Особливості правового регулювання використання рослинного світу

Міністерство освіти та науки України

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

 

 

 

Кафедра екологічного права

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота на тему: «Особливості правового регулювання використання рослинного світу

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 курсу, 11 групи

правового факультету

Клименко Дима

Перевірила:

Доцент кафедри

Екологічного права

Гринькова Т.В.

 

Харків

2014

ПЛАН

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Загальна характеристика рослинного світу в Україні…………………5
2. Особливості правового регулювання використання рослинного світу в Україні……………………………………………………………………………9
3. Правові засади охорони рослинного світу в Україні………………..14
4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ………………………………………………………………….17

Висновки………………………………………………………………………...21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасна екологічна політика України спрямована на забезпечення екологічної безпеки, захист життя і здоров'я людини від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи та підтримання екологічної рівноваги на території країни, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Рослинний світ визнано на законодавчому рівні самостійним природним об'єктом, що підлягає правовій охороні. Важливість охорони і раціонального використання природних рослинних ресурсів зумовлена їх біологічними функціями щодо забезпечення належних умов існування людини, нерозривним зв'язком рослинного світу з іншими природними об'єктами та комплексами, його впливом на стан і функціонування природних угруповань та якість навколишнього природного середовища, науковою, рекреаційною, естетичною, господарською цінністю тощо. Тому забезпечення охорони, раціонального використання та відтворення рослинного світу є невід'ємною складовою державної екологічної політики. 
Необхідною передумовою реалізації екологічної функції держави в цій частині є належне правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі використання та охорони природних рослинних ресурсів, що передбачає формування відповідної законодавчої бази. 

Процес становлення законодавства про охорону та використання рослинного світу розпочався в умовах незалежної Української держави із прийняттям у 1999 році Закону України «Про рослинний світ». Зазначений Закон став центральним кодифікованим актом у системі нормативно-правових актів, що забезпечуватимуть ефективне правове регулювання суспільних відносин у сфері використання та охорони як лісової, так і нелісової рослинності.

Проте сучасний етап розвитку законодавства про рослинний світ свідчить про відсутність належного взаємозв'язку та узгодженості між нормативно-правовими приписами, вміщеними у різних природоресурсних актах і наявність значних прогалин у законодавчому забезпеченні використання та охорони природних рослинних ресурсів. Питання правового регулювання використання та охорони рослинного світу набули також особливої актуальності в силу оновлення лісового законодавства та існуючою потребою в певній уніфікації правових норм щодо використання лісової та нелісової рослинності. 

Рослинний світ являє собою доволі чутливу біосистему, яка потребує постійного догляду. У зв’язку з цим особливого значення набуває необхідність наукового обґрунтування подальшого розвитку та вдосконалення законодавства України про рослинний світ, розробки теоретичних рекомендацій щодо забезпечення найбільш ефективного правового регулювання суспільних відносин у цій сфері. 

Метою даної роботи є дослідження поняття рослинного світу; визначення особливості правового регулювання використання рослинного світу в Україні, його видів; аналіз правових засад охорони рослинного світу в Україні та підстав настання юридичної відповідальності за порушення законодавства про рослинний світ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  РОСЛИННОГО СВІТУ В УКРАЇНІ.

Рослинний світ є одним з найважливіших складників навколишнього природного середовища, значення якого для найважливіших біосферних процесів важко переоцінити. Він є одним з найважливіших природних чинників подальшого розвитку суспільства. Але, сьогодні, масштаби впливу (як правило, негативного) сучасного суспільного виробництва на рослинний світ невпинно зростають. Частина території України перебуває у важкому екологічному стані, що у свою чергу потребує правового регулювання використання, охорони й відтворення рослинного світу.

Насьогодні зростає тенденція до оновлення екологічного законодавства і прийняття нормативних актів, аналогів яких вітчизняне законодавство не знало. Прикладом може бути Закон України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року, за яким використання й охорона природних об’єктів, до яких належить і рослинний світ, регламентуються екологічними нормативними актами.

Рослинному світу, як природному об’єкту, притаманна низка особливостей, як-от:

а) можливість його відновлення;

б) пов’язаність у силу його природних якостей безпосередньо із землею, водою, іншими об’єктами рослинного світу;

в) віднесення (як і об’єктів тваринного світу) до об’ єктів живої природи;

г) виконання ним екологічної, економічної, культурно-оздоровчої та інших функцій.

За сучасних умов на перший план виходить саме екологічна роль рослинного світу, він є компонентом екологічної системи, поєднує земельні й водні ресурси, виконує екологічні функції: кліматорегулюючу, захисту середовища, ґрунтозахисну, водоохоронну, санітарно- оздоровчу, а також є джерелом поповнення атмосфери киснем, середовищем життєдіяльності тварин, фільтрує відходи виробництва й очищує повітря. Економічні функції рослинного світу полягають у тому, що він традиційно є джерелом деревини (щодо лісів) та іншої рослинної продукції, яка задовольняє потреби населення й господарства.

Рослинний світ у житті людей має також культурно-естетичне, науково-пізнавальне й рекреаційне значення. Приміром, декоративна рослинність справляє естетичний вплив на стан довкілля й людини.

Особливі природні характеристики які наявність у рослинному світі у кінцевому підсумку обумовлють відбиття у правових приписах специфічності поведінки суб’єктів, особливо з питань власності, відтворення й охорони цього природного об’єкта.

У названому Законі вперше в екологічному законодавстві вживається термін «рослинний світ», який указує на самостійність природного об’ єкта, і зазначається, що саме цим правовим актом регулюються відносини у сфері охорони, використання й відтворення дикорослих та інших рослин несільськогосподарського призначення — судинних, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань та їх місцезростань, тобто флористичних відносин. Відносин у сфері охорони, використання й відтворення рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення впорядковуються відповідним законодавством України.1

Для чіткого окреслення сфери застосування законодавства про рослинний світ (флористичного законодавства) слід мати на увазі безпосередній зв’язок певного природного об’єкта з навколишнім природним середовищем. Адже вилучення частини такого об’ єкта призводить до того, що певні відносини, що виникають щодо нього, переходять уже в цивільно-правову сферу регламентації, оскільки цей об’єкт у такому випадку набуває специфічних ознак і властивостей товарно-матеріальної цінності. Таким чином, об’єкти рослинного світу безпосередньо пов’язані з навколишнім

.Гиренко І. В.  
Рослинний світ як об’єкт правової охорони навколишнього природного середовища [Електронний ресурс] / І. В. Гиренко //Форум права . - 2012. - № 3. - С. 119-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2012_3_22.pdf

природним середовищем, становлять собою об’єкт правового регламентування законодавства про рослинний світ. Закон України «Про рослинний світ» у ст. 3 наводить визначення рослинного світу як сукупності усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.

Розглянувши зміст трактування категорії «рослинний світ», можемо дійти висновку, що воно, на жаль, має суто природничий і аж ніяк не правовий характер, оскільки в ньому бракує належних юридичних ознак розглядуваного природного об’єкта.

Що ж стосується поняття «рослинний світ», то деякі правознавці вже приділяли певну увагу дослідженню питання про його юридичне тлумачення. Уперше його формулювання було запропоновано А. Б. Іскоян, пізніше до неї приєдналися й деякі інші вчені.

Щодо правового визначення поняття рослинний світ, то це об’єкт права власності, суверенних прав, що становить собою сукупність видів диких рослин, а також грибів та утворених ними угруповань, які зростають у стані природної свободи на території України, у межах внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони України, щодо якого встановлено відповідний правовий режим, який забезпечує його належне використання, охорону й відтворення.

Об’єкти рослинного світу — це дикорослі та інші несільськогос- подарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку й утворені ними природні угруповання.

Залежно від місцезростання цих об’єктів і віднесення їх до певної категорії вони поділяються на такі, що мають:

1)  загальнодержавне значення.

Це об’єкти, що знаходяться в межах:

а) внутрішніх морських вод, територіального моря й виключної (морської) економічної зони України;

б) поверхневих вод — озер, водосховищ, річок, каналів, розташованих і використовуваних на території більш ніж однієї області, а також їх різних приток;

в) природних і біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам’яток природи, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних парків, парків — пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; а також

г) рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення, що занесені до Зеленої книги України, тощо;

2)  місцеве значення. Це всі інші об’єкти рослинного світу, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО  РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО  СВІТУ В УКРАЇНІ.

Правове регулювання його використання та охорони має надзвичайно важливе значення для підтримання екологічної рівноваги, забезпечення екологічного збалансованого процесу експлуатації всіх природних ресурсів. Рослинний світ як сукупність рослинних угруповань вкриває більшу частину поверхні суші та перебуває у водоймищах і становить важливий компонент біосфери Землі. Він безпосередньо пов’язаний із особливостями клімату, водного режиму, ґрунту, рельєфу, а також тваринним світом, разом із яким створює різноманітні біогеоценози.

Відповідно до Закону «Про рослинний світ» використання природних рослинних ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання.

У порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях. Воно здійснюється громадянами з додержанням правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, без надання їм відповідних дозволів та безплатно.

Загальне використання природних рослинних ресурсів у разі їх виснаження, різкого зменшення популяційної та ценотичної різноманітності може бути обмежене Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Видами спеціального використання природних рослинних ресурсів, що передбачені діючим флористичним законодавством, є: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.