Властивості та функції грошей

Поряд з безпосереднім нагромадженням скарбів у монетній формі відбувається їх нагромадження у вигляді предметів розкоші з золота та срібла. Це приводить до того, що, з одного боку, все більш розширюється ринок для золота і срібла незалежно від виконуваної ними функції, а з другого – створюється приховане джерело пропозиції грошей, яке є особливо дійовим у періоди суспільних потрясінь.

Функція засобу платежу тісно пов'язана з функцією грошей як засобу обігу. У К. Маркса функція засобу платежу розглядається як особлива, що існує поряд з функцією засобу обігу, і аналізується після функції заощадження. Таку функцію гроші виконують при наданні і погашенні грошових позичок, при грошових взаєминах з фінансовими органами (податкові платежі, одержання засобів від фінансових органів), а також при погашенні заборгованості по заробітній платі й ін.. Функцію засобу платежу виконують і готівка, однак переважна частина грошового обігу, у якому гроші виступають як засіб платежу, приходиться на безготівкові грошові розрахунки між юридичними особами. При удаваному подібності грошей як засобу обігу і засобу платежу маються деякі розходження. Так, наприклад, при реалізації товару на умовах негайної оплати не виникають кредитні відносини. Зворотну ситуацію ми можемо спостерігати при оплаті боргів між учасниками операцій. В товарообороті, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію вони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і поза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати, квартирної плати, комунальних послуг тощо). [19, с.125-134]

Функція світових грошей. Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра вартості – золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото, Нині витіснення золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знаки (долари, фунти стерлінгів, марки, єни тощо) відіграють все більшу роль у міжнародних розрахунках. Проте золото залишається твердими і бажаними для всіх країн світовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі. Як загальний купівельний засіб світові гроші функціонують при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима (наприклад, придбання країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо). Як загальне втілення суспільного багатства гроші у світовому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країни в іншу (при переведенні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, при наданні зовнішніх позик тощо). [15, с.20]Для здійснення міжнародних платежів кожна країна потребує певного запасу золота. Отже, підсумовуючи, можна наголосити увагу на таких визначеннях функцій грошей:

1. Як міри вартості. Вираження вартості товару в грошах відбувається шляхом встановлення цін.

2. Як засіб обігу і платежу. Гроші відіграють роль посередника в схемі Т-Г-Т (товар-гоші-товар), усуваючи незручність схеми Т-Т (відповідно, товар-товар). У період інфляції функція грошей як засіб обігу різко падає.

3. Як засіб нагромадження. Ця  функція виникла в період обігу  повноцінних грошей через прагнення  людей до багатства.

4. Світові гроші. Засіб міждержавних  розрахунків (сучасна загальноєвропейська  валюта - євро, в інших випадках - золото). [5, с.2-5]

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК (пишеш от руки. Растяни минимум на 3 стр.)

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.

гроші виконують ряд важливих функцій:

Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Виникнення грошей тісно пов’язане з історичним процесом обміну товарів і зміни форм власності.

Функції грошей розглядаються як прояв їх сутності. Можна виділити п’ять класичних функцій грошей. Кожна з цих функцій може бути розкрита через дрібніші функції (підфункції) та інтегрована в загальніші. У процесі ж товарно–грошового обігу виникають різні представники грошей, що реалізують якусь конкретну функцію або їх комбінації.

Проблеми суті і функцій грошей є дуже важливими при становленні національної грошової системи. Слабкість і сила національних валют виражаються в тому, як вони виконують свої функції. Так нестабільність гривні як національної валюти України заважає їй бути повноцінною мірою вартості, так як в даному випадку змінюється масштаб цін. Внаслідок знецінення грошових знаків, погано виконуються функції купівельного та платіжного засобів. Також в Україні простежується і порушення ефективності виконання функцій нагромадження, оскільки вона прямо залежить від стабільності грошової одиниці.

Отже для побудови ефективної грошової системи необхідне правильне розуміння суті грошей і створення сприятливих умов для виконання грошима своїх функцій.

Гроші – це все те, що може бути використане як засіб платежу, оплата боргу, що не втрачає своєї цінності при поділі і може накопичуватись. Інакше кажучи, гроші – це загальна одиниця вартості товарів чи послуг. Гроші можуть класифікуватись за грошовими системами (метало–грошового обігу і паперово–кредитного грошового обігу), за концепціями (раціоналістична, еволюційна, функціональна), за способами розрахунку (готівкові, безготівкові), тощо. Гроші не є товаром, а є кінцевою продукцією, що постійно виробляється як результат витрат суспільного часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Базилевич В.Д. Економічна теорія: політекономія. Підручниик. – К.:Знання-Прес, 2005;
2. Гальчинський А. Теорія грошей. Навчально-методичний посібник. – К. “Основи”, 1998;
3. Гейдер І. Грошові реформи в зарубіжних країнах // Фінанси України, 1996 №3, ст.62;
4. Гребеник Н. Основні засади грошово-кредитної політики на 1999 рік.// Вісник НБУ – 1999;
5. Гребеник Н. Основні засади грошово-кредитної політики на 2001 рік.// Вісник НБУ – 2000;
6. Гриценко А. Гроші : виникнення, сутність, функції та агрегати // Економіка України – 1999;
7. Дорн Дж. Нуреев Р.М. Денежная реформа в посткоммунистических странах – М., 1995;
8. Жуков Е.Ф. Деньги. Кредит. Банки : Учебник для вузов – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ 1999;
9. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник – Тернопіль, 2000;
10. Ковальчук В. Економіка і теоретичні основи. – Тернопіль 1997
11. Климко Г.Н., Нестеренко В.П.  та ін. Основи економічної теорії: політекономічний аспект – К.: Вища школа – Знання, 1997.
12. Кухарець Л. Перші фінансові кроки України // Фінанси України 1997;
13. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг – К., 1999;
14. Лановик Б.Д. та ін. Економічна історія України і Світу: Підручник – К.: Вікар, 1999;
15. Лютий І. Грошово-кредитна політика та особливості її реалізації в Україні // Фінанси України, 2000;
16. Лукашевич Л.М. Україна: історико-економічний огляд: Монографія. – К., 1997;
17. Лисицький В., Руднєв О., Лисицький І. Знову про гроші та борги в економіці України // Вісник НБУ, 2000;
18. Міщенко В.  І.  Грошово-кредитна політика в Україні - ТОВ “Знання”,  2000;
19. Мочерный С. Основы экономической теории – К.: 2000;
20. Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник – К.:КНЕУ, 2001.