Управління валютним ризиком на основі показника var(value-at-risk)

Гураль Іванна 
факультет банківського бізнесу 
група БСм-52 
Науковий керівник: 
д.е.н., проф. Дзюблюк О.В.

УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНИМ РИЗИКОМ НА ОСНОВІ ПОКАЗНИКА VAR(VALUE-AT-RISK).

Поняття валютного ризику можна розглядати як ймовірність  втрати банком частини своїх ресурсів, недоодержання доходів, появи додаткових витрат у результаті проведення визначеної фінансової стратегії. Окрім того, доцільно згадати про ризик втраченої  можливої вигоди, тобто ризик не отримати прибуток у результаті того, що не було проведено певний захід  чи була зупинена діяльність. Якщо дивитися на проблему більш формально, то мова йде не тільки про ризик втрат, а й про ризик вигоди.

Національний банк України  визначає валютний ризик як наявний  або потенційний ризик для надходжень капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали [4, с. 36].

Починаючи з середини 90-х  рр. минулого століття в якості альтернативного варіанту вимірювання ризику стала використовуватися методика Value-at-Risk (VAR), яка уніфікувала підходи до оцінки всіх ринкових ризиків: процентного, фондового і валютного. По суті дана методика виникла у розвиток класичного методу вимірювання ризику. Її позитивним моментом є перш за все можливість вартісної оцінки ризику, необхідної для прийняття адекватних управлінських рішень, а також облік складу аналізованого портфеля та впливу суб'єктивних чинників. Величина VAR – це грошова оцінка максимально очікуваних протягом даного періоду часу з заданою ймовірністю втрат даного інструменту (портфеля) під впливом ринкових факторів.

Методика оцінки та управління валютним ризиком на основі методології VaR визначає підхід до оцінки та порядок дій в умовах існуючого ризику внаслідок мінливості курсу валют.

Загалом, в основі розрахунку VаR лежить визначення щоденної мінливості (волатильності) валютних курсів. При  цьому найчастіше за міру одноденної мінливості беруть середньоквадратичне  відхилення у відсотках, яке можна розрахувати на основі історичних даних. Для часових горизонтів, які перевищують один день, припускають, що мінливість валютних курсів пропорційна тривалості часового горизонту прогнозування. Це дає змогу отримати оцінку валютного ризику на необхідну перспективу шляхом масштабування одноденної величини VаR. VаR із часовим горизонтом Т днів і довірчим інтервалом х%, за припущення відсутності хаосу можна розрахувати за законом дисперсії фрактального броунівського руху:

VAR= kx⋅ σ⋅

де kx – поправковий коефіцієнт (квантиль), що визначає положення значення випадкової величини (симетрично в обох “хвостах” розподілу) відносно середнього, вираженого в кількості середньоквадратичних відхилень;

σ – середньоквадратичне  відхилення (одноденна волатильність) валютного курсу у відсотках.

Разом з тим, необхідно  зауважити, що оцінка VаR за наведеною  формулою є прийнятною лише для порівняно  невеликих часових інтервалів, при  цьому її точність знижується із збільшенням часового горизонту[1, 246].

Основною перевагою використання VaR-методу є агрегування величини ризику в єдиний показник по всьому портфелю. Також дана методика дає  можливість розраховувати VaR за кожною валютою та дорогоцінним металом  як окремо, так і VaR портфельний, а  також робити прогноз на наступний  період за даними показниками.

Методика VAR не позбавлена і  недоліків, в якості яких можна зазначити  такі:

1) можливість помилки  у припущенні, що історичне коливання  цін є правильним орієнтиром на майбутнє;

2) можливість зміни протягом  аналізованого тимчасового інтервалу  кореляцій валютних курсів, які приймаються у розрахунку в якості постійних величин;

3) не враховується ризик  по операціях, проведених протягом  операційного дня.

Ще один недолік – обмежене уявлення про втрати, які можуть виникнути внаслідок непередбачених малоймовірних коливань ринку. Однак для оцінки їх впливу на рівень ризику існує метод стрес-тестування. Крім цього глобальні «непередбачені» ринкові коливання не є таким уже непередбаченими з точки зору макроекономічних процесів. На нашу думку, в цілому методика VAR може бути використана для оцінки ризиків у банківських організаціях, проте усвідомлення недоліків, властивих даній методиці, має спонукати ризик менеджерів не обмежуватися тільки нею, але використовувати в управлінні валютним ризиком додатково інші методи аналізу.

Отже, використання методики VAR дає змогу точно визначити  розмір валютного ризику через суму валютних коштів, яка знаходиться під ризиком зміни валютних курсів. Апробація даної методики в банківській практиці зарубіжних країн дає змогу рекомендувати використання методики VAR для управління валютним ризиком в банках України поряд із іншими існуючими методами управління.

Список використаної літератури:

1. Дзюблюк, О. В. Організаційно-економічний механізм функціонування комерційних банків на валютному ринку [Текст]: монографія /О. В. Дзюблюк, О. С. Пруський.– Тернопіль: ТНЕУ, 2008.– 296 с.

2. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України / Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 р. – № 361 (із змінами та доповненнями) [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Bank_supervision/Risks/361.pdf.

3. Ребрик М. А. Механізм управління валютним ризиком у системі комплексного ризик-менеджменту банку / М. А. Ребрик // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. – № 1(10). – С. 244–248.

4. Шварц О.В. Методика Value-at-Risk (VaR) як метод управління валютним ризиком в банку/О.В. Шварц// Вісник соціально-економічних досліджень.- 2012 рік.- №1 (44).