Основні джерела забруднення природних вод

Теплові забруднення пов'язані  в основному з відведенням  водо-, теплоносіїв в технологічних процесах промисловості, а також систем енерговиробників та енергоспоживачів у природні водойми. Надходження термальних вод, наприклад, з атомних електростанцій, металургійних заводів, дає різницю температури в водоймах до 30 ° С, що зменшує вміст кисню у воді, ускладнює нормальний газообмін, стимулює спалахи цвітіння водоростей, підвищує токсичність отруйних речовин, порушуючи біологічну рівновагу. 

Небезпечним джерелом забруднення  водойм все більше стає сільське господарство, і ця небезпека з кожним роком зростає. Води з сільськогосподарських полів можуть містити синтетичні миючі засоби, різні хімічні сполуки для боротьби з шкідливими комахами, бур'янистими травами, грибками. Характерно, що за два десятиліття виробництво і використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин у нашій країні зросла більш ніж у 18 разів. Таке збільшення кількості отрутохімікатів, призначених для знищення комах і бур'янів і сприяють зростанню врожайності сільськогосподарських культур, цілком зрозуміло.

Отже, основними джерелами забруднення природних вод є промислові стічні води, комунальні стічні води, сільськогосподарські стоки, нафта і нафтопродукти, поверхневі стоки та атмосферні опади.

Максимальна кількість забруднення  потрапляє у природні води з промисловими стічними водами, які мають різний склад та великі об’єми. Комунально-побутові стоки характеризуються з одного боку високим вмістом поживних речовин, необхідних рослинам, але з іншого боку – вмістом миючих засобів, фекалій, хвороботворних мікроорганізмів, яєць гельмінтів тощо. Стоки з сільськогосподарських угідь містять мінераотні та органічні добрива. Поверхневий стік вносить забруднюючі речовини в річки та озера з земель, які піддаються ерозії (великі та дрібні мінеральні частинки), в результаті чого здійснюється обміління річок та замулювання озер та водосховищ. Водойми забруднюються також атмосферними опадами, які вимивають промисловий і побутовий бруд з територій підприємств, гірничих виробок, міських вулиць.

Для прикладу, за 2003 рік у водойми  України потрапило приблизно 850 тисяч тонн нафтопродуктів, мільйон триста тисяч тонн сульфатів, мільйон чотириста тисяч тонн хлоридів, сто тридцять тисяч тонн аміаку, сімдесят дві тонни нітратів, тисяча триста тонн заліза, сорок сім тонн цинку, 30 тонн міді, 23 тонни нікелю і 15 тонн хрому.

Водні ресурси, що формуються в межах України, надзвичайно  обмежені. Їхній обсяг складає 52 км3/рік, у тому числі поверхневі – до 39км3/рік, підземні – до 13 км3/рік. Величина водоспоживання в країні неухильно  наближається до межі ресурсів і досягає 30-36 км3/рік. При цьому 88% основних рік мають екологічний стан басейнів, що оцінюються як "погане", "дуже погане" і "катастрофічне". У 61% основних рік України вода оцінюється як "сильно забруднена", і тільки 3% рік мають воду задовільної чистоти.

Найбільш розповсюдженими забрудненнями  водних джерел є нітрити (до 2 ГДК – гранично-допустимих концентрацій), феноли (до 16 ГДК) і нафтопродукти (до 10 ГДК), сполуки міді (до 11 ГДК), цинку (до 10 ГДК), марганцю (до 50 ГДК). Колі-індекс (див. п. 12.1) води десятків малих рік України сягає від 2 до 20 тисяч. Вплив антропогенного фактора на вміст азоту в загальному змісті мінерального азоту в поверхневих водах деяких рік складає 92%.

Основними джерелами  забруднення підземних вод є  басейни побутових і промислових стоків, ділянки складування відходів, забруднені води поверхневих водоймищ, несправна каналізаційна мережа, надмірне застосування добрив та отрутохімікатів.

До природних джерел забруднення відносять дуже мінералізовані підземні або морські води, які можуть проникати у продуктивний прісний водоносний горизонт при експлуатації водозабірних споруд.