Технічна характеристика цифрової системи комутації «Квант-Є»

При розрахунку приймаються втрати викликів на ЗЛ, рівні р = 0,005.

Втрати явні, структура пучка ЗЛ, як правило, неповнодоступна, тобто VЗЛ >> DГИ ДКШ.

Обчислимо кількість ЗЛ від РАТС-2 до ЦСК: при D=10 α = 1,7 з таблиці 11 при D = 10 і р =0,005 YD = 3,94 Ерл

VЗЛ2 – ЦСК = 10 + 1,7 · (109,53 – 3,94) =  190 ЗЛ

Число ЗЛ від РАТС КС

Число ЗЛ від координатних АТС розраховується методом ефективної доступності. На ступені І ГШ АТСК-У використовується двокаскадний комутаційний блок ГШ-3 з параметрами NxVxM = 80х120х400 типу ВП - ВП.

Метод розрахунку полягає в тому, що двокаскадна блокуєма комутаційна схема розглядається як однокаскадна неповнодоступна схема з деякою ефективною доступністю DЕ. Для визначення DЕ запропоновано формулу:

 

                                               DЕ= Dmin + θ (D – Dmin),                             (2.28)

 

де θ – емпіричний коефіцієнт θ = 0,75 ÷ 0,85;

Dmin – мінімальна коефіцієнт Dmin = (mA – nA + 1) · q;

D – середня доступність D = (mA – YmA) q;

YmA = nA a – навантаження на ПЛ одного комутатора каскаду А, для якого  nА < mА (nА = 13,3).

Для комутаційного блоку  ГШ-3  mА = 20 – число виходів з одного комутатора каскаду А, q – число виходів з одного комутатора каскаду В в одному напрямку q = 1, 2 або 3 (в цьому випадку максимальна доступність одного напрямку буде  D = 20, 40 або 60). При відомому значені DЕ визначення ємності пучка вихідних ЗЛ з поля ГШ-3 РАТС типу АТСК-У зводиться до використання формули О’Делла:

Dmin = (20– 13,3 + 1) · 2 = 15,4

D = (20 – 13,3 · 0,4) · 2 = 29,36

DЕ = 15,4 + 0,75 · (29,36 – 15,4) = 25,87

 

VЗЛ = DЕ + α (YЗЛ – DЕ ),                                        (2.29)

 

де α = 1,14 при D = 40 і р = 0,005 з таблиці 11

YDЕ = 15,7 при DЕ = 25,2 і р = 0,005 з таблиці 12

VЗЛ 3-ЦСК = 25,87 + 1,14 (74,38 – 15,7) = 93 ЗЛ

Число ЗЛ від ЦСК

Число ЗЛ від ЦСК визначається для повно доступного пучка, що не блокується. Втрати явні і для ЗЛ між ЦСК і аналоговою АТС приймають р = 0.005. Між ЦСК і ВСС або ЗЛМ (АМТС) р = 0.001. Розрахунок ЗЛ ведуть по таблиці 12 Ерланга.

- ЗЛ до ВСС: YЗЛ = 18,73 Ерл, р = 0,001, VЦСК  ВСС = 33 ЗЛ

- ЗЛ до РАТС-2: YЗЛ = 85,07 Ерл, р = 0,005, VЦСК  РАТС-2 = 105 ЗЛ

- ЗЛ до РАТС-3: YЗЛ = 55,41 Ерл, р = 0,005, VЦСК  РАТС-3 = 73 ЗЛ

- ЗЛ до АМТС (ЗЗЛ): YЗЛ = 66,3 Ерл, р = 0,005, VЦСК  АМТС = 85 ЗЛ

- ЗЛ від АМТС (ЗЛМ): YЗЛ = 69,33 Ерл, р = 0,001, VАМТС  ЦСК = 94 ЗЛ

Розрахунок числа ГТ

Розрахунок числа ГТ визначається залежно від типу і числа ЗЛ з урахуванням того, що тракт Е1 має швидкість 2048 Кбит/с, забезпечуючи 30 інформаційних канальних інтервалів.

Для ЗЛ односторонньої дії (наприклад, між ЦСК і РАТС-2):

 

                                             (2.30)

 

Для двосторонніх ЗЛ (наприклад, ЦСК – АМТС):

 

                                           (2.31)

 

Число ГТ округляють до найближчого більшого.

-ЦСК–АМТС:   ГТ

-ЦСК–РАТС-2: ГТ

-ЦСК–РАТС-3: ГТ

 

 

2.3 Розрахунок числа АМ  на ЦСК 

 

 

На станції застосовується два типу модулів:

- АМ, що містить 8 ТЕЗ типу АК-5 по 16 АК кожен, таким чином ємність АМ складає NАМ = 128 індивідуальних ліній;

- АМТ містить 8 ТЕЗ типу АК-5 і  один ТЕЗ типу АКТ для включення  таксофонів, т.ч. в цей модуль можна включити 112 індивідуальних ТА і 8 таксофонів.

 

                                                                                    (2.32)

 

де Nт – число таксофонів.

nАМТ = 100/8 = 13 АМТ

Округляємо до найближчого більшого. У решті ТЕЗи АМТ включають індивідуальні лінії, число яких дорівнює:

Nі’= 112 · nАМТ = 112 · 13 = 1456 АЛ

Решта індивідуальних ліній включається в АМ:

 

                                                                           (2.33)

 

АМ

Загальне число модулів дорівнює сумі АМ і АМТ. Для даної ЦСК число модулів дорівнює 113+13=126 АМ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 Розробка функціональної  схеми ЦСК «Квант-Є»

 

 

Групоутворення УКС на ЦСК залежить від числа групових трактів, що включаються від АМ, АМТ числа ГТ з’єднувальних ліній АМТС, РАТС, ВСС.

Загальне число ГТ на ЦСК визначається як сума всіх трактів, що включаються:

 

Nцск = nАМ + nАМТ + nГТ2 + nГТ3 + nГТ АМТС ,                             (3.1)

 

де nАМ – число АМ ЦСК;

nАМТ – число АМТ ЦСК;

nГТ2 – число ГТ від/до РАТС-2;

nГТ3 – число ГТ від/до РАТС-3 (сюди входить і напрям до ВСС);

nГТ АМТС – число ГТ від/до АМТС (припускаємо, що ЗЗЛ і ЗЛМ об’єднані в один пучок).

NЦСК = 13+113 + 6 + 10 + 7 =149 ГТ

На ЦСК доцільно використовувати УКС-128. Якщо використовується один основний і один резервний, то число ГТ, що включається дорівнює 124. Для збільшення ємності включають два основних і два резервних УКС, одержуємо ємність 2 · 112 = 224 ГТ, при цьому дванадцять ГТ використовуються для проміжних ліній. Схема УКС на 224 ГТ представлена на рисунку 5.

Функціональна схема ЦСК зображена на рисунку 6. Опорна станція комплектується АМ і АМТ, УКС з ЦГТС, ЦП, ПКС-2, модулем синхронізації (СКС) і МТЕ. У полі УКС включаються всі напрями зовнішнього зв’язку з РАТС, ВСС, АМТС і АМ/АМТ.

На функціональній схемі ЦСК показують:

- один АМ для індивідуальних ліній;

- один АМТ таксофонів;

- Всі напрями (ЦЗЛ) зовнішні;

- МТЕ – модуль технічної експлуатації;

- СКС – синхронізація системи.

На схемі указуємо число АМ, АМТ, число ЗЛ і ГТ і число УКС.

 

Рисунок 5 – Групоутворення УКС

 

 

Рисунок 6 – Функціональна схема ЦСК «Квант – Є»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Розробка з’єднувального  тракту зв’язку між двох абонентів

 

 

Абонент А включений в АМ ЦСК.

Абонент Б включений в АМ ЦСК.

Схема з’єднувального тракту розробляється в такій послідовності:

• складається структурна схема, на якій указують найменування станцій, тип устаткування і з’єднувальних ліній. Виділяють ділянки абонентських і з’єднувальних ліній;
• використовуючи функціональні схеми аналогових АТС і ЦСК «Квант – Є» розробляють схему тракту. На схемі показують ті пристрої, які працюють в даному з’єднанні.

(                                                   (

Рисунок 7 – Структурна схема з’єднувального тракту двох абонентів 

 
Список використаних джерел

 

 

1 Станционные сооружения городских телефонных сетей Ю.Н. Корнышев, А.Я. Романцов; Под редакцией Ю.Н. Корнышева: Учебник для рабочих связи – М: Радио и связь, 1987г.

 

2 Стовбун Г.В. Цифровая система  коммутации «Квант – Е». Блок  абонентских линий. Учебное пособие – Одесса ОНАС им. А.С. Попова, 2002г.

 

3 Корнышев Ю.Н., Фань Т.Л. Теория  распределения информации: Учебное  пособие – М: Радио и связь, 1985г.

 

4 Модуль коммутации, УКС-32, Справочная  информация, Квант-Интерком, Рига, 2001г.