Впровадження МСФЗ в Україні - один з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави

Впровадження МСФЗ в Україні -  один з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави

План

1. Історичний аспект розвитку створення Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (далі МСФЗ).
2. Актуальність та необхідність  впровадження МСФЗ в Україні
3. Проблеми переходу  українських підприємств на МСФЗ

1. Історичний аспект розвитку створення Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (далі МСФЗ).

Реальне розроблення міжнародних стандартів розпочалося ще у 1973 р., зі створенням Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів (IASC — International Accounting Standards Committee) на базі професійних громадських організацій низки країн.

На європейському рівні починаючи з 1961 р. порівняльність фінансової звітності країн — членів Європейського економічного співтовариства (з 1993 р. — Євросоюзу) регулювалася і регулюється Директивами ЄС. У 1978 р. була прийнята 4-а директива ЄС, а в 1983 р. було прийнято 7-у директиву ЄС. 4-а і 7-а директиви стали для країн ЄС основою регулювання бухгалтерського обліку та звітності на своєму, регіональному рівні.

У 1997 р. у складі IASC було створено Постійний комітет з інтерпретацій (SIC — Standing Interpretations Committee), що доповнюють і роз’яснюють окремі пункти стандартів бухгалтерського обліку. Робота над основними стандартами була завершена 1998 р. На той час потреба у стандартизації значно зросла і вийшла далеко за рамки потреби, пов’язаної з консолідацією звітів. Відокремлені корпорації, що прийняли рішення про вихід на міжнародні ринки капіталу, не змогли б цього зробити, якби їхня публічна фінансова звітність не відповідала міжнародним стандартам, тобто якби вона не була перекладена мовою, зрозумілою міжнародним фінансовим інституціям.

Таким чином, якщо компанія через певні обставини приймає рішення дотримуватися міжнародних стандартів, то за цими стандартами має складатися і консолідована, і індивідуальна, і проміжна, і сегментарна звітність. Міжнародні стандарти або приймаються цілком і для всіх видів звітності, або не приймаються зовсім. Міжнародні стандарти не є обов’язковими і не повинні сприйматися всіма компаніями як керівництво до дії. Але необов’язкові вони настільки, наскільки необов’язковий для вас вихід на міжнародні ринки капіталу. Якщо ж компанія прийняла рішення брати участь у таких торгах, вона зобов’язана звітувати суто за стандартами, прийнятими у міжнародному бухгалтерському співтоваристві.

У 2000 р. Комітет з бухгалтерських стандартів реорганізували, і вже у квітні 2001 р. його замінила Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB — International Accounting Standards Board), а стандарти, що їх видає Рада, почали називатися вже не стандартами бухгалтерського обліку (IAS), а стандартами фінансової звітності (IFRS).

Створення IASB було обумовлене необхідністю зближення Принципів бухгалтерського обліку США (GAAP — Generally Accepted Accounting Principles) з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (IAS). Видані Радою Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS) якраз і втілюють у собі таку конвергенцію. Та сама спрямованість на зближення збережеться і в майбутньому, тобто рано чи пізно всі міжнародні стандарти бухгалтерського обліку будуть замінені міжнародними стандартами фінансової звітності. Проте оскільки та сама Рада багато стандартів бухгалтерського обліку значно оновила, причому з урахуванням тієї ж конвергенції, то чекати тотальної заміни слід радше пізніше, ніж раніше. Тому на сьогодні і стандарти бухгалтерського обліку, і стандарти фінансової звітності, і Інтерпретації до них — це єдиний пакет документів, що регулює облік та звітність за міжнародними правилами.

У 2002 р. Європейська комісія приймає Директиву ЄС про те, що всі компанії, чиї акції котируються на біржах, зобов’язані починаючи з 2005 р. складати консолідовану звітність за МСФЗ (IAS/ IFRS). Те саме правило прийнято і в США, і в інших країнах, де активно діють професійні бухгалтерські організації, що є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC — International Federation of Accountants). [2]

Впровадження МСФЗ в Україні - це питання часу. Починаючи з 2007р. розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 24.10.2007 р. за № 911-р було ухвалено Стратегію застосування МСФЗ в Україні, з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу. А у 2011 р. між Міністерством фінансів України та Національним банком України був укладений Меморандум про взаємодію, співробітництво та координацію дій щодо запровадження в Україні МСФЗ, що згодом був підтриманий та підписаний Проектом USAID «Розвиток фінансового сектору», Федерацією професійних бухгалтерів та аудиторів України, Академією фінансового управління, Федерацією аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, Спілкою податкових консультантів України, Радою незалежних бухгалтерів та аудиторів, Українською асоціацією сертифікованих бухгалтерів та аудиторів та низкою інших компаній і освітніх установ [1]

З 01.01.2013 р. застосування МСФЗ (разом з ПАТ, банками та страховиками) стало обов’язковим для підприємств, що здійснюють господарську діяльність у сферах:

-надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (за винятком діяльності з управління активами, дату переходу на МСФЗ яких було перенесено на 01.01.2014 р. згідно з постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 29);

-недержавного пенсійного забезпечення.

З 01.01.2014 р. застосування МСФЗ стало обов’язковим для кредитних спілок – такі вимоги встановлено п. 2 Порядку надання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. за № 419.

Однак підходи до формування фінансової звітності в Україні потребують подальшого вдосконалення. Враховуючи це, Україна разом з Вірменією, Азербайджаном, Білорусією, Грузією та Молдовою стала країною-учасником нової програми Зміцнення аудиту та звітності в країнах Східного партнерства (Strengthening Auditing and Reporting in the Countries of the Eastern Partnership (STAREP)), яку розпочато Світовим банком.  Ця Програма призначена для надання допомоги країнам-учасницям у створенні ефективної і сталої бази бухгалтерського обліку та аудиту, що відповідає вимогам міжнародних стандартів і враховує вимоги системи законів і правил [3].

Отже, сьогодні МСФЗ є найперспективнішою системою обліку масового застосування, введення та використання підприємствами різних країн світу. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно з МСФЗ, роблять її більш адекватною і здатною відображати істинний майновий стан організації. Це підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.

2. Актуальність  та необхідність  впровадження  МСФЗ в Україні

У зв'язку з активізацією євроінтеграційних процесів в Україні, розвитком міжнародного співробітництва, участю у сфері відносин міжнародного розподілу та виробничій кооперації, залученням іноземних інвестицій в економіку України, виходом вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу необхідне  реформування системи бухгалтерського обліку та впровадження методології поширення інформації з економічних питань згідно з міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та зіставлення показників фінансової звітності суб'єктів господарювання. [4]

Реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності — надзвичайно важлива подія в економічному житті держави. Складовою цього процесу став процес входження національного господарства України в систему світового господарства,зокрема визначено вступ України в Світову організацію торгівлі (СОТ) та до Європейського Співтовариства (ЄС). Даний стратегічний курс об’єктивно потребує адаптації вітчизняної системи бухгалтерського обліку, звітності та контролю до міжнародних стандартів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі — МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики суб’єктів, що звітують.

 МСФЗ якісно впливають  на можливості керівництва в  управлінні організацією і надають  значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність  за МСФЗ, значно зростає можливість  залучити додаткові джерела капіталу  та партнерів по бізнесу, які  допоможуть забезпечити економічне  зростання і процвітання. У свою  чергу суб’єкти, використовуючи  МСФЗ, мають доступ до інформації  про фінансовий стан потенційних  партнерів, що слугує додатковим  інструментарієм при їх виборі.

 Позитивними сторонами  застосування МСФЗ як для суб’єктів  господарювання, які складають фінансову  звітність, так і для зовнішніх  користувачів є:

 — можливість отримання  необхідної інформації для прийняття  управлінських рішень;

 — забезпечення порівнянності  звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом  якої країни вони є і на  якій території здійснюють господарську  діяльність;

 — можливість залучення  іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні  ринки;

 — престижність, забезпечення  більшої довіри з боку потенційних  партнерів;

 — у багатьох випадках  велика надійність інформації;

 — прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання  правил її складання, а також  численними поясненнями до звітності [5].

Необхідно відмітити, що ефективне впровадження МСФЗ в Україні, як одного з факторів інноваційно-інвестиційного розвитку держави, повинно супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності; удосконаленням первинної облікової документації з урахуванням умов ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності; координацією дій органів державної влади; міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій, тощо.

 Отже, актуальність складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно існує. МСФЗ виступають ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для доходів і витрат, оцінює активи і зобов’язання, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати наявні фінансові ризики у суб’єктів звітування, а також порівнювати результати їхньої діяльності з метою забезпечення адекватного оцінювання їхнього потенціалу та прийняття відповідних управлінських рішень.[9]. Крім цього,  МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв’язків,адже цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також, що підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.

Також, якщо у України є бажання увійти в Європу, постає питання - а з чим входити, що у нас є на даний момент? Україна досі виходить з кризи. Приросту доданої вартості не спостерігається. Управління ефективністю бізнесу - це, мабуть, ключове поняття. Хоча навіть цього замало, адже ще повинна бути порівнянність фінансової звітності. Ніхто із Західного світу не проінвестує в Україну, не розуміючи при цьому віддачу. Вартість інвестування - ось що цікавить західних інвесторів. Україна може конкурувати за рахунок здешевлення вартості ресурсів. Здешевлення вартості ресурсів - це рішення, однак для цього необхідно розуміння вартості бізнесу, як керівникам бізнесу, так і інвесторам. От як раз МСФЗ і покликані скоротити вартість ресурсів. [7]

3. Проблеми переходу  українських підприємств на МСФЗ.

В умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки введення міжнародних стандартів фінансової звітності є необхідною передумовою інтеграції України в світове господарство. Однак існують певні проблеми стосовно впровадження МСФЗ в діяльність окремих підприємств, зокрема стосовно того, що кожне підприємство веде власний управлінський облік , згідно якого визначає витрати і доходи, а ті форми, які держава визначила для ведення обліку, підприємство складає чисто формально, та не завжди правдиво.

Деякі підприємства навіть не намагаються застосовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності, допоки цього не вимагатиме держава.

Однією з проблем введення МСФЗ є те, що спочатку вони були системою загальних стандартів, в якій не передбачалися галузеві правила, які б враховували особливості тієї або іншої галузі.

Варто зазначити той факт, що МСФЗ орієнтовані тільки на комерційні підприємства, створені та функціонуючі для отримання прибутку. Таким чином, МСФЗ жодним чином не регулюють складання звітності некомерційними організаціями, а саме: громадськими, бюджетними, благочинними та іншими.

Одним з полемічних питань на сьогодні залишається питання щодо того, які саме суб'єкти господарської діяльності повинні перейти на складання звітності за МСФЗ. Перш за все, потрібно зазначити, що чинні міжнародні стандарти не призначені для застосування підприємствами малого та середнього бізнесу, що значно звужує сферу їх розповсюдження.

МСФЗ не прийнятні для використання середніми, а тим паче малими підприємствами через високі порівняно з доходами та оборотами підприємств витрати на складання комплекту звітності за вимогами міжнародних стандартів. [8]

Дуже гостро щодо запровадження міжнародних стандартів стоїть проблема контролюючих інститутів - на сьогодні чітко не визначено, який орган відповідатиме за контроль дотримання МСФЗ. Якщо відповідальність за методологію несе Міністерство фінансів, то який же орган відповідатиме за контроль за дотриманням даної методології. Це питання на сьогодні відкрите. Можливі кілька варіантів вирішення даної проблеми: створення спеціального органу, або делегування даних повноважень Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку. Звичайно в даному питанні важлива роль відводиться аудиту, який є незалежним інститутом, який діє в інтересах суспільства щодо підтвердження достовірності інформації наведеної у фінансовій звітності.