Пошук інформації про ціни

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Український державний  університет фінансів та міжнародної  торгівлі

Кафедра світового господарства та міжнародної економічної інтеграції

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Ціноутворення на світових ринках»

на тему: «Пошук інформації про ціни»

 

 

 

 

 

 

Виконавець:

студентка групи БДМЕ-4-2

Циганкова Валерія Дмитрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………...3

1. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ТА ЇЇ ВИДИ …………………………………….…...4

2. ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ  ПРО ЦІНИ ………………………………….……..7

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………11

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ …………………………………………….12

 

ВСТУП

Кожного дня людина має  справу з різноманітними цінами. Для  того, щоб жити, треба споживати  продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну, яку треба сплатити, щоб придбати такі товари.

Так квартирна плата  також є ціною за послугу, яку  надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послуги  праці виплачують заробітну працю, яка є ціною такого товару як робоча сила. Ціною є проценти за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за закупівельними цінами. Отже, на ринку товарів є безліч цін. Ще не так давно ціну визначали як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо, - це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь-якої споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вмілості та продуктивності праці.

Однак в практиці трапляються  такі випадки, коли вартість одного товару (тобто затрати суспільно необхідного часу) перевищує вартість іншого, але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У нашому випадку ціна другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а, отже, його ціна вища від вартості. Існують ще й інші фактори, не пов’язані з вартістю, але впливають на ціну товару.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в  тому випадку, коли існує рівновага  між попитом і пропозицією. В  інших випадках коливання цін  спричиняється не вартістю, а іншими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни: ціна - це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів, які будуть розглянуті в роботі. Таким чином, предметом її розгляду є одна з найголовніших категорій ринкового господарювання - ціна.

 

1. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ТА ЇЇ ВИДИ

У ринковій економіці  можуть діяти різні види цін, що обслуговують і регулюють економічні відносини  між різними учасниками національного  і світового ринків. Поділяють ціни на матеріальні продукти і на послуги.

Залежно від порядку  ціноутворення, рівня втручання  держави і прав суб'єктів господарювання у встановленні цін виділяють  такі їх види: вільні, фіксовані та регульовані  ціни.

Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види товарів та послуг, за винятком тих, за якими здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Вони встановлюються на ринку під дією попиту, пропозиції та конкуренції. Зауважимо, що вільне ціноутворення є необхідним засобом створення стимулів розвитку виробництва відповідно до ринкових потреб, формування незалежних товаровиробників, залучення конкуренції і конкурентних ринків, які становлять основу ринкової економіки.

Державні фіксовані  та регульовані ціни встановлюються на базові ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін (насамперед, енергоресурси, природну сировину, послуги транспорту та зв'язку, важливі для всіх секторів економіки), а також на життєво важливі товари та послуги для населення (споживчі товари, комунальні та транспортні послуги тощо). Державні ціни встановлюються також на товари і послуги підприємств-монополістів, імпортні товари, що придбані за кошти державного бюджету. Вони регулюються державою різними методами, зокрема встановленням верхньої межі (стелі) ціни, визначенням максимального рівня прибутковості виробництва. Тобто, ціни установлюються на рівні, який дає змогу максимізувати вироблену в галузі частку валового національного продукту, шляхом їх (цін) наближення до граничного показника затрат виробництва в розрахунку на одиницю продукції. Отже,регульовані ціни - це ціни, що складаються на ринку в процесі прямого впливу держави. За умови формування вони поділяються на фіксовані та граничні ціни. За допомогою встановлення державних фіксованих цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок, граничних нормативів прибутковості здійснюється недопущення необґрунтованого зростання цін у національній економіці. Методи державного регулювання цін у кожній країні встановлюються чинним законодавством.

Як вільні, так і  регульовані ціни можуть бути оптовими (відпускними), закупівельними і роздрібними [2].

Види цін розрізняють  за характером обігу і стадіями ціноутворення. Це оптові ціни виробника продукції, відпускні оптові ціни, оптові ціни закупівлі та роздрібні ціни. Така диференціація відображає кількісний взаємозв'язок цін, що складається по мірі руху товару від виробника до споживача. Ціна на кожній попередній стадії руху товару є складовим елементом ціни наступної стадії.

Оптова ціна - це ціна, за якою одні виробники реалізують свій продукт (товар) іншим господарським суб'єктам, тобто ціна, за якою товари реалізуються у великій кількості всім категоріям споживачів, окрім населення.

Оптова ціна виробника складається із повної собівартості реалізованої продукції (в т.ч. адміністративні витрати і витрати на збут) і прибутку. За оптовими цінами виробника продукція реалізується іншим підприємствам або торговельно-збутовим організаціям, якщо така продукція не оподатковується податком на додану вартість.

Оптова ціна відпускна складає  оптову ціну виробника, акцизний збір (підакцизні товари) і податок на додану вартість. За цією ціною продукція  реалізується іншим підприємствам, а також підприємствам, які займаються оптовою торгівлею.

Оптова ціна закупівлі складається  з чотирьох економічних елементів: оптової відпускної ціни, витрат посередника, прибутку посередника і податку  на додану вартість.

Оптові ціни служать базою для  формування роздрібних цін.

Роздрібні ціни - це ціни, за якими товари реалізовуються безпосередньо індивідуальним споживачам (покупцям). Вони містять оптову відпускну ціну виробника і торговельну надбавку (витрати, прибуток і податок на додану вартість торговельної організації).

За способом фіксації ціни виділяють такі види цін: контрактні, трансфертні, біржові, ціни торгів.

Розрізняють ціни і за територіальним критерієм. Це такі види цін: регіональні (поясні), національні, світові. Регіональні  ціни — встановлюються на певних територіях країни. Національні ціни - це ціни, за якими здійснюється реалізація продукції на національному ринку. Вони формуються структурою національного виробника, витрат на реалізацію продукції та ін. Особливе місце серед цін посідають світові ціни. їх формування принципово відрізняється від визначення національних цін. Вони поділяються на експортні ціни світових постачальників товарів і послуг та імпортні ціни в країнах їх ввезення. Ціни на імпортовану продукцію встановлюються на базі митної вартості імпортних товарів, валютного курсу, витрат на реалізацію певних товарів усередині країни їх ввезення.

У різних країнах за способом обґрунтування  цін розрізняють такі види цін: базисні, фактичні, довідкові, прейскурантні, дискримінаційні, монопольні тощо.

Ціни на послуги називають тарифами, які поділяють на комунальні, побутові, транспортні тощо.

Система роздрібних цін і тарифів  визначає купівельну спроможність національної грошової одиниці, а відповідно, реальність грошових доходів населення. Тому політика роздрібних цін на товари споживання та платні послуги має зайняти належне місце в ринковому механізмі, економічній політиці держави.

Отже, кожний вид цін має свою структуру і свої особливості  формування. Всі види цін складають  єдину систему цін, тісно взаємопов'язаних між собою. Вони обслуговують і регулюють економічні відносини між різними учасниками національного і світового ринків[3].

 

 

 

2. ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЦІНИ

В умовах ринкової економіки  встановлення ціни у зовнішній торгівлі, як і на внутрішньому ринку, відбувається під впливом конкретної ринкової ситуації. Власне кажучи, самі поняття ціни схожі як для внутрішнього ринку, так і для світового. Ціна у міжнародній торгівлі — це сума грошей, яку збирається отримати продавець товару або послуги і яку готовий заплатити покупець. Збіг зазначених вимог залежить від багатьох умов, які загалом називають ціноутворюючими чинниками.

За характером, рівнем і сферою дії ціноутворюючі чинники  можуть бути розподілені на декілька груп: загальноекономічні, конкретно економічні, специфічні та неекономічні. В цілому їх особливості та форми прояву надані у таблиці 4.

Ціни визначаються умовами  конкуренції, станом і співвідношенням  попиту та пропозиції, проте на міжнародному ринку процес встановлення цін має  особливості. Учасники міжнародної торгівлі стикаються з більшою кількістю конкурентів, ніж на ринку внутрішньому. Вони повинні бачити перед собою світовий ринок, постійно порівнювати витрати виробництва не тільки з внутрішніми цінами, але й зі світовими. Виробник — продавець товару на зовнішніх ринках перебуває в режимі постійного "цінового стресу".

Значно більше на міжнародному ринку і споживачів, у його межах  чинники виробництва менш мобільні. Ніхто не буде заперечувати той факт, що свобода пересування товарів, капіталу, послуг і робочої сили в межах однієї держави значно вища, ніж у міжнародній торгівлі, оскільки їх пересування у цьому випадку стримується національними кордонами, відносинами у валютній сфері, що протидіє вирівнюванню витрат і прибутку. Все це прямо відбивається на світових цінах.

Таблиця 4. Основні ціноутворюючі чинники та форми їх прояву

Ціноутворюючий чинник	Форма прояву
Загальноекономічні —  впливають незалежно від продукції  і конкретних умов її виробництва  і реалізації	— економічний цикл
	— стан сукупного попиту і пропозиції
	— інфляція
	— витрати
	— податки і збори
Конкретно економічні - визначаються особливостями даної продукції, умовами її виробництва і реалізації	— пропозиція і попит  на товар з урахуванням взаємозамінності
	— його споживчі властивості: якість, надійність, зовнішній вигляд, престижність
	— прибуток
Специфічні — діють  тільки стосовно деяких ВИДІВ товарів  і послуг	— сезонність
	— експлуатаційні витрати
	— комплектність
	— гарантії та умови сервісу
Спеціальні — пов'язані з дією особливих механізмів і економічних інструментів	— державне регулювання
	— валютний курс
Неекономічні	— політичні
	— військові

Поняття "світовий товарний ринок" означає сукупність стійких  повторюваних операцій з купівлі-продажу  даних товарів і послуг, що мають організаційні міжнародні форми (біржі, аукціони, торги) або виражаються у систематичних експортно-імпортних угодах великих фірм-постачальників і покупців. Під час роботи з цінами зовнішньоторговельного ринку слід зважати на відмінності в них з урахуванням позицій окремих сторін і ринкової ситуації[4].

По-перше, в останні  два-три десятиріччя значний вплив  на ціни товарів, особливо в світовій торгівлі, справляють супутні послуги, які виробник і постачальник надають  імпортеру або кінцевому споживачеві. Маються на увазі загальноприйняті умови поставки: технічне обслуговування, шеф - монтаж, гарантійний ремонті обслуговування, інші специфічні види послуг, пов'язані з просуванням, реалізацією і використанням товару. Цей аспект є особливо важливим у сучасних умовах, у період розвитку високих технологій, ускладнення машин і обладнання. Відомі випадки, коли вартість послуг під час експорту обладнання і машин становила 60 % від вартості ціни поставки.

По-друге, розвиток науки  і технологій, з одного боку, впливає на удосконалення якісних характеристик товару, з іншого — на світові ціни. Впровадження нових технологій підвищує продуктивність праці, ефективність виробництва, знижує витрати праці. За таких умов ціна зростає практично на всі товари, але з урахуванням "корисного ефекту" (наприклад, зростання швидкості, надійності, ККД тощо) відносна вартість товару, а отже, і його ціна для споживача знижуються.

Під час аналізу динаміки цін слід враховувати стан економічного циклу, що у сфері міжнародних економічних відносин має певну специфіку. У стадії депресії ціни, як правило, не підвищуються. І навпаки, у стадії підйому у зв'язку з перевищенням попиту над пропозицією ціни зростають. Не треба забувати, що залежно від вигляду товарів і товарних груп динаміка зміни цін відрізняється, і її необхідно враховувати, заздалегідь добре вивчивши. Так, при зміні стану ринку найбільш різко і швидко змінюються ціни практично на всі види сировинних товарів, повільніша реакція виробників і постачальників напівфабрикатів і ще слабкіша "реакція цін" на машинобудівну продукцію.

Для сучасного світового  ринку характерні наявність великої  кількості різних галузевих ринків товарів і послуг, множинність  цін. На практиці ціна конкретної продукції  одного й того самого ринку може більше відрізнятися, тому при вивченні і призначенні зовнішньоторговельної ціни необхідно мати чітке уявлення про характер угоди, яка диктує особливість ціни: