Власний капітал: поняття, економічна сутність та класифікація

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Марта 2015 в 23:57, реферат

Краткое описание

Майно підприємства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів – носив прав власності окремих суб’єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне товариство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу. Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов’язань.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
РОЗДІЛ 2. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

БО реферат власний капітал.docx

— 110.05 Кб (Скачать документ)

Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік - в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання. Не зважаючи на те, що статутний капітал є величиною, яка повинна бути незмінною і дорівнювати сумі, зафіксованій у статуті, на практиці досить часто бувають випадки, коли частина капіталу вилучається (викуповуються в акціонерів раніше реалізовані акції з метою їх перепродажу або анулювання, повертаються вклади засновникам, які вибувають з акціонерного товариства, повертаються паї тощо).

У зв’язку з тим, що безпосередньо не можна зменшувати розміру статутного капіталу, у цих випадках використовується регулюючий рахунок 45 «Вилучений капітал» із субрахунками:

451 «Вилучені акції»;

452 «Вилучені вклади і  паї»;

453 «Інший вилучений капітал».

Викуп акцій та повернення вкладів, паїв чи інших внесків засновникам, які вибули, погашається за рахунок раніше внесеного ними статутного капіталу. Погашення здійснюється грошима, цінними паперами, майном на суму, що зафіксована у боргових зобов’язаннях. Повернення паїв і вкладів може здійснюватися у грошовій формі, погашенням векселями, облігаціями чи поверненням часток капіталу, які були внесені у вигляді позик.

Неоплачений капітал характеризує заборгованість акціонерів за їх вкладами і паями у статутному капіталі. Для обліку такої заборгованості використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал». У дебеті рахунка 46 відображається заборгованість засновників господарського товариства та акціонерів за внесками і вкладами, а в кредиті - погашення заборгованості у статутному капіталі. Синтетичний облік вилученого і неоплаченого капіталу ведеться в журналі 7 (за кредитом рахунків 45 і 46), аналітичний облік — у відомості чи книгах обліку довільної форми з відображенням сальдо на початок місяця, дебетового і кредитового обороту і сальдо на кінець місяця.

Облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій, вкладів і паїв та особами (юридичними і фізичними). Неоплачений капітал обліковується за видами розміщених акцій, за кожним акціонером і засновником.

Метою всієї господарської діяльності господарюючих суб’єктів є одержання прибутків, суми яких, після погашення всіх зобов’язань, є власністю підприємства. Тобто, саме це і є власним капіталом, хоча він не зареєстрований в установчих документах. В бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів діяльності шляхом визначення фінансового результату від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто діяльності, яка є метою створення даного підприємства; інших операційних доходів (витрат); інших фінансових доходів (витрат); інших доходів (витрат); надзвичайних доходів (витрат).

Фінансовий результат визначають за допомогою рахунку 79 "Фінансові результати", після чого чистий прибуток списують за кредитом рахунку 441 "Прибуток нерозподілений", а збиток - за дебетом рахунку 442 "Непокриті збитки".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Для відображення формування, змін і використання власного капіталу та забезпечень зобов’язань призначені наступні балансові та позабалансові рахунки.

Позабалансові рахунки:

· 05 «Гарантії та забезпечення надані»;

· 06 «Гарантії та забезпечення отримані».

Балансові рахунки:

· 40 «Зареєстрований(пайовий) капітал»

· 41 «Капітал у дооцінках»

· 42 «Додатковий капітал»

- 421 «Емісійний дохід»

- 422 «Інший вкладений капітал»

- 423 «Дооцінка активів»

- 424 «Безоплатно одержані  необоротні активи»

- 425 «Інший додатковий  капітал»

· 43 «Резервний капітал»

· 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

- 441 «Прибуток нерозподілений»

- 442 «Непокриті збитки»

- 443 «Прибуток, використаний  у звітному періоді»

· 45 «Вилучений капітал»

- 451 «Вилучені акції»

- 452 «Вилучені вклади і  паї»

- 453 «Інший вилучений капітал»

· 46 «Неоплачений капітал»

· 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

- 471 «Забезпечення виплат  відпусток»

- 472 «Додаткове пенсійне  забезпечення»

- 473 «Забезпечення гарантійних  зобов’язань»

- 474 «Забезпечення інших  витрат і платежів»

· 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

· 49 «Страхові резерви»

- 491 «Технічні резерви»

- 492 «Резерви із страхування  життя»

- 493 «Частка перестраховиків  у технічних резервах»

- 494 «Частка перестраховиків  у резервах із страхування  життя»

- 495 «Результат зміни технічних  резервів»

- 496 «Результат зміни резервів  із страхування життя»

Рахунки 401 "Статутний капітал", 41 "Капітал у дооцінках", 45 "Вилучений капітал" і 46 "Неоплачений капітал" використовують для формування стартового капіталу підприємства. Залежно від організаційної форми підприємства стартовим капіталом може виступати статутний або пайовий капітал. Рахунки 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", і 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і спрямовується на задоволення потреб господарюючого суб’єкта, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.

Основні бухгалтерські проводки обліку рахунків 4 класу:

1. Відображено борг засновників  по внескам до статутного капіталу: Д-т 46 К-т 40

2. Оголошено розмір статутного  капіталу: Д-т 46 К-т 40

3. Зроблені внески засновників  оборотними та необоротними активами: Д-т 31, 30, 11, 10, 14… К-т 46

4. Викуп акцій Д-т 45 К-т 30, 31

5. Повернення паїв Д-т 45 К-т 30, 31….

6. Вилучення вкладів і  паїв із статутного капіталу  Д-т 46 К-т 45

7. Перепродаж вилучених  акцій Д-т 30 К-т 45

8. Зроблені додаткові  внески засновників, або іншими  юридичними чи фізичними особами  Д-т 10, 20, 30, 31… К-т 42

9. Повернення коштів, які  були отримані раніше Д-т 42 К-т 30 ,31

10. Створено резервний  капітал:

- за рахунок прибутку  Д-т 44 К-т 43

- за рахунок додаткового  капіталу Д-т 42 К-т 43

11. Використано резервний  капітал на поповнення статутного  капіталу Д-т 43 К-т 40

12. Списано резервний капітал  на погашення збитків Д-т 43 К-т 442

13. Нараховані девіденти за рахунок коштів резервного капіталу Д-т 43 К-т 67

14. Збільшення статутного  капіталу з перереєстрації статуту  Д-т 44 К-т 40

15. Відрахування у пайовий  капітал за рішенням зборів  Д-т 44 К-т 41

16. Покриття збитків поточного  руху Д-т 441 К-т 442

17. Нарахування девідентів Д-т 44 К-т 67

Для обліку гарантій та забезпечень наданих та отриманих використовують позабалансові рахунки 05 «Гарантії та забезпечення надані», 06 «Гарантії та забезпечення отримані». Отже, для обліку власного капіталу та забезпечень зобов’язань призначені як балансові, так і позабалансові рахунки. Для узагальнення інформації про власний капітал та забезпечення зобов’язань призначено рахунки класу 4.

 Складність управління власним капіталом полягає в тому, що в процесі поточної діяльності відбуваються безперервні зміни, пов’язані зі збільшенням або зменшенням як його загальної величини, так і окремих його складових. Для управління власним капіталом необхідна облікова інформація про засновників, їх частку у статутному капіталі, розмір прибутку та напрями його використання, ступінь незалежності підприємства від залучених джерел фінансування.

У регістрах при журнальній формі ведення бухгалтерського обліку операції з обліку власного капіталу, забезпечень, цільового фінансування і цільових надходжень, а також страхових резервів відображаються в Журналі 7. У Журналі 7 відображаються операції про зміну в складі власного капіталу підприємства, про нарахування та витрачання забезпечень майбутніх витрат і платежів та коштів цільового призначення. Відомості 7.1, 7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і платежів за період з початку поточного року.

         

Записи до Журналу 7 здійснюються на підставі підсумків відомостей аналітичного обліку або (при невеликій кількості операцій) безпосередньо на підставі первинних документів. Дані з рахунків 40 "Зареєстрований (пайовий)", 41 "Капітал у дооцінках", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові надходження", 49 "Страхові резерви" знаходять відображення у Журналі 7 підсумками за місяць кредитових та дебетових оборотів і сальдо за зазначеними рахунками у розрізі статей аналітичного обліку. Інформація про наявність і рух власного капіталу та забезпечень зобов’язань знаходить відображення в наступних формах фінансової звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями: К = А – З.

Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в НИХ власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.

До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки: 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал", 41 "Капітал у дооцінках", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал". Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є Статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб’єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал.

Складання Звіту про власний капітал регламентується П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". В цьому звіті відображаються всі зміни, які відбулися з власним капіталом за звітний період, в розрізі елементів (статей) власного капіталу. Цей звіт поєднується з іншими формами звітності.

В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають. Ведення рахунків бухгалтерського обліку класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов’язань" дозволяє переносити залишки по зазначених статтях прямо в баланс підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. ЗУ «Про бухгалтерський  облік та фінансові звітність  в Україні» від 16 липня 1999 року.

2. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Захожий В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М; за ред. Захожая В.Б.,Базася М.Ф. – К.: МАУП, 2005 – 958 с.

3. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.ISBN 966–574–379–1

4. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для вузів / За ред. Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 608 с.

5. Грабова Н.Н. Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.

6. Губачова О. Звіт про власний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №4. – С. 32-39.

7. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник За заг. ред. проф. Р.Т.Джоги. — К.: КНЕУ, 2003. — 483;с.

8. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник За заг. ред. проф. Р.Т.Джоги. — К.: КНЕУ, 2003. — 483;с

9. Добровський В.М. Звітність підприємств: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2001. – 195 с.

10.Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 473 с.

11. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 576 с.

12. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник. – К.: Кондор. 2005 р. – 503 с.

Информация о работе Власний капітал: поняття, економічна сутність та класифікація