Лізинг-кредит

Перехід України до ринкової економіки і активне включення  в світові господарські зв’язки  вимагають відповідного розширення методів комерційної діяльності підприємств і організацій всіх форм власності. Нині гарантований успіх - це не тільки конкуренто здатний товар, а й вдало вибраний спосіб його реалізації. Саме тому в світовій практиці поширилися “нетрадиційні” форми комерційних  фінансових взаємовідносин між продавцем і покупцем, де важливу роль відіграють різноманітні посередники: торговельні компанії, інвестиційні і страхові фірми, банки тощо. Однією з таких форм є лізинг. Особливо широке визнання він одержав у зарубіжних країнах за останніх 15-20 років.

Звичайно лізингові  операції розглядаються як варіант  довгострокової оренди. Однак, якщо оренда передбачає у кінцевому підсумку повернення орендованого майна своєму юридичному власнику або збереження за ним права власності на дане майно, то при деяких формах лізингу по закінченню договору можливий перехід права власності від орендодавця до орендаря. У таких випадках лізингова угода нагадує продаж у розстрочку з тією лише різницею, що власники змінюються не на початку, а наприкінці терміну угоди. Отже, лізинг - це зручна форма фінансування споживача.

Причинами бурхливого розвитку лізингових операцій у світовій комерційній практиці були:

1. Швидке моральне  старіння техніки. Тут і приходять  на допомогу лізингові операції, коли за орендарем залишається  право дострокового припинення  договору.

2. Зростаюча конкуренція.  Для тих, хто починає свою  справу, пробитися на ринок дуже складно. Значить треба шукати такі способи маркетингу, які дали б  можливість клієнтам на практиці ознайомитись зі зразками продукції, що виготовляється. Пропонуючи її в лізинг на певний термін, виробник нерідко бере на себе проблеми із встановленням і обслуговуванням обладнання, навчання персоналу свого клієнта.

3. До лізингу почали  охоче звертатися при підписанні  угод на здійснення капіталомістких  проектів, у тому числі при  будівництві промислових підприємств,  постачанні літаків, суден транспортним компаніям.

4. Фірми-споживачі, особливо  спеціалізовані і невеликі за  розмірами, все частіше віддають  перевагу отриманню обладнання  в оренду, ніж купувати його  за повну вартість. Ця причина  безпосередньо пов’язана з попередніми.

5. Лізинговий ринок  став ідеальним засобом для збільшення виручки від угод для обох партнерів шляхом використання офіційно наданих податкових пільг. Якщо, наприклад, компанія-виробнк не може скористатися податковими пільгами на інвестиції, то вона отримає їх, коли передасть свою продукцію у лізинг іншій компанії, котра має формальне право на такі пільги. Але, виходячи з важкого фінансового стану, остання не може самостійно освоїти виробничі інвестиції. У результаті такої угоди обидві компанії “ділять” між собою податкові пільги, отримуючи разом виграш. Іншими словами, переваги лізингу слід шукати в особливостях податкового і амортизаційного законодавства тієї чи іншої держави.

Отже, лізинг - це, з одного боку, своєрідна форма фінансування капітальних вкладень, а з іншого - форма реалізації, канал збуту продукції.

 

ПОНЯТТЯ  ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ.

Серед вчених-економістів  нині відсутній системний підхід до проблеми експлуатації і своєчасності заміни виробництва, що не може не відбитися  на ефективній реалізації науково-технічних досягнень. Часто-густо морально застаріле обладнання ми вводимо в експлуатацію як нове. Це призводить до втрат недоотриманої продукції і високих виробничих затрат, у тому числі через зростання різних видів простоїв, що спричиняє до втрат конкурентоспроможності і попиту на випущену продукцію.

Все більш привабливішим  способом модернізації виробництва  стає засвоєння прогресивних технологічних  процесів з використанням орендованих, а не закуплених сучасних технічних  засобів. В умовах переходу до ринкових відносин, коли в розвитку економіки посилюється дія чинника невизначеності, підвищується інтерес до нетрадиційних форм господарювання.

В економічних відносинах країн з розвинутою економікою поширилася форма здачі в оренду технічних  засобів, яка називається лізингом і передбачає  передачу обладнання, машин і механізмів, приладів та інших пристроїв від виготовлювача в оренду споживачу через посередника,  який виконує роль орендодавця.

Сам термін походить від  англійського дієслова “ to lease “, що означає “орендувати”  або “брати в оренду”.

Суть лізингу досить вдало висловив Аристотель, який сказав: “Найчастіше багатство полягає  у рентабельному використанні власності, а не у володінні нею як такою”.1 Звичайно, Аристотеля не можна розглядати як винахідника “лізингу”, але ніхто краще за нього не зміг виразити філософський зміст, що лежить в основі  цієї техніки фінансування американського походження, яка отримала значний розвиток у Західній Європі за останні 20 років.

Будь-яке визначення лізингу  є обмеженим і не може врахувати всіх форм прояву цього нового кредитного інструмента. Але є сенс привести таке визначення лізингу Європейської федерації національних асоціацій по лізингу обладнання (Євролізинг): “Лізинг - це договір оренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях, тоді як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності”. З цього випливає, що лізинг стає складною торгово-фінансово-кредитною операцією, однією з форм оренди машин і обладнання, одним із способів фінансування інвестицій і активізації збуту, який заснований на збереженні права власності на товари за орендодавцем.  Його застосування пов’язане з “розщепленням” функції власності, тобто відділенням володіння майном від використання.

Водночас лізинг можна  розглядати не тільки з організаційно-правової точки зору, а й з позиції  характеру пов’язаних з лізингом економічних відносин. У наявності  зв’язок лізингу з системою кредитних  відносин, оскільки тут присутні всі  ознаки, властиві кредиту - надання цінностей у тимчасове користування, платність. Тому є підстава вважати лізинг конкурентною формою кредитних відносин.

Лізинг - відносно новий  вид підприємницької діяльності, який викликав швидке зростання економіки  розвинутих капіталістичних країн. Про ступінь поширення лізингу в сучасному світі свідчить той факт, що він став самостійною сферою вкладання капіталу. Слід зазначити, що лізингова “гарячка” охопила не тільки великі компанії, а й сферу середнього і дрібного бізнесу.

Частка витрат на лізингові операції в загальних обсягах капітальних вкладень у машини і обладнання становить: у США - 33%, Англії, Франції, Швеції, Іспанії - 13-17%; Італії, Голландії - 12-14%. В Японії щорічний приріст обсягу лізингових операцій становить 25-30%.2

Наведені дані свідчать, що західних підприємців приваблює  ця форма оренди  насамперед перевагами, які має право користування обладнання порівняно із правом володіння ним. У США кожний четвертий долар, вкладений у розширення і модернізацію виробничого апарату, витрачається не на придбання техніки, а на її тимчасове користування.

Поняття лізингу машин  і обладнання трактується у практиці зарубіжних підприємств досить широко. Проте, незважаючи на відмінності в  юридичних нюансах та оцінки тлумачення лізингу як економічної категорії, можна твердити, що суттєвою особливістю цієї форми є не поділ функцій власності, а саме відокремлення використання майна від володіння ним.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

За період свого становлення  і розвитку лізинг набув певних різновидів. Тому в законодавствах деяких країн зустрічаються визначення не тільки загального поняття лізингу, а й окремих його видів. При цьому трактування однозначних термінів не збігається, і угоди, які характеризуються подібністю деталей, деколи мають різну назву.

З наших міркувань, правильно  було б лізингові операції поділити на два принципових  види:

1) оперативний (лізинг  з неповною окупністю);

2) фінансовий (лізинг  з повною окупністю).

До оперативного лізингу  належать всі угоди, в яких затрати  орендодавця, що пов’язані з придбанням зданого в оренду майна, не окупаються повністю протягом так званого початкового терміну оренди.

При цьому важливо, що:

1) орендодавець не  планує покрити всі свої затрати  за рахунок надходжень від  одного орендаря;

2) строки псування не охоплюють повного періоду фізичного зносу майна;

3) ризик псування або  втрати майна лежить в основному  на орендодавцю;

4) по закінченні встановленого  терміну майно, як правило,  повертається орендодавцю, який  пізніше продає або здає його  в оренду іншому клієнту.

Оперативний лізинг, у  свою чергу, охоплює рейтинг і  хай ринг.

Рейтинг - короткострокова  оренда від одного дня до одного року без права наступного придбання  орендарем майна.

Хайринг - середньострокова оренда, яка передбачає здачу в  найм товарів, обладнання і машин на термін від одного до трьох років.

Операції по рейтингу і хайрингу передбачають багаторазову передачу машин і обладнання від  одного орендаря до іншого. Їх об’єктом є стандартне обладнання, яке відповідає вимогам численних орендарів.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого  періоду сум, які достатні для  повної амортизації капітальних  вкладень лізингодавцям і здатні забезпечити йому певний прибуток. Він характеризується тривалим періодом контракту. Фактично фінансовий лізинг являє свою форму дострокового кредитування купівлі і має такі різновиди:

• лізинг з обслуговуванням;
• леверидж у лізинг;
• лізинг у “пакеті”;

 Лізинг з обслуговуванням поєднує фінансовий лізинг з договором підряду і передбачає надання певних податкових послуг, які пов’язані з утриманням і технічним обслуговуванням  зданого у найм майна.

Леверидж лізинг - особливий вид фінансового лізингу. За цією угодою велика частка ( за вартістю) зданого в оренду обладнання береться у найм у третьої сторони (інвестора) і в першій половині терміну оренди здійснюються амортизаційні відрахування за орендоване обладнання.

Лізинг у “пакеті” - лізингова система фінансування магазину, заводу, лікарні та ін. у  цілому. Як правило,  будинок, інтер’єр, інвентар даються у кредит, обладнання ж дається по договору лізингу.

Розглянуті два принципових  види лізингових операцій мають однакові можливості для  використання у нашій  економіці ринкових відносин, які  лише започатковуються. Інші різновиди  лізингових операцій мають однакове відношення як до оперативного, так і до фінансового лізингу.

Так, якщо брати до уваги  характер об’єкта лізингу і зобов’язання орендодавця перед орендарем, то розрізняють такі основні види лізингової діяльності:

• лізинг нового обладнання;
• лізинг обладнання, яке вже використовувалося;
• “чистий” лізинг, коли орендодавець не надає орендареві додаткових послуг;
• лізинг з обмеженим набором послуг, що зазначені в договорі;
• “повний” або “великий” лізинг, який містить комплекс сервісних послуг, необхідних для нормального функціонування обладнання протягом дії договору.

Залежно від джерел придбання  об’єкта лізингової угод, лізинг може бути прямим і поворотним

Прямий лізинг - оренда, яка передбачає придбання лізингодавцем  у підприємства - постачальника майна  в інтересах орендаря.

Поворотний лізинг полягає  у передачі підприємством частини  власного майна лізинговій компанії з одночасним підписанням контракту  про його оренду.

Залежно від місця  перебування сторін лізинг буває  внутрішнім і міжнародним. При внутрішньому лізингу контракт оформляється  між юридичними особами однієї країни, а при міжнародному - лізингова компанія і орендар знаходяться у різних країнах.

У свою чергу міжнародний  лізинг поділяється на експортний, транзитний та імпортний.

Експортний лізинг - угода, при якій постачальник і лізингова компанія знаходяться в одній країні, а орендар - зарубіжна компанія. Така угода називається експортним лізингом, оскільки по відношенню до свого одного національного учасника угоди (у даному випадку постачальника) лізингова фірма виконує функцію стимулювання збуту.

Транзитний лізинг - угода, всі учасники якої знаходяться у  різних країнах. Це найбільш складні  операції для лізингових компаній. Вони вимагають знань правових, податкових та інших особливостей, які властиві зразу ж обом іноземним ринкам.

Імпортний лізинг - операція, при якій лізингова фірма знаходиться  в країнах орендаря, а постачальник - закордонна компанія. Імпортним лізингом така угода називається тому, що по відношенню до свого однонацінального учасника угода (у даному випадку орендаря) лізингова компанія виконує функцію стимулювання імпорту.

За методом фінансування розрізняються терміновий лізинг, коли здійснюється одноразова оренда, і  поновлювальний (револьверний), при  якому договір лізингу продовжується  після закінчення першого терміну контракту.