Виникнення і сутність грошей

Виникнення і сутність грошей. 
Форми вартості еволюціонували від найпростішої до грошової. Епізодичний обмін продуктами відбувався ще в первісному суспільстві. Наприклад, одна община могла обмінювати надлишок дичини на надлишок добутої іншою общиною риби. Такий обмін можна виразити формулою: 
1 туша тварини = 200 одиниць риби 
Це проста форма вартості, при якій одному товару відповідає інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості. Обмін не мав регулярного характеру, довільно обирались продукти і пропорції обміну. У наведеній формулі вартість туші тварини виражена у рибі, тобто другий товар є засобом вираження вартості дичини. Останній товар відігравав активну роль і перебував у відносній формі вартості, бо його вартість співвідносилась з вартістю іншого товару. Товар у формі риби відігравав пасивну роль, оскільки був лише засобом для вираження вартості дичини. Тому він перебував у еквівалентній формі вартості. Тобто протистояв першому товару у вигляді рівної вартості (еквівалента ). Якщо цей обмін розглядати з погляду общини, що здобула надлишок риби, то еквівалентом стане туша тварини. 
Розвиток суспільного поділу праці, зокрема відокремлення тваринництва від землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну товарами до регулярного. Надлишки продуктів тваринництва ( худоба, м’ясо, шерсть ) регулярно обмінювались на продукти землеробства. За цих умов тварини набували переважно відносної форми вартості, а інші товари (хліб, овочі) – еквівалентної. Так проста форма вартості перетворилася на повну або розгорнуту. Виражається формулою: 
1 туша тварини =2 мішкам зерна 
= 1 сокирі 
= 5 м полотна та ін. 
Паралельно розвиваються і відносини економічної власності. У сфері обміну і виробництва стають окремі приватні власники. 
Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостях була худоба, в інших – хліб, в третіх – хутро. У одного і того ж народу в різні часи, на різних місцевих ринках і у різних народів в один і той же час існували різні найбільш ходові товари, які виконували роль загального еквівалента. Це свідчило про перехід до загальної форми вартості. Яка може бути представлена формулою: 
2 мішки зерна 
1 сокира = 1 туші тварини 
5 м полотна та ін. 
Отже, загальна форма вартості – це така форма, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній вартості, відповідає один товар, що знаходиться в еквівалентній формі вартості. Загальна форма вартості відрізняється від повної тим, що при ній замість численних еквівалентів з’являється один, на якій усі товаровиробники обмінюють свої товари, а його обмінюють на потрібні їм товари. 
Другий великий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла від виробництва – супроводжувався вдосконаленням загального еквівалента. Найнедосконаліший його вид – худоба, хутро, раби – змінюється еквівалентами, яким властиві вагові характеристики, подільність, сполучність, однорідність ( наприклад, хліб, маїс, чай, сіль тощо ).

 Завантажити цю роботу безкоштовно