Екологычний контроль

Вирізняють  інформаційний, попереджувальний і  каральний екологічні контролі. Інформаційний  контроль, зазвичай, передує двох інших  і зводиться до збирання інформації до ухвалення запобіжних івластно-пресекательних дій.Предупредительний контроль проводиться  з метою запобігання наслідків  порушення вимог екологічного законодавства.Карательний  контроль виявляється у застосування заходів державного примусу до порушників.

Види  екологічного контролю

У Російській Федерації здійснюється державний, виробничий, муніципальний і авторитетний суспільний контроль у сфері охорони  навколишнього середовища.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього  середовища (державний екологічного контролю) здійснюється федеральними органами виконавчої влади і органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації гаразд, встановленому  Урядом Російської Федерації.

Перелік об'єктів, які підлягають федеральному державному екологічному контролю відповідно до ФЗ «Про охорону навколишнього  середовища» № 7 – ФЗ від 10.01.2002 р., іншими федеральними законами, визначається Урядом Російської Федерації.

Перелік посадових осіб федерального органу виконавчої, здійснюють федеральний  державний екологічного контролю (федеральні державні інспектора у сфері охорони  навколишнього середовища), встановлюється Урядом Російської Федерації.

Перелік посадових осіб органів структурі  державної влади суб'єктів Російської Федерації, здійснюють державний екологічного контролю (державні інспектора у сфері  охорони навколишнього середовища суб'єктів Російської Федерації), встановлюється відповідно до законодавством суб'єктів  Російської Федерації.

Забороняється суміщення функцій державного фінансового  контролю у сфері охорони навколишнього  середовища (державного екологічного контролю) і державних функцій  господарського використання природних  ресурсів.

Державний екологічного контролю на континентальний  шельф є систему заходів, вкладених  у попередження, виявлення й усунення порушень застосовних міжнародними нормами і стандартів чи законів  і керував Російської Федерації  захисту мінеральних і живих  ресурсів.

Континентальний шельф Російської Федерації включає  у собі морським дном і надра підводних  районів, які перебувають поза територіального  моря Російської Федерації протягом усього природного продовження її сухопутної території до зовнішнього кордону  підводного околиці материка. Визначення континентального шельфу застосовується також всім островам Російської Федерації.

Державний екологічного контролю здійснюється спеціально уповноваженим те що федеральним  органом з охорони навколишнього  середовища проживання і природних  ресурсів у порядку, визначеному  законодавством Російської Федерації.

Порядок проведення державного екологічного контролю у закритих (відособлених) військових містечках, що у віданні Служби, на інших підвідомчих Службі територіях, здійснення державної екологічної  експертизи об'єктів, споруд й техніки  Служби, і навіть здійснення контролю над використанням, охороною, захистом і відтворенням лісів, що є на закріплених  за Службою земельні ділянки, визначається Урядом Російської Федерації.

Виробничий  контроль у сфері охорони навколишнього  середовища (виробничий екологічного контролю) ввозяться цілях забезпечення виконання у процесі господарської  та іншої заходів з охорони  довкілля, раціональному використанню та відновленню природних ресурсів, соціальній та цілях дотримання вимог  щодо галузі охорони навколишнього  середовища, встановлених законодавством у сфері охорони навколишнього  середовища.

Суб'єкти господарської та іншої зобов'язані  надати відомостей про організації  виробничого екологічного контролю у органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, здійснюють відповідно державний і муніципальний  контроль гаразд, встановленому законодавством.

Муніципальний контроль у сфері охорони навколишнього  середовища (муніципальний екологічного контролю) біля муніципального освіти здійснюється органами місцевого самоврядування чи уповноваженими ними органами.

Муніципальний контроль у сфері охорони навколишнього  середовища (муніципальний екологічного контролю) біля муніципального освіти ввозяться відповідно до законодавства  Російської Федерації і як, встановленому  нормативними правовими актами органів  місцевого самоврядування.

Громадського  контролю у сфері охорони навколишнього  середовища (громадський екологічного

контролю) ввозяться цілях реалізації права  кожного на сприятливе середовище та профілактики порушення законодавства  у галузі охорони навколишнього  середовища.

Громадського  контролю у сфері охорони навколишнього  середовища (громадський екологічного контролю) здійснюється громадськими структурами і іншими некомерційними об'єднаннями відповідно до їх статутами, і навіть громадянами відповідно до законодавством.

Результати  громадського контролю у галузі охорони  навколишнього середовища (громадського екологічного контролю), представлені у органи структурі державної  влади Російської Федерації, органи структурі державної влади суб'єктів  Російської Федерації, органи місцевого  самоврядування, підлягають обов'язковому розгляду гаразд, встановленому законодавством.

Об'єкти, підлягають федеральному

державному  екологічному контролю

Відповідно  до Федеральним законом «Про охорону  навколишнього середовища» Уряд Російської Федерації стверджує 29 жовтня 2002 р. перелік об'єктів, які підлягають федеральному державному екологічному контролю.

Об'єктами господарської та іншої незалежно  від форми власності, підпорядковані Російської Федерації є:

а) об'єкти, які стосуються федеральним енергетичним системам, 
цієї галузі, федеральним транспорту, шляхах повідомлення, інформації 
та зв'язку;

б) об'єкти, пов'язані із забезпеченням оборони  та безпеки, 
які стосуються оборонного виробництва, виробництву отруйних речовин і 
наркотичних коштів;

в) об'єкти, розташовані на землях, що у федеральної 
власності, зокрема землях лісового за фонд Російської Федерації;

р) об'єкти, які працюють у межах внутрішніх морських вод, 
територіального моря, виняткової економічної зони і 
континентального шельфу Російської Федерації;

буд) об'єкти, які надають негативний вплив на підлягають особливої охороні:

природні  об'єкти, включені до Списку всесвітньої  спадщини і Списку всесвітньої природної  спадщини, особливо охоронювані природні території федерального значення, державні природні заповідники й інші природні комплекси, мають особливе природоохоронне, наукове, історико-культурна, естетичне, рекреаційне, оздоровче й інша цінне  значення;

рідкісні  або перебувають під загрозою зникнення грунту, що є до Червоної книги грунтів Російської Федерації, та вирубування лісу;

зони  проростання чи місця проживання рідкісних й перебувають під  загрозою зникнення рослин, тварин і звинувачують інших організмів, занесених до Червоної книги Російської Федерації, зокрема які підпадають під 
дію за міжнародні договори Російської Федерації;

природні  об'єктиБайкальской природної території.

Об'єктами, які сприяють транскордонному забруднення  довкілля і які надають негативний вплив на довкілля не більше територій  двох і більше суб'єктів Російської Федерації є:

а) об'єкти розміщувати понад 10 000 т дизпалива  на рік відходів 1-го і другого 
класу небезпеки;

б) об'єкти, мають понад п'ятнадцять млн. куб. метрів річних скидів стічних вод  мовби або відносно менші валові, а більш токсичні скиди;

в) об'єкти, мають більш 500 тонн річних викидів  шкідливих 
(забруднюючих) речовин, у атмосферне повітря;

р) об'єкти, розташовані біля водозбірних площ 
транскордонних водних об'єктів, що виробляють скидання чи видалення іншим 
способом шкідливих (забруднюючих) речовин, у поверхневі чи підземні 
водні об'єкти;

буд) об'єкти, віднесені законодавством Російської Федерації до 
категорії небезпечних виробничих об'єктів, у яких виробляються, 
використовуються, переробляються, утворюються, зберігаються, транспортуються, 
знищуються речовини, які мають небезпеку обману оточуючої 
природного довкілля.

Список літератури

1) Федеральний  закон від 23 листопада 1995 р. N174-ФЗ  «Про екологічну експертизу»  (з ізм. ідоп. від 15 квітня 1998 р.)

2) Федеральний  закон від 10 січня 2002 р. N7-ФЗ  «Про охорону навколишнього середовища»

3) Єрмаков  В.Д., Сухарєв А.Я. Екологічний  право Росії. – М.: 1997.

4) ЄрофєєвБ.В.  Екологічний право. – М.: Юриспруденція, 1999.

5) Константинов  В.М.,ЧелидзеЮ.Б. Екологічні основи  природокористування. – М.: Академія, 2001.

6) Новиков  Ю.В. Екологія, довкілля і достойна  людина. – М.: 1998.

7) ПетровК.М.  Загальна екологія: взаємодія суспільства  і природи. – СПб: Хімія, 1998.

8)ХотулееваМ.З.,ЗаикаЕ.А., МолчановаЯ.П.,ДайманС.Ю. Громадська  екологічна експертиза: вчора, сьогодні, завтра. – М.:Эколайн, 1998.