Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району Харківської області

 

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Екологічний факультет

Моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З ландшафтної екології

На тему: «Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району Харківської області»

 

 

 

Студента 2 курсу ДЄ-21 групи

напряму підготовки еколог

спеціальності екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

Д.В. Ахтирського

Керівник Н.В. Максименко

к.г.н., доцент

Національна шкала ____________

Кількість балів: ____

Оцінка:  ECTS ____

 

Члени комісії       ________  Н.В. Максименко

________  Д.О. Мельник

________  А.А. Александрова

м. Харків - 2013 рік

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота «Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району Харківської області» містить: 22 сторінки, 2 розділи, 8 підрозділів, 1 таблицю, 6 рисунків,  10 використаних джерел.

 

Об’єктом дослідження курсової роботи є природні комплекси Куп’янського району Харківської області, масштаби їх поширення та ландшафтна диференціація даного району.

Мета роботи: вивчити основні ландшафтні одиниці Куп’янського району та їх диференціацію.

У курсовій роботі були використані: карти та атласи Харківської області та Куп’янського району безпосередньо, бібліографічні джерела інформації, картографічні описи території району.

 

ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ, УРОЧИЩА, ЛАНДШАФТНІ МІСЦЕВОСТІ, ЛАНДШАФТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ, МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА ЛАНДШАФТУ.

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП…………………………………………………………………………… .4

1. РОЗДІЛ 1.ПРИРОДНІ УМОВИ КУП’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ…………5
1. . Геологічна будова Куп’янського району……………………………….5
2. . Кліматичні умови Куп’янського району………………………………..7
3. . Грунти Ку’пянського району…………………………………………….9
4. . Рослинність Куп’янського району……………………………………..10

РОЗДІЛ 2. ЛАНДШАФТНА КАРТА КУП’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ………….12

2.1 Характеристика ландшафтів  Куп’янського району………………….12

2.2 Виділення ландшафтних місцевостей Куп’янського району при дрібномасштабному картографуванні…………………………………….13

2.3 . Ландшафтна карта Куп’янського району на рівні урочищ………...15

2.4 Чисельна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району.18

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ ……………………...22

 

ВСТУП

 

 

Однією з пріоритетних позицій сучасної екології є розвиток ладшафтно – екологічних знань, задля розвитку розуміння процесів та взаємодії компонентів в ньому. При розвитку даної позиції можливе досягнення підвищення спроможностей, щодо більш детального спостереження за екологічною ситуацією певної території.

Актуальність теми полягає в тому, що завдяки більш детальній оцінці ландшафтної диференціації даного району можливе більш якісне спостереження за екологічним станом даної території та більш раціональне користування та розподілення території та ресурсів Куп’янського району

Мета і завдання дослідження : вивчити основні ландшафтні одиниці Куп’янського району та їх диференціацію, з’ясувати основні проблеми функціонування ландшафтних одиниць даного району.

Об’єкт дослідження : ландшафтні одиниці Куп’янського району, та масштаб їх поширення.

Предмет дослідження ландшафтна диференціація місцевостей та груп урочищ досліджуваного району.

Методи дослідження : літературний опис , картографічний опис, бібліографічний пошук інформації, обробка використаних джерел літератури.

 

РОЗДІЛ 1

ПРИРОДНІ УМОВИ КУП’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ

 

1. Геологічна будова Куп’янського району

 

 

Харківська область знаходиться в межах Великого Донбасу – обширний прогин земної кори , який сформувався в девонський та кам’яновугільний періоди палеозойської ери.

Куп’янський район розташована на Південно – Західному схилі Воронежського кристалічного масиву , на відрогах Середньоросійської височини. (рис.1.1.).

  схил Воронезького масиву 

 північна прибортова  зона Дніпровсько - Донецької западини  

 центральна зона западини - Дніпровський грабен 

південна прибортова зона Дніпровсько - Донецької западини 

схил Українського щита

 

Рис. 1.1. Геологічна будова Харківської області

  В основі Воронезького кристалічного масиву залягає кристалічний фундамент, складений архейпротерозойськими гірськими породами. На поверхні кристалічних порід залягають безпосередньо гірські породи крейдового періоду, які перекриті товщею палеогенових і неогенових відкладів – зелених, червоно-бурих і барвистих глин, пісків і лесовидних суглинків потужністю 1-3 км. Докембрійські породи тут залягають на глибині від 150 до 900 метрів та перекриті осадовими мезокайнозойськими відкладами пермського, юрського, крейдяного та палеогенового віку (рис. 1.1.2.).

Рис. 1.1.2 – Схематична геолого - тектонічна карта Харківської області

 

 Для даного схилу  характерна наявність дрібних  терас та виступів фундаменту, які в свою чергу не виявляються  на поверхні. Завдяки цьому на території Куп’янського району сформувались значні поклади неметалічних корисних копалин, а саме : піски будівельні для силікатної цегли, черепиці на цементі.

  Ґрунтотворною породою  є лісовидні суглинки, які можна  побачити в ярах і господарських  ямах, траншеях на глибині 2 метри. На піщаних терасах на поверхню виходять річкові алювіальні піски, що утворюють хвилястий ландшафт. У зв’язку з положенням даного району на Воронезькому схилі абсолютна висота району складає від 175 до 200 метрів.

Таким чином, район сформувався на Воронезькому схилі, на потужному осадовому чохлі, внаслідок чого в районі розробляються значні поклади корисних копалин, які використовуються у промисловості будівельних матеріалів.

 

 

2. Кліматичні умови Куп’янського району

 

 

 

 Клімат  Купянського району як і клімат Харківської області є помірно континентальним. Але клімат даного району є більш континентальний ніж клімат західних районів області, оскільки континентальність клімату Харківської області зростає з Північного Заходу на Південний Схід. Середня температура у січні складає близько −7 ºС, а в липні +21 ºС. Середня кількість опадів складає близько 550 мм на рік.

Величина сонячної радіації залежить від кута падіння сонячного проміння, який змінюється від 60 - 65% в червні до 18 - 20% в грудні. Поверхня області отримує в середньому за рік 50 ккал/см2 тепла. Амплітуда середніх місячних температур є однією з найбільших в області, оскільки на території району переважає рівнинний рельєф. Тут же зафіксовано абсолютний максимум температур — +41°С. Опади випадають переважно влітку (понад 60%), особливо у червні. Влітку бувають зливи та грози. Сніговий покрив у районі встановлюється в середині листопада, сходить на початку березня, тривалість його – до 110 днів.. На рівнинній території нерідко бувають зими без стійкого снігового покриву. Протягом року над Купянським районом переважають повітряні маси помірних широт. На території найчастіше дують південно-західні вітри.

Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (88%), а мінімум припадає на травень (61%). Середньорічна величина вологості – 74%.

Максимум хмарності (7,5–8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5–4,8 балів) на літо.

У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум – у грудні (біля 25 годин). Кліматичні умови можемо спостерігати на рис. 1.3..

 

Рис. 1.3. Кліматичні умови Харківської області

 

Періодичність штилів у Куп’янському районі не перевищує 10% на рік, сила вітру в середньому складає близько 4 м/сек., а це значить, що район є рентабельним для розвитку вітрової енергетики.

Як бачимо, кліматичні умови досліджуваного району є досить м’якими та сприятливими для господарства району. Оскільки довжина території району з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна.

 

 

3. Грунти Купянського району

 

 

У структурі ґрунтового покриву ( рис.1.4.) досліджуваного району домінують чорноземи. Серед грунтів переважають чорноземи звичайні (65 % району) — середньогумусні перехідні до потужних, змиті й незмиті (на поверхні вододілів). На правому березі р. Оскіл— легкосуглинисті та супіщані солонцюваті змиті чорноземи.

На знижених ділянках є також чорноземи лучні солонцюваті, солончакові та намиті грунти. Слабкопідзолисті суглинисті незмиті та слабозмиті грунти — на крутих схилах балок, зайнятих лісом. Під ріллю відведено близько 50% грунтів району.

Рис. 1.4. Земельні ресурси Харківської області

У результаті процесів опідзолення під сосновими лісами борово – терасного комплексу р. Оскіл сформувалися дерново – підзолисті коротко-профільні грунти.  Також трапляються азональні грунти такі як лучні та лучно – чорноземні грунти.

Біля с. Сеньок 68,0 га площі відведено під Заказник грунтовий як схили з рідкісними грунтами — чорноземами супіщаними та лучно-болотними солонцюватими грунтами.

Таким чином, можна сказати, що Куп’янський має добре розвинені грунтові ресурси, представлені чорноземами, які майже повністю використовуються в сільському господарстві.

 

 

4. Рослинність Куп’янського району

 

 

З точки зору природно-ресурсного потенціалу, найбільш важливим компонентом рослинного світу є ліси. Саме ліси є тим компонентом біосфери, що підтримує екологічну рівновагу, регулює поверхневий і підземний стоки. Вони також виконують водоохоронні та протиерозійні функції, виділяють кисень, очищають повітря від забруднення,захищають поля від суховіїв і пилових бур, служать місцем відпочинку і спілкування з природою людей, місцеперебуванням для фауни. Ліси являють і велику матеріальну цінність як джерело деревини та іншої корисної продукції.

Ліси займають 15,4 тис. га (лісистість— 12,8%). Основні лісові масиви— у західній частині району на правому березі р. Оскіл. У складі лісових насаджень переважають широколистяні породи (49%): дуб звичайний, ясен звичайний, види клену. Сосна звичайна займає приблизно 35% вкритої лісом площі. Розповсюджені також груша звичайна, види в'яза, ліщина звичайна тощо.

Степова рослинність збереглася фрагментарно на схилах балок, вздовж залізничного полотна та непридатних для оранки землях. Тут характерна типова рослинність справжніх та чагарникових і лучних степів з участю багатьох видів реліктової степової флори.

 

 

РОЗДІЛ 2

ЛАНДШАФТНА КАРТА КУП’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ

 

 

2.1. Характеристика ландшафтів  Куп’янського району.

 

 

Куп’янський район належить до Східно – Європейської рівнини і входить до складу лісостепової зони , Середньоруської провінції, Оскільсько – Айдарської та Оскольської областей. На території району сформувались межи річкові та долинні природні комплекси. Межирічні ПК виражені рівнинами лесовими, піднесеними й відносно вирівняними на палеогеновій й неогеновій основі з чорноземами, сірими й темно – сірими опідзоленими грунтами, з кленово – липово – дубовими лісами й сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяно – дубових лісів, луків і різнотравно – типчаково – ковилових степів.

Долинні ПК представлені рівнинами низовинними, лесово – терасовими, піщаними й заплавними, плоскими й хвилястими на неогеновому алювії з чорноземами , сірими й темно – сірими , дерновими й дерново – підзолистими, лучними, лучно – болотяними грунтами з сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяно – дубових лісів, лучних  і різнотравно – типчаково – ковилових степів іноді під кленово – липово – дубовими лісами.

 

 

 

 

 

 

2.2. Виділення ландшафтних місцевостей Куп’янського району при дрібномасштабному картографуванні.

 

 

Для побудови карти ландшафтних місцевостей Куп’янського району була використана топографічна карта Харківської області середнього масштабу (1:200000). При картографуванні було виділено чотири типи місцевості: межирічковий, заплавний, борово – терасний, балочно – долинний, які бачимо на рис. 2.5..

 

 

Рисунок 2.5. Карта – схема ландшафтних типів місцевостей Куп’янського району [за автором]

Пояснювальна записка

• заплавний тип місцевості. Рівнини плоскі й слабохвилясті, піщаноглинисті, на голоценовому піщано – муловому алювії заплави з лучно – чорноземними солонцюватими, іноді болотяними грунтами й тоф’яниками, під злаково – різнотравною, болотно – різнотрав’яною рослинністю під косовицями, вигонами, частково розорані, іноді під лісами з дуба й вільхи чорної.
• борово – терасний тип місцевості. Рівнини дрібногорбисті на молодих четвертинних піщано – мулових відкладах, з чорноземними супіщаними, дерновими підзолистими й дерновими розвинутими піщаними грунтами, іноді з пісками слабозадернованими, під сільськогосподарськими угіддями, вигонами, сосновими й сосново – дубовими лісами.
• Балочно долинний тип місцевості.  Рівнини лесові, розчленовані балками і ярами, із западинами на алювії стародавньочетвертинних терас, з чорноземами типовими середньо гумусними, чорноземами звичайними середньо гумусними , вилуженими, іноді з чорноземами опідзоленими і реградованими з сільськогосподарськими угіддями на місці широколистяних дубових лісів, лучних і різнотравно – типчаково – ковилових степів, іноді під кленово – липово – дубовими лісами.
• Межирічковий тип місцевості. Рівнини лесові, відносно вирівняні, розчленовані ярами та балками на нижньо – середньо міоценовій основі, з чорноземами типовими, звичайними й реградованим, іноді з сірими й темно – сірими опідзоленими грунтами з сільськогосподарськими угіддями на місці лучних і різнотравно – типчаково – ковилових степів, іноді на місці широколистяно – дубових лісів.
• Схиловий тип місцевості. Рівнини лесові, піднесені й відносно вирівняні на нижньо – середньо – міоценовій основі, з чорноземами типовими й реградованим, світло – сірими й сірими грунтами, з кленово – липово – дубовими лісами й сільськогосподарськими уіддями на місці широколистяно – дубових лісів і лучних степів.