Відображення в обліку операцій, пов’язаних з рухом товарів

 

Описуючи порядок списання товарів  при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості або ідентифікованої собівартості).

У Стандарті 9 зазначено, що для одиниць запасів, які мають  однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів Таким чином, підприємство може обрати, приклад, для дорогих товарів метод ідентифікованої собівартості, а для решти товарів - метод середньозваженої собівартості або будь-який інший інакше кажучи, на підприємстві можуть одночасно застосовуватися для різних товарів різні методи. і залежно від методу оцінки товарів, який застосовується на підприємстві при їх вибутті, собівартість реалізації буде відрізнятись (за умови, що вибуття відбувається у різні звітні періоди). У зв'язку з цим фінансовий результат від реалізації одних і тих самих .товарів, але при застосуванні різних методів оцінки буде різним.

 Відображення  в обліку операцій, пов'язаних  з реалізацією товарів, подане  у таблиці 4.

Таблиця 4. Облік  операцій з реалізації товарів

№	Зміст господарської  операції			Кореспондуючі рахунки
				Дебет	Кредит
1	2			3	4
	Перша подія - відвантаження  товарів
1	Відображено у  складі доходу виручку від реалізації товарів за продажними цінами			361 "Розрахунки  з вітчизняними покупцями".	702 "Дохід  від реалізації товарів”
2	Нараховано  ПДВ (акцизний збір, інші податки і  обов'язкові платежі)			702 "Дохід  від реалізації товарів"	641 "Розрахунки  за податками"
3	Списано купівельну вартість товарів, визначену за обраним  підприємством методом згідно П(С)БО 9			902 "Собівартість  реалізованих товарів"	281 "Товари  на складі"
4		Віднесено суму доходу від реалізації за мінусом  ПДВ на збільшення фінансового результату від основної діяльності		702 "Дохід  від реалізації" товарів"	791 "Результат  основної діяльності”
5		Списано собівартість реалізації на зменшення фінансового  результату від основної діяльності		791 "Результат  основної діяльності"	902 "Собівартість  реалізованих товарів"
Перша подів - надходження  передоплати від покупця
6			Надійшла на поточний рахунок передоплата від покупця товарів	311 "Поточні  рахунки в. національній валюті"	361 "Розрахунки  з вітчизняними покупцями"
7			Відображено податкове  зобов'язання з ПДВ,	643 "Податкові  зобов'язання"	641 "Розрахунки  за податками
8			Проведено відвантаження  товарів і визнано дохід від реалізації	361 "Розрахунки  з вітчизняними покупцями”	702 "Дохід  від реалізації товарів"
9			Відображено суму ПДВ, раніше включену до складу податкових зобов'язань	702 "Дохід  від реалізації товарів"	643 "Податкові  зобов'язання"
10			Списано купівельну вартість товари, визнану за обраним  підприємством методом згідно П(С)БО 9	902 "Собівартість  реалізованих товарів”	281 "Товари  на складі"
1І			Списано різницю  між доходом (виручкою) від реалізації і сумою податків, які підлягають сплаті з виручки	702 "Дохід  від реалізації товарів"	791 "Результат  основної діяльності"
12			Списано собівартість реалізації на фінансово-результатний рахунок	791 "Результат  основної діяльності"	902 "Собівартість  реалізованих товарів"

 

 

Як видно з таблиці, облікова вартість реалізованих товарів списується з рахунку 28 "Товари" в дебет рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів".

Такий підхід дозволяє визначити продажну вартість товарів  за звітний період і порівняти  її з собівартістю цих товарів. Крім того, Звіт про фінансові результати передбачає окреме відображення доходу від реалізації та собівартості реалізованих товарів (тобто обороти по кредиту рахунку 702 і дебету рахунку 902 відповідно).

 У новому  Плану рахунків для визначення  фінансового результату передбачено рахунок 79 "Фінансові результати", який має субрахунки у розрізі окремих видів діяльності. Для визначення фінансового результату від

реалізації товарів сальдо рахунків 702 і 902 списується на субрахунок ? "Результат  основної діяльності" (оскільки для торговельного підприємства продаж товарів є основним видом діяльності), за даними якого визначається прибуток або збиток. Дозволяється проводити списання вхідних і витратних рахунків на рахунок 791 або щомісячно, або по закінченні звітного року.

Досить часто торговельні підприємства стикаються з поверненням товарів. Планом рахунків на рахунку 70 "Доходи від реалізації"" передбачено окремий субрахунок 704 "Вирахування з доходу". Рахунок 704 призначений ля відображення сум, на які повинен бути зменшений дохід, тому вартість повернення покупцем товарів буде відображатися по дебету рахунку 04 "Вирахування з доходу", а не методом червоного сторно по кредиту рахунка 702 "Доходи від реалізації товарів".

Під час перебування  на балансі товари оцінюються за тією варів ж вартістю, за якою були оприбутковані, у відповідності  наказу про облікову політику підприємства. Така оцінка може змінитись у випадку, якщо з будь-яких причин реальна вартість цих товарів зменшується . наслідок фізичних пошкоджень або кон'юнктури ринку). Тоді у відповідності до принципу найменшої оцінки (обережності в оцінці) товари будуть обліковуватись за їх реальною вартістю.

 В умовах ринкової  економіки для успішного ведення  господарської діяльності підприємство  повинно своєчасно і правильно  реагувати на зміни, які відбуваються на ринку товарів. Одним із основних механізмів, за допомогою яких підприємство може впливати на ситуацію, є формування ціни товару. В свою чергу при формуванні ціни товару не останню роль відіграє його переоцінка.

 Товари слід систематично переоцінювати з метою визначення найменшої вартості — первісної або чистої вартості реалізації. Тому в дебет рахунка 902 буде відноситися облікова вартість товарів, що дорівнює первісній (купівельній) вартості (якщо товар не переоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено).

 Уцінка товарів  проводиться у відповідності  до Положення про рядок уцінки  і реалізації продукції, яка  залежалась, із групи товарів  широкого вжитку, продукції виробничо-технічного  призначення і надмірних товарно - матеріальних цінностей. Результати переоцінки фіксуються в описі-акті (табл.7).

№	Шифр товару, продукції, ТМЦ	Модель, фасон, марка, фабричний номер моделі, продукції, ТМЦ	Назва товару, продукції, ТМЦ	Рік, місяць придбання, випуску	Кількість	Одиниця виміру	До оцінки		Після уцінки
							Вартість одиниці	Сума (гр.8 х гр. 6)	Вартість одиниці	Сума (гр.10 х  гр.6)

 

Перелік товарів, які підлягають уцінці, наступний: в;

• товари широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення, які залежались (не мають збуту більш трьох місяців і не користуються попитом у споживачів);
• товари і продукція, які частково втратили свою первісну якість;
• надмірні товарно-матеріальні цінності (матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності), які більше трьох місяців не можуть бути використані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію виготовляти недоцільно внаслідок відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

В силу різних причин (зниження попиту на товар, наявність у конкурентів аналогічного товару більш високої якості, використання конкурентами прогресивних форм торгівлі (використання системи знижок, безкоштовна доставка та ін.)) підприємство змушено знижувати ціну на товар.

 Тут можливі два  варіанти: регулювання ціни за допомогою зміни суми торгової націнки і уцінка товару.

 Якщо зниження ціни  здійснюється в межах норм  торгової націнки, сума, на яку  здійснено зниження ціни в  бухгалтерському обліку відноситься  на зменшення торгової націнки.

 Якщо ж прийнято  рішення про проведення уцінки, суму уцінки, яка перевищує суму торгової націнки необхідно відобразити в податковому обліку.

 У балансі підприємства  товари згідно з П(С)БО №2  відображаються в рядку 140 розділу  2 активу “оборотні активи”

Облік товарів  на підприємстві ведеться у двох напрямках: реалізація товарів та придбання товарів.

Тоді функція  ефективності обліку товарів можна  записати у такому вигляді

,                   (12.1)

де  - вектор-функція реалізації товарів підприємством;

- вектор-функція придбання товарів підприємством;

- рік обліку товарів; 

- коефіцієнт компетентності  бухгалтера у сфері обліку  товарів;

- вид товарів.

Для характеристики ефективності реалізації товарів використовують такі показники:

• вартість товарів на складі;
• вартість товарів на комісії;
• вартість товарів в торговлі;
• вартість тари під товарами;
• торгова націнка на товар.

З урахуванням  перерахованих показників ефективність реалізації товарів підприємством  можна записати у вигляді функції

,    (12.2)

де  - -мірний вектор вартостей товарів на складі;

- -мірний вектор вартостей товарів на комісії;

- -мірний вектор вартостей товарів у торговлі;

- -мірний вектор вартостей тари під товарами;

- -мірний вектор торговельних націнок на товари.

Для характеристики ефективності придбання товарів підприємства використовують такі показники:

• сума товарів, що є придбаними у постачальника, без ПДВ;
• сума ПДВ;
• списана балансова вартість активів, які обмінюються;
• списана різниця між доходом від реалізації та сумою ПДВ тощо.

,   (12.3)

де  - -мірний вектор суми товарів, які придбані у постачальника, без ПДВ;

- -мірний вектор сум ПДВ;

- -мірний вектор списаних балансових вартостей активів, які обмінюються;

- -мірний вектор списаних різниць між доходом від реалізації товарів та сумою ПДВ.

 

1.3  Облік товарів за ПКУ

Якщо розглядати особливості обліку товарів за Податковим кодексом України, то вони зустрічаються  у таких розділах:

• Розділ III. Податок на прибуток підприємств;
• Розділ V. Податок на додану вартість;
• Розділ VI. Акцизний податок

Податок на прибуток за ПКУ. Об’єктом оподаткування є:

• прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;
• дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

Порядок визнання доходів:

• дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар;
• дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг;
• датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань).

Ставка податку  на прибуток підприємств:

• з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;
• з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;
• з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків;
• з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

Податкові канікули:

На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають певним критеріям.

Застосування  штрафних санкцій:

• у зв’язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію;
• не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому і третьому календарних кварталах 2011 року;
• штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.