………………………….20

Список використаної літератури………………………………...……………21

 

            Вступ

 

Екологічна проблема поставила  суспільство перед вибором подальшого шляху розвитку: чи бути йому орієнтованим на безмежне зростання виробництва  або цей ріст повинен бути погоджений з реальними можливостями природного середовища й людського організму, узгоджений не тільки з найближчими, але й з віддаленими цілями соціального розвитку. 
У виникненні й розвитку екологічної кризи особлива, визначальна роль належить технічному прогресу. По суті справи виникнення перших знарядь праці й перших технологій привели до початку антропогенного тиску на природу й виникненню перших спровокованих людиною екологічних катаклізмів. З розвитком техногенної цивілізації відбувалося збільшення ризику екологічних криз та небезпека їх наслідків. 
Джерело такого явища - сама людина, що одночасно є й природною істотою, і носієм технологічного розвитку. Однак, незважаючи на таку "агресивність", саме технічний прогрес може бути запорукою виходу суспільства із екологічних криз. Створення нових технологій маловідходного, а потім і безвідхідного виробництва по замкнутому циклу дозволить забезпечити досить високий рівень життя не порушуючи при цьому тендітної екологічної рівноваги. Поступовий перехід до альтернативної енергетики збереже чисте повітря, припинить катастрофічне спалювання атмосферного кисню, усуне теплове забруднення атмосфери. І технічний прогрес, як дволикий Янус, має дві протилежні іпостасі в картині сьогодення й майбутнього суспільства. І тільки від колективного людського розуму, від продуманості й злагодженості керівних урядових дій, освітніх і громадських програм залежить, яким постане майбутнє. На Харківщині багато мальовничих куточків природи, красивих озер, невеличких степових ділянок, місць поселень рідкісних видів тварин. Всі вони потребують нашої уваги і турботи.

Природно-заповідний фонд Харківщини виконує важливу екологічну, освітню, виховну та природно-охоронну діяльність. 
1. Природно-заповідний фонд Харківської області

 

Заповідна справа на Харківщині бере свій початок з ХІХ століття. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області започаткована у 1972р. Зі створенням у 1989. обласного комітету з охорони природи робота по введенню нових заповідних територій та об’єктів активізувалась.

Природно-заповідний фонд Харківської області складають природні комплекси та об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділення з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання і складова частина світової системи  природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. В національній мережі налічується понад 6728 територій та об’єктів загальною площею 2354,2 тис. га, що складає майже 4% території держави. З 1991 до природно-заповідного фонду області було введено 58 цінних територій та об’єктів площею 17365,5 га. На сьогодні природно-заповідний фонд області налічує 211 територій та об’єктів загальною площею 43150,6 га, що становить 1,37% від загальної площі області.

Розміщення заповідних територій  та об’єктів в області нерівномірне. Найвищий відсоток заповідності в Печенізькому районі – 28, 15%, Зміївському – 8,45%, Чугуївському – 3,48%. Серед районів області є й такі, де відсоток заповідності є низький. Це Сахновщинський район – 0,02%, Шевченківський – 0,03%, Золочівський район – 0,05%. Але в більшості районів відсоток заповідності становить біля 1%.

Основними категоріями природно-заповідного  фонду є: заказники – 139, пам’ятки природи – 42, а також заповідні  урочища, парки-пам'ятки садово-паркового  мистецтва, ботанічний сад, зоопарк, дендропарки, регіональні ландшафтні парки.

 

2. Інформація про природно-заповідний фонд м. Харкова

Природно-заповідний фонд м. Харкова  складають 15 територій та об’єктів загальною площею 439,85 га, що становить 1,44% від площі міста. До складу заповідного фонду входять 2 об'єкта загальнодержавного значення – ботанічний сад ХНУ найстаріший в Україні (заснований у 1804 році). Колекція ботанічного саду включає релікти, рідкісні види місцевої та світової флори, екзоти. Кількість видів флори складає 1500 видів. Сьогодні в ботанічному саду проводиться ремонт оранжерейного комплексу, теплиць, водопровідної і поливної систем. Необхідне проведення капітального ремонту приміщень, яким понад 100 років, придбання огорожі ботанічного саду по вулиці Отакара Яроша (1700 м), ліквідація підтопленої території по вулиці Отакара Яроша. Коштів на вирішення цих проблем недостатньо, тому управлінням щорічно виділяються кошти за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Харківський державний зоологічний  парк починає свою історію з 1895 року і займає одне із ведучих місць в державі. За цінністю зооколекції зоопарк займає друге місце в Україні після Київського і восьме серед зоопарків СНД. Більшість рідкісних видів тварин в умовах зоопарку дають потомство: риби, плазуни. Значно гірша ситуація з птахами та ссавцями. Так, в 1990 році нараховувалось 120 видів птахів, зараз тільки 100 видів. Колекція ссавців була представлена 89 видами, зараз вона складає 75 видів. Деякі види ссавців представлені в одному екземплярі (слон, тапір, лев, білий ведмідь). Причинами цього є зникнення союзної організації (зоооб'єднання), відсутність валютних коштів на придбання тварин, розрив зв’язків з державами СНД, відсутність коштів на придбання тварин з метою комплектування пар, збільшення видового складу. В зоопарку зберігається колекція диких тварин, серед яких особливої уваги заслуговують рідкісні види та ті види фауни, які знаходяться на грані зникнення. Це орел-бородач, сніговий гриф, тигровий пітон, шимпанзе, білий ведмідь, амурський тигр та ті тварини, які в умовах зоопарку дали потомство. Серед них олень Давида, мандаринка, орлан-білохвіст, фазан Свайно, сухоніс, барбус вишневий, антигона. Для збереження колекції тварин та діяльності зоопарку, як науково-освітньої установи необхідні кошти та проведення заходів по реконструкції та благоустрою. З метою збереження зоопарку як заповідного об’єкта управління щорічно виділяє кошти за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого  значення «Сад ім. Т. Г. Шевченка» загальною площею 0,75 га охороняється СКП «Харківзеленобуд». Пам'ятка включає 20 вікових дубів від 200 – 300 років, що є залишком корінних дубових лісів, які в минулому росли біля міста Харкова. Заповідний об’єкт знаходиться в задовільному стані.

«Помірки» - ботанічна пам'ятка природи  місцевого значення загальною площею 120,4 га. Знаходиться у віданні  СКП «Харківзеленобуд». Розташована  в урочищі «Помірки» лісопаркового  господарства в кв. кв. 8,916,2329. Пам'ятка природи представляє собою ділянку лісу з насадженням дубу, клену, берези, хвойних порід, ліщини, бересклету та ранньоквітучими рослинами. Територія ботанічної пам’ятки природи потребує санітарного догляду, встановлення інформаційно-охоронних знаків загальнодержавного зразку. Обов’язків припис наданий 23.03.2001 р.

«Сокольники-Помірки» - ботанічна  пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 163,1 га. Знаходиться  у віданні СКП «Харківзеленобуд». У кв. 53, 54 – заповідна територія  є в задовільному стані. В кв. 52, 60,61, 65, 68 є необхідність в проведенні санітарного догляду. Обов’язків припис на даний 23. 03. 2001р.

«Інститутська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною  площею 0,35 га. Знаходиться під охороною УкрНДІЛГА ім. Висоцького. Ботанічна пам'ятка включає 15 дерев – екзотів: ялиці – одноколірна та колюча, севдотсуга, ялівець віргінський, горіх серцевидний, платан кленолистний, ліщина деревовидна, евкомія в'язолиста.

 

3. Характеристика головних об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області та м. Харкова

 

Розширення мережі природно-заповідного  фонду області проводиться згідно з рішенням облради від 20. 11. 1997 р. «Про резервування для наступного заповідання  природних територій та об'єктів», яким затверджений перелік цінних територій  і об’єктів у кількості 199 загальною площею 79719,8 га. Виконання цього рішення дасть можливість довести кількість об’єктів природно-заповідного фонду до 364, площу до 110258 га, а процент заповідності до 3,5.

На виконання цього рішення  з 1997 по 2001 роки до природно-заповідного фонду області були введені 30 територій і об’єктів загальною площею 13911,9 га. Як результат проведеної роботи процент заповідності в області збільшився з 0,8 до 1,37.

Крім того, на виконання Указу  Президента України від 10. 03. 1994 р. № 79 «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій» в області проводиться робота щодо створення першого в області національного природного парку – «Гомільшанські ліси» загальною площею 14314,8 га на території Зміївського та Первомайського районів.

Заповідні куточки природи рідного краю мають нецінне значення для виховання, освіти та формування екологічного світогляду населення. Тому збереження природного багатства області є моральним обов’язком кожного громадянина нашої країни перед Землею та людством.

ПАРК-ПАМ'ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА  ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «КРАСНОКУТСЬКИЙ»

Один з небагатьох старовинних  парків, що збереглися до наших часів. Початок його створення датується  кінцем XVIII століття.

Ця територія – одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців райцентру та гостей Краснокутчини. Відвідувачі мають змогу ознайомитись з великою колекцією деревних та чагарникових рослин, доторкнутись до давньої історії нашого краю, побачити підземні хода колишнього монастиря.

В минулому Краснокутський парк мав назву – «Основ'янський Акліматизаційний сад Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних». Він є одним з найвідоміших і найстаріших центрів інтродукції та акліматизації рослин, цінних у декоративному та господарському відношенні.

Тут вперше акліматизовано більше 50 видів  рослин, що збагатили флору України. Серед них: гінкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський,клени червоний та канадський цукровий (сріблястий), гледичія, каштани, шовковиця, платан західний, тополі канадська та бальзамічна, ялина чорна та червона, гльоди, кизил, обліпиха. Багато з цих рослин розповсюджені по парках, садах, селах та містах України.

В парку збереглися найстаріші в  Україні маточні дерева таких  цінних видів: сосна Веймутова, сосна сибірська, ялиця однокольорова, ялиця Лоуа, липа американська, липа повстяна та інші.

Велику цінність також мають  дерева з цілющими властивостями: актинідії, гльоди, горобини, жимолості, кизил, лохина, обліпиха.

Краснокутською дослідною станцією садівництва, у віданні якої знаходиться парк, проведені роботи по розчистці його території від чагарників, очищено верхній став, відновлена ялинова алея, що відділяла парк від плодового саду, розчищені доріжки, розпочаті роботи по реставрації підземних ходів козачого монастиря, що існував на території парку, встановлено пам’ятники засновникам парку батьку і сину Каразіним.

Працівники станції постійно збільшують кількість та розширюють асортимент саджанців декоративних, плодових та ягідних, в тому числі і мало розповсюджених лікарських культур.

Мандруючи парком, немов переносишся  до екзотичних куточків нашої планети. Тільки за останні роки в парку  посаджені метасеквойя, кавказька  модрина, східна біота, ягідний тис  та інші екзоти.

Тут зустрічаються такі види ялин: звичайна і пірамідальна, балканська і колюча, а також гірляндна. Ясен – американський, звичайний, золотавий, плакучий, ланцетний. На території парка нараховується 355 видів дерев і чагарників.

Краснокутський парк має оригінальну  архітектурно-композиційну побудову. Увагу відвідувачів привертають ставки, споруджені ще ченцями Петропавлівського монастиря, зв’язані з ними канали, що розташовані по дну балки. При створенні парку були споруджені тераси, доріжки, майданчики, альтанки і місточки, а джерельця дбайливо захищені дубовим зрубом.

Довкола парк оточений високими деревами, що залишились від природного лісу або висаджені при створенні  парку. Дерева та схили балки захищають  його від суховіїв у літній період, а в зимову пору – від холодного  вітру та затримують сніг.

В найжаркішу і найсухішу  пору літа повітря в парку свіже і вологе. Парк прекрасний на протязі цілого року. Блакить пролісків та яскраві жовті квіти кизилу змінює свіжа зелень перших весняних листочків лип, грабів, буків. Тільки високо підняті віти могутніх дубів та бундуків канадських ще довго залишаються чорними, безлистими та темні стрункі ялини підкреслюють яскраву світлу ніжність весняного листу. Особливо красивий парк восени у неповторному багряно-золотаво-зеленому вбранні своїх алей.

Ніколи за всю понад двохсотлітню історію в межах парку не застосовувались отрутохімікати. Тому так густо заселили його птаство та інші «жителі». Десятки солов'їв теплими травневими ночами влаштовують тут свої співочі конкурси. На деревах і доріжках часто зустрічаються білки. З початком весни в парк прилітають сотні пташок: синиць, дроздів, шпаків, голубів, удодів, мухоловок та інших.