Складання звітних форм, періодичність та зміст

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені вадима гетьмана»

Кафедра обліку в кредитних і бюджетних установах                          та економічного аналізу

РЕФЕРАТ

на тему «Складання звітних форм,   періодичність та зміст»

з дисципліни «Бухгалтерський облік у бюджетних установах та організаціях»

 

Виконала: студентка

5 курс, спец. 8509/3,

8 групи

Кириченко А.В.

Перевірив викладач:

доц. Кондратюк І.О.

Київ   2014

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………3

1. Склад фінансової звітності……………………………………………4

2. Правила подання фінансової звітності……………………………….8

3. Періодичність подання фінансової звітності……………………….10

Висновок………………………………………………………………....12

Список використаної літератури……………………………………….13

 

 

ВСТУП

 

Фінансова звітність визнана П (С) БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Тому для прийняття економічних рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства.

В умовах ринкової економіки фінансова звітність стає публічною та значно розширюється коло її користувачів. Звітність повинні вміти читати не тільки професійні економісти, бухгалтери і аудитори, але і керівники, замовники (власники) підприємств, менеджери, акціонери, податкові інспектори, фінансові і банківські працівники, наймані працівники суб"єктів господарювання. Так, власники аналізують фінансову звітність з метою підвищення прибутковості капіталу та забезпечення стабільності підприємства; кредитори - щоб визначити свій ризик по боргах; майбутні інвестори - на вигідність своїх вкладів у підприємницьку діяльність суб"єкта господарювання; наймані працівники - для оцінки стабільності формування власних доходів та відрахувань на соціальні заходи; органи державного управління - для формування макроекономічних показників. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності.

За П (С) БО 1 до фінансової звітності відносяться:

1. баланс;
2. звіт про фінансові результати;
3. звіт про рух грошових коштів;
4. звіт про власний капітал;
5. примітки до звітів.

При написанні курсової роботи були використані матеріали, як періодичної літератури, так і наукові посібники, які допомогли глибоко вивчити дану проблему і аналітично підійти до різних поглядів науковців.

 

1. СКЛАД ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

 

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність підприємства включає в себе:

- баланс,

- звіт про фінансові результати,

- звіт про рух грошових коштів,

- звіт про власний капітал,

- примітки до звітів.

Бухгалтерський баланс є основною формою фінансової звітності. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(с)БО 2 "Баланс".

Структура П(с)БО 2:

• загальні положення;
• визначення статей балансу;
• зміст статей балансу;
• оцінка та розкриття статей балансу.

В П(с)БО 2 використовуються такі терміни: активи, власний капітал, довгострокові зобов’язання, пов’язані сторони, зобов’язання, еквіваленти грошових коштів, фінансові інвестиції, поточні зобов’язання, необоротні активи, оборотні активи, операційний цикл.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс є основним джерелом інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, дає можливість визначити ліквідність та оборотність ресурсів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості. За цими даними можна визначити інвестиційну привабливість суб’єкта господарювання, наскільки є надійно і ефективно вкладати у нього інвестиції, придбавати його акції, облігації. Отримання такої інформації є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Розрізняють бухгалтерські баланси таких видів: вступний, періодичний, річний, об’єднувальний, розподільчий, санований, ліквідаційний, зведений, консолідований.

Статті Балансу згруповані в розділи — три в активі Балансу та п’ять у пасиві.

В активі балансу подано розділи, у яких згруповані ресурси підприємства, що ними воно володіє на звітну дату.

У першому розділі активу Балансу відображається вартість необоротних активів: нематеріальних активів, основних засобів, капітальних інвестицій, довгострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості.

У другом у розділі активу відображається вартість оборотних активів: запасів; дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги; дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів тощо; поточних фінансових інвестицій; грошових коштів та їх еквівалентів.

У третьому розділі відображаються витрати, які мали місце у попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів.

У першому розділі пасиву вміщується інформація про власний капітал підприємства — статутний, пайовий, додатковий вкладений, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) тощо.

У другому розділі пасиву відображається вартість сформованих резервів на забезпечення наступних витрат і платежів — на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань, а також отримані цільові фінансування та надходження.

У третьому розділі пасиву наводиться інформація про довгострокові зобов’язання — довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями тощо.

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства: операційної, фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства тобто операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 квітня 1999 № 87. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбули ся у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грошових коштів розглядаються в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, що показує

Звіт про фінансові результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності. Причина тут полягає в тому, що звіт про фінансові результати складається згідно з принципом нарахування: доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяльності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінансові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів

Існують два методи трансформації звіту про фінансові результати для отримання інформації про рух грошових коштів:

• прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв’язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;
• непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосередньо сума чистого прибутку.

Використання зазначених методів приводить до однакових результатів.

У П(С)БО 4 використовується непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів.

Звіт про власний капітал - це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

Примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках розкривають:

1) облікову політику підприємства  — як сукупність принципів, методів  і процедур, які підприємство  використовує для складання та  подання фінансової звітності;

2) інформацію, яка не наведена  безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами);

3) інформацію, що містить додатковий  аналіз статей звітності, потрібний  для забезпечення її зрозумілості  та доречності.

 

2. ПРАВИЛА ПОДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

 

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Звітність підприємства складається станом на кінець останнього дня звітного періоду. Підприємства, що мають в своєму складі виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, крім фінансової звітності про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Форми фінансової звітності (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Держкомстатом України.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів державного казначейства України з виконанням бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків і порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Складання звітів — завершальний етап облікового процесу, тому до початку складання звітів проводиться значна підготовча робота.

Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансової звітності може бути поділений на кілька етапів (рис. 1).

Датою подання фінансової звітності вважається день її фактичної передачі за належністю, а у разі надсилання поштою — дата одержання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. У разі, якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

 

Рис. 1. Основні етапи підготовки фінансової звітності

 

Підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність:

• органам, до сфери управління яких вони належать;
• власникам (засновникам), відповідно до установчих документів;
• трудовим колективам на їх вимогу;
• органам виконавчої влади та іншим користувачам, відповідно до законодавства.

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.