Грошові надходження підприємства

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін, тому підприємство має їх обґрунтувати.

Крім доходів від реалізації продукції (товарів, послуг), підприємство отримує інші операційні доходи, які включаються в доходи від операційної діяльності.

Інші операційні доходи включають доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів належать:

дохід від реалізації іноземної валюти;

дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій);

дохід від операційної оренди активів;

дохід від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті;

одержані штрафи, пені, неустойки;

дохід від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності;

відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні);

одержані гранти та субсидії;

інші доходи від операційної діяльності такі, що не знайшли відображення у названих вище доходах, зокрема доходи від операцій із тарою, від інвентаризації тощо;

дохід від реалізації іноземної валюти;

дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів;

дохід від операційної оренди активів (майна), крім фінансової, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства.

З переходом на ринкові основи господарювання зростає значення інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. З прийняттям П(С)БО уточнено і їхній зміст. Поняття фінансової діяльності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 4 («Звіт про рух грошових коштів»), інвестиційної— П(С)БО 5 («Звіт про власний капітал»).

Фінансові інвестиції зумовлені потребою ефективного використання вільних фінансових ресурсів, коли кон'юнктура фінансового ринку уможливлює отримання значно більшого рівня прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність на товарних ринках.

Раціональне використання грошових коштів, пошук ефективних напрямів їх інвестування, які даватимуть підприємству додатковий прибуток, є важливим напрямком його інвестиційної діяльності.

Отже, пошук фінансових джерел розвитку підприємств у напрямі найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій із цінними паперами тощо набувають важливого значення в роботі фінансових служб підприємств.

Інвестиційна діяльність підприємства починається з розробки інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія — це формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших шляхів їх досягнення. Отримання доходу від інвестиційної діяльності значною мірою визначається типом інвестиційної стратегії — агресивної (активної) чи пасивної. Агресивна стратегія спрямована на отримання максимального прибутку, тоді як пасивна — на збереження за рахунок інвестицій досягнутого рівня показників операційної діяльності.

Підприємства здійснюють фінансові інвестиції в різноманітних формах, а саме:

Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Підприємство може придбавати у власність різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку, з метою отримання інвестиційного доходу в різних його формах.

Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Підприємство розміщує свої тимчасово вільні грошові активи у формі депозитних вкладів, фінансових кредитів з метою отримання інвестиційного доходу.

Вкладення капіталу в статутний капітал спільних підприємств. Підприємство розміщує будь-які форми капіталу в заснування інших підприємств з метою диверсифікації операційної діяльності та отримання інвестиційного доходу.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності підприємств визначається на основі змін власного капіталу та інших пасивів, пов'язаних з фінансовою діяльністю: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання», «Поточні зобов'язання», «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» тощо.

Доходи від фінансових операцій включають:

дохід від участі в капіталі;

інші фінансові доходи.

Інші доходи включають:

1. Дохід від реалізації  фінансових інвестицій.

2. Дохід від реалізації  необоротних активів.

3. Дохід від реалізації  майнових комплексів.

4. Дохід від неопераційної  курсової різниці.

5. Дохід від безоплатно  одержаних активів.

6. Інші доходи від звичайної  діяльності.

Доходи від фінансових інвестицій відображають суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (крім надходжень за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

Дохід від реалізації необоротних активів — це надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

Дохід від реалізації майнових комплексів — це надходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).

Дохід від поопераційної курсової різниці (курсові різниці за активами та зобов'язаннями в іноземній валюті, які пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.

Дохід від безоплатно одержаних активів (у разі безоплатного одержання підприємством необоротних активів дохід визнається в сумі амортизації таких активів одночасно з її нарахуванням).

Інші доходи від звичайної діяльності (від списання кредиторської заборгованості, яка не належить до операційного циклу (не виникла в ньому), чи у зв'язку із закінченням строку позовної давності або від списання вартості від'ємного гудволу, що визнається доходом).

Доходи, які є наслідком надзвичайних подій, відносять до надзвичайних доходів. Надзвичайними визнаються доходи від:

відшкодування надзвичайних витрат страховими компаніями;

значних благодійних внесків з боку інших підприємств або фізичних осіб.

Отже, підсумовуючи все вище згадане можна сказати, що під грошовими потоками розуміють надходження і сплату грошових коштів та їхніх еквівалентів. Вони формуються в результаті здійснених операцій операційної, інвестиційної, фінансової діяльностей чи від надзвичайних подій.

2. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВА

Кожне підприємство у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності має проводити певну політику щодо зростання грошових надходжень у довгостроковому періоді. Це можливо в результаті:

залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;

додаткової емісії акцій;

залучення довгострокових фінансових кредитів;

продажу частини (або всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;

продажу (або здавання в оренду) обладнання, яке не використовується.

За визначення доходу від реалізації товарів за методом нарахування, тобто в момент відвантаження продукції покупцям і виникнення дебіторської заборгованості, підприємства часто зазнають утрат від списання безнадійної дебіторської заборгованості, оскільки не всі дебітори погашають заборгованість. За трансформованого бухгалтерського обліку витрати на безнадійну заборгованість мають бути узгоджені з доходами від реалізації товарів у звітних періодах. Для цього підприємства створюють резерв сумнівних боргів згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Сума нарахованого резерву не зменшує визначеного раніше доходу від реалізації, а включається до складу інших операційних витрат.

Для того, щоб визначити стратегічний розмір прибутку на підприємстві на наступний рік, в першу чергу слід спрогнозувати темп зростання обсягу продажу протягом року та прибуток із продажу.

Наведемо деякі фактори, які повинно розглядати підприємство у процесі прогнозування обсягів продажу:

Рівень економічної активності на ринку, де працює підприємство ( наскільки стійкий економічний стан очікується на кожній території збуту ).

Майбутня частка ринку, яку може зайняти підприємство на кожній території.

Стратегія ціноутворення.

Інфляційні впливи на ціну. Підприємство може планувати підвищити ціни у середньому на величину очікуваного підвищення рівня інфляції.

Вплив рекламних кампаній, умов кредитування, просування товарів тощо. Тому прогнозується і розвиток цих напрямків.

Зниження операційних витрат, які в найбільшій мірі спричинили зниження прибутку підприємства повинно бути взаємопов’язане зі зниженням матеріальних витрат.

Дуже важливим моментом при обґрунтуванні стратегії формування прибутку підприємства на наступний рік є пошук резервів росту прибутку.

Покращення стану реалізації на фірмі можливо також при пошуку більш вигідних партнерів по збуту товарної продукції або покращення якості послуг при обслуговуванні споживачів. Найбільший ризик серед основних напрямків збільшення прибутку від реалізації товарів є підвищення цін на них, адже в сучасних конкурентних умовах вартісний обсяг виручки від реалізації може значно зменшитися.

Слід відмітити, що резерви виявлені в результаті втрати можливості реалізувати більший обсяг товарів, тобто - це додаткові замовлення покупців та клієнтів, що фактично не реалізовані. Причинами цього є відсутність необхідної кількості відповідного технічного оснащення (нестача транспортних засобів, робочої сили та обладнання, ), нестача оборотних засобів на відповідні періоди часу тощо.

Резерв зниження собівартості товарів виявлений в результаті втрачених можливостей закупівлі товарів у інших покупців за меншу ціну. Причини цього вже вказані при виявленні резерву збільшення розміру прибутку від реалізації за рахунок збільшення обсягу реалізованої товарної продукції

Звичайно, на кожному підприємстві є свої шляхи та напрямки підвищення рівня прибутковості підприємства при обґрунтуванні стратегії формування прибутку підприємства на наступний рік. Тому дуже важливо кожній фірмі більше уваги приділяти прогнозуванню кінцевих фінансових результатів з обов’язковим коригуванням суми прибутку в залежності від дії внутрішніх та зовнішніх чинників.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, роль, яку виконують гроші, як результат операційної діяльності значно вагома. Грошові кошти є стартовим чи фінальним етапом процесу кругообігу або обслуговуючим ресурсом, наявність якого забезпечує перехід від однієї стадії циклу до іншої.

Гроші є одним з вагомих факторів, що визначають фінансове положення підприємства, його життєздатність. Наявні залишки грошових коштів характеризують фінансову здатність підприємства до проведення господарської діяльності. Наявні грошові кошти виступають факторами, що лімітують обсяги діяльності підприємства, а також можливість проведення певних операцій.

Відсутність грошей на момент виникнення потреби в них ускладнює проведення запланованої діяльності, або взагалі зумовлює неможливість її продовження.

Таким чином, грошові кошти є складною багатоплановою економічною категорією, використовуються як інструмент оцінки, засіб платежу та заощадження, є ресурсом та результатом діяльності підприємства, обумовлюють його поточне та майбутнє фінансове положення. Грошові кошти можуть бути охарактеризовані на базі застосування статичного та динамічного підходів.

Залежно від напрямку руху потоку розглядають:

- вхідний грошовий потік;

- вихідний грошовий потік;

- сальдовий грошовий потік.

Вхідний грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів в цілому та за окремими джерелами їх утворення. Вихідний - обсяги витрачання грошових коштів в цілому та за окремими напрямками використання.

 Щодо основних факторів  впливу на величину грошових  коштів, то тут в першу чергу  потрібно ставити такий фактор, як величина прибутку. По суті  це фактор відіграє подвійну роль він приносить грошові кошти, які можна повністю використати так, як вони є у повному розпорядженні підприємства на відміну від позичених.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37
2. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: навчальний посібник – К.: Либідь, 1998. – с.18
3. Бойчик І. М., Харів П. С., Хапчан М. І., Економіка підприємств. - Видавництво "Сполом". 2000р.
4. Ефимова О. Финансовый анализ. – М.: Финансы и статистика,2000 г.
5. Зятковський І. В. Фінанси підприємств: навчальний посібник. Вид. 2-ге, доп. і перероб. - Тернопіль: Економічна думка. – 2002 р.
6. Кізима А.Я. Аналіз руху коштів на підприємстві. // Фінанси України № 7, 1999 р.
7. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. – М.: Финансы и статистика, 2000 г.
8. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник – К.: КНЕУ, 1999. – С. 118
9. Митрофанов Г.В., Кравченко Г.О. Методика аналізу фінансового стану підприємства в умовах формування ринкової економіки.: Навч. посібн. – К.: Знання, 1993. – с. 66
10. Нікбахт Е, Гроппеллі А. Фінанси: Навчальний посібник. – К.: Основи, 1992. – с. 382
11. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. – К.: Знання, 2000р.
12. Потійко А. Формування оптимального розміщення оборотних активів суб’єктів господарювання // Фінанси України.-2001.-№7
13. Свєшнікова М.С Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства // Фінанси України.-2000.-№11