Грошові реформи і особливості їх проведення в Україні

Якщо ж нові і старі  гроші імітуються на різних засадах, наприклад, старі спрямовуються для покриття бюджетних витрат, а нові - для кредитування економіки, або емісія нових має певне забезпечення (золоте чи інвалютне), а емісія старих не має, то в обороті між ними виникне конкуренція, внаслідок якої менш надійні старі гроші почнуть швидко знецінюватися. Курс обміну їх на нові на ринку буде весь час змінюватися. Користування старими грошима буде незручним і все більш, ризикованим. Держава змушена буде вживати спеціальні заходи для підтримки "падаючих" грошей, щоб вони не були негайно витіснені з обороту. Але це ще більше ускладнить функціонування грошової системи. Держава змушена буде остаточно вилучити старі гроші з обороту, обмінявши їх на нові за пропорцією, близькою до ринкового їх курсу напередодні обміну. Так була проведена грошова реформа в радянській Росії в 1922-1924 pp. Паралельний характер мала грошова реформа в Україні на початку її в 1992 p., коли український карбованець тривалий час обертався паралельно з рублем.

Нерідко грошові реформи  мають ознаки всіх розглянутих типів, наприклад грошова реформа в Росії в 1922-1924 pp., грошова реформа в Україні в 1992-1996 pp. та ін.

Світова практика грошових відносин розрізняє два основних види проведення реформ паралельного типу.

1. Якщо нові і старі гроші імітуються банківською системою на однакових засадах, то обидва види грошей сприймаються однаково і обмінюються між: собою за співвідношенням 1:1. У цьому разі старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надходження їх у банки.

2. Якщо нові і старі гроші імітуються на різних засадах. Наприклад, старі спрямовуються для покриття бюджетних витрат, а нові - для кредитування економіки. За таких умов, в обороті між ними виникне конкуренція, в наслідок якої менш надійні старі гроші почнуть швидко знецінюватись. Таким чином держава змушена буде остаточно вилучити старі гроші з обороту, обмінявши їх на нові за пропорцією, близькою до ринкового їх курсу напередодні реформи.

 За характером впливу на  курс національної валюти порівняно  з іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими одиницями грошові реформи поділяються на типи: девальвація і ревальвація.

 Девальвація - знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими одиницями. Проявляється девальвація у підвищенні валютних курсів іноземних валют щодо національної валюти, тобто у знижені курсу національної валюти.

 Девальвація стимулює експорт,  робить його дешевшим. Проте імпорт  дорожчає, що призводить до зниження  внутрішнього попиту. Для населення девальвація має однозначно негативні наслідки значне подорожчання імпортних товарів та зростання реального рівня цін на всі товари.

 Причиною девальвації є інфляція  та хронічний дефіцит платіжного  балансу.

 Ревальвація - підвищення курсу вартості національної валюти щодо іноземних чи міжнародних валют. Головна причина ревальвації - наявність дефіцитів у партнерів даної держави. Ревальвацію може спричинити якась велика валютна спекуляція, коли на національну валюту обмінюється така сума іноземної валюти, що перевищує інтервентні можливості центрального банку Поштовхом до ревальвації може бути також значне фінансування у рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних організацій оскільки збільшується пропозиція іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі.

  Вплив ревальвації на економіку протилежний впливові девальвації.

 В сучасних умовах  курси валют вирівнюються за  паритетом купівельної спроможності, а тому майже зникла потреба  у ревальвації і девальвації  як елементах грошової реформи.  За умов плаваючих (ринкових) валютних курсів ревальвація проявляється у тривалому (поступовому) підвищені курсу національної валюти щодо інших валют чи міжнародних розрахункових одиниць.

 Отже, і ревальвація,  і девальвація - явища однаково  небажані. Політика регулювання валютного курсу має бути такою, щоб і інтересам експортів не заважати і стабільність національної валюти утримувати.

 

 

 

Розділ 3. Особливості  проведення та результати грошової реформи  в Україні.

 

 

3.1. Головні завдання  реформи.

 

Головні завдання реформи. Головними завданнями грошової реформи були:

• заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбованця на національну валюту - гривню;
• зміна масштабу цін;
• створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.

Це передбачало закріплення  фінансової стабільності, яка склалася напередодні грошової реформи, прискорення  розрахуків, залучення до банківської  системи надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Характер реформи. Вибір  прозорового варіанту та безконфіскаційного типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

• забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти і як резултат - довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;
• утримання стабільності на грошовому, споживчому і валютному ринках України, недопщення інфляційного сплеску та порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення:
• запобігання спекулятивних операцій при обміні карбованців на гривні;
• створення прийнятного соціального клімату, недопущення великої психологічної і соціальної напруги у суспільстві у зв’язку з проведенням грошової реформи.

При цьому Уряд і Національний банк України виходили з того, що напередодні реформи у готівковому обігу знаходилась значна маса грошей - 366 трлн.крб., яка при одночасному пред’явленні населенням не мала повного реального покриття у вигляді товарних запасів (їх було лише на 157 трлн.крб.) і не могла бути підтримана за рахунок резервів іноземної валюти, обсяги яких недостатні. За розрахунками спеціалістів конфіскаційний варіант реформи мав би негативні наслідки, а саме - зростання інфляції до 50% на місяць при повному спустошенні прилавків магазинів, а разом з цим і відчутне знецінення і без того незначних доходів та заощаджень населення. Це мало б руйнівеі наслідки не тільки для стабільності національної валюти, а й для економіки в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 - Вихідні дані:

Показник	Одиниці виміру	Рік
		2005	2006	2007	2008
ВВП	млн. грн	441452	544153	720731	948056
Індекс споживчих цін		110,3	111,6	116,6	122,3
М0	млн. грн	60231	74984	111119	154759
М1	млн. грн	98572	123276	181665	225128
М2	млн. грн	193145	259414	391272	512528
М3	млн. грн	194071	261063	396156	515727
Середній за рік обмінний курс гривні	грн. за 100 дол. США	512,47	505,0	505,0	526,72
	грн. за 10 рос. рублів	1,81	1,86	1,98	2,11
	грн. за 100 євро	638,99	633,69	691,79	770,8
Валовий зовнішній борг	млн. дол. США	39619	64512	79956	101654
Обсяг виданих кредитів, депозитними корпораціями	млн. грн	438391	627967	969567	1116456
Обсяг депозитів, залучених  депозитними корпораціями	млн. грн	269321	463943	685871	1139325
Процентна ставка за депозитами	%	8,5	7,6	8,2	9,9
у національній валюті
Процентна ставка за кредитами  депозитних корпорацій у національній валюті	%	16,4	15,4	14,4	17,8

 

 

 

 

Таблиця 2.2 – Аналіз динаміки ВВП та рівня споживчих цін

Показник	Рік
	2005	2006	2007	2008
Темп росту ВВП, %	-	123,26	132,45	131,54
Індекс споживчих цін,%	110,3	111,2	116,6	122,3

 

 

Рис.1 Динаміка ВВП та рівня споживчих  цін.

 

 

Висновок:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.3 – Аналіз швидкості  обігу грошей та рівня монетизації  ВВП

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008	2006	2007	2008
ВВП, млн. грн	441452	544153	720731	948056	123,26	132,45	131,79
Грошова маса, млн. грн	194071	261063	396156	515727	134,52	151,75	130,18
Швидкість обігу грошей, оборотів	2,27	2,08	1,82	1,84	91,63	87,5	101,1
Рівень монетизації  ВВП, %	0,44	0,48	0,55	0,54	109,09	114,58	98,18

 

 

Рис.2 Швидкість обігу грошей та рівня монетизації ВВП.

 

 

Висновок:

З 2005 по 2007 роки швидкість  обігу грошей знижувалась, а з 2007 по 2008 роки залишалася майже на рівні.

 

З 2005 по 2007 роки рівень монетизації  збільшувався, а з 2007 по 2008 роки залишався на одному рівні.

 

 

 

Таблиця 2.4 – Аналіз динаміки грошових агрегатів

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008
М0	60231	749984	111119	154759	124,49	148,19	139,27
М1	98572	123276	181665	225128	125,06	147,36	123,92
М2	193145	259414	391272	512528	134,31	150,82	130,99
М3	194071	261063	396156	515727	134,51	151,74	130,18
Питома вага М0 в М3	0,31	0,29	0,28	0,30	93,55	96,55	107,14

 

 

 

Рис.3 Динаміка грошових агрегатів.

 

 

Висновок:

На графіку видно, що динаміка грошових агрегатів збільшувалася на протязі всіх років. Найбільше збільшилася динаміка грошового агрегата М3.

 

 

 

Таблиця 2.5 – Аналіз динаміки обмінного курсу гривні

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008
Обмінний курс гривні по відношенню до долару США	512,47	505,00	505,00	526,72	98,54	100	104,30
Обмінний курс гривні по відношенню до російського рубля	1,81	1,86	1,98	2,11	102,76	106,45	106,57
Обмінний курс гривні по відношенню до євро	638,99	633,69	691,79	770,8	99,17	109,17	111,42

 

Рис.4 Динаміка обмінного курсу гривні.

 

 

Висновок:

Розглянувши графік,ми побачили, що на протязі 2006-2008 років обмінний курс гривні по відношенню до всіх валют  збільшувався. У 2007 році значно виріс  у зрівнянні з 2006 роком обмінний курс гривні по відношенню до євро.

 

 

 

Таблиця 2.6 – Динаміка валового зовнішнього боргу

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008
валовий зовнішній борг	39619	54512	79956	101654	137,59	146,68	127,14

 

 

Рис.5 Динаміка валового зовнішнього  боргу.

 

 

 

 

 

Висновок:

На протязі 2005-2008 років  валовий зовнішній борг збільшується, це говорить про те, що в Україні  відчувається нестача власних ресурсів для формування національного господарства.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.7 - Аналіз кредитів, наданих депозитними корпораціями та депозитів, залучених депозитними корпораціями.