Право державної власності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2015 в 12:10, реферат

Краткое описание

Існування людського суспільства немислимо без економічних відносин власності, які, у свою чергу, не можуть існувати в розвиненому суспільстві без їх правого закріплення. Коли економічні відносини за належністю (присвоєної) матеріальних благ, перш за все, засобів виробництва, і в зв'язку з цим щодо володіння, користування та розпорядження цими благами закріплюються і охороняються правом у даному суспільстві, власність виступає в юридичному сенсі, тобто як право власності. Тому, можна сказати, що в системі права будь-якого класового суспільства право власності є основним інститутом, що характеризуєвсю цю систему права. 1 Воно не тільки закріплює існуючу в суспільстві систему розподілу матеріальних благ, а й опосередковує юридично, поряд з іншими правовими інститутами, суспільні відносини людей упроцесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ.

Содержание

1. Поняття і змістом державної власності
2. Об'єкти права державної власності
3. Загальнодержавна і комунальна власність
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

Міністерство Внутрішніх Справ України.docx

— 24.79 Кб (Скачать документ)

 

 

 

 

Доповідь

на тему:  «Право державної власності»

 

 

 

 

 

 

 

Харків – 2014

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1. Поняття і змістом  державної власності

2. Об'єкти права державної  власності

3. Загальнодержавна і  комунальна власність

 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення

Право власності - невід'ємна частина цивільного законодавства будь-якої розвиненої держави. Право власності в будь-якій правовій системі суспільства виступає як центральний правовий інститут. Вона юридично закріплює і регулює відносини власності як економічної категорії

Існування людського суспільства немислимо без економічних відносин власності, які, у свою чергу, не можуть існувати в розвиненому суспільстві без їх правого закріплення. Коли економічні відносини за належністю (присвоєної) матеріальних благ, перш за все, засобів виробництва, і в зв'язку з цим щодо володіння, користування та розпорядження цими благами закріплюються і охороняються правом у даному суспільстві, власність виступає в юридичному сенсі, тобто як право власності. Тому, можна сказати, що в системі права будь-якого класового суспільства право власності є основним інститутом, що характеризуєвсю цю систему права. 1 Воно не тільки закріплює існуючу в суспільстві систему розподілу матеріальних благ, а й опосередковує юридично, поряд з іншими правовими інститутами, суспільні відносини людей упроцесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ.

Таким чином, право власності, як центральний інститут будь-якої системи права, в тій чи іншій мірі регулює всі економічні відносини, що входять в основу суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття і  змістом державної власності

Державна власність, як і зараз, є основою економіки України. Навіть якщо після проведення приватизації її питому вагу буде досить значним. До державної власності України відповідно до закону України "Про власність" належать загальнодержавна, республіканська власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава робить у особі Верховної Ради України, республіканської - Автономна Республіку Крим, а суб'єктами права комунальної власності - адміністративно-територіальні одиниці від імені обласних, районних, міських, селищних, сільських рад бюджетів (зазначимо, що до ст. 142 українській конституції суб'єктами права комунальної власності є територіальних громад сіл, селищ, міст).

Згідно з законодавством (п. 5 ст. 116 українській конституції) управління об'єктами державної власності відповідно до Закону здійснює Кабінет міністрів України. Декретом "Про управління майном, яка є в загальнодержавної власності" від 15 грудня 1992 р. Кабінет міністрів України поклав здійснення функцій з управління зазначеним майном на міністерства та інші підвідомчі йому органи державної виконавчої. Як виняток, функції з управління майном, яка є державній власності, було делегований ряд корпорацій - ">Укрбуд", ">Украгропромбуд", ">Укрмонтажспецбуд", ">Укрстройматериали" та інших.

Органи, які проводять управління майном, що державної власністю, реалізують надані їм повноваження в такий спосіб:

- вирішили з приводу  створення, реорганізації, ліквідації  підприємств, установ і закупівельних організацій, заснованих на виключно державної власності;

- стверджують статути (становище) таких підприємств, контролюють їх дотримання та вирішили у зв'язку з порушенням статутів (положень);

- вкладають і розривають  контракти з керівниками підприємств, установ і закупівельних організацій, заснованих на виключно державної власності;

- контролюють ефективність  використання коштів і збереження  закріпленого за підприємствами наразі державного майна;

- дають Фонду наразі  державного майна України в  створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що державної власністю;

- готують разом із відповідними  місцевими порадами висновків  та пропозицій Кабінету міністрів України щодо розмежування майна між державної, республіканської (Автономної Республіки Крим) і комунальної власністю;

- беруть участь у підготовки й укладанні міжнародних договорів України з питань державної власності

При здійсненні зазначених повноважень з управління майном міністерствам та інших органів державної виконавчої заборонено пряме втручання у господарську діяльність підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Об'єкти права  державної власності

 

 

З різного рівня усуспільнення наразі державного майна, його значення для народу, держави, законодавство відносить до об'єктів права державної власності:

- землю; майно, що забезпечує  діяльність Верховної Ради України  і створюваних нею державні  органи; майно Збройних сил, органів  державної безпеки, прикордонних  та міністр внутрішніх військ;

- оборонні об'єкти; єдину  енергетичну систему; системи транспорту  загального користування, зв'язку  й інформації, які мають загальнодержавного  значення;

- кошти державного бюджету; національний банк та її заклади ісоздаваеми ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди;

- майно вищих і середніх  спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери чи інший майно, яка представляє матеріальну основу суверенітету України та забезпечує її економічний і соціальний розвиток. У державній власності може бути також іншого майна, передане у власність України іншими державами в, і навіть юридичних осіб та громадянами. Певні особливості встановлено законодавством щодо управління державним майном, закріпленим за казенним підприємством. Більше жорсткий характер управління майном підприємств органами, уповноважених управляти відповідним державним майном, дає підстави (з урахуванням змісту ст. 38 закону України "Про підприємства України") говорити про управлінняказеннимпідприємством.

Міністерство або інший центральний орган виконавчої:

- призначає посаду і  від посади керівника казенного  підприємства з погодженню з Кабінетом Міністрів України;

- стверджує статут казенного  підприємства міста і зміни у нього, здійснює над виконанням статуту та приймає рішення, у зв'язки з його порушенням;

- здійснює за ефективністю  використання майна, Яке є у  державної власності і закріплене  за казенним підприємством;

- здійснює планування  і фінансовий контролю над  господарської діяльністю казенного  підприємства, стверджує фінансовий  план і план розвитку казенного підприємства міста і обов'язково вкладає з нею державні контракти про поставки продукції (виконання робіт, надання послуг) для державних потреб;

- визначає порядок використання  чистий прибуток казенного підприємства через встановлення обов'язкових нормативів розподілу такої прибутку;

- стверджує умови та  Фонд оплати праці казенного  підприємства з урахуванням умов, передбачених галузевої угоди

Управління майном, яка є у комунальній власності, здійснюють територіальних громад села, селища, міста безпосередньо чи через створені ними органи місцевого самоврядування

Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування Україні" від 21 травня 1997 р. від імені й у інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні поради, котрі з своїх пленарних засіданнях вирішують питання:

- встановлення підприємствам, установ і закупівельних організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частини прибутку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

- відчуження відповідно  до Закону комунального майна;

-твердження місцевих  програм приватизації, і навіть  переліку об'єктів комунальної  власності, які підлягають приватизації;

-визначення доцільності, порядку й умов об'єктів права комунальної власності; придбання встановленому законом порядку приватизованого майна, включення до об'єкти комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу що його установленому порядку розірване чи визнано недійсним; створення, ліквідацію, реорганізацію і перепрофілювання підприємств, установ і закупівельних організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

- про передачу інших  органів окремих повноважень  щодо управління майном, що належить  до комунальної власності відповідної  територіальної громади, визначення  кордонів цих повноважень і  умов його здійснення;

- створення разі потреби  органів прокуратури та служб  задля забезпечення здійснення  за інші суб'єкти комунальної  власності спільних проектів  чи "спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ і закупівельних організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

- згідно з законодавством  з приводу створення підприємствами комунальної власності загальних підприємств, зокрема з іншими інвестиціями

Згідно із Законом України "Про місцевих державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. (ст. 19) місцева державна адміністрація:

- здійснює на відповідної  території управління об'єктами, що у державної власності і  передані до сфери її управління, приймають рішення з приводу створення, реорганізації та ліквідації підприємств, установ і закупівельних організацій, які належать до сфери її управління, і навіть здійснює делеговані відповідним радою функцій управління майном, яке у загальної власності територіальних громад;

- здійснює управління  майном інших суб'єктів права  власності у разі його у  порядку;

- вносить пропозиції власникам  майна підприємств, установ і закупівельних організацій, що має важливого значення задля забезпечення державних потреб, щодо його відчуження у держави

Перелік об'єктів права комунальна власність визначена у ст. 35 закону України "Про власність". До нього входить майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і створюваних ними органів; кошти до місцевих бюджетів, державний житлового фонду, об'єкти житлово-комунального господарства; майно установ народної освіти, культури, охорони здоров'я , торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку й інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; іншого майна, необхідне забезпечення економічного та розвитку відповідної території. У комунальної власності лежить майно, передане у власність відповідної територіальної громади інші суб'єкти права власності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Загальнодержавна  і комунальна власність

 

 

У зв'язку з розподілом державної власності на загальнодержавну і комунальну Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про розмежування наразі державного майна України між загальнодержавної (республіканської) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власністю)" від 5 листопада 1991 р., якої затверджений перелік наразі державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць. Постановою також встановлено порядок розмежування майна між власністю областей, міст, районів та інших адміністративно-територіальних одиниць.

Слід зазначити, що розмежування майна не завершено. Він і сьогодні через передачу окремих об'єктів із загальнодержавної власності в комунальну власність і навпаки (наприклад, постанов Кабінету Міністрів України "Про передачі майна, яке у комунальної власності, до загальнодержавної власності" від 9 січня 1996 р. № 23, "Про передачі загальнодержавного майна у власність Автономної Республіки Криму та областей" від 9 січня 1996 р. № 26).

Передача майна у випадках ввозяться порядку, передбаченому Закон України "Про передачі об'єктів права державній і комунальній власності" від 3 березня 1998 р., який регулює відносини, пов'язаний з передаванням об'єктів права державної власності в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст чи їхні спільні власність, і навіть об'єктів права комунальної власності у власність. Детально порядок безоплатної передачі об'єктів права державна власність врегульована Положенням про порядок передачі об'єктів права державної і комунальної власності, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс України: Науково – практичний коментар. Видання четверте, доповнене і  перероблене/ Під ред.д.ю.н., проф. Є. Про. Харитонова. – Х.: ТОВ "Одіссей", 2007. – 1280 з.

2. Харитонов Є. Про.,Саниахметова М. А.; Громадянське це право України: Підручник. – Х.: ТОВ "Одіссей", 2004. – 960 стор.

3. Конституцію України 2006р.

4 .закон України "Про  управління майном, яка є в  загальнодержавної власності" від 15 грудня 1992 р.

5. закон України "Про  місцеве самоврядування Україні" від 21 травня 1997 р.

Информация о работе Право державної власності