Договір банківського вкладу

Семінарське Тема Договір банківського вкладу

 

1пит Поняття та правова характеристика  договору банківського вкладу 

1. Предметом договору  банківського вкладу (депозиту) є  грошові кошти, що приймаються  банком.

Згідно з п. 1.4 Положення  про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затв. постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:

o договором банківського рахунка;

o договором банківського  вкладу (депозиту) з видачею ощадної  книжки;

o договором банківського  вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;

2. Сторонами договору  банківського вкладу є банки  та вкладники. Згідно зі ст. 47 Закону "Про банки і банківську діяльність" приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб належить до виключно банківських операцій, тому, відповідно, здійснюється банками. Проте законодавством встановлена обмежена можливість інших осіб приймати вклади - наприклад, відповідно до ч. І ст. 21 Закону "Про кредитні спілки" останні мають право залучати на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Вкладником може бути юридична чи фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах

Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями встановлюються банками самостійно. Національний банк України встановлює індикативні розміри процентних ставок для банків з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку.

Сума вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти банк сплачує вкладнику:

o у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті;

o у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли  на вкладний (депозитний) рахунок  в іноземній валюті, або на  умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті;

o у банківських металах,  якщо вкладний (депозитний) рахунок  відкритий у банківських металах  або на умовах та в порядку,  передбачених договором, відповідно  до заяви вкладника - у національній валюті.

4. Договір банківського  вкладу укладається у письмовій  формі. У разі недодержання  письмової форми договору банківського  вкладу цей договір є нікчемним.  Цей договір є реальним і  вважається укладеним з моменту  внесення грошових коштів до банківської установи. 

Укладення договору банківського вкладу не є підставою виникнення будь-яких прав та обов'язків його сторін. І лише внесення вкладником вкладу породжує у нього право вимагати від банку повернення вкладу та сплати процентів на нього (доходу в іншій формі). У свою чергу, у банка є лише обов'язки з повернення суми вкладу та сплати процентів (доходу в іншій формі), що і визначає договір банківського вкладу як односторонній (ч. 2 ст. 626 ЦК). Договір банківського вкладу завжди є відплатним. За надання банку права розпоряджатися внесеним вкладом він зобов'язується виплатити вкладникові винагороду у вигляді процентів або доходу в іншій формі.

У разі укладення договору банківського вкладу з фізичною особою він є публічним договором (ч. 2 ст. 1058 ЦК). При цьому банк не вправі надавати переваги одним вкладникам перед іншими щодо укладення договору, якщо інше не встановлено закон Порядок відкриття, використання і закриття вкладних рахунків урегульований Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України

Об'єктом договору банківського вкладу є грошові кошти, що складають  суму вкладу та відсотки на відповідну суму. 

 

2питання За загальною характеристикою договори банківського вкладу і рахунку є:

- двосторонніми;

- договір банківського вкладу реальним (є укладеним з моменту передання грошей), а договір банківського рахунку (консенсуальним);

- відплатними (договір банківського рахунка може бути безвідплатним – ч.4 ст. 1068 ЦК).

До джерел правового регулювання договорів банківського вкладу і рахунку належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства):

• Цивільний кодекс;
• Господарський кодекс України;
• Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.;
• Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р.
• Підзаконні правові акти Національного банку України, і зокрема, Інструкція НБУ Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління НБУ 12.11.2003 р.

За договором банківського вкладу банк зобов’язаний:

1. виплачувати вкладникові суму вкладу та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором;
2. видати вкладникові на підтвердження укладення договору ощадну книжку, сертифікат або інший документ;
3. видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення;
4. продовжувати зберігати вклад на умовах вкладу на вимогу, якщо після закінчення строку дії договору, вкладник не вимагає повернення вкладу;
5. якщо договором не встановлено розмір проценті, вони виплачуються у розмірі облікової ставки НБУ;
6. не зменшувати в односторонньому порядку розмір процентів на строковий вклад чи на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин;
7. зараховувати грошові кошти, які надійшли на ім’я вкладника від іншої особи;
8. інші.

Банком виступає юридична особа, яка має виключне право  на підставі ліцензії НБУ

Істотною умовою договору банківського вкладу є умова про проценти. Вона випливає із оплатного характеру  договору банківського вкладу та підлягає погодженню сторонами при його укладанні. Проте у разі, якщо договором не вста

новлений розмір процентів, то застосовується правило ч. 1 ст. 1061 ЦК України - банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного  банку. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національний банк України" обліковою ставкою вважається виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України

 

 

Види банківських вкладів

Цивільне законодавство передбачає декілька видів договорів банківського вкладу: договір за вкладом на вимогу, договір строкового вкладу та договір на інших умовах повернення депозиту. Згідно договору щодо вкладу на вимогу вкладник має право на першу вимогу отримати грошову суму у повному розмірі або її частину. За строковим вкладом повернення суми вкладу здійснюється зі спливом, визначеного сторонами строку договору. Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Такі вклади (депозити) є умовними. Наприклад, за домовленістю сторін може пе

редбачатися, що вклад повертається з настанням певних обставин.

 

 

4питання  Проценти на банківський вклад

 

Істотною умовою договору банківського вкладу є умова про проценти. Вона випливає із оплатного характеру  договору банківського вкладу та підлягає погодженню сторонами при його укладанні. Проте у разі, якщо договором не вста

новлений розмір процентів, то застосовується правило ч. 1 ст. 1061 ЦК України - банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національний банк України" обліковою ставкою вважається виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші. Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями встановлюються банками самостійно. Національний банк України встановлює індикативні розміри процентних ставок для банків з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку.

 

Внесення грошових коштів на рахунок  вкладника іншою особою

 

Коментована стаття передбачає можливість внесення грошових коштів на ім'я вкладника на рахунок, відкритий відповідно до договору банківського вкладу будь-якій особі. Проте внесення грошових коштів на рахунок вкладника іншою особою неможливе, якщо у договорі встановлена заборона на зарахування коштів на депозитний рахунок, що надходять від третіх осіб. Законодавством встановлена презумпція згоди вкладника на одержання грошових коштів від іншої особи у разі надання їй необхідних даних про рахунок за вкладом. Однак, розпорядження грошовими коштами, що внесені на рахунок третіми особами, може здійснювати лише вкладник відповідно до умов договору банківського вкладу. Кошти, зараховані на рахунок вкладника помилково внаслідок дій банку або особи, що їх вносить підлягають поверненню відповідно до норм цивільного законодавства  

 

Договір банківського вкладу на користь третьої особи

 

Договір банківського вкладу може бути укладеним на користь третьої  особи. У такому випадку у банку  виникає обов'язок виплати депозиту і відсотків по ньому не особі, що зробила вклад, а третій особі, що встановлена у договорі. Особливістю договору банківського вкладу на користь третьої особи порівняно із загальними положеннями про такий вид зобов'язань, сформульованими у ст. 636 ЦК України є зазначення особи на ім'я якої зроблений вклад. Тому істотною умовою цього договору є фіксація імені фізичної особи (прізвища, власного імені та по батькові), а у разі якщо вклад зроблено на користь установи, товариства або іншої організації - зазначення найменування юридичної особи. Особа, що укладає договір банківського вкладу на користь іншої особи, реалізує у повному обсязі права вкладника. 

 

Ощадна книжка

Залучення банком вкладів від фізичних осіб може підтверджуватися договором  банківського вкладу з видачею ощадної  книжки. Ощадна книжка оформлюється банком та засвідчує укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів на її рахунок. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), ім'я вкладника, вид вкладу, номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. 2. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником, тобто підставою для виплати процентів за вкладом, зарахування грошових коштів на рахунок вкладника, виплати вкладу чи його частини. Лише у разі пред'явлення ощадної книжки у банківську установу можлива видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим осо

бам. Реалізація інших прав вкладника  не потребує обов'язкового пред'явлення  ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний  для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

 

Ощадний (депозитний) сертифікат

Ощадний (депозитний) сертифікат є одним з видів  цінних паперів, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права  вкладника (власника сертифіката) на одержання  зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Особливості правого режиму ощадних (депозитних) сертифікатів визначаються Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" та Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами,