Облік запасів і готової продукції у сільському господарстві

Облік запасів  і готової продукції у сільському господарстві

ПЛАН

Вступ.

1. Економічна сутність  запасів, характеристика готової  продукції сільського господарства  та вплив організації її обліку  на стан облікового процесу  підприємства.

2. Організація документообігу  за операціями надходження та  реалізації готової продукції  сільського господарства.

3. Організація складського  обліку готової продукції сільського  господарства.

4. Організація синтетичного  і аналітичного обліку надходження  та реалізації готової продукції  сільського господарства.

ВСТУП

Сільське господарство -(сільськогосподарське виробництво) - це вид господарської  діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування й призначена для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі (секція А за КВЕД).

Сільськогосподарське підприємство (включаючи селянське (фермерське), риболовне й рибальське господарство) — це юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування й переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше ніж 75 % загальної суми виручки.

Особливості обліку, пов'язані  головним чином з обліком засобів виробництва, витрат і готової продукції:

1) Головним засобом виробництва  в сільському господарстві є  земля; вона не зношується, амортизація  на неї не нараховується ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку.

Земельні ділянки мають  різну продуктивність, яку можна  підвищувати при розумному використанні.

Земельні ділянки територіальне  знаходяться в різних місцях, тому виробництво здійснюється на великих  площах з переміщенням сільськогосподарських машин і механізмів.

2) Специфічними засобами  виробництва є живі організми  — тварини і рослини, вирощування  яких залежить від природних і біологічних факторів і триває часто кілька років.

Бухгалтерський облік  повинен забезпечити облік змін у них — приплід, приріст живої  маси тощо, що потребує специфічних методів і прийомів.

3) Вплив природних умов  зумовлює сезонність сільськогосподарського виробництва, тому витрати на виробництво тут визначаються один раз на рік, на відміну від інших видів діяльності.

4) Тривалість виробничих  циклів визначає необхідність  розмежування витрат за виробничими циклами, які не збігаються з календарним роком — витрати попередніх років під врожай поточного року, витрати поточного року під урожай майбутніх років та ін.

5) Облік витрат ведеться  за видами культур, за видами  і віковими групами тварин, за виробничими підрозділами тощо.

6) Від однієї сільськогосподарської  культури або одного виду худоби  отримують кілька видів продукції,  що потребує відповідного розмежування витрат.

7) Готова продукція в  багатьох підгалузях сільського  господарства, особливо в рослинництві, отримується одноразово в період дозрівання рослин, що висуває жорсткі вимоги до організації обліку виходу продукції, ЇЇ збереження, переробки та реалізації.

8) Значна частина сільськогосподарської  продукції використовується для власних потреб — корми, насіння тощо, що потребує чіткого відображення в обліку руху продукції на всіх стадіях внутрішньогосподарського обороту.

9) Вплив природних умов  спричиняє те, що вихід готової  продукції прямо не залежить  від витрат на її виробництво.

4. Податок на прибуток (для неплатників фіксованого  податку) розраховується не за квартал, а за весь звітний рік, при цьому валові доходи і валові витрати підлягають індексації [ст. 14 Закону про прибуток].

Сільськогосподарські виробники  здійснюють розрахунок приросту (убутку) балансової вартості матеріалів [п. 5.9 Закону про прибуток] один раз на рік.

5. Звільняється від оподаткування  фінансування наукових розробок  для сільськогосподарського виробництва  [2].

6. Не стягується мито  та інші податки при ввезенні  на митну територію України  комплектуючих виробів і запчастин  до сільськогосподарської техніки,  засобів захисту рослин і тварин, які не виробляються в Україні,  а також при сезонному ввезенні  дизельного палива (з 01.02 по 01.10).

Клас професійного ризику виробництва для сплати збору  на страхування від нещасних випадків — 22 із пільговою ставкою 0,2 % .

1. Економічна сутність  запасів, характеристика готової  продукції сільського господарства  та вплив організації її обліку  на стан облікового процесу  підприємства.

Запаси призначені для  виробництва продукції, надання  послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, визнаються активом, якщо існує імовірність  того, що підприємство отримає в  майбутньому економічні вигоди, пов'язані  з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

На різних підприємствах  запаси можуть мати різне призначення  залежно від функції, яку вони виконують у процесі виробництва, а також від особливостей підприємства. Так, якщо для одного підприємства машини та обладнання є основними засобами, то для підприємства, що їх виготовляє, є готовою продукцією, а для  підприємств, що здійснює їх перепродаж -товаром.

Запаси класифікують за трьома ознаками (табл. 11.1).

Таблиця 11.1. Групування запасів за П(С)БО 9 "Запаси"

№ з/п	Ознаки групування	Вид запасів
1	Призначені для реалізації в умовах звичайної діяльності	Готова продукція, товари
2	Знаходяться в процесі  виробництва з метою подальшої  реалізації продукту виробництва	Незавершене виробництво, напівфабрикати, брак у виробництві
3	Призначені для споживання при виробництві продукції, виконанні  робіт, послуг, а також управління підприємством	Виробничі запаси, МШП

Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці  на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і  тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні  частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які  використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський  інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний  одяг тощо.

Готова продукція - це продукція, яка пройшла обробку, випробування, приймання, укомплектована згідно умов договорів із замовниками, відповідає технічним умовам і стандартам.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить наступні стадії:

1) випуск продукції з  виробництва і здача її на  склад;

2) зберігання продукції  на складах підприємства;

3) відпуск продукції місцевим  і відправка (відвантаження) іногороднім

покупцям;

4) відпуск продукції для  внутрішніх потреб основних цехів,  для збуту продукції;

5) реалізація продукції  (одержання грошей від покупців  за відпущену

продукцію).

Облік готової продукції  повинен бути організований на всіх етапах її руху (стадіях).

Під товаром розуміють  матеріальну або нематеріальну  власність, яка реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і: розумової праці, результат  послуги, сама здатність до праці, земля  та її надра - все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватись на інший товар (гроші) власником  цієї споживчої вартості. Як правило, цією складовою запасів володіють  торговельні підприємства.

Оцінка запасів є важливою передумовою організації обліку цієї ділянки, адже вона впливає на точність фінансових результатів підприємства.

Порядок визначення первісної  вартості запасів розкритий на рис. 11.2.

До первісної вартості запасів  не включають:

* понаднормативні витрати  і недостачі запасів;

* витрати на збут;

* відсотки на використання  кредитів (в тому числі комерційних);

* загальногосподарські та  інші подібні витрати, які відображаються  в складі витрат по дебету  рахунків класу 9. Виключенням  є змінні і розподілені загальновиробничі  витрати.

2. Організація документообігу  за операціями надходження та  реалізації готової продукції  сільського господарства.

Метою написання курсової роботи є дослідження обліку надходження  та реалізації готової продукції  сільського господарства.

Завданнями написання  курсової роботи є:

- розкрити суть запасів;

- охарактеризувати організацію  документообігу за операціями  надходження та реабілітацію  готової продукції;

- висвітлити особливості  організаційного обліку в умовах  використання комп’ютерної техніки.

Методологічну і наукову  основу роботу склали праці вчених-економістів, інструктивні, законодавчі матеріали. В основу написання курсової роботи покладено практичні матеріали  АТЗТ “Степана Мельничука”, яке займається виробництвом та реалізацією продукції сільського господарства.

Для забезпечення виробничої програми відповідними ! матеріальними  ресурсами на великих підприємствах1 створюються спеціальні склади для  зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших  запасів. Крім центральних складів, в різних структурних підрозділах  підприємства можуть бути комори, які  виконують функції проміжних  складів. Кожному складу наказом  по підприємству присвоюється порядковий номер, який надалі зазначається на всіх документах, які відносяться до операцій даного складу.

На складах (складових) матеріальні  цінності розміщують по секціях, а в  середині них - по групах, типо- та сорторозмірах  в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полках, комірках, піддонах, що забезпечує швидке їх приймання, відпуск  та контроль за відповідністю фактичної  наявності встановленим нормам (ліміту).

Складський облік організують  за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю  матеріальних цінностей. За необхідності складський облік організують за партіями надходження запасів.

Склади повинні бути забезпечені  справними вагами, вимірювальними приладами  та мірною тарою.

Облік матеріалів на складі здійснюється завідуючим складом (комірником), який є матеріально відповідальною особою. Його приймають на роботу, як правило, за згодою з головним бухгалтером  підприємства. З комірником укладається  типовий договір у встановленій формі про повну індивідуальну  матеріальну відповідальність.

Бухгалтерія підприємства у  встановлені строки здійснює приймання  і обробку первинних документів на сировину, матеріали тощо. Всі  документи сортуються і перевіряються. Прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них належать, транспортними  документами, приймальними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляються з іншими : примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на переміщення матеріалів, здані  складами-відправниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів.

У сільському господарстві класифікація, оцінка та облік запасів  здійснюються, як і в інших галузях, згідно з П(С)БО 9 на рахунках класу 2.

Існують певні особливості  в обліку специфічних сільськогосподарських запасів — продукції сільськогосподарського виробництва і тварин на вирощуванні та відгодівлі.

До рахунку 27 "Продукція  сільськогосподарського виробництва" відкриваються субрахунки:

271 "Продукція рослинництва";

272 "Продукція тваринництва";

273 "Продукція допоміжних  і обслуговуючих виробництв";

274 "Продукція, закуплена  у населення".

Сільськогосподарську продукцію, насіння і корми, які надходять  із виробництва протягом року, оцінюють за плановою собівартістю з коригуванням у кінці року після розрахунку фактичної собівартості.

Насіння і корми виробництва  попереднього року оцінюють за фактичною  собівартістю попереднього року.

Оприбуткування продукції  рослинництва

Оприбуткування зернової продукції здійснюється трьома методами, зокрема оформляється:

1) реєстр відправки зерна  та іншої продукції з поля (форма  № 77);

2) путівка на вивезення  продукції з поля (форма № 77а);

3) талон водія (форма  № 776), талон комбайнера (форма  № 77в) і талон бункериста (форма  № 77г).

1. Реалізація продукції,  відправка в заготівельні організації  оформляється товарно-транспортною  накладною (форма № 1-СГ (зерно), № 1-СГ (овочі).)

2. Внутрішньогосподарське  переміщення оформляється накладними (форма 87).

3. Використання в господарстві  оформляється актами (при використанні  насіння і садівницького матеріалу), відомостями (при списанні кормів  на годування тварин) та ін.

На тваринницьких фермах отримують різну продукцію: молоко, яйця, мед, вовну.

Облік продукції тваринництва ведеться на субрахунку 272 і оформляється спеціальними документами.

Облік надоєного молока ведуть у Журналі обліку надою молока (форма № 112). Щоденний облік надходження  і витрачання молока ведеться у Відомості руху молока (форма № 114). Доставка молока на молокозаводи тощо, оформляється товарно-транспортною накладною 1-СГ (молочна сировина).