Законодавчо-нормативне регулювання акціонерного товариства

 

 

В умовах ринкової економіки функціонують підприємства, організації різних організаційно-правових форм, що відрізняються один від одного способами реалізації їх власниками права власності на належне їм майно, грошові кошти, цінні папери, у тому числі акції цих об'єктів власності.

Найбільш ґрунтовні розробки в напрямку акціонерних товариств здійснили такі вітчизняні науковці: Бойчик І., Хопчан М., Бондар Н., Бузан Б., Виноградський М., Виноградська А., Шкапова О., Федоренко В., Діденко О.

Актуальність обраної теми обумовлена тим, що на сьогодні 1/3 від всіх ділових організацій складають акціонерні товариства. Акціонерні товариства володіють рядом переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, що роблять їх найбільш відповідною формою для крупного бізнесу.

Метою даного дослідження є аналіз найбільш важливих і загальних положень українського законодавства, що регулює діяльність акціонерних товариств.

Об’єктом дослідження виступили суспільні відносини, що виникають у галузі акціонерних товариств.

Предмет дослідження – це норми Цивільного кодексу та Закони України стосовно проблеми дослідження.

Цільова спрямованість дослідження зумовила необхідність вирішення завдання аналізу сучасного стану законодавчо-нормативної бази регламентації діяльності акціонерних товариств.

Акціонерне товариство – основна форма організації великих та частини середніх підприємств, капітал яких формується від продажу акцій та інших цінних паперів. Покупці акцій стають пайовиками акціонерного товариства, а покупці облігацій – його кредиторами. Власний капітал акціонерного товариства може збільшуватися внаслідок наступних випусків акцій та вкладання частини прибутку в розширення виробництва. З прибутку акціонерні товариства сплачують податки державі, премії (тантьєм) менеджерам, поповнюють резервний фонд, дивіденди власникам акцій тощо. Кошти, отримані акціонерним товариством від випуску і продажу облігацій, становлять його позичковий капітал, а власникам облігацій щорічно виплачується твердий відсоток[4].

Дивіденди — це доход, який інвестор отримує від вкладеного в цінні папери капіталу, а також показник, який значною мірою характеризує спроможність підприємства приносити прибуток. Треба звернути увагу на те, що в Україні виплата дивідендів нерезидентам може проводитися тільки із прибутку, що залишається в розпорядженні емітента після оподаткування, тоді як резидентам дивіденди можуть виплачуватися незалежно від результатів діяльності[4]. Особливістю оподаткування дивідендних виплат в Україні є те, що АТ повинне перерахувати податок у розмірі 30% від нарахованої суми для резидентів та 15% — для нерезидентів до або одночасно з виплатою дивідендів. Отже, навіть за відсутності об'єкта оподаткування податком на прибуток АТ є платником податку на дивіденди з наступним його заліком у податок на прибуток.

На сьогоднішній день підприємства у формі акціонерних товариств складають основу економіко-виробничого потенціалу України.

Основним чинником проблем, які склалися в управлінні акціонерними товариствами є недосконале законодавство, яке не дозволяє ефективно захищати права власності акціонерів та створити умови для розвитку в акціонерних товариствах системи корпоративного управління, яка відповідала б світовим стандартам[14].

Станом на 01.01.07 в Україні 34,71 тис. акціонерних товариств, з них 12,01 тис. – відкритих, 22,7 – закритих[12]. Зазначені підприємства виробляють близько 75 % від загального обсягу промислової продукції і дають робочі місця більш ніж 65 % працівників промислового персоналу України. Загальна кількість акціонерів складає понад 17 мільйонів осіб (юридичних осіб, резидентів та нерезидентів, громадян)[14].

Верховною Радою України прийняті Господарський та новий Цивільний кодекси України, які передбачають зі вступом в дію урегулювання низки існуючих практичних проблем. Більш широке регулювання передбачається в рамках спеціального Закону України «Про акціонерні товариства». Однак, як вбачається, передбачене прийнятими кодексами і законом регулювання не забезпечує повного вирішення існуючих практичних проблем, закладені в кодексах основи правового регулювання потребують подальшого розвитку. Це свідчить про необхідність подальших наукових розробок[15].

В Україні за Законом «Про господарські товариства» передбачено застосування двох способів: першого (шляхом підписки) - для відкритих акціонерних товариств; другого - (шляхом розподілу акцій між засновниками) - при створенні закритих акціонерних товариств[6].

За кордоном діяльність акціонерних  товариств регулює законодавчо-нормативна база кожної країни. Наприклад, пункт другої статті VI Конституції США передбачає, що федеральне законодавство має перевагу над законодавством штату. Тому аналіз нормативно-правових актів в області регулювання діяльності акціонерних товариств доцільніше розпочати з федерального законодавства. Серед федеральних законів, що регулюють діяльність акціонерних товариств, можна назвати Закон «Про інвестиційні компанії» (Investment Company Act of 1940) і Закон «Про інвестиційних радників» (Investment Advisers Act of 1940). Закон «Про інвестиційні компанії» визначає правила діяльності корпорацій, що займаються інвестуванням і торгівлею цінними паперам. Усі компанії, діяльність яких підпадає під дію цього Закону, повинні пройти обов'язкову реєстрацію в Комісії з цінних паперів і бірж.

Із аналізу федеральних актів можна зробити висновок, що в законодавстві США відсутній однаковий закон, спрямований на регулювання діяльності акціонерних товариств. Є лише «Модельний закон про підприємницькі корпорації» (Model Business Corporation Act), розроблений Асоціацією Американських юристів в 1969 р. Цей акт не має ніякого офіційного значення, але багато штатів прийняли його за основу для розробки власних законів. Нині він прийнятий 35 штатами. Зразковий Закон про підприємницькі корпорації передбачає два види акціонерних товариств: відкриті (public corporation) і закриті (close corporation).

Отже, проаналізувавши законодавчо-нормативну регламентацію обліку акціонерних товариств у світі необхідно розглянути її аналоги в Україні.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», іншими актами про фондовий ринок[6]. Права та обов'язки акціонерів визначені статтями 10 і 11 Закону України «Про господарські товариства», статтями 4, 5, 8 і 9 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»[6,8]. По-четверте, особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше – несуть ризик відповідальності) за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.

До корпоративних акціонерних товариств належать товариства, які створені на основі приватизаційного права, тобто Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про приватизаційні папери», які регулюють порядок перетворення державних підприємств в акціонерні товариства[8,9].

Господарський Кодекс України зберігає передбачений Законом України «Про господарські товариства» порядок заснування акціонерних товариств. Закриті акціонерні товариства створюються шляхом розподілу акцій, а відкриті — шляхом здійснення підписки на акції. При цьому засновники в будь-якому разі зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як 25 % статутного фонду і строком не менше двох років[3].

На сучасному етапі розвитку суспільства, при переході до ринкових відносин, великого значення набуває система заходів, спрямованих на вдосконалення управління.

Основним керівним органом обліку в Україні є Державний комітет статистики України, на який покладено загальне керівництво господарським обліком та статистикою. Він розробляє та вдосконалює систему взаємозв'язаних показників синтетичного характеру, у розрізі яких провадять облік в Україні. Комітет статистики встановлює єдину методологію розрахунку показників, уніфікує форми звітності, здійснює заходи щодо централізації обліку та звітності в Україні, розробляє та затверджує єдині форми первинного обліку, здійснює загальне керівництво питаннями первинного обліку в галузях економіки України[12].

Другим керівним органом обліку є Міністерство фінансів України. У його складі є управління методології бухгалтерського обліку та звітності. Міністерство фінансів України здійснює методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю. Воно керує розробкою типових планів рахунків бухгалтерського обліку. Ці два органи погоджують між собою усі методичні питання, що стосуються бухгалтерського обліку[13].

Безпосередньо на підприємствах, в організаціях та установах організацію бухгалтерського обліку за Законами України покладено на власників (керівників) цих підприємств. Вони відповідають за його організацію[5,6,11].

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Документальне забезпечення обліку регламентує Закон України «Про обов'язковий примірник документів». Особливості обліку окремих елементів визначають П(с)БО[7,10].

Бухгалтерський облік в акціонерному товаристві ведеться за наступними напрямками: статутний капітал, акції, дивіденди(табл. 1).

 

 

 

 

Таблиця 1

Бухгалтерський облік господарських операцій акціонерного товариства

№ з.п.	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
1.	Внески. Ведеться облік внесків і акцій за первинною (номінальною) їх вартістю, визначеною в установчих документах.	Дт. 46, Кт. 40
2	Акції. А)внесок засновника А у вигляді грошових коштів, грн. Б) внесок засновника Б у вигляді прав на винахід, грн. В)внесок засновника В у вигляді акцій (за оціненою вартістю), грн. Г) внесок засновника  Г -сировини, грн. -верстатів, грн. Д) внесок передплатників у вигляді грошових коштів, грн. Викуп повністю оплачених акцій в акціонерів самим акціонерним товариством. Здійснення розрахунку за викуплені товариством акції власного випуску. Отримання коштів в оплату повторно розміщуваних акцій.	Дт 301, Кт 685/А Дт 124, Кт 685/Б Дт 143,Кт 685/В Дт 201, Кт 685/Г Дт104, Кт 685/Г Дт 301, Кт 685   Дт 451, Кт 672 Дт 672, Кт 30,31 Дт 30,31, Кт685
	Нараховані оголошені дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку. Нараховані оголошені дивіденди за привілейованими акціями за рахунок резервного капіталу. Персоніфіковані нараховані дивіденди по отримувачах (акціонерах) на початок виплати (за реєстром власників акцій). Нарахований податок на дивіденди. Сплата грошових дивідендів.	Дт 441, Кт 443   Дт 43, Кт 443   Дт 443, Кт 671 Дт 671, Кт 641 Дт 671, Кт 30,31

 

Отже, створення та функціонування акціонерних товариств, як і інших підприємницьких структур, базується на додержанні встановлених законодавством правил і процедур. Вже з моменту виникнення ініціативи по створенню акціонерного товариства зацікавлені особи спираються на вищезгадані правила і процедури, додержання яких є обов’язковим.

Суттєвим при здійсненні будь-якої економічної діяльності є питання власності. З метою забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного потенціалу держави для підвищення життєвого рівня її громадян було прийнято низку законів: «Про власність», «Про підприємництво в Україні», «Про господарські відносини», «Про акціонерні товариства», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ін.

Під час проведення дослідження були виконані наступні завдання: проаналізовано оцінку сучасного стану законодавчо-нормативної регламентації обліку діяльності акціонерних товариств в Україні; вивчено регламентацію обліку акціонерних товариств на основі міжнародних стандартів; досліджено законодавчо-нормативну регламентацію обліку акціонерних товариств в країнах світу; визначено шляхи вдосконалення обліку діяльності акціонерних товариств в Україні.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні надзвичайно актуальними для акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та бажаючих залучати інвестиційні ресурси та підвищити свою конкурентоспроможність, стають питання вмілого та грамотного управління підприємством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996р.
2. Цивільний кодекс України від 15 квітня 2014 року N 1206-VII.
3. Господарський кодекс України. – 2003. № 18 – 22.
4. Податковий Кодекс України.-2011.№13-14,№15-16,№17,ст112.
5. Закон України  «Про підприємство в Україні» / ВВР, 1991, № 24.
6. Закон України «Про господарські товариства» від 10.10.2013.
7. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

від 02.09.2014.

8. Закон України «Про приватизаційні папери» від 20.11.2012.
9. Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 19.02.97.
10. Закон України «Про обов'язковий примірник документів» від 16.10.2012.
11. Закон України  «Про акціонерні товариства» від 13.05.2014.
12. Офіційний сайт Міністерства статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua від 17.10.2014 0:23.
13. Офіційний сайт  Міністерства фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ від 17.10.2014 0:24.