Система оподаткування в Україні

Система оподаткування в Україні

Закон України “Про систему  оподаткування” № 77/97-Р від 18.02.97 р. визначає принципи побудови системи  оподаткування в Україні, податки  і збори до бюджетів та до державних  цільових фондів.

Сукупність податків і зборів до бюджетів та Державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Податкова система – це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення  податків і платежів, які мають податковий характер і необхідні державні для виконання її функції. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб’єктів, стимулюючи економічну і інвестиційну активність.

Практика свідчить, що наслідком  збільшення ставок і маси стягнених державою податків завжди є збільшення інформаційних тенденцій. Збільшення маси або напрямку податків призводить до зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб’єктів, що характеризується подальшим поглибленням кризи і спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.

Інколи підприємства штучно утримують  низькі ціни за свою продукцію з  метою, щоб, з одного боку зменшити абсолютну  масу податкових платежів до бюджету, з іншого, шляхом створення штучного дефіциту здійснювати кінцеву реалізацію своїх товарів за посередництва тіньових комерційних структур. Зрештою все одно спрацює механізм ринку: споживач оплачує продукт за ринкової ціною, Разом із тим для держави стає безглуздим збільшення податків, оскільки основна маса прибутку присвоюється виробником і посередником безконтрольно.

Система оподаткування в Україні  являє собою сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та внесків до державних  цільових фондів, що справляються у  визначеному порядку. Її сьогоднішній стан можна схарактеризувати як створення основ, реформування самої податкової системи (впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою, наприклад, податку на додану вартість, наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом.

Податки є формою фінансових відносин мі державою і членами суспільства  з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

Податки і збори – це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах. Визначених законодавчими актами України.

Державні цільові фонди –  це фонди, створені відповідно до законів  України, що формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб, незалежно від форм власності, і внесків фізичних осіб.

Платниками податків є юридичні та фізичні особи, на які  відповідно до законодавчих актів, покладено обов’язок сплачувати податки і обов’язкові платежі. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного фонду України (ст. 2 Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування № 77/97 від 18 лютого 1997 р.).

Об’єктами оподаткування  є доходи, додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або  її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних  і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

Платники податків і  зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:

1. сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни;
2. вести бухгалтерських облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
3. подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до Законів України декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);
4. допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок, обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Під час перевірки, що проводиться податковими органами, керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи зобов’язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами України, виконувати вимоги державних податкових органів, про усунення виявлених порушень законів України про оподаткування, а також підписати акти про проведення перевірки.

Припиняється обов’язок  юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) –  зі сплатою податку, збору або  його скасуванням.

Заборгованість платників  податків і зборів у раді ліквідації юридичної особи сплачується  у порядку, встановленому законами України.

Обов’язок фізичної особи  зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою  податків і зборів обов’язкових платежів (або його скасуванням), а також у разі смерті платника.

Платники податків і  зборів (обов’язкових платежів) мають  право:

1. оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їхніх посадових осіб;
2. одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, здійснених державними податковими органами;
3. подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги з оподаткування у порядку, встановленому законами України.