Аналіз територіальної структури банківської системи України в 2010 році

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет

 імені Вадима Гетьмана

 

Аналітична робота на тему:

«Аналіз територіальної структури банківської системи України в 2010 році »

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 6503 IIIк. 1гр.

Викладач:

доц. Коптюх О.Г

 

Київ 2012

 

 

 

1. Статистичні дані.

Таблиця 1.

Розподіл банків за регіонами України за 2005-2012 роки

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012(січень)
Кількість банків	163	169	173	182	180	175	175	174
у тому числі у розрізі регіонів
Автономна Республiка Крим та м. Севастополь	3	3	3	2	2	2	2	2
Області:
Вінницька	―	―	―	―	―	―	―	―
Волинська	2	2	2	2	2	2	1	1
Дніпропетровська	11	13	14	14	13	13	13	13
Донецька	10	10	10	11	11	11	10	10
Житомирська	―	―	―	―	―	―	―	―
Закарпатська	1	1	1	1	1	1	1	1
Запорізька	3	3	2	3	3	3	3	3
Івано-Франківська	1	1	1	1	1	1	―	―
Київська та м. Київ	97	100	105	112	113	110	114	113
Кіровоградська	―	―	―	―	―	―	―	―
Луганська	2	2	2	2	2	2	2	2
Львівська	5	5	5	5	5	4	5	5
Миколаївська	―	―	―	―	―	―	―	―
Одеська	10	10	10	10	9	9	8	8
Полтавська	2	2	2	3	3	3	3	3
Рівненська	―	―	―	―	―	―	―	―
Сумська	1	2	2	2	2	2	1	1
Тернопільська	―	―	―	―	―	―	―	―
Харківська	12	12	11	11	10	9	9	9
Херсонська	―	―	―	―	―	―	―	―
Хмельницька	―	―	―	―	―	―	―	―
Черкаська	―	―	―	―	―	―	―	―
Чернівецька	―	―	―	―	―	―	―	―
Чернігівська	3	3	3	3	3	3	3	3

 

 

 

2. Аналіз статистичних даних

Станом на 1 квітня 2012 року в Україні налічується 195 діючих банків, з яких 177 мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій. Як видно з таблиці загальна кількість банків, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій з 2005 по 2012 рік істотно не змінилася, так в 2005 році налічувалося 163 банки, а в  2012 - 174. Так само істотно не змінювалась кількість банків по регіонам.

На основі аналізу таблиці розподілу банків за регіонами України за 2005-2012 роки можна зробити висновок, що територіальна структура банківської системи України характеризується високим ступенем диференціації. Територіальна концентрація може бути охарактеризована на підставі показників кількості банківських установ у регіоні. Взагалі за рівнем територіальної концентрації регіони умовно можна розділити на 4 групи.

Так, до групи регіонів з надто високим рівнем концентрації відноситься

м. Київ та Київська область. Група високого рівня територіальної концентрації банківських установ може бути представлена такими областями, як Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Одеська,  в яких сконцентровано близько третини основних показників банківської сфери України.

Кількість банківських установ в останніх двох групах відзначаються  невеликими значеннями основних показників. Так, до регіонів із середнім рівнем концентрації банківських установ належать Львівська, Запорізька, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Луганська, Волинська області та Автономна Республiка Крим та м. Севастополь. Низьким рівнем концентрації характеризуються Чернівецька, Тернопільська, Закарпатська, Черкаська, Херсонська області.

Необхідно зазначити, що подібні диспропорції у територіальному зосередженні характерні для розміщення й інших інфраструктурних елементів фінансового ринку України (інвестиційних компаній,  фондів, торговців та зберігачів цінних паперів тощо), що свідчить про значну їх взаємозалежність.

Аналогічні процеси характерні для територіальної структури банківської сфери більшості розвинутих країн. Великі міста у своїй більшості функціонально переорієнтувалися на забезпечення банківських та інших бізнеспослуг, а найбільші з них стали полюсами фінансового життя своїх країн.

Особливості територіальної концентрації банківської діяльності зумовлені дією ряду факторів, серед яких можна виділити:

- розмір території,

- кількість населення регіону,

- вартість внутрішнього регіонального продукту,

- обсяг доходів населення,

- кількість діючих об’єктів господарювання,

- інвестиційний рейтинг регіону,

- кількість діючих малих підприємств.

В результаті відбувається відток капіталу із регіонів, де розташовані філії та відділення банків у регіон,  де розташований головний офіс банку. Така надмірна концентрація в кількох регіонах країни активів та капіталу істотно гальмує роботу господарюючих суб’єктів і погіршує умови життя населення інших регіонів. Також така ситуація негативно впливає на умови діяльності економічних суб’єктів, зокрема обмежує їх можливості щодо проведення операцій на фінансових ринках. Тому важливим є впровадження у життя державної регіональної політики,  яка б сприяла розвитку регіональних банків.