Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2012 в 21:04, реферат
Мета: з’ясування ефективності захисту рослин біологічними методами. Завдання: 1) вивчити особливості застосування біологічних препаратів, створених на основі мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності; 2) перевірити ефективність захисту культурних рослин за допомогою корисних тварин.
Біологічні методи боротьби з шкідниками сільськогосподарських рослин
Виконала:
Кравчук Лілія
632 група
Мета: з’ясування ефективності захисту рослин
біологічними методами.
Завдання: 1) вивчити особливості застосування біологічних
препаратів, створених на основі мікроорганізмів
та продуктів їх життєдіяльності;
2) перевірити ефективність
захисту культурних рослин за допомогою
корисних тварин.
Об’єктом досліджень є сільськогосподарські рослини.
Предмет - вплив живих істот
на стан рослин.
Біологічні методи боротьби - використання живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності для запобігання або зменшення шкоди, що завдається шкідливими організмами.
Одна жужелиця за добу може знищити три-п'ять гусениць агрусової вогнівки, до десяти особин псевдогусені, ріпакового пильщика, до 100 личинок галиць
Не менш корисні личинки
і дорослі особини божих
Паразит апантелеса заражає гусениць капустяної білянки, відкладаючи в їхнє тіло по 20-60 яєць. Відроджені личинки паразита харчуються внутрішнім вмістом гусениці, яка через деякий час гине.
Трихограма - дрібна паразитична комаха, личинки якої знищують яйця багатьох шкідливих комах (капустяної совки, озимої совки, лугового метелика, яблуневої плодожерки та ін.) Для трихограми сприятлива температура 18-30 0 С і відносна вологість повітря 55-95%.Тривалість розвитку однієї генерації при 20-25 0 С складає 16-11 днів. Одна самка заражає 20-30 яєць совок і ряду інших шкідливих метеликів. У полі трихограму випускають зазвичай у два строки: на початку і в період масової кладки яєць шкідником. Норма випуску трихограми залежить від кількості яєць шкідника, проти яких її застосовують, і може коливатися від 20 до 100 тис. особин на 1 га. Розмножують трихограму на біофабриках, використовуючи для цього яйця зернової молі - шкідника зерна при зберіганні. В даний час різні види трихограми застосовують на площах близько 10 млн. га.
Фітосейулюс - тепло-і вологолюбний хижий кліщ. Найбільш сприятлива температура для його розвитку 25-30 0 С і відносна вологість повітря вище 70%. За таких умов одна генерація триває 5-6 діб. Плодючість самки 50-80 яєць. За добу дорослі особини знищують до 30 яєць або 24 особини павутинного кліща в різних фазах розвитку. При виявленні в теплицях вогнищ павутинного кліща випускають фітосейулюса з розрахунку 15-60 особин на рослину.
Біопрепарати – речовини із захисними властивостями, штучно створені людиною на основі мікроорганізмів і грибків, що існують в ґрунті. Вони здатні зупиняти розвиток патогенних організмів, насичувати рослини комплексом вітамінів, ферментів, гормонів, покращувати імунітет.
Фотосинтезуючі бактерії створюють поживні речовини з органічних речовин ґрунту, отруйних газів (сірководень), кореневих виділень рослин з використанням сонячної енергії та ґрунтового тепла, накопичують азот, цукри, амінокислоти, стимулюють розвиток мікоризи, сприяють переходу фосфору у доступну для рослин форму.
Молочнокислі бактерії виробляють молочну кислоту із цукрів та інших вуглеводів, синтезованих попередньою групою. Молочна кислота сприяє розкладу органічних речовин і пригнічує розвиток шкідливих організмів.
Дріжджі із виділених фотосинтезуючими бактеріями речовин синтезують антибіотики, біологічно активні речовини, схожі до гормонів та ферментів. Вони стимулюють ріст і розвиток кореневої системи.
Актиноміцети виробляють антибіотики з амінокислот, синтезованих фотосинтезуючими бактеріями.
Застосування біологічних помічників для захисту рослин та врожаїв від шкідників відомі з сивої давнини. Тисячу років тому садівники Південно-Східної Азії переселяли хижих мурах виду екофіла в сади для захисту цитрусових культур. Але пройшло досить багато часу до того моменту, коли біологічний метод боротьби набув статусу наукового. В його основі лежать знання про харчові взаємозв’язки природних ворогів та шкідників і хвороб рослин.
В Японії у спеціальних лабораторіях вирощують сонечок та випускають поблизу садів. В США у 40-50х роках минулого століття існували робочі артілі, що займались збором сонечок, що зимували в горах. Їх складали у мішки по 9кг (близь 80 тисяч особин) і зберігали при температурі 4-6°С. Влітку комах із задоволенням купували фермери, які не використовували на своїх полях отрутохімікати.
Використання явища алелопатії при захисті рослин
Алелопатія – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними в навколишнє середовище фізіологічно активних речовин. Кількість і склад речовин (алкалоїди, глікозиди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), що виділяються у повітря, ґрунт,воду, залежать від виду органа, фізіологічного стану рослини, умов зростання.
№ п/п |
Вид рослин |
Корисні сусіди |
Антагоністи |
1 |
Квасоля городня |
Чебрець, шпинат, салат, кольрабі, картопля, капуста, морква, буряк, помідори, нагідки, кукурудза |
Гладіолуси, конюшина, буркун, горох, часник, цибуля |
2 |
Часник городній |
Салат, морква, помідори, огірки, буряки, суниці, картопля |
Горох, квасоля, капуста |
3 |
Горох посівний |
Салат, морква, капуста, огірки, редис, редька, суниці, буряк, цибуля |
Помідори, квасоля, овес, картопля, цибуля |
4 |
Капуста кольрабі |
Салат, буряк, цибуля ріпчаста,помідори |
Капуста, редис, редька, лобулярія, левкой |
5 |
Помідори |
Салатом, шпинат, капуста кольрабі, редис, кущова квасоля, петрушка, кріп, часник, аґрус |
Картопля, горох, огірки, фенхель жоржини |
6 |
Пекінська капуста |
Салат, червоний буряк, поміж огірками, помідорами, кабачками |
Капуста, всі представники родини Хрестоцвітих |
7 |
Петрушка |
Редис, цибуля, часник, помідори |
Морква та інші зонтичні |
8 |
Цибуля зелена і ріпчаста |
Морква, огірки, салат, селера, буряк, шпинат, суниці, горох, нагідки |
Капуста,квасоля, редис |
9 |
Огірки |
Редиска, кукурудза, чорнобривці, горох, суниці, картопля, часник, капуста, морква, буряк |
Жоржини, дельфініум, помідори |
10 |
Картопля |
Квасоля, буряки, редька, морква, цибуля, капуста |
Гарбуз, горох, помідори, соняшник |
11 |
Яблуня |
Черешня, малина, настурція |
Картопля |
12 |
Морква |
Квасоля, горох, суниці, огірки, картопля, часник, капуста, редиска, ревінь, буряк, помідори, шавлія, нагідки |
Фенхель |
13 |
Виноград |
Ожина |
Редька, капуста |
14 |
Часник |
Фізаліс овочевий |
Цибуля |
15 |
Соя |
Кукурудза |
Картопля |
Біологічні методи захисту рослин
№ |
Шкідник |
Настої, відвари |
Явище алелопатії |
Біопрепарати |
Корисні тварини |
1 |
Попелиця |
Кропиви(1кг на 10л води), тютюну(400г на 10л води), чорнобривців, картоплі, кульбаби, цитрусових, ромашки лікарської, лусок цибулі |
Обсадити рослини чебрецем і квасолею, помідорами або огірками. Не переносить лаванду, кріп, тмін, часник |
Обробка речовин розчином азотофіту як імуностиму-лятора |
Сонечка, золотоочки, мухи, їздці, дзюрчалки |
2 |
Кров’яна попелиця |
Кропиви(1кг на 10л води), тютюну(400г на 10л води) |
Для відлякування обсадити дерева настурцією |
Обробка речовин розчином азотофіту |
Їздці |
3 |
Павутинний кліщ |
Настій кропиви, лусок цибулі, картоплі |
Посадки часнику у міжряддях або по периметру грядки з овочевими рослинами |
Обробка речовин розчином азотофіту як імуностиму-лятора |
Личинки їздців та мух |
4 |
Нематоди |
Настій кропиви, лусок цибулі |
Відлякують чорнобривці та календула. |
Внесення в ґрунт фітоциду |
Личинки їздців та мух |
5 |
Щитівка |
Настій чистотілу звичайного |
Відлякують чорнобривці та календула |
Внесення в ґрунт фітоциду |
Їздець – паразит, щитівки |
6 |
Колорадський жук |
Настій дев’ясилу, копитняка, часнику, гіркого перцю |
Відлякують горох посівний та квасоля городня, кріп |
Обробка бітобаксиліном 1 покоління личинок |
Фазани, шпаки, каченята |
7 |
Гусениці на овочах
|
Настій ромашки, полину |
Базилік поряд з помідорами |
Обробка препаратом фітоциду |
Жуки-туруни та їх личинки |
8 |
Овочеві мухи |
Настій хвоща для підвищення імунітету |
Змішані посадки рослин з сильним ароматом (чебрець, чорнобривці) з овочевими культурами |
Обробка препаратом фітоциду |
Їздці, жуки-туруни, жаби |
9 |
Білокрилка |
Настій хвоща для підвищення імунітету |
Красоля захищає картоплю, цибулю, помідори |
Обробка рослин розчином азотофіту для підвищення імунітету |
Їздці |
10
|
Борошниста роса
|
Відвар хвоща польового, настій часнику, цибулі |
Красоля захищає картоплю, цибулю |
Обробка розчином фунгіциду |
Їздці |
11 |
Білан капустяний |
Настій лопуха великого, деревію, піретруму |
Не виносить запаху тмину, перцевої м’яти. помідори серед аґрусу ат смородини |
Обробка рослин розчином дендробациліту |
Справжні їздці |
12 |
Слизуни |
Настій лопуха великого, деревію, піретруму |
Відлякують посадки пряних трав, петрушка навколо суниць |
Обробка рослин розчином дендробациліту |
Приваблює жаб, ящірок, їжаків, птахів |
13 |
Плямистість листя |
Відвар хвоща польового або кропиви |
Відлякують посадки пряних трав |
Обробка розчином фітоциду, триходерміну, гаупсину |
Приваблює жаб, ящірок |
14 |
Трипси |
Настій цитрусових, тютюну |
Відлякують посадки пряних трав |
Обробка розчином фітоциду, триходерміну |
Личинки їздців та мух-дзюрчалок |
15 |
Совки |
Настій картоплі |
Помідори між кущами смородини |
Обробка бітобаксиліном, лепідоцидом |
Личинки їздців, птахи |
16 |
Грибкові хвороби (сіра гиль) |
Настій хвоща польового для підвищення імунітету |
Помідори між кущами смородини |
Обробка розчином триходерміну, азотофіту, ризоплану, гаупсину |
Личинки їздців, птахи |
17 |
Земляні (ґрунтові блішки) |
Настій пижма (500г на 10л води) |
Відлякують свіжі гілки пижма у міжряддях. Спільні посадки редису і капусти з салатом |
Обробка розчином триходерміну, азотофіту, ризоплану, гаупсину |
Личинки їздців та мух-дзюрчалок |
18 |
Фітофтороз |
Настій часнику (50г на 10л води) |
Відлякують свіжі гілки пижма у міжряддях. |
Обробка розчином фітоциду, ризоплану, гаупсину |
Личинки їздців та мух-дзюрчалок |
19 |
Клопи |
Настої отруйних рослин, хвоща |
Висівання кропу, моркви серед капусти |
Обробка розчином азотофіту для підвищення імунітету |
Личинки їздців та мух-дзюрчалок |
20 |
Листоблішки |
Настій кульбаби (400г на 10л води), тютюну (440г на 10л води), гірчаку повзучого, блекоти |
Висівання кропу, моркви серед капусти |
Обробка розчином азотофіту для підвищення імунітету |
Личинки їздців та мух-дзюрчалок |
Вплив трави хвоща польового на стан овочевих рослин
1 – Кремнієва
кислота, що у великій
2 – Регулярні
полив та обприскування
3 – Настоєм
трави хвоща польового слід
обприскувати і поливати
Информация о работе Біологічні методи боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин