Отчет по практике в Черниговском МУВГ

ВСТУП

 

Система бухгалтерського обліку та фінансової звітності у державному секторі  є важливим елементом інфраструктури ринкової економіки, оскільки вона надає  інформацію, необхідну для прийняття  господарських рішень у приватному секторі та політичних – у державному. Тому важливим завданням вищих навчальних закладів є підготовка висококваліфікованих кадрів для державних установ на майбутнє.

Метою фінансово-бухгалтерської практики є  оволодіння практичними навиками збору  бухгалтерської інформації та проведення фінансово-майнового стану підприємства для розробки управлінських рішень щодо підвищення ефективності роботи підприємства.

Основними завданнями практики є розвиток системного економічного мислення; ознайомлення з господарськими відносинами об'єкта практики; закріплення знань і  умінь у сфері економічного аналізу  діяльності підприємств (установ, організацій); ознайомлення з організацією і веденням бухгалтерського обліку суб'єктами підприємництва; ознайомлення з порядком формування вхідних і вихідних первинних  документів; ознайомитись з фінансовою та іншою звітністю, яку подає  суб'єкт підприємництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Організаційна структура підприємства

 

 

 

 

1. Аналіз  статутної діяльності підприємства

 

Чернігівське  міжрайонне управління водного господарства (Чернігівське МУВГ) являється структурною  складовою Деснянського басейнового  управління водних ресурсів (Деснянське БУВР), яке в свою чергу є частиною Державного агентства водних ресурсів України.

Чернігівське  МУВГ було створене в 1950 році для обслуговування та експлуатації меліоративних систем в північно-західній частині Чернігівської області. Нині  у межах наданих йому повноважень спрямовує свою діяльність на експлуатацію державних меліоративних систем міжгосподарського значення, водогосподарських комплексів та окремих споруд і несе відповідальність за стан організації експлуатаційно-ремонтних робіт, використання, збереження, відтворення і регулювання водних ресурсів. 

Зона  діяльності Чернігівського міжрайонного управління водного господарства охоплює Ріпкинський, Городнянський, Куликівський та Чернігівський райони загальною площею 71.9 тис. га і розташована в поліській природно-кліматичній зоні.

Основним  завданням експлуатаційної служби Чернігівського управління є обслуговування міжгосподарських державних меліоративних  систем та окремих об’єктів їх інженерної інфраструктури, які знаходяться  на балансі управління. Діяльність управління спрямована на реалізацію державної політики щодо поліпшення забезпечення якісною водою населення  і галузей економіки, розв’язання  водогосподарських і екологічних  проблем, створення умов для більш  ефективного функціонування водогосподарського комплексу в зоні діяльності Чернігівського МУВГ. Також Чернігівське МУВГ проводить заходи з управління водними ресурсами та моніторингу якості поверхневих вод, догляду за річками, виконувались природоохоронні і протипаводкові заходи та проводилась робота по пропуску льодоходу, весняного водопілля та паводків.

Також Чернігівське МУВГ може надавати платні послуги населенню. Перелік цих  послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1101 від 26 жовтня 2011 року. Згідно цієї постанови управління може надавати такі платні послуги:

1. Обстеження господарських об’єктів  та обладнання з наданням рекомендацій  стосовно розроблення заходів,  спрямованих на зменшення негативного  впливу вод.

2. Підготовка та видача юридичним  і фізичним особам в установленому  порядку технічних умов на  проведення інженерних робіт  на землях водного фонду та  об’єктах меліоративних систем.

3. Надання рекомендацій щодо поліпшення  стану водних об’єктів, зрошуваних  і осушуваних земель з прилеглими  територіями.

4. Технічне обслуговування, догляд і експлуатація внутрішньо-господарської меліоративної мережі, споруд, насосних станцій, систем дренажу, водойм.

5. Інженерні, гідрогеологічні, еколого-геологічні вишукування, проведення проектних та топографо-геодезичних робіт, складання проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію зрошувальних і осушувальних систем, водойм, протиерозійних споруд, проведення ремонтних, протиповеневих, культуртехнічних, планувальних робіт.

6. Послуги з виконання функцій  служби замовника та генерального  підрядника у сфері будівництва  водогосподарських та інших об’єктів  відповідно до законодавства.

7. Регулювання водного режиму на  осушувально-зволожувальних системах.

8. Послуги, пов’язані з ремонтом  насосно-силового устатковання, машин і механізмів, виконанням робіт ремонтно-механічними, деревообробними майстернями та електротехнічними цехами і електролабораторіями, з використанням транспортних засобів та засобів зв’язку, які перебувають на балансі водогосподарських установ та організацій.

9. Послуги, пов’язані з виконанням  земляних робіт.

 

1.2 Стан галузі, в якій працює підприємство

 

Водне господарство України має давню  історію. Головним його завданням були і залишаються гарантоване забезпечення населення і галузей економіки водою у необхідній кількості і відповідної якості. Для забезпечення цих завдань водна галузь України на початок дев’яностих років минулого століття досягла найвищого свого розвитку. У сфері її діяльності перебувало 63 тис. малих річок і водостоків з 52,4 млрд.м³ місцевого стоку, 21,0 млрд.м³ прісних підземних вод, водосховища і ставки з загальним об’ємом 55,3 млрд.м³, сім великих магістральних каналів загальною довжиною 1192 км та 10 великих водогонів, по яких щороку в маловодні райони подавалося 22 млрд.м³ води.

Для управління і експлуатації такого складного  водогосподарського комплексу в  системі Державного агентства водного  господарства України була створена мережа управління, яка включала 25 обласних управлінь водного господарства, 30 будівельно-монтажних трестів, в  складі яких функціонувало 2365 будівельних  підприємств, 27 заводів залізобетонних виробів і 17 ремонтно-механічних заводів, 4 басейнових водогосподарських об’єднання, 6 проектно-вишукувальних інститутів з 17 філіями, 107 міжрайонних управлінь  з експлуатації зрошувальних та осушувальних земель, водопроводів сільськогосподарського призначення і захисних споруд на водосховищах та річках. Основним нормативним документом який регулює відносини являється Водний Кодекс України. Завданням  водного  законодавства  є  регулювання    правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і  галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям 
вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Чинним законодавством водогосподарським організаціям надано право контролю за охороною, раціональним використанням та відтворенням водних ресурсів, який вони здійснюють разом з органами охорони природи, представниками прокуратури, органами державних податкових адміністрацій. На жаль, як свідчать результати перевірок, порушень водоохоронного законодавства ще досить багато.

Наша  країна робить посильні кроки у напрямку поліпшення, більш раціонального та виваженого використання і збереження водних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю

 

 

 

 

2.1  Форма організації  бухгалтерського обліку на підприємстві

 

Згідно  наказу про облікову політику на Чернігівському МУВГ використовують меморіально-ордерну  форму обліку.

Меморіально-ордерна  форма обліку – це форма бухгалтерського обліку, за якої на підставі первинних, зведених і нагромаджувальних документів складають меморіальні ордери, що реєструються в реєстраційному журналі. Склад і кількість меморіальних ордерів у системі обліку підприємства залежить від змісту, кількості, рівня повторюваності господарських операцій. На підставі меморіальних ордерів здійснюють записи на рахунках синтетичного обліку в головній книзі. Документи, прикладені до меморіальних ордерів, є підставою для записів у реєстрах аналітичного обліку. На кінець місяця складають оборотні відомості за рахунками синтетичного та аналітичного обліку і проводять взаємну звірку рахунків. При цьому зіставляють підсумки оборотних відомостей за аналітичними рахунками з даними відповідних синтетичних рахунків. Підсумки оборотів за дебетом і кредитом усіх синтетичних рахунків, а також підсумок реєстраційного журналу мають бути рівні між собою.

Перевагами  меморіально-ордерної форми обліку є: простота і гнучкість, що дає змогу  пристосовувати її до різних типів  підприємств; використання меморіальних ордерів, що сприяє упорядковуванню  синтетичного обліку; посилення контрольних  функцій обліку, звіряння даних синтетичного і аналітичного обліку. Водночас меморіально-ордерна  форма обліку має істотні недоліки, а саме: необхідність формування великої  кількості меморіальних ордерів; незначний  ступінь відповідності обліку потребам аналізу і аудиту; не надає можливості на основі облікової інформації приймати управлінські рішення.

В бухгалтерії Чернігівського МУВГ користуються Microsoft Office Excel. Такий вибір можна пояснити не великою кількістю господарських операцій.

 

 

 

 

2.2 Структура бухгалтерської служби

 

Покращення аналітичності та оперативності бухгалтерського обліку багато в чому залежить від правильної організації облікового апарату.

Структура бухгалтерії залежить від виду діяльності підприємства та його об'ємних характеристик; виробничі структури підприємства; умов організації і технології виробництва, кількості філій, підрозділів; від  обсягу та рівня автоматизації облікових  робіт; чисельності персоналу тощо.

Чисельність персоналу в апараті бухгалтерії  і закріплення облікових кадрів на окремих ділянках облікового процесу  залежать від обсягу і характеру  господарської діяльності підприємства, його організаційної структури, оснащення  технічними засобами обліку та ряду інших  умов.

Головні ознаки правильної структури бухгалтерії  — відсутність зайвих надбудов і  інстанцій, дублювання, розпилення сил  і складного зв'язку між окремими частинами.

При побудові облікового апарату слід всіма  способами уникати дрібних підрозділів, так як їх надмірне дублювання тягне  за собою розпилення кваліфікованих бухгалтерських сил.

Правильна структура апарату передбачає встановлення на визначений період твердої взаємної залежності окремих частин та працівників  апарату, вираженої у відповідній  лінії підпорядкування та управління. Найбільші шанси на вдале вирішення  організаційних завдань має така структура, яка проектується тільки після того, коли вивчено діяльність даного підприємства, виявлені та визначені  поставлені перед апаратом цілі, а  для забезпечення досягнення цих  цілей своєчасно розроблено чіткі  робочі процеси. Зрозумілість мети, знання завдань та конкретизація роботи, яку потрібно виконати, - основні  передумови структури будь-якого  адміністративного органу.

На  Чернігівському МУВГ використовується лінійна організація бухгалтерського  апарату.

В основу лінійного типу організації  бухгалтерії покладений принцип  розпорядження, яке передається  тільки через старшого бухгалтера на правах головного по всіх рівнях виконавців. Така організація бухгалтерії найбільш типова для невеликих підприємств. Організація за лінійним або ієрархічним  принципом застосовується для бухгалтерії  цих підприємств, тому що вона передбачає універсальність у виконанні  облікових операцій в кожній лінійній ланці.

 

 

2.3 Облікова політика підприємства

 

Облікова  політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Кожне підприємство встановлює свою облікову політику відповідно до чинного законодавства  та беручи до уваги специфіку своєї  господарської діяльності. Чернігівське міжрайонне управління водного господарства як і будь яка бюджетна установа встановлюючи облікову політику керується  інструкціями Державного казначейства України.

Згідно  наказу про облікову політику на Чернігівському МУВГ бухгалтерський облік ведеться силами бухгалтерій на чолі з головним бухгалтером. Права та обов’язки головного бухгалтера і всіх посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 №59 «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи», цим наказом і затвердженими посадовими інструкціями. Головний бухгалтер наділяється правом другого підпису (за його відсутності – інший працівник бухгалтерії згідно з наказом), який він ставить на первинних облікових документах, реєстрах бухгалтерського обліку та відповідних звітах.

Бухгалтерія повинна здійснювати ведення бухгалтерського обліку в управлінні згідно з єдиними правилами ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ, установлених Державним казначейством України. У разі зміни відповідальної особи проводити інвентаризацію майна, що знаходиться на її зберіганні про що складати приймально-здавальний акт. Списання запасів проводити за методом середньозваженої собівартості. В зв’язку з необхідністю дотримання специфічних особливостей бухгалтерського обліку в бюджетних установах, облік касових і  фактичних видатків вести щомісячно у розрізі кодів економічної класифікації видатків і окремо за кодами програмної класифікації видатків. Забезпечувати своєчасність, повноту і безперервність відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, використовуючи меморіально-ордерну форму обліку за формами передбаченими наказом ДКУ №68 від 27/07/2000р. „Про затвердження Інструкції по формах меморіальних ордерів бюджетних установ та порядку їх складання”. Господарські операції  відображати в обліку в тому звітному періоді, в якому були отримані відповідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення таких операцій.