Види банківського кредиту

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет

ім. Вадима Гетьмана

Криворізький економічний  інститут

 

 

Кафедра банківської  справи

 

 

Реферат

з дисципліни „Гроші та кредит” 

на тему:

«Види банківського кредиту»

 

 

                                                                                                   Студента ІІІ курсу

                                                                              ФМ та ЕК

                                                                                     групи 6.502-2

                                                                                                 Акімова Олександра

                                                                               Викладач:

                                                                                              Чорнокнижна Т.В.

 

 

 

 

 

Кривий Ріг

2011

 

План

 

Вступ            2

1. Сутність і особливості  банківського кредиту     3

2. Види банківського кредиту        6

3. Принципи банківського кредитування      13

Висновки            16 

Список використаних джерел        18

 

Вступ

Кредит   відноситься   до   числа   найважливіших   категорій економічної  науки.  Його  вивченню  присвячені  численні   роботи вітчизняних,  а також закордонних економістів. Однак  ця  тема  не вивчена   цілком,  має  потребу  в  додатковій  доробці,  оскільки кредитні відносини в сучасних умовах досягли найбільшого розвитку. В  даний  час  мова  вже  йде не про постійне збільшення  обсягів грошових  капіталів,  наданих  у позичку,  але  і  про розширення суб'єктів  кредитних  відносин, а також  зростаючому  різноманітті самих операцій.

     В  даний   час  кредит  має величезне   значення.  Він  вирішує проблеми,  що  стоять перед всією економічною  системою.  Так,  за допомогою кредиту можна перебороти труднощі, зв'язані з тим, що на одній  ділянці вивільняються тимчасово незатребувані грошові суми, а  на  інших  виникає потреба в них. Кредит акумулює  капітал,  що вивільнився, тим самим, обслуговує приплив капіталу, що забезпечує нормальний  відтворювальний процес. Також кредит прискорює процес грошового   обігу,  забезпечує  виконання цілого  ряду відносин: страхових,  інвестиційних,  відіграє  велику  роль  у регулюванні ринкових відносин.

     Банківський   кредит  переборює границі комерційного  кредиту, тому  що  він не  обмежений напрямком, термінами  і сумами кредитних угод. Сфера  його використання ширше: комерційний  кредит обслуговує лише  обертання  товарів,  банківський кредит  – і нагромадження капіталу,  перетворюючи  в капітал частину грошових  доходів і заощаджень усіх шарів суспільства.

Банківський кредит — це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк.

Банківський кредит — найбільш розповсюджена форма кредиту. Саме банки частіше всього надають позики суб'єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються при інших формах кредитування.

 

 

1. Сутність і особливості банківського кредиту

Банківський кредит — це форма  кредиту, за якою грошові кошти надаються  в позику банками. Комерційні банки, що мають ліцензію НБУ, є головною ланкою кредитної системи; вони одночасно  виступають у ролі покупця і продавця наявних у суспільства тимчасово вільних коштів. Позики надаються банками суб'єктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Фінансовою основою банківського кредиту є позичковий банківський капітал.

Банківський капітал  значно меншою мірою обмежений щодо напряму, строків і величини кредитних  угод порівняно з комерційним  кредитом.

Кредитором в умовах банківського кредиту є банк, позичальником  — юридичні та фізичні особи. При  переході до ринкової економіки принципово змінюється об'єктно-суб'єктний механізм організації банківського кредитування. Відбувся перехід від пооб'єктного до прямого кредитування господарських суб'єктів. Головне значення в механізмі банківського кредиту має вже не вибір об'єкта, а оцінка суб'єкта кредитної угоди.

У нормально функціонуючій  економіці має місце досить жорстка  міжбанківська конкуренція за кредитне обслуговування клієнтів. Позичальник  самостійно вільно вибирає той банк, в якому б він хотів отримати позику. Господарський суб'єкт має право одночасно брати позики в різних банках.

Основними джерелами  формування банківських кредитних  ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових і поточних рахунках, залучені на депозитні рахунки  кошти юридичних і фізичних осіб, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів. Кредитні операції здійснюються банками у межах власних кредитних ресурсів. Величина кредитних ресурсів банків залежить від рівня обов'язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків, що встановлюються НБУ.

Ліцензуванню НБУ підлягають такі активні операції комерційних  банків: надання кредитів банкам; надання  кредитів юридичним особам; надання  кредитів фізичним особам; придбання  права вимоги щодо поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг); вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб.

З метою захисту інтересів  кредиторів і вкладників банків кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним законодавством України з дотриманням встановлених НБУ нормативів і вимог щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів.

Банківський кредит носить комерційний  характер. Мета діяльності банку в  процесі кредитування — отримання  максимального прибутку. Спрямованістю на прибутки визначається головна лінія економічної поведінки комерційних банків як при купівлі кредитних ресурсів, так і при їх продажу клієнтам.

Кожний комерційний банк ставить  за мету — забезпечити високу якість власного кредитного портфеля. Кредитний портфель — це сукупність кредитів, наданих банком на певну дату; він характеризує величину капіталу, вкладеного банком у кредитні операції. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих і сумнівних щодо повернення.

У звіті про кредитний портфель комерційного банку, який щомісячно  подається у регіональні управління НБУ, зазначаються такі параметри кредитного портфеля: міжбанків-ський ринок  — кредити та фінансовий лізинг, надані банкам; кредити та фінансовий лізинг, отримані від банків; небанківський ринок — кредити, надані органом загального державного управління; кредити, надані за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів; кредити, надані за овердрафтом; кредити, надані за операціями РЕПО; кредити, надані за врахованими векселями; кредити, надані за факторинговими операціями; кредити, надані за внутрішніми торговими операціями; кредити, надані за експортно-імпортними операціями; інші кредити, надані в поточну діяльність; кредити, надані в інвестиційну діяльність; наданий фінансовий лізинг; кредити, надані фізичним особам.

Банківський кредит надається при  укладенні кредитного договору. Всі  питання, що виникають з приводу  кредитування, вирішуються на договірній основі безпосередньо між банком і позичальником. Згідно з договором кожний із суб'єктів кредитних відносин бере на себе певні зобов'язання. Кредитний договір укладається банком для кожного позичальника індивідуально.

Позики господарським суб'єктам  надають комерційні банки. НБУ як банк останньої інстанції надає кредити комерційним банкам через кредитні тендери, ломбардні операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх договорів.

Комерційні банки надають кредити  як у національній, так і в іноземній  валюті.

При проведенні кредитної політики комерційні банки виходять із необхідності забезпечити поєднання інтересів банку, його акціонерів і вкладників та господарських суб'єктів із врахуванням загальнодержавних інтересів. Комерційні банки самостійно визначають порядок залучення та використання коштів, проведення кредитних операцій, встановлення рівня відсоткових ставок і комісійних винагород. Вони відповідають за своїми зобов'язаннями перед клієнтами всім належним їм майном і коштами.

З метою активізації участі комерційних банків у процесах структурної перебудови вітчизняної економіки важливе значення має запровадження механізму передачі в управління банкам на тривалий період контрольних пакетів акцій підприємств, яким вони надають довгострокові кредити.

Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту, приймається колегіально (Правлінням банку, Кредитним комітетом, Комісією тощо) більшістю голосів і оформляється протоколом.

Значну загрозу стабільності фінансового  стану комерційних банків несе занадто ризикована кредитна політика з метою отримання надмірно високих прибутків.

 

 

 

 

 

2. Види банківського кредиту

Кредити, які надаються  банками, можна класифікувати за різними ознаками. Лише комплексний  підхід до виділення видів банківського кредиту дозволяє найповніше охарактеризувати кредитні операції комерційних банків.

Схема видів банківського кредиту  представлена на рис. 1.

Рис. 1 Схема видів банківського кредиту

 

За строками користування банківські кредити поділяють на:

—  короткострокові (до 1 року);

—  середньострокові (до 3 років);

—  довгострокові (понад 3 роки).

Кожному з цих видів  банківського кредиту притаманні конкретні  ознаки, організаційні способи надання позик та їх погашення.

Короткострокові кредити  надаються банками позичальникам  на цілі поточної господарської діяльності у разі виникнення у них тимчасових фінансових труднощів у зв'язку із витратами, які не забезпечені надходженнями  коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити  надаються на оплату обладнання, на поточні витрати, фінансування капітальних  вкладень. Довгострокові кредити  надаються банками позичальникам  для формування основних фондів. Об'єктами кредитування при цьому є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію та інше.

У західній банківській  практиці виділяють позики до запитання (онкольний кредит), що повертаються позичальниками на першу вимогу банку (з попередженням). Ставки відсотка за онкольним кредитом нижчі, ніж за строковими позичками. Онкольний кредит розглядається як різновид короткострокового кредиту.

За забезпеченням виділяють  такі види банківського кредиту:

— забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); вартість застави звичайно перевищує суму кредиту;

-  гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

- з іншим забезпеченням  (поручительство, свідоцтво страхової  організації);

—  незабезпечені (бланкові кредити).

Банківський кредит під  заставу цінних паперів називається  ломбардним кредитом.

За ступенем ризику банківські позики поділяються на: стандартні кредити та кредити з підвищеним ризиком.

В умовах наявності кризової ситуації в національній економіці  України закономірно підвищується ризик кредитних операцій комерційних банків. Кредити з підвищеним ризиком посідають у таких умовах провідне місце в кредитному портфелі банків.

У ринковій економіці  в умовах економічної невизначеності будь-якій позиції властивий певний ризик несплати відсотків чи неповернення внаслідок непередбачених обставин. У стратегічному плані для комерційних банків важливо нарощувати обсяги кредитних операцій, в тому числі й за рахунок тих позик, яким притаманний підвищений ризик. Адже саме для таких кредитів характерна більша доходність у порівнянні з малоризикованими.

Відповідно до Положення  НБУ "Про порядок формування і  використання резерву для відшкодування  можливих втрат за позиками комерційних  банків" банківські позики поділяють  на п'ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні.

Стандартні позики характеризуються мінімальним ступенем ризику (2%), що відповідає умовам стабільного фінансового  стану позичальника. Для позик  під контролем ступінь ризику дорівнює 5%. Робота з цими позиками не створює проблем для фінансової діяльності комерційних банків. Субстандартні позики — це позики з підвищеним ризиком (ступінь ризику — 20%). Фінансовий стан позичальника на момент оцінки при такому виді банківського кредиту викликає серйозні побоювання.

Сумнівними є кредити, повернення яких викликає сумнів у  банку. Для сумнівних позик характерний  ступінь ризику в 50%. До цих позик  відносять пролонговані і прострочені  кредити. Пролонгація означає продовження  терміну погашення позики після настання договірних строків погашення через фінансову неспроможність позичальника. Простроченими є позики, не повернені банкові у встановлений строк. У разі прострочення терміну повернення позики банк може відповідно до чинного законодавства використати своє заставне право, тобто спрямувати виручку від реалізації заставного майна безпосередньо на погашення позички.