Реєстрації платників податку на додану вартість та її анулювання

Реєстрації  платників податку на додану вартість та її анулювання

Реєстрації платників ПДВ.

Податок на додану вартість як один із найскладніших в адмініструванні  платежів зумовлює необхідність всебічного аналізу механізму його функціонування та розробки нових методичних підходів до організаційних процесів з метою  підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, мінімізація податкових ризиків, пов’язаних із несплатою та незаконним бюджетним відшкодуванням. Усе це лише частина тих напрямів, за якими  має здійснюватись податковий контроль Державної податкової служби України, яка, відповідно до передбачених для неї функцій, повинна виконувати цілий перелік інших, поміж яких, дві найважливіші стосовно ПДВ – забезпечення надходжень до Держаного бюджету України та протидія незаконному відшкодуванню податкового кредиту з руйнуванням будь-яких сумнівних схем за такими операціями.

До особливої уваги  приділяється питання щодо реєстрації платників податку на додану вартість. Якщо для інших платежів ця процедура  є набагато простішою та завершується, по суті, звичайним оформленням документів для взяття фізичних осіб-підприємців  і господарюючих суб’єктів на податковий облік без абияких  застережень, то для платників ПДВ  вона має свої особливості.

Реєстрація платників  податку на додану вартість може проводитись  як обов’язково, так і добровільно.

Обов'язкова реєстрація особи як платника ПДВ

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підлягають особи, у  яких загальна сума доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), крім осіб, які є фізичними особами-підприємцями-платниками єдиного податку, та юридичних осіб-платників єдиного податку за ставкою 10 %.

Особа (у тому числі новостворена) зобов'язана зареєструватись як платник ПДВ після моменту  фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума доходу від здійснення яких сукупно перевищує 300 тис. грн. При цьому укладання цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг на суму, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність  наміру в особи проводити діяльність, в результаті здійснення якої буде отримано дохід обсягом понад 300 тис. грн., не є підставою для обов'язкової  реєстрації особи як платника ПДВ. 

Водночас під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадають особи, які здійснюють операції з  постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник  до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших  законних підставах переходить у  власність держави (у тому числі  майна, визначеного ст. 172 Митного  кодексу). При цьому реєстрація таких  осіб як платників ПДВ здійснюється незалежно від того, чи досягають  вони загальної суми операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. грн., а  також незалежно від того, який режим оподаткування використовують такі особи згідно із законодавством (крім фізичних осіб, які перебувають  на спрощеній системі оподаткування).

Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну  територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують  ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платників  ПДВ. 

Для здійснення такої реєстрації не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних  операцій понад 300 тис. грн., особа повинна  подати до органу ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (за текстом – Заява № 1-ПДВ).

Особи, які проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного  безхазяйним, майна, за яким не звернувся  власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі  майна, визначеного ст. 172 Митного  кодексу), повинні подати до органу ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) Заяву № 1-ПДВ не пізніше ніж  за 20 днів до початку податкового  періоду, з якого такі особи розпочнуть операції з постачання зазначеного  майна та, відповідно, вважатимуться  платниками ПДВ.

При цьому у разі якщо останній день строку подання Заяви  № 1-ПДВ припадає на вихідний, святковий  або неробочий день, останнім днем строку вважається робочий день, наступний  за вихідним, святковим або неробочим  днем.

Акцентуємо увагу, що норми  Податкового кодексу не обмежують  право особи подати Заяву № 1-ПДВ  одразу після досягнення понад 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг. Отже, особа має право подати до органу ДПС Заяву № 1-ПДВ одразу після  перевищення такого обсягу.

У разі якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник  ПДВ, не подала до органу ДПС Заяву  № 1-ПДВ або подала її з порушенням строку, встановленого п. 183.2 ст. 183 Податкового  кодексу, вона несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ  на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування  податкового кредиту та отримання  бюджетного відшкодування.

Обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з  ПДВ у такої особи виникає  з дня, наступного за граничним днем, встановленим для подання Заяви  № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто понад 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг.

Реєстрація особи як платника ПДВ за добровільним рішенням такої особи

Для здійснення такої реєстрації особа  повинна бути зареєстрована суб'єктом  господарської діяльності не менше 12 календарних місяців, мати обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам  ПДВ за останні 12 календарних місяців, що сукупно становили не менше 50 % загального обсягу постачання товарів/послуг.

При цьому обчислення відповідних  обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ здійснюється за попередні 12 календарних місяців.

Окрім того, за добровільним рішенням має право зареєструватися також особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тис. грн. та яка не є платником ПДВ відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу. За наявності такої підстави особа може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

До уваги береться обсяг фактично сформованого статутного капіталу. Водночас особам для формування статутного капіталу товариства забороняється використовувати  бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит або під заставу, векселі, майно  державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення  органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває  в оперативному управлінні бюджетних  установ, якщо інше не передбачено законом (п. 3 частини третьої ст. 86 Господарського кодексу).

Для здійснення реєстрації особи як платника ПДВ за її добровільним рішенням така особа не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового  періоду, з якого така особа вважатиметься  платником ПДВ і матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних, повинна подати до органу ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) Заяву № 1-ПДВ.

У Заяві № 1-ПДВ особи можуть навести бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого  такі особи вважатимуться платниками ПДВ і матимуть право на виписку  податкових накладних.

Акцентуємо увагу, що особа, утворена в результаті реорганізації  платника податку (крім особи, утвореної  шляхом перетворення), реєструється платником  податку як інша новоутворена особа  в порядку, визначеному Податковим кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з  розподілом податкових зобов'язань  чи податкового боргу.

Реєстрація особи як платника ПДВ при застосуванні спрощеної системи оподаткування та відмови від неї

  У разі переходу на спрощену систему  оподаткування зі сплатою ПДВ  або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності особа реєструється платником ПДВ у порядку, визначеному  Податковим кодексом і Положенням про  реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом  ДПА України від 22.12.2010 р. № (за текстом  – Положення № 978).

Особи, які переходять зі спрощеної  системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування, можуть бути зареєстровані платниками ПДВ як в обов'язковому порядку (при  дотриманні вимог ст. 181 цього Кодексу), так і за добровільним рішенням (за дотримання вимог ст. 182 цього Кодексу).

У разі якщо така реєстрація здійснюється з початку календарного року, Заява  № 1-ПДВ має бути подана особою не пізніше 10 січня цього календарного року.

Якщо такий перехід здійснюється упродовж календарного року, то зазначену  Заяву особа подає одночасно  з поданням заяви про відмову  від застосування спрощеної системи  оподаткування.

При реєстрації осіб як платників  ПДВ, які обрали спрощену систему  оподаткування, що передбачає сплату ПДВ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним ст. 181 або ст. 182 Податкового кодексу, Заяву № 1-ПДВ  подають одночасно з поданням заяви на право застосування спрощеної  системи оподаткування.

Зазначені особи (у разі добровільної реєстрації) можуть навести у цій  Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку  податкового періоду (календарний  місяць), з якого такі особи вважатимуться  платниками цього податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

При цьому реєстрація таких осіб здійснюється не раніше дати зміни  системи оподаткування.

Доцільно зауважити, що особа, не зареєстрована  платником ПДВ, яка, перебуваючи  на спрощеній системі оподаткування  та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого ст. 1 Указу  про спрощену систему, зобов'язана  подати до податкового органу Заяву  № 1-ПДВ. 

Заява № 1-ПДВ має бути подана (надіслана) податковому органу: 

• фізичною особою – підприємцем  не пізніше 20 календарного дня з  моменту перевищення;

• юридичною особою не пізніше: ніж за 15 днів до початку податкового періоду, наступного за звітним (податковим) періодом (кварталом), у якому відбулося перевищення, якщо перевищення відбулося у першому або другому місяці звітного періоду (кварталу), наприклад, якщо особа, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, допустила перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 20.01.2011 р., то Заяву № 1-ПДВ має бути подано такою особою не пізніше 15.03.2011 р.;

• 20 календарного дня після закінчення звітного періоду (кварталу), у якому  відбулося перевищення, якщо перевищення  відбулося у третьому місяці звітного періоду (кварталу). 

Якщо особа, яка обрала ставку єдиного  податку 6 %, не підпадає під визначення платника ПДВ або наявні підстави для анулювання реєстрації як платника ПДВ, податковий орган відмовляє  такій особі у реєстрації платником  ПДВ і застосуванні спрощеної  системи оподаткування, обліку та звітності  за ставкою єдиного податку 6 %.

Фізичні особи-підприємці, які до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності були платниками ПДВ, подають до відповідного податкового органу Заяву про анулювання реєстрації платниками ПДВ № 3-ПДВ (далі – Заява № 3-ПДВ) і повертають відповідне свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (далі – Свідоцтво) у порядку, визначеному Положенням № 978.

Анулювання реєстрації платника ПДВ.

Анулювання реєстрації платника податку  на додану вартість на сьогоднішній день є досить актуальною проблемою. Це може призвести, як до припинення діяльності компанії (контрагентам просто невигідно  працювати з неплатником ПДВ), так і до сплати податкових зобов'язань, згідно із пунктом 184.7 статті 184 Податкового  кодексу України (ПК), при проведенні умовної поставки товарів та необоротних  активів, що залишилися в обліку в  останньому звітному періоді (при покупці  яких суми ПДВ було включено до податкового  кредиту). Також, підприємство можуть позбавити  свідоцтва платника ПДВ без його відома, а бухгалтерія компанії, не знаючи про це, буде продовжувати здійснювати продажу, виписуючи  своїм контрагентам податкові накладні, які не надають право на податковий кредит з ПДВ. 

Підстави для скасування реєстрації платника ПДВ чітко визначені  Податковим кодексом, а порядок її проведення визначено Положенням, затвердженим наказом Державної податкової служби України (ДПС) від 22.12.2010 N978 зареєстроване  в Мін'юсті за № 1400/18695. Анулювання з  будь-яких інших підстав, крім тих, що вказані в законі, і на порушення  порядку, передбаченого Положенням, є неправомірним. 

Анулювання реєстрації особи  як платника ПДВ здійснюється за наявності  підстав, передбачених ст. 184 Податкового  кодексу, та в порядку, визначеному  розділом V Положення № 978. Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ  може здійснюватися безпосередньо  за Заявою № 3-ПДВ на підставах, визначених у підпунктах «а» – «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу, та за ініціативою  відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах «б» – «и» цього пункту.