Металургійні галузь України

Реферат з РПС

МЕТАЛУРГІЙНА  ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ.

До  складу металургійного комплексу входять  більш 400 підприємств чорної і кольорової металургії.

Чорна металургія відноситься до базових  галузей. Її частка в промисловості  України складає: виробництво товарної продукції - 24%, основні фонди - 13%, чисельність працівників - 6,5%, споживання енергії - 15,6%, витрата палива - 14,2%. 
Чорна металургія містить у собі підприємства по видобутку і збагаченню руди, виробництву чорних металів, труб і металовиробів, электроферросплавов, вогнетривів, вторинній обробці чорних металів.

По виробництву продукції чорної металургії Україна займає п'яте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії, при цьому випереджаючи такі високорозвинені країни, як Німеччина, Італія, Франція. Металургійний комплекс України займає видне місце серед країн СНД. Питома вага в загальному обсязі виробництва складає: залізної руди - 50%, марганцевої руди - 75%, коксу - 44%, чавуна - 43%, стали - 36%, прокату - 35%. Промисловість забезпечена власною сировинною базою. По видобутку залізної руди Україна займає п'яте місце у світі після Китаю, Бразилії, Росії, Австралії. Україна робить порядку 30% світового видобутку марганцевої руди.Сталепродукція, що випускається в Україні, відповідає міжнародним стандартам, а по окремих її видах має міжнародну сертифікацію. Дана промисловість має досить великий експортний потенціал. В даний час галузь експортує порядку 90% зробленої продукції. Підприємства галузі поставляють на світовий ринок: залізну руду, феросплави, чавун, прокатну заготівлю, ряд видів прокату (труби, лист, арматуру, осі, рейки, сорт і ін.).

Чорна металургія - одна з ведучих галузей промисловості, що нараховує більш 300 підприємств. Вона містить у собі підприємства по видобутку руди, виробництву чорних металів, труб і металовиробів, електроферосплавів, вогнетривів, вторинної обробки чорних металів.

Чорна металургия

Гірничорудна  промисловість

Трубна  промисловість

Виробництво чорних металів

Основні підприємства галузі Центральний ГОК  Полтавський ГОК  Марганецький ГОК   Орджонікідзевський ГОК

Основні підприємства галузі Харцизький  ТЗ  Нижньодніпровський ТЗ  Новомосковський ТЗ  Нікопольський південнотрубний  Дніпропетровський ТЗ  Луганський ТЗ  Макіївський трубопрокатний завод

Основні підприємства галузі Криворіжсталь  Запорізьксталь  Азовсталь  Дніпровський МК  Маріупольський МК  Алчевський МК

 

 

Залізні руди 

 

На території  України знаходяться найбільші  залізорудні місценародження світового  значення.  
В Україні відомі більш 80 родовищ.

Залізорудна провінція - Великий Кривий Ріг включає :

-рудні райони  областей 

• Запорізької
• Кіровоградської
• Полтавської

Криворізький  залізорудний басейн (запаси залізної руди)

Основні запаси - 70%

Видобуток - 80%

Промислові  запаси залізних руд - 16 млрд. тонн.  

 

Залізні руди

Багаті - зміст Fe - 57.6 % можна без збагачення використовувати в металургії. Промислові запаси - 43% усіх розвіданих запасів  багатих руд. Видобуток - 40% усього видобутку %., однак їхня розробка не забезпечує потреби металургії

Бідні - залозисті кварцити Процес збагачення здійснюється на п'ятьох гірничо-збагачувальних комбінатах: Південному (найбільш великий) Новокриворізькому Центральному Північному Інгулецькому

 

 

- Бєлозерський  залізорудний район родовища:

Родовища	Північно-Бєлозерське, Південно-Бєлозерське і Переверзевське
Запаси	60% запасів - це багаті руди, що містять  більш 60% заліза і не вимагають  збагачення.
Освоєння родовищ ведуть	Запорізькі  залізорудні комбінати №1 і №2.

 

 

- Керченський  залізорудний район: 

Запаси	Промислові  запаси тут перевищують 1 млрд. тонн, переважають бурі залізняки. Умови видобутку-відкритим  способом, тому собівартість концентрату  й агломерату дуже низька. Однак  через низький зміст заліза концентрат (менш 45%) і агломерат (близько 46%) використовують у металургійному виробництві тільки в суміші з криворізькою рудою.
Освоєння	здійснює Камиш-Бурунський залізорудний комбінат

 

 

Марганцеві  руди

Займають друге  місце серед руд чорних металів.

Використання  руди	Побузький Нікелевий  завод
Запаси	невеликі
Регіон	Десять родовищ  нікелевих руд зосереджених на : Середньому  Побужжі -Кіровоградська -Миколаївська  області Побузька група  поєднує шість родовищ, більшість  з який розташовано в Кіровоградській  області. Експлуатується лише Дєєнюське Середньому  Придніпров`ї -Дніпропетровська область.
Якість  шару	Невисока
Спосіб  видобутку	Кар'єрний

 

Гірничорудна  промисловість 

Основні підприємства

Центральний ГОК

Полтавський ГОК

Марганецький  ГОК 

Орджоникідзевський  ГОК

Основні види діяльності : Видобуток, збагачення руди і на її основі виробництво окатишів для металургійних заводів. 

 

Коксохімічний ринок

В Україні на коксохімічному ринку працюють 15 виробників. За підсумками п'яти місяців 1999 року місця в коксохімічному "табелі про ранги" розподілилися в  такий спосіб (по обсягах виробництва коксу): перше місце займає Авдєєвський КХЗ, далі йдуть Запорізький, Криворізький заводи. Алчевський КХЗ займає четверте місце.

Коксохімічна  промисловість використовує тільки 1/3 твердих пальних копалин, що добуваються  в Україні, запаси яких складають  близько 50 млрд. тонн. В Україні розташовано три вугільних басейни - Донецький, Львівсько-Волинський і Дніпровський - де залягає і добувається вугілля практично всіх марок - від бурих до антрацитів. Найбільші запаси вугілля в Донецьком басейні (44,2 млрд. тонн), у Львівсько-Волинськ басейні балансові запаси складають 1,029 млрд. тонн, у Дніпровському - 1,973 млрд. тонн 

Трубна промисловість 

Основні підприємства

Харцизький трубний завод: труби для магістральних нафтогазопроводів

Нижньодніпровський трубопрокатний завод: нафтопровідні і бурильні труби, труби загального використання, залізничні колеса

Новомосковський: нафтогазопровідні і нержавіючі труби загального призначення

Нікопольський південнотрубный завод: труби для машинобудування, атомної енергетики, насосно-компресорні труби

Дніпропетровський трубний завод: труби загального призначення для комунального господарства

Луганський  трубний завод: водопровідні і газопровідні труби для комунального господарства

Макіївський трубопрокатний завод: чавунні труби 

 

Рівень  використання виробничих потужностей  підприємствами трубної промисловості

Трубні  заводи	Виробнича потужність, тонн	Рівень  використання, %
Харцизький	1178000	46,80
Нижньодніпровський	1091000	38,40
Новомосковський	1003000	20,10
Нікопольський південнотрубний	988000	30,80
Дніпропетровський	544000	33,40
Луганський	306000	23,50
Макіївський	440000	н/д

 

 

Виробництво чорних металів

На сьогоднішній день українські металургійні заводи розподіляють 54 доменними  печами, 33 з який знаходяться в  роботі. Чорна металургія України характеризується високою матеріало-, энерго- і трудомісткістю в порівнянні з виробництвом чорних металів у промислово розвитих країнах.

Українські  металургійні підприємства є основою  експортного потенціалу країни. Виробничі  потужності підприємств чорної металургії складають:

• виробництво чавуна - 52 млн. тонн,
• готового прокату - 41,5 млн. тонн.

Основні підприємства

Криворіжсталь

Запоріжсталь

Азовсталь

Дніпровський  МК

Маріупольський  МК

Алчевський  МК

Основні види продукції: Чавун, сталь (без дуплекс-процесу), сталь киснево-конвертерна, електросталь, лита заготівля, прокат з нержавіючої сталі, сортовий прокат, катанка, аркушевий прокат, прокат з низьколегованої сталі.

В основному  металургійні підприємства України  відрізняються підвищеною витратою матеріальних, топливо-энергитических, трудових і інших ресурсів у порівнянні з металургією розвитих країн. Так  витрата сталі на виробництво 1 т. готового прокату на Україні складає 1,3 т. В цей час у Росії на це йде 1,25 т., у США - 1,18 т., а в Японії - 1,05 т. Таке положення справ обумовлене колись украй низьким застосуванням у нас беззупинного розливання сталі. Її частка у всьому обсязі виплавки сталі складає усього 7,8%, тоді як у Росії - більш 20%, США - 75%, Японії - 95%. Потужності вітчизняних металургійних підприємств галузі завантажені в середньому на 40-50%.

Найбільшими виробниками  сталевого прокату є "Криворіжсталь", "Запорожсталь", "Азовсталь", "Металургійний комбінат ім. Ілліча", Алчевський, Дніпровський, Макіївський металургійні комбінати, Донецький і Єнакіївський металургійні заводи.

З них "Криворіжсталь" є по суті монополістом по виробництву  мілкосортного прокату. Його частка у виробництві займає більш 60%. Питома вага цього підприємства у виробництві катанки складає 46,2%. У виробництві середньосортного прокату, що лідирує, положення займають Макіївський і Дніпропетровський меткомбінати. Їхня питома вага у виробництві займає 40,1% і 37,9%. "Запоріжсталь" сталь є монополістом у виробництві жерсті - 100%. У виробництві листової сталі ведуче місце займають "Запоріжсталь" - 41,7% і "Азовсталь" - 18,5%.

Технологія виробництва

У світовій практиці удосконалювання структури сталеплавильного виробництва приводить до заміни мартенівського виробництва конвертерним і електросталеплавильним з переважаючим в останні роки спорудженням надпотужних дугових електросталеплавильних печей нового покоління. Українські металургійні підприємства не можуть собі повною мірою дозволити подібне технічне переозброєння, як того вимагає попит на світовому ринку. Дефіцит електроенергії, наявність великих потужностей по виробництву чавуна, загальна тенденція до скорочення виробництва сталі й обмежене будівництво нових потужностей в Україні визначає на сьогодні переважний розвиток конвертерного виробництва. Що ж стосується електросталеплавильного виробництва, у найближчі 5-10 років воно змушено буде розвиватися по шляху реконструкції діючих цехів.

Частка мартенівського виробництва , що в передових країнах практично відсутнє, в Україні продовжує складати 55%. Сьогодні в країні експлуатуються 10 мартенівських цехів. Їхній технічний рівень істотно відрізняється. Два найбільших у світі мартенівські цехи на комбінатах "МК ім. Ілліча" і "Криворіжсталь" мають могутні мартенівські печі потужністю 900 і 650 т. Ці цехи відрізняються відносно кращими планувальними рішеннями з холостими прольотами між печами, наявністю газоочисток. До цієї ж групи сучасних печей можна віднести і мартенівський цех "Алчевського меткомбината" післявоєнної будівлі в складі п'яти печей ємністю по 300 т, трьох печей ємністю по 600 т, і двухванний агрегат ємністю 300 т і прямоточну піч ємністю 250 т. Мартенівські цехи комбінатів "Запоріжсталь", "МК ім. Дзержинського", "Азовсталь", заводів ім. К. Лібкнехта", Краматорського, Донецького мають набагато гірші умови роботи, є застарілими і намічаються до закриття.

Конвертерне виробництво  України представлено 7 конвертерними  цехами з 23 конвертерами. Діючі конвертерні  цехи в основному відповідають за технологією, устаткуванню і продуктивності сучасному технічному рівню, однак у великій частині вимагають глибокої реконструкції, а ряд конвертерів малої ємності намічається до реконструкції чи закриттю.