Аналіз діяльності ПАТ “УкрСиббанку

Згідно із Загальною  кредитною політикою Банку, за повсякденний  моніторинг кредитних ризиків відповідає конкретний напрямок діяльності Банку, оскільки він завжди активно підтримує контакт з клієнтом та може отримувати необхідну інформацію безпосередньо від нього.

Зокрема, напрямок діяльності Банку має контролювати точне  та своєчасне виконання позичальником умов кредитного договору.

Для забезпечення ефективності та результативності моніторингу кредитного ризику за операціями з корпоративними клієнтами була розроблена комп’ютерна  програма під назвою «Управління  умовами та фінансовими показниками за кредитними угодами». Ця програма містить інформацію про всі умови та фінансові показники, затверджені кредитними комітетами та зазначені у договорах з клієнтами, а також останні дані про виконання цих умов. За ведення цієї бази даних відповідає Управління кредитного контролю та моніторингу (ККМ) у складі ДРМ. Він вводить у програму дані із зазначенням строків, контрольних сум, періоду, який контролюється, прізвищ відповідальних співробітників тощо. До видачі кредитних коштів позичальнику або надання банківської гарантії чи акредитиву ККМ перевіряє дотримання всіх попередніх умов та необхідних додаткових умов і фінансових показників. Постійний моніторинг кредитного портфеля Банку дозволяє йому реагувати на зміни в якості конкретних кредитів та визначати необхідність зміни їхніх умов. Кредитний комітет отримує регулярні повідомлення про результати такого моніторингу, а також окремі повідомлення у разі наявності будь-яких тривожних ознак. На підставі проведеного аналізу Банк або підтверджує умови непогашених кредитів, або, за необхідності, узгоджує з позичальником зміну умов.

У банк працює система  раннього виявлення тривожних ознак  з метою виявлення значних  негативних подій, що відбулися у  корпоративних клієнтів, на ранніх етапах, щоб мати змогу вжити відповідних екстрених заходів та мінімізувати можливі збитки. Щомісяця керівник кожного Центру корпоративного бізнесу повинен підтверджувати відсутність у клієнтів, які відносяться до його сфери відповідальності, таких подій: недостатність заставного забезпечення, юридичні позови з боку інших банків або третіх сторін на адресу клієнта, банкрутство клієнта, виняткові події, пов’язані з власниками, негативні події, що стосуються основних клієнтів або постачальників, негативне висвітлення у ЗМІ.

Ринковий ризик. Банк наражається на ринкові ризики, що виникають у зв’язку з відкритими позиціями процентних ставок, валют та інструментів капіталу, які значною мірою залежать від загальних та конкретних ринкових змін. Комітет з управління активами та пасивами встановлює ліміти сум ризику, що може бути прийнятий Банком. Проте застосування такого підходу не запобігає виникненню збитків за межами цих лімітів у випадку більш суттєвих ринкових змін.

Валютний ризик. Банк наражається на ризик у зв’язку з впливом коливання курсів обміну іноземних валют на його фінансовий стан та грошові потоки. Комітет з управління активами та пасивами визначає ліміти ризиків по валютах та загальний прийнятний рівень ризику за відкритими валютними позиціями. Ліміти відкритої валютної позиції встановлюються на рівні, передбаченому вимогами НБУ, який розраховується як процентне співвідношення відкритої валютної позиції до регулятивного капіталу Банку. КУАП контролює дотримання цих лімітів щодня.

Ризик процентної ставки. Банк наражається на ризик процентної ставки переважно в результаті розбіжностей у строках його процентних активів та зобов’язань. Банк може понести збитки у разі несприятливих змін процентних ставок.

КУАП встановлює ліміти на рівні розриву строків перегляду процентних ставок, контроль яких щотижня здійснює ДРМ. За відсутності будь-яких наявних інструментів хеджування, Банк зазвичай прагне досягнути відповідності своїх позицій за процентними ставками. Оцінка та аналіз рівня ризику процентної ставки проводиться станом на перший день кожного місяця і за необхідності переглядається з урахуванням змін ринкових умов, наприклад, змін базових процентних ставок, волатильності ринків та подібних подій. Результати оцінки та аналізу обговорюються на засіданнях КУАП. Крім стандартних розрахунків, Банк проводить стрес- тестування для визначення рівня збитків, що застосовуватиметься у випадку непередбачених обставин або подій. Такий підхід дозволяє Банку оцінити зміни чистого процентного доходу у майбутніх періодах та визначити пріоритети управління ризиком процентної ставки. Стандартне стрес-тестування ризику процентної ставки – це зміна процентних ставок на 1 процентний пункт. Це тестування проводиться щомісяця.

Банк оцінює рівень ризику процентної ставки на підставі геп-аналізу, тобто аналізу невідповідності сум фінансових активів та зобов’язань, які мають строк погашення або перегляду процентної ставки протягом одного періоду. Ліміти встановлюються на рівні втрати чистого процентного доходу, який керівництво вважає прийнятним у разі негативних змін процентних ставок з урахуванням можливих змін процентних ставок за основними типами процентних активів та зобов’язань, таких як кредити корпоративним клієнтам та фізичним особам, міжбанківські кредити, цінні папери, а також депозити, залучені від корпоративних клієнтів та фізичних осіб. Ліміти переглядаються залежно від волатильності ринкових процентних ставок. УМАП та ДРМ формують рекомендації щодо перегляду лімітів. Ці рекомендації затверджуються КУАП.

Банк регулярно контролює  спред процентних ставок та чистий  процентний дохід і надає  вищому керівництву Банку звіти  з цих питань. Крім того, Банк управляє ризиком процентної ставки, встановлюючи мінімальні процентні ставки по кредитах та максимальні процентні ставки по депозитах. Банк встановлює процентні ставки по основних категоріях активів та зобов’язань за строками погашення та валютами.

Концентрація  інших ризиків. Керівництво Банку контролює та розкриває інформацію про концентрацію кредитного ризику на підставі одержаних звітів, в яких містяться дані про позичальників із загальною сумою виданих кредитів понад 10% від суми чистих активів.

Ризик ліквідності. Ризик ліквідності визначається як ризик того, що підприємство зіткнеться з труднощами при виконанні зобов’язань, пов’язаних з фінансовими зобов’язаннями. Банк щодня стикається з цим ризиком у зв’язку з вимогами щодо використання його вільних грошових коштів за депозитами «овернайт», поточними рахунками, депозитами, строк погашення яких настає незабаром, наданням кредитів, гарантіями та у зв’язку з процентною маржею та іншими вимогами щодо похідних інструментів, розрахунок за якими здійснюється грошовими коштами. Банк не тримає грошові ресурси, достатні для покриття всіх цих потреб, оскільки досвід показує, що мінімальний рівень реінвестування коштів, строк погашення яких настає, можна передбачити з високою ймовірністю. Управління ризиком ліквідності здійснює Комітет з управління активами та пасивами Банку.

Банк прагне підтримувати стабільну базу фінансування, яка складається переважно із заборгованості перед іншими банками, депозитів корпоративних клієнтів та фізичних осіб і боргових цінних паперів, а також інвестує кошти у диверсифіковані портфелі ліквідних активів для того, щоб мати можливість оперативно та безперешкодно виконати непередбачувані вимоги щодо ліквідності.

УМАП контролює позицію  ліквідності та регулярно проводить  стрес-тестування ліквідності за різноманітними сценаріями, що охоплюють стандартні та більш несприятливі ринкові умови.

 

РОЗДІЛ 3.

Аналіз конкурентоспроможності банку

Досягнення конкурентоспроможності зумовлюється і характером обраної  банком функціональної стратегії. Вона може бути активною (що свідчить про  наміри подальшого посилення досягнутої конкурентоспроможності) або пасивною (тобто пов'язаною з прагненням підтримати досягнутий рівень конкурентоспроможності).

Володіти інформацією  про особливості стратегії банку  дуже важливо для конкурентів. Адже банк із відносно невисоким рівнем конкурентоспроможності, проте з  активними ринковими амбіціями (до того ж підкріпленими відповідними потенційними можливостями) може виявитися більш небезпечним конкурентом, ніж банк із вищим рівнем конкурентоспроможності, який, однак, прагне лише зберігати завойовані конкурентні позиції.

В умовах загострення конкуренції на ринку банківських послуг безперечну перевагу над своїми конкурентами мають ті банки, які пропонують клієнтам велику кількість послуг. До основних продуктів конкурентоспроможного банку належать наступні (рис 3.1.).

 

 

Рис. 3.1. Асортиментний ряд конкурентоспроможної банківської установи

Таким чином, посилення  конкурентної боротьби між банками  обумовлює необхідність пошуку нових  підходів до розширення числа пропонованих послуг, що виражається у тенденції  до універсалізації банківської діяльності. Конкурентоспроможність банку на ринках окремих послуг залежить від їх якості та сервісного рівня обслуговування клієнтів.

Здійснимо оцінювання конкурентоспроможності п’ятірки лідерів  першої групи банків на основі методу балів. Отже, для аналізу оберемо ПАТ «ПРИВАТБАНК», АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «УкрСиббанк» за останній звітний період 2012 р. скориставшись інформацією поданою в їх фінансовій звітності на відповідну дату (табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунок показників визначення конкурентоспроможності п’яти найбільших банків України за обсягами активів за 2011р.

№	Показник	УкрСиббанк	ПРИВАТБАНК	Ощадбанк	Укрексімбанк	Райффайзен  Банк Аваль
1	Імідж та надійність банку	90	90	90	90	90
2	Масштаби  діяльності банку на ринку депозитних послуг
2.1.	Частка банку  на ринку депозитних послуг	5	10	5	5	5
2.2.	Частка банку  на ринку еквайрингу платіжних карток	5	10	5	5	10
2.3.	Територіальна експансія	15	15	15	15	15
3	Динаміка  депозитних операцій
3.1.	Приріст довгострокових депозитів	8	8	8	8	8
3.2.	Приріст середньострокових  депозитів	7	14	7	14	14
4	Якісна  оцінка клієнтської бази
4.1.	Юридичні особи	7	3,5	10,5	7	10,5
4.2.	Фізичні особи	3,5	7	3,5	7	3,5
5	Продуктова  політика банку
5.1.	Широта асортименту	12	12	8	8	12
5.2.	Унікальні властивості  продукту	3	3	3	3	3
5.3.	Наявність інновацій, ноу-хау	3	3	3	3	3
6	Цінова  політика банку
6.1.	Швидкість реагування банку на зміну цін	30	30	30	30	30
7	Сервісні  умови
7.1.	Якість обслуговування	4	4	4	4	4
7.2.	Додаткові послуги	6	6	6	2	6
8	Технологічна  оснащеність	20	30	10	10	30
9	Партнерські відносини
9.1.	Спільні проекти	6	6	6	6	6
9.2.	Агентська мережа	8	8	4	4	8
9.3.	Оцінка рекламної  кампанії	4	8	4	4	8
10	Оцінка  рекламної кампанії	4	8	4	4	8
11	Фінансові результати діяльності
11.1.	Прибуток та рентабельність	12	12	12	12	12
12	Людський  фактор	15	15	15	15	15
Загальна  кількість балів		267,5	302,5	253,0	256,0	301,0

 

 

Отже, за показником іміджу та надійності всі банки отримали максимальну оцінку – 90 балів. Що до масштабів діяльності банку на ринку депозитних послуг, то значна перевага належить ПРИВАТБАНКУ – 10 балів, всі інші банки отримали оцінку в 5 балів. За приростом довгострокових депозитів всі банки отримали однакові оцінки – 8. Щодо приросту середньострокових депозитів, то ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Укрексімбанк», та АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримали по 14 балів, АТ «УкрСиббанк» та АТ «Ощадбанк» вдвічі менше – 7. Необхідно зазначити, що лідер банківської системи України ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» поступається лідируючою позицією лише за якісною оцінкою клієнтської бази, а саме за юридичними особами – 3,5 бали порівняно з максимальним значенням у цій групі 10,5 бали у АТ «Ощадбанк» і АТ «Райффайзен Банк Аваль». Це пояснюється тим фактом, що ПРИВАТБАНК завжди позиціонує себе як роздрібний банк.

Таким чином, для  підвищення конкурентоспроможності банків, може бути запропоновано ряд наступних  ідей:

- посилення конкурентоспроможності банківської установи вимагає нової якості банківського менеджменту, який повинен дуже оперативно реагувати на виклики динамічного ринку;

- необхідно встановлювати депозитні ставки на рівні ринкових або вище них;

- потреба у постійному відстеженні тенденцій трансформації зовнішнього середовища і, як наслідок, зміни конкурентних переваг банку та його стратегічних конкурентів обумовлює необхідність проведення моніторингу їх діяльності з метою забезпечення своєчасної адаптації банківської установи до змін;

- зростання конкурентоспроможності може досягатися за рахунок подальшого розвитку філіальної мережі (це одна із конкурентних переваг банків у боротьбі за роздрібного клієнта);

- конкурентоспроможність банків на ринках окремих послуг залежить від їх якості та сервісного рівня обслуговування клієнтів, а головними критеріями якості послуг банку мають бути: економічна вигідність, гарантованість здійснення та повнота виконання, дотримання банківської таємниці;

- жорстка конкуренція ведеться також за ресурси, які банки акумулюють на ринку фінансових ресурсів, тому необхідне встановлення оптимальної ціни на них.