Концепція коеволюції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2013 в 19:01, реферат

Краткое описание

У на самому початку ХХ століття В.І. Вернадський вперше сформулював твердження у тому, що людина перетворюється на основну геологопреобразующую силу планети1 і щоб забезпечити своє майбутнє, він має прийняти відповідальність за розвиток біосфери й суспільства2. Підкреслю — і біосфери, й суспільства. Таке цілеспрямованого впливу біосфера піде на якісно стан. Цей новий СТАН біосфери, що визначається (іде) діяльністю розуму людини, Ле Руа назвав ноосферою. Сталося це на початку 20-х одному з семінарів Бергсона у Парижі, коли Вернадський викладав свою концепцію розвитку біосфери. Пізніше термін «ноосфера» широко використовував Тейяр де Шарден. Сам Вернадський використав цей термін дуже обережно та лише в кінці свого життя.

Прикрепленные файлы: 1 файл

коеволюция.docx

— 24.58 Кб (Скачать документ)

Було хибним сказати, що російське  суспільство слід за місці й спирається лише з традиційні моральні початку. Вона й початок виявляти свою загальну волю. Хіба є взірцями ті енергозаощаджуючих технологій, які набули поширення останні двоєтроє десятиліть? Багато що лише говорити, але що сталі та робити. Наприклад, зроблена очищення Великих Озер і Рейну.

Але ці дії —  лише саме боязке початок. Та й початок  чи, коли вона по-справжньому торкається світогляду? Глибину нерозуміння  суспільством сучасної ситуації показала конференція у Ріо-де-Жанейро 1992 року. Факт проведення такої конференції  на рівні важко переоцінити —  це явище чудове. Поява терміна sustainable development і є спроба розробки програм  сталого розвитку — теж якийсь крок у потрібному напрямі. Не було зазначено найголовнішого: що треба  навчитися зберігати як окремі біологічні види, а й екосистеми, що треба  виробити основи демографічної політики і треба, нарешті, поставити на чільне місце всієї наукової діяльності проблеми забезпечення коеволюції природи  й суспільства, розпочати серйозно розробляти нове утворення громадських  взаємин у єдиному планетарному співтоваристві й змінювати структуру  громадських цінностей.

Сучасні «присваивающие»  цивілізації виникли на початку  голоцену, після неолітичної революції. Очевидно, вони вже вичерпали свої можливості, і людству надаються  дві альтернативи: або вона продовжуватиме жити по-старому, поступово удосконалюючи  свої технології, або перейде у  цілком новому типу цивілізації.

У першому випадку  його чекає общепланетарный екологічна криза, боротьба за ресурси, яких явно усім бракуватиме, тоталитаристское управління «золотого мільярда» (перші прояви яку ми спостерігаємо вже нині) й у кінцевому підсумку деградація і зникнення людину, як біологічного виду.

Друга альтернатива полягає в гіпотезі у тому, що зможе спертися на колективний розум  і знайти шляхи створення суспільства, здатних спільному розвитку з  біосферою, тобто зможе перейти  за доби ноосфери. І суспільство  це завжди буде якісно відрізнятиметься від сучасного.

Не знаємо, як буде влаштовано це суспільство майбутнього. І навряд чи варто гадати! Але  знаємо, що його вимагає від людей  високого рівня інтелігентності і якості знань. Насамперед — знання тій формі своїх взаємин з дикою природою, яка здатна забезпечити режим коеволюції. Тому шлях до епохи ноосфери починається із розробки освітніх програм — програм, які утримувати знання у тому, що неприпустимо, що може змінити стабільність Людського Будинку.

Співвідношення ландшафтообразующих чинників — антропогенних природничих — дають такі, недавно отримані дані: щорічно гірничодобувна промисловість США, будівництво шляхів та інших споруд призводять до переміщенню 7,6 млрд т грунту, проте природні явища, переважно, річки, переміщають трохи більше 1 млрд т породи (New Scientist, 1995. V. 145, №1967, p.11).

Ще 70-ті роки покійний В.А. Ковда підрахував, що виробляє у 2000-му разів більше відходів органічного походження, ніж уся інша біосфера. (Відходами назвали то речовина, яке виключається з кругообігу речовин тимчасово, що перевищує життя людини.)

Напевно, краще було вжити термін «соразвитие», оскільки термін «розвиток» передбачає такій формі еволюції, що з ускладненням виду та зростанням розмаїття його форм. Відмова з розвитку наводить зазвичай до деградації виду.


Информация о работе Концепція коеволюції