Податки в системі державних доходів України

Податки в системі державних доходів України 
Становлення та розвиток податкової системи України свідчать про її переважну роль у формуванні та розподілі фінансових ресурсів держави. Але найбільш дієвий вплив система оподаткування має на функціонування підприємницьких структур, тобто на ту головну ланку держави, де створюється фінансовий потенціал держави. Адже саме ця ланка забезпечує чи не найбільшу частину доходів у бюджеті держави. Тому на сьогодні постають головні завдання перед урядом щодо забезпечення у податковому законодавстві основних положень, які чітко і однозначно регламентують механізм реалізації цілей і завдань податкової політики, яка повинна підтримати розвиток усіх підприємницьких структур і дозволить реалізувати в повному обсязі потенціал податкових підйомів регулювання наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів.  
Значення податкового регулювання та планування в економіці держави спонукало вчених до дослідження проблеми функціонування податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності. Результати цих досліджень відображено у працях вітчизняних і зарубіжних учених. Серед зарубіжних учених дослідників даної проблеми найбільший інтерес для розвитку податкового менджменту, ролі і місця податків у системі доходів мають роботи А. Сміта, Д. Кємбела, Ш. Бланкарта, Е. Томсета. Значні дослідження в галузі податків як системи доходів виконані українськими та російськими вченими, а саме: В.Л. Андрущенком, О.Д. Василиком, О.Д.Даніловим, І.О. Луніною, І.В. Розпутенком, В.М. Федосовим, Р.І.Погорлецьким, І.Г. Русаковою, С.Ф. Сутиріним, Д.Г. Черніком та іншими. 
Завданням цієї публікації є розкриття податків як інструмента фіс-кального адміністрування, їх ролі в системі доходів, обґрунтування взаємо-зв'язку бюджетного механізму з системою податків. 
Проводячи політику фіскального адміністрування, необхідно брати до уваги численні чинники економічного розвитку, серед яких не останню роль відіграють особливості бюджетного механізму, державної політичної системи та історично сформованих відносин у категорії "система". Зміцнення фінансової стабільності - актуальне завдання бюджетно-податкової політики, що проводить уряд. 
Однією з головних ланок системи оподаткування у державі є податки. Вони виступають невід'ємним елементом функціонування сучасних еко-номічних систем. Податки виступають одним із головних інструментів у руках держави в здійсненні економічної та соціальної політики. Вирішення зазначених завдань прямо залежить від обсягів надходжень податкових платежів. 
Податки супроводжують історію людської цивілізації, беручи витоки від найдавніших часів. Минули тисячоліття, відбулися суспільні зміни перш ніж податок із ненависного платежу, запровадженого владою, перетворився в усвідомлений фіскальний обов'язок платника перед державою. Поступово від значення податків як "фіскального насильства" уявлення про них поетапно еволюціонувало у поняття взаємовигідного фіскального обміну в системі взаємодії економіки, держави, суспільства й особистості в цілому. І те, на скільки цей потенціал здатний забезпечити дохідну частину бюджету, залежатиме тільки від економічної політики держави. 
Якщо розглядати конкретно поняття "система" (від грецького - поєднання, устрій, утворення) - це сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія. Тому система поділяється відповідно до характеру та структури на системи: матеріальні, живі, ідеальні, соціальні, фінансові, економічні, податкові та ін.  
На рис. 1 зображено основну структуру категорії "система". 
З наведених даних видно, що основні характеристики системи між собою взаємопов'язані. Це обумовлює ті економічні відносини, що склалися між державою, підприємницькими структурами та між усіма владними структурами. 
Вивчаючи основні тенденції розвитку економіки та проблеми реформування бюджетно-податкової політики і бюджетного механізму в цілому, доцільно детально розглянути його сучасну структуру та дійові важелі. Адже саме за допомогою цього механізму держава здійснює розподільчі та перерозподільчі функції, реалізує бюджетну політику. На даний час має місце трансформація існуючого бюджетного механізму на основі модифікованого бюджетного процесу, нової схеми міжбюджетних зв'язків між державним і місцевим бюджетами з урахуванням нової бюджетної та фінансової ролі уряду і органів місцевого самоврядування, визначених Бюджетним кодексом України [1].  
Важелі бюджетного механізму можуть бути умовно систематизовані як підсистеми цього механізму. Кожній підсистемі притаманні свої функціональні особливості, але незважаючи на відносну самостійність, вони функціонують як одне ціле і характеризуються взаємопов'язаним комплексним використанням. Умовно виділяють декілька складових бюджетного механізму [2]:  
- механізм управління бюджетним процесом і бюджетними відносинами; 
- механізм формування бюджетних ресурсів; 
- механізм розподілу бюджетних ресурсів; 
- механізм використання бюджетних ресурсів; 
- механізм контролю та аналізу використання бюджетних ресурсів. 
Якщо подивитись на ці складові, то друга підсистема займає особливе місце на сучасному етапі, адже від того, як спрацьовують його адміністративні та економічні важелі, залежатиме рівень вирішення актуальних проблем економічного розвитку. Тому найвагомішими і найпоширенішими видами платежів є податки. Вони є найдієвішими з усіх способів мобілізації коштів у дохід держави, необхідних для реалізації нею економічної політики. За своєю економічною сутністю, податки - це система економічних, фінансових та правових відносин, які виникають між органами державної влади та місцевими органами самоврядування, з одного боку, і юридичними і фізичними особами, з іншого, щодо стягнення певної частини доходу (прибутку), що визначаються в законодавчому порядку. 
Вплив податків на розвиток економіки та розмір бюджетних надходжень залежить від ступеня розвитку підприємницької діяльності. З одного боку, податковий тиск має бути помірним, а з іншого - податкові надходження повинні бути стабільними і достатніми для виконання державою своїх функцій. Як правило, уряд частину своїх витрат фінансує за рахунок зібраних податків. Існування й розвиток сучасного суспільства без податків, податкових надходжень уявити неможливо. Податки відображають складні економічні відносини і повинні відповідати їм. Але головною проблемою чинної в Україні податкової системи є відсутність балансу інтересів платника податків і державного бюджету. 
Аналізуючи стан економіки останніх років, необхідно зазначити, що мобілізація податкових доходів до бюджетів відбулася в умовах певної стабілізації економіки, про що свідчить зростання внутрішнього валового продукту (ВВП). Його вартісна оцінка становила у 1998 році 102,6 млрдгрн, у 1999 році - 130,4 млрд грн, у 2000 році - 173 млрд грн, у 2001 році - 204,1 млрд грн, у 2002 році - 220,9 млрд грн, у 2003 році - 263,2 млрдгрн [3, с. 5]. 
Відносні темпи зростання цього показника у порівняльних цінах позитивно характеризують економіку України за останні роки (рис. 2). 
Рис. 2. Темпи росту ВВП (1992-2003 рр.) 
Найбільші темпи приросту валової доданої вартості зафіксовано у будівництві - 23,3 %, обробній промисловості - 17,7 %, оптовій і роздрібній торгівлі - 12,5 %.  
Про зміни в економіці України за останні роки свідчать також дані про хід виконання затверджених сум податкових надходжень. У 1999 році затверджені показники доходів зведеного бюджету виконано на 99,15 %, у 2000 році - на 107,37 %, у 2003 році - на 108,8 %. 
Таким чином, виконання зведених показників бюджету держави забезпечено на 108,8 відсотка: план - 69175,7 млн грн, факт - 75285,8 млн грн, рівень виконання - 108,8 відсотка, перевиконання - 6110,1 млн грн. Порівняно з попереднім роком доходи збільшилися на 13331,5 млн грн. А до минулого року приріст склав 21,5 відсотка. Планові показники по надходженнях до загального фонду державного бюджету виконані і держав-ною податковою, і Державною митною службами України. Податкові органи забезпечили 17,2 відсотка приросту надходжень до попереднього року, а митні - 40,2 відсотка [4, с. 5]. 
По всіх основних бюджетоутворюючих податках забезпечено значні прирости порівняно з попереднім роком:  
- по податку на прибуток підприємств - на 3839 млн грн, або на 40,9 відсотка; 
- по прибутковому податку з громадян - на 2697,4 млн грн, або на 24,9 відсотка; 
- по акцизному збору - на 1147,9 млн грн, або на 28 відсотків. 
Одним із головних резервів використання потенціалу податків у дохідній частині бюджетів є діяльність органів податкової служби зі стягнення податкової заборгованості. Заходами примусового стягнення заборгованості додатково забезпечується близько третини усіх надходжень до зведеного бюджету. 
Найбільшу питому вагу серед податкових надходжень має ПДВ, який найчастіше піддається критиці. Із метою реалізації економічної програми, проголошеної у Посланні Президента України до Верховної Ради "Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", розроблено проект Податкового кодексу України. У ньому запропоновано суттєво знизити ставки основних податків. На сьогодні знижено ставки з 1.01.2004 року по таких основних податках, як податок на прибуток підприємств (25 %) та податок на доходи з фізичних осіб (13 %). Ставку обкладання ПДВ пропонується зменшити з 20 % до 17 %, із них 15 % - для формування звичайного бюджету та 2 % - для формування бюджету розвитку. Таке зниження зменшить податковий тиск на споживання, але напевно не приведе до зменшення цін на товари. При розрахунку суми ПДВ, що сплачується до бюджету, застосовується сальдовий метод (різниця між податковим зобов'язанням і податковим кредитом) - найпоширеніший у світовій практиці. За такої методики сама додана вартість не обчислюється. На жаль, при визначенні бази оподаткування до доданої вартості входять непрямі податки: акцизний збір, мито. Тобто податок нараховується на податок, що порушує принцип оподаткування. Тому не дивно, що із 808 тис. зареєстрованих підприємств і організацій платниками ПДВ зареєстрована лише половина з них, тобто 408 тис., з яких платять податок 346 тис., або 85 %. Отже, з усіх зареєстрованих в Україні підприємств податок на додану вартість реально платять лише 50 відсотків [5, с. 5]. 
Тому назріла потреба щодо вдосконалення справляння податку на додану вартість, а саме - через касовий метод, який діє майже у всіх цивілізованих країнах світу. Повинен існувати централізований електронний облік платників ПДВ, з якого видно, хто і коли його сплатив по всьому ланцюжку. Відповідно, перерозподілу ПДВ усередині бюджету не відбувається, ним не затикаються інші "дірки". 
У нашій країні все по-іншому - податкові зобов'язання виникають і по факту відвантаження, незважаючи на те, що гроші продавець фактично ще не отримав. Звідси і колосальне відшкодування з бюджету, що призводить до катастрофічних показників. Другим за розміром податкових надходжень до бюджету є податок на прибуток підприємств. Питома вага цього податку становила 27,3 % у 1993 році, а найменша була зафіксована у 2001 році - 15,1 % серед доходів зведеного бюджету України. Прибутковий податок з громадян посідає третє місце. Найменша питома вага його серед доходів зведеного бюджету була у 1996 році - 8,6 %, а найбільша у 2002 році - 17,5 %. Необхідно зазначити, що важливу роль у зведених доходах бюджету відіграють неподаткові надходження, їх частка коливається від 0,9 % у 1992 році до 29,9 % у 2001 році. 
Для того, щоб адмініструвати податки грамотно, необхідне широке впровадження інформаційних технологій, яке сприятиме поліпшенню роботи податкових органів держави, підвищенню рівня адміністрування податків, істотному поповненню надходження усіх видів податків, зростанню добробуту населення та національного багатства в цілому. Податки повинні повноцінно виконувати фіскальну і розподільчо-регулюючу функції. Збільшення доходів бюджетів має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а через розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, досконалості законодавчого поля, через скорочення рівня тінізації капіталу. 
Таким чином, обґрунтовуючи дієвість бюджетного механізму та категорії "системи" в цілому, можна констатувати той факт, що при зміні основних завдань, що висвітлюються в основних напрямках бюджетної, податкової політики, кредитної, змінюється і бюджетний механізм, тобто пряма залежність. Податки є найпоширенішими видами платежів у доходах держави. Для того щоб податки виконували фіскальну та розподільчо-регулюючу функції, необхідно досягнення таких завдань: 
- прийняття Податкового кодексу (послаблення податкового тиску, спрощення процедур адміністрування, підвищення рівня захисту платників податків, скорочення кількості податків, збільшення розміру фонду ЗП у структурі ВВП); 
- вилучення негрошових розрахунків і будь-яких форм взаємозаліків із практики виконання бюджетів; 
- заборона списання заборгованості суб'єктів господарювання із податків і зборів. 
Література: 
1. Міжбюджетна реформа в Україні 2001 року. - К.: Парлам. видав-во, 2001. 
2. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч. посіб. - К., 2002. 
3. Майснер А. На шляху розбудови єдиної системи фінансових органів // Урядовий кур'єр. -2004. - № 46. - С. 6. 
4. Звіт про виконання Державного бюджету України за 2003 рік // Урядовий кур'єр. - 2004. - № 84. - С. 5. 
5. ПДВ потребує законодавчого обґрунтування // Урядовий кур'єр. - 2003. - № 11. - С. 5.