Предмет бухгалтерського обліку

Фінансування є джерелом коштів за рахунок державного бюджету  та інших фізичних і юридичних  осіб. Фінансування діяльності підприємства з державного бюджету називають бюджетним фінансуванням. Якщо кошти підприємству з тією чи іншою спеціальною метою (науково-дослідні роботи, підготовка кадрів, соціальні потреби) надає організація, установа чи спонсор, то таке фінансування називають цільовим.

Забезпечення майбутніх  витрат і платежів – це суми, зарезервовані  у встановленому порядку з  метою рівномірного включення витрат та платежів до витрат або обороту: суми наступної оплати відпусток (включаючи відрахування на соціальне страхування) працюючих, щорічної винагороди за вислугу років, оплати предметів прокату, витрат на спорудження тимчасових будинків та споруд, виробничих витрат на підготовчі роботи в сезонних галузях промисловості тощо.

До залучених джерел формування господарських засобів належать ті, що тимчасово надаються в користування підприємству, а потім повертаються їх власникам на узгоджених між ними і підприємством умовах. Це кредити банків, позикові кошти під зобов'язання, кредиторська заборгованість. Залучені кошти можуть бути довгостроковими і поточними (короткостроковими) та мають форму зобов’язань. Зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди [7, с. 3].

Кредити – це позики у  грошовій або товарній формах на умовах повернення, що їх надають банки  чи інші кредитні установи позичальникові (фізичній або юридичній особі). За користування кредитом сплачують відсоток. Залежно від терміну повернення кредити поділяють на довгострокові (понад рік) і короткострокові (до року).

Зобов'язання за облігаціями – це додатково залучені кошти, які отримує підприємство внаслідок випуску і реалізації (емісії) своїх облігацій на умовах повернення і плати у вигляді премій. Як і кредити банків, вони можуть бути довгостроковими та короткостроковими.

Кредиторська заборгованість – це тимчасово залучені підприємством кошти від фізичних та юридичних осіб, тобто заборгованість підприємства перед іншими фізичними та юридичними особами за отриману від них продукцію, надані ними послуги чи виконані роботи, заборгованість за нарахованими але не сплаченими податками та іншими платежами. Фізичні та юридичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість, називаються кредиторами. Третю групу об’єктів бухгалтерського обліку складають господарські процеси. Основними стадіями кругообігу господарських засобів є процеси постачання, виробництва, реалізації.

Процес постачання (купівлі) передбачає витрату підприємством певної частини грошей на закупівлю основних засобів і виробничих запасів – стадія кругообігу, на якій гроші перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці. Підприємство в результаті забезпечується матеріальними і трудовими ресурсами. Об’єктами обліку у цьому процесі є витрати на придбання засобів і ресурсів, обсяг їх заготівлі, розрахункові операції з постачальниками.

Процес виробництва –  стадія кругообороту, на якій створюють блага шляхом поєднання засобів виробництва з робочою силою (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг). Об’єктами бухгалтерського обліку в процесі виробництва є витрати підприємства на виробництво продукції (амортизація засобів праці, вартість спожитої сировини і матеріалів, оплата праці працівників). Це дозволяє визначити собівартість продукції і проаналізувати її структуру.

Процес реалізації – стадія кругообороту, на якій реалізують вироблену товарну продукцію, і остання набирає грошової форми, що дає можливість продовження наступного операційного циклу кругообороту капіталу. В процесі реалізації об’єктами обліку є витрати, пов’язані з відвантаженням та реалізацією продукції, обсяг відвантаження та реалізації продукції, обчислення доходу та прибутку від реалізації продукції, розрахунки з покупцями та за зобов’язаннями з податковими та іншими органами.