Класифікація та оцінка операційних ризиків банку

Підготувала студентка 3 курсу,1 групи, ФЕФ

Мова Вікторія

Есе на тему

Класифікація та оцінка операційних ризиків банку

Тема моєї роботи присвячена одним із основних питань у банківській  діяльності - управління ризиками. Як відомо, банківська сфера характеризується вищою ризикованістю порівняно з іншими видами діяльності. Зацікавленість цієї теми полягає в тому,що управлінням операційним, або операційно-технологічним ризиком, є зосередження уваги на цьому виді ризиків з боку Базельського комітету з банківського нагляду, зокрема визначення в Базелі 2 основних параметрів щодо управління цим видом ризику.

Загальноприйнятим є визначення операційного ризику за Базельською угодою: «... Ризик  збитків, що виникає в результаті неадекватних або помилкових внутрішніх процесів, дій співробітників і систем або в результаті зовнішніх подій. Поняття включає в себе правовий ризик, але виключає стратегічний ризик і ризик втрати ділової репутації».

Аналізуючи прочитані мною класифікацій операційних ризиків у різних публікаціях,можу представити найбільш зрозумілу: ризики людського фактора (помилки, зовнішнє та внутрішнє шахрайство, хвороби та ін.); ризики технології (поломки устаткування, його невідповідність, системні збої в роботі та ін.); ризики зовнішніх подій (стихійні лиха, катастрофи тощо).

Статистика показує, що основними операційними ризиками, що призводять до отримання збитків або недоотримання прибутків, є саме технологічні ризики, а основними індикаторними подіями, що вказують на наявність операційних ризиків, є: збої та помилки в роботі автоматизованих банківських систем за відсутності або недостатності контролю; внутрішнє і зовнішнє шахрайство, яке стосується надання послуг, пов’язаних з віддаленим доступом до грошових коштів або інформації;

Управління операційними ризиками – сукупність дій із ідентифікації, оцінки, моніторингу та контролю їх величини, й супроводжується формуванням звітності по управлінню ризиками, яка спрямована на забезпечення фінансової стійкості і прибутковості банку в довгостроковій перспективі.  Розробка практичних аспектів управління ризиками здійснюється рейтинговими агенціями (Ernst&Young, PricewaterhouseCoopers, McKinsey, Roland Berger), банками (JP Morgan Chase, Commerzbank, Deutsche Bank, UniСreditbank) і міжнародними організаціями (Basel Committee on Banking Supervision)

На мою думку, сьогодні, зависокі ризики банківської діяльності в Україні, які мають системний характер, зумовлюють необхідність накопичення банками додаткових обсягів капіталу й резервів та стримують відновлення кредитування, перешкоджають відновленню дохідності банківської діяльності, що гальмує вихід банківської системи із кризового стану. Тобто саме такі фактори як слабка інституційна структура та роздробленість банківської системи, відсутність розвинених фінансових інструментів страхування від ризиків, насамперед валютних. У 2012 році були прийняті рекомендацій Базель-ІІІ щодо нових формул розрахунку капіталу на покриття операційного ризику, але ж Україна,звичайно, їх не застосовує.

Прочитавши багато матеріалу  по даній темі,я зробила висновки,що багато невирішених проблем в банківській системі відбуваються із-за НБУ.  

НБУ орієнтований на розв’язування проблемних ситуацій, а не упереджує їх (наприклад, свого часу не було зупинено зростання валютних кредитів), допускає вибірковість у наданні допомоги проблемним банкам[3], ухвалює недостатньо виважені нормативно-законодавчі акти, що загрожують стійкості банківської системи. [4] А також політика  регулювання і нагляду є недостатньо ефективною.

При створенні ефективної системи управління операційним ризиком доцільно приділяти увагу методам його оцінки. У новій Базельській угоді запропоновано три основних підходи до розрахунку капіталу на покриття операційного ризику.

1.Підхід на основі базового індикатора (basic indicator approach – BIA). Для розрахунку розміру капіталу під операційні ризики передбачається пряма залежність рівня операційного ризику від масштабів діяльності банківської установи.

2. Стандартизований підхід (the standardized approach – TSA) базується на виділенні у банку декілька типових направлень діяльності та визначення за кожним з них окремо розміру капіталу, що підлягає резервуванню.

3. Оцінка операційного ризику на підставі внутрішніх рейтингів (advanced

measurement approaches). Цей підхід  передбачає активне використання  в банках

власних моделей аналізу  операційних ризиків і моніторингу  операційних

збитків.

 Управління операційними ризиками на сьогодні – одна з найбільш популярних тем у фінансовій сфері. Інтерес до операційних ризиків значно зріс після банкрутства банку "Baring". [Крах Barings, як відомо, спричинили дії генерального директора Baring Zubures Ніка Лісона, який зробив ризиковану фінансову операцію, уклавши рекордну кількість ф’ючерських контрактів з розрахунком на позитивну зміну індексу Токійської фондової біржі Nikkei — 225. У результаті збитки становили, за останніми даними, 916 млн ф. ст. ($ 1,5 млрд).]. [5]

 У сучасному банківському світі підвищений операційний ризик виникає у ході укладання великих за обсягом фінансових угод, а також з використанням інформаційних технологій. Тому найкращим варіантом для ефективного управління суттєвими операційними ризиками, сьогодні,  є доцільно розроблений механізм управління, що дозволяє в подальшому використовувати накопичений досвід та діючу інфраструктуру для управління новими операційними ризиками.

18.11.2013        Мова В.В.

Література

1. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_9/247_Par.pdf
2. http://www.masters.donntu.edu.ua/2013/iem/voloxina/library/18328.pdf

[3] Держава надала фінансову підтримку і націоналізувала три середні банки – «Родовід»-банк, «Укргазбанк» і банк «Київ», надавши їм 17,2 млрд грн (2,1 млрд дол.) у формі вливань в капітал в 2009-2010 рр. Проте, за даними аудиторських перевірок цих трьох банків, 10 млрд грн зникли унаслідок фіктивних операцій.

[4] Так, серед основних загроз, що стоять перед банківською галуззю, президент АУБ О. Сугоняко називає спроби ліквідувати малі та середні банки. Зокрема, наголошує на небезпеках, які несуть в собі законопроект № 0884 та Постанова НБУ № 273, що спрямовані на витіснення з ринку згаданих банків. Подібні тенденції є проявом порушення базового принципу рівності та чесної конкуренції на ринку. Наприклад, Постанова НБУ від 09.06.2010 р. № 273 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» про підвищення вимог до мінімального регулятивного капіталу банків до 120 млн грн та ліцензійних вимог до 120-240 млн грн, порядок видачі банкам письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій та інших нормативно-правових актів НБУ.

[5]https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&ved=0CC4QFjAA&url=http%3A%2F%2Farchive.nbuv.gov.ua%2Fportal%2Fsoc_gum%2FVchnu_ekon%2F2011_2_2%2F053-061.pdf&ei=s2OOUo__O4TctAbi8IDYAg&usg=AFQjCNFDaTK8NbY_yE5QPF6MyZGknHZHzw&sig2=RJyt9iHDPhphEhXCzRUkiw&bvm=bv.56988011,d.Yms