Шпаргалка по "Экологическому праву"

Екологічна  експертиза є самостійною управлінською функцією, що «відбрунькувалась» від функції екологічного контролю. За своєю правовою природою вона є екологічним контролем, який має попереджувальний характер.Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» (розділ VI, статті 26-30) та «Про екологічну експертизу». Відповідно до ст. 7 Закону України «Про екологічну експертизу» її об'єктами є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів; передпроектні, проектні матеріали; документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. Закон виділяє три форми екологічної експертизи: державну, громадську та інші. При цьому обов'язковими для виконання є лише висновки державної екологічної експертизи. За змістом екологічний аудит є документально оформленим системним незалежним процесом оцінювання об'єкта для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, систем управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Відповідні критерії встановлюються замовником екологічного аудиту в договорі на його проведення. Однією з найважливіших функцій управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, роль якої постійно зростає, є інформування.Екологічне інформування (екологічне інформаційне забезпечення) —це доведення до заінтересованої громадськості, органів та осіб, які приймають управлінські та інші рішення, екологічної інформації.Еколого-інформаційне забезпечення є однією з основних гарантій реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на її поширення (ст. 50 Конституції).

Серед інших функцій екологічного управління слід згадати функції екологічного менеджменту, сертифікації, реєстрації, паспортизації, маркування, декларування.Екологічний менеджмент (екологічне керування) — функція екологічного управління, що спрямована на забезпечення гармонізації діяльності та розвитку господарських та інших об'єктів із еколого-пра-вовими вимогами і реалізується на об'єктовому рівні в будь-якій галузі господарювання.

Екологічна  сертифікація — це функція управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність об'єкта сертифікації (продукції, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу) встановленим екологічним законодавством вимогам.

27. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохоронні форми екологічного контролю та їх здійснення.Екологічний контроль становить одну з основних функцій управління охороною навколишнього природного середовища і забезпечення раціонального природокористування. Під екологічним контролем розуміється діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства.

Завдання екологічного контролю сформульовані  у ст. 34 Закону України «Про охорону  навколишнього природного середовища». Вони полягають у забезпеченні додержання вимог чинного екологічного законодавства  всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно  від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої  рослинності, тваринного світу, морського  середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан довкілля. Екологічний контроль проводиться  у формах попереднього і поточного  контролю. Попередній контроль здійснюється стосовно різних видів діяльності, які можуть вплинути на стан навколишнього  природного середовища (погодження з  органами з охорони навколишнього  природного середовища проектів будівництва  господарських об'єктів, участь представників  цих органів у роботі державних  приймальних комісій тощо). Поточний екологічний контроль здійснюється на стадіях експлуатації об'єктів, які  впливають на стан навколишнього  природного середовища, у процесі  використання природних ресурсів тощо. Залежно від уповноваженого суб'єкта, який здійснює функції контролю, та сфери його дії екологічний контроль поділяється на види: державний, відомчий, виробничий, громадський. У своїй  сукупності ці види становлять механізм контролю за додержанням екологічного законодавства у будь-якій сфері  його дії.Дозволи органів екологічного контролю видаються уповноваженими органами Міністерства екології та природних  ресурсів при здійсненні митного  оформлення товарів, які підлягають екологічному контролю. Залежно від  виду товару та умов його ввезення, до митниці представляються:погодження на ввезення продукції, що може містити  озоноруйнуючих речовини - при оформленні імпорту продукції, що може містити  озоноруйнуючи речовини; дозвiл (ліцензія) на ввезення екологiчно-небезпечних вантажів або відходів;дозвіл на імпорт товарів, що були в ужитку згідно Положення про контроль за транскордонним перевезенням відходів i їх утилiзацiєю/видаленням;дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числi токсичних промислових вiдходiв, продуктiв бiотехнологiї та iнших бiологiчних агентiв;

висновок про дотримання вимог  чинного законодавства, норм i правил з ядерної та радiацiйної безпеки  при експортi (iмпортi) радiоактивних  матерiалiв - для перевезення через  митний кордон України джерел іонізуючого  випромінювання;погодження органу виконавчої влади у галузi охорони навколишнього  природного середовища при ввезенні металобрухту;дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів.

28. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус громадських природоохоронних організацій та екологічних рухів.Конституція України і нормативні акти екологічного законодавства (хоч і з різним ступенем конкретизації) визнають громадське управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища важливим конституційним принципом екологічного права. Він ґрунтується на декількох конституційних нормах. По-перше, природні багатства України є об'єктами права власності Українського народу, а кожний громадянин має право користуватися цими природними об'єктами відповідно до закону (ст. 13). По-друге, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). По-третє, громадяни зобов'язані, у свою чергу, не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66). По-четверте, громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів (ст. 36), в тому числі і екологічних. Екологічна ситуація та зростання свідомості і активності населення обумовили те, що в Україні існує понад 20 екологічних організацій, асоціацій та груп національного рівня та понад 300 — місцевого. Серед них Українське товариство охорони природи, Українське товариство мисл<span class="Font_0020