Підвищення рівня безпеки транспортних процесів та енергоефективності

Підвищення рівня  безпеки транспортних процесів та енергоефективності 

Безпека транспортних процесів включає: безпеку руху, антитерористичну безпеку, безпечне транспортування  небезпечних вантажів, екологічну безпеку, енергетичну безпеку – підвищення енергоефективності та застосування альтернативних видів палива. 

Враховуючи вкрай  незадовільний стан безпеки дорожнього руху, який за показниками травматизму  є одним із найгірших у Європі, підвищення рівня безпеки транспортних процесів належить до пріоритетів Транспортної стратегії. Транспорт є найбільшим споживачем світлих нафтопродуктів, тому забезпечення енергетичної безпеки України особливо залежить від енергетичної ефективності транспортних засобів та технології транспортних процесів. Необхідно стимулювати пріоритетний розвиток екологічних та енергоефективних видів транспорту – залізничного, водного та громадського пасажирського як альтернативи індивідуальному транспорту в містах, як це передбачає Європейська транспортна політика. 

Основними завданнями у сфері безпеки руху є: 

розподіл функцій  державного управління дорожнім рухом  між суб’єктами виконавчої влади  за напрямами їх діяльності, створення  системи управління, гармонізованої з європейськими аналогами; 

утворення Головної державної інспекції з безпеки  на транспорті[2]; 

утворення Агенції ( Бюро ) з розслідування подій  на транспорті2 

застосування  системного підходу до виявлення  та усунення джерел небезпеки та управління ризиками; 

впровадження  сучасних інформаційних технологій об’єктивного контролю безпеки руху (якості виконання польотів), супутникових систем контролю та регулювання руху транспортних засобів, інтелектуальних транспортних систем; 

запровадження жорсткого контролю з боку державних  органів за дотриманням вимог  безпечної експлуатації транспортних засобів та транспортної інфраструктури, державних вимог до перевізників; 

удосконалення системи допуску суб’єктів господарювання до діяльності з перевезень пасажирів  і вантажів; 

підвищення транспортно - експлуатаційних показників і безпечності  автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; 

удосконалення порядку аналізу причин аварійності  на транспорті та їх статистичного  обліку; 

удосконалення системи підготовки операторів рухомого складу та контролю за безпекою перевезень; 

підвищення вимог  до безпечності конструкції за рахунок проведення сертифікації транспортних засобів та контролю їх технічного стану в експлуатації відповідно до вимог європейського та вітчизняного законодавства; 

запровадження системи об’єктивного контролю за режимом руху транспортних засобів, використанням робочого часу та часу відпочинку операторів транспортних засобів, впровадження та застосування аварійно-рятувального забезпечення; 

удосконалення системи надання медичної допомоги під час дорожньо-транспортних пригод; 

створення постійно діючої системи навчання населення правилам поведінки та відповідальності за їх порушення на дорогах для підвищення культури дорожньої безпеки на транспорті; 

створення системи  державного нагляду з метою розмежування функцій управління діяльністю видами транспорту та контролю за безпекою руху. 

Підвищення рівня  безпеки руху вимагає прийняття: 

Державної цільової програми підвищення безпеки дорожнього руху в Україні; 

Державної цільової програми безпеки польотів в Україні; 

Концепції та Державної цільової програми управління безпекою судноплавства в Україні. 

Підвищення рівня  безпеки транспортування небезпечних  вантажів вимагає вжиття таких заходів: 

оперативного  та ретельного обміну інформацією з  різних аспектів стану забезпечення безпеки транспортних операцій з небезпечними вантажами на всіх видах транспорту; 

підвищення державних  вимог до перевізників, посилення  контролю за дотриманням ними норм і стандартів чинних нормативно-правових актів; 

удосконалення та розвиток державної системи забезпечення безпеки транспортних операцій з небезпечними вантажами, а саме: посилення координації дій з іншими центральними органами виконавчої влади (МВС, МОЗ, Мінпромполітики, МНС, Міноборони, Держспоживстандарт та інші) та негайного завершення і введення в дію комплексу державних та міждержавних стандартів щодо термінології, класифікації, ідентифікації небезпечних вантажів та забезпечення погодження з Мінтрансзв’язку та Держспоживстандартом усіх технічних умов на продукцію, яка може бути класифікована як небезпечний вантаж; 

забезпечення  розроблення основних нормативно-правових актів, таких як Державний реєстр небезпечних вантажів, Національні  правила безпеки транспортних операцій з небезпечними вантажами в тарі та навалом морським, річковим, залізничним та автомобільним транспортом і Правил та настанов щодо портових операцій з небезпечними вантажами на впровадження циркуляра IMO MSC.1/Circ.1216 (2007); 

розширення сфери  впровадження новітніх технічних засобів та технологій перевантажувальних операцій, що забезпечують захист від забруднення довкілля навалочними небезпечними вантажами, модернізацію комплексів перевантаження небезпечних вантажів у морських та річкових портах; 

вжиття додаткових заходів, спрямованих на вдосконалення галузевої системи контролю безпеки транспортних операцій з небезпечними вантажами; 

забезпечення  формування системи навчання та підвищення кваліфікації працівників і фахівців, що задіяні на всіх етапах транспортування  небезпечних вантажів; 

надання рекомендацій транспортним вищим навчальним закладам та іншим компетентним органам, що здійснюють підготовку фахівців з перевезень небезпечних  вантажів, щодо включення до навчальних планів відповідних спеціальностей та дисциплін з питань безпеки транспортних операцій з небезпечними вантажами. 
 

Підвищення рівня  екологічної безпеки з огляду на високі темпи автомобілізації  країни та першість автомобільного транспорту в забрудненні атмосферного повітря  в містах передбачає такі заходи: 

поетапний перехід до прямого застосування міжнародних екологічних норм для транспортних засобів і моторних палив; 

розширення застосування енергоефективних екологічно безпечних  колісних транспортних засобів: автомобілів  із системами самоадаптації до складу бензоспиртових сумішей (так званих „flexible fuel vehicles”), у перспективі – автомобілів з паливними елементами, електромобілів, гібридних автомобілів; 

створення Державного науково-дослідного випробувального  центру автомобільного транспорту; 

оптимізація процесів експлуатації рухомого складу, організації технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів; 

введення сертифікації палива та посилення контролю за якістю паливних і мастильних матеріалів, що застосовують для транспортних засобів; 

розроблення законодавчої бази щодо диференційованого оподаткування власників транспортних засобів залежно від їх енергоефективності та виду моторного палива; 

установлення  диференційованих величин акцизного  збору на традиційні моторні палива нафтового походження та нетрадиційні палива; 

надання переважного  значення питанням захисту довкілля та раціонального використання природних  ресурсів під час проектування та будівництва автомобільних доріг. 
 

Підвищення енергоефективності на транспорті відбуватиметься шляхом: 

стимулювання  використання енергоефективних видів  транспорту: залізничного, річкового, електротранспорту в містах; 

удосконалення нормативно-правової бази щодо енергоефективності, енергозбереження та використання альтернативних видів палива на транспорті; 

оптимізації системи  управління, регулювання та контролю у сфері енергоспоживання та енергозбереження на транспорті; 

реалізації проектів з реконструкції і модернізації комунікацій та об’єктів транспортної інфраструктури (електрифікація залізниць, розвиток мережі та поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг); 

удосконалення режимів експлуатації рухомого складу, організації технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів; 

широкого запровадження  режимів суворого обліку та контролю використання палива та енергії; 

диверсифікації  енергопостачання, запровадження дієвого  та прозорого механізму стимулювання споживання альтернативних моторних палив, зокрема стисненого природного газу, водню та біопалива: сумішевих бензинів, біоетанольних і біодизельних палив та добавок і присадок до них тощо.