Контрольная работа по "Бухгалтерскому учету"

Аналітичний облік ОЗ ведеться по кожному інвентарному об'єкту за допомогою інвентарних карток обліку ОЗ - загальних для будов і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентаря. Інвентарна картка містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін.

Інвентарним об'єктом вважається закінчена будова з усіма до неї пристосуваннями або окремий конструктивно відособлений предмет, що виконує самотійні функції.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформлюють наявність і рух об'єкту, акті прийому-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ тощо.

На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об'єктів, аналітичний облік ОЗ ведуть за допомогою інвентарних книг.

Заповнення інвентарних  карточок та книг здійснюється на основі первинних документів на надходження, переміщення, вибуття ОЗ.

Для пооб'єктного обліку ОЗ в місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки ОЗ, в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкту, вибуття (переміщення).

Аналітичний облік ОЗ відображує технічну і економічну характеристики об'єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінену (індексацію) вартість, а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). У аналітичному обліку відображують усі зміни, що сталися під час експлуатації ОЗ. Аналітичні рахунки групуються по місцям, де знаходяться ОЗ, по матеріально-відповідальним особам, по нормам та напрямам нарахування амортизації тощо.

Для обліку ОЗ призначено активний рахунок 10 "Основні засоби", із застосуванням таких субрахунків:

101 – земельні ділянки 

102 – капітальні витрати  на поліпшення земель 

103 – будинки та споруди 

104 – машини та обладнання 

106 – інструменти, прилади  та інвентар 

107 – робоча і продуктивна  худоба 

108 – багаторічні насадження 

109 – інші ОЗ 

Засоби, що обліковуються на даному рахунку, складають майно підприємства та відображаються в балансі як необоротні активи.

На рахунку 10 "Основні  засоби" відображуються також суми індексації ОС.

За такими ж групами  підприємства виділяють на окремий субрахунок вартість ОЗ, що за договорами оренди цілісних майновних комплексів або фінансового лізингу (оренди) зараховані або зараховуються на їх баланс.

На субрахунку 101 – ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 – облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні та інші роботи).

На субрахунку 103 – облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівль.

На субрахунку 104,105, 106, 107, 108 – облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 – облік ОЗ, які не включені до інших субрахунків рахунка 10 "Основні засоби".

Не відносяться до ОЗ та не підлягають відображенню на рахунку 10 "Основні засоби" предмети терміном служби менше одного року.

Окрім вищенаведених до ОЗ належать також група “Інші необоротні матеріальні активи”, які поділяюють на таки групи: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні резерви, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Основою для бухгалтерських записів по обліку руху та залишків ОЗ, а також операцій, пов'язаних з їх поточною експлуатацією, служать їх первинні документи.

Дані по ОЗ записуються  у відомість позиційним способом по кожному об'єкту окремо.

Кожне підприємство самостійно вибирає таку форму обліку, яка йому найбільш підходить.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Рахунки аналітичного обліку.

Бухгалтерський облік має велику кількість об'єктів. Тільки різновидів товарно-матеріальних цінностей вчені нараховують декілька мільйонів. Щоб отримати інформацію про господарські засоби, джерела їх утворення, зобов'язання, господарські процеси та інші об'єкти обліку, необхідно все це згрупувати на бухгалтерських рахунках. Система рахунків також передбачає вертикальну (ієрархічну) та горизонтальну (інформаційні зв'язки) структуру. При цьому необхідно пам'ятати, що рахунки - це елементи системи рахівництва, а інформаційні зв'язки між ними здійснюються за допомогою проводок. Горизонтальні зв'язки проявляються через кореспонденцію рахунків, виражену подвійним записом даних про факти господарської діяльності.

Вертикальні зв'язки виражені в підпорядкуванні інформаційних рівнів синтетичного та аналітичного обліку - синтетичних і аналітичних рахунків. Вертикальний розріз в інформаційній системі бухгалтерського обліку представляє собою структуру, що складається з кількох рівнів, кожний з яких виконує свої інформаційні функції в системі управління підприємством.

Однак, можливим є виділення  четвертого і більш низьких рівнів аналітичного обліку в залежності від ступеня деталізації даних про господарські операції.

Виділення таких рівнів зумовлена потребами управління. Для оперативного управління і керівництва роботою підприємства, контролю та планування обсягу матеріально-технічного постачання; для контролю за збереженням всіх видів власності необхідний детальний облік витрат на виробництво; для здійснення розрахунків з працівниками (персоналом), з постачальниками, з бюджетом також необхідні конкретні дані, що детально характеризують всі сторони діяльності підприємства. Для управління, керівництва, контролю і планування господарських процесів, організації розрахунків з робітниками, замовниками, бюджетом, власниками у адміністрації підприємства виникає потреба в інформації, з різним ступенем узагальнення: як зведеній, так і більш детальній.

Розглянемо більш детально кожен з наведених рівнів.

Синтетичні або, як їх ще називають, об'єднуючі рахунки надають  узагальнені дані з економічно однорідних груп засобів, джерел їх утворення і  господарських операцій. Синтетичні рахунки на практиці визначені Планом рахунків.

Система синтетичних рахунків - це система вартісного обліку складових засобів (майна) підприємства. Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника інформація, що відображається на синтетичних рахунках, містить тільки вартісну оцінку, яка дозволяє отримати узагальнені дані про різноманітні об'єкти бухгалтерського обліку.

Облік, що здійснюється на синтетичних рахунках, називається синтетичним (зведеним). Його дані використовуються при заповненні форм бухгалтерської звітності, передусім складанні балансу, а отже, служать для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, в балансі  відображаються сумарні, вартісні оцінки узагальнюючих показників або дані синтетичних рахунків.

Наприклад, на синтетичному рахунку 67 "Розрахунки з учасниками" міститься узагальнена інформація про всі види розрахунків з  учасниками підприємства: за внесками до статутного капіталу, за виплатою дивідендів тощо. Ця інформація деталізується на субрахунках 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" та 672 "Розрахунки за іншими виплатами". Аналітичний облік ведеться по кожному засновнику в розрізі встановлених субрахунків.

Ще приклад. Мале підприємство здійснює навчально-виробничу діяльність. Кожен вид діяльності пов'язаний з певними витратами, отже, витрати на навчальну діяльність повинні обліковуватися окремо від виробничої. Таким чином, до рахунку 23 "Виробництво", на якому обліковуються витрати підприємства на основну діяльність, доцільно відкривати два субрахунки: "Навчання" та "Основне виробництво". В свою чергу субрахунок "Основне виробництво" може бути деталізований на більш дрібні підгрупи, які вже будуть відображати витрати на виробництво конкретних виробів, наприклад, виробництво вимірювальних приладів типу "А" та виробництво вимірювальних приладів типу "Б".

Облік конкретних виробів ведеться на аналітичних рахунках.

Аналітичні рахунки використовуються для деталізації інформації про  об'єкти, що обліковуються на синтетичному рахунку.

Аналітичні рахунки відкриваються  в розвиток певного синтетичного рахунку в розрізі його видів, частин, статей і, де це вимагається, з оцінкою інформації в натуральному, трудовому та грошовому виразах.

Наприклад, синтетичний рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки:

281 "Товари на складі", 282 "Товари в торгівлі", 283 "Товари на комісії", 284 "Тара під товарами", 285 'Торгова націнка". Субрахунок 281 "Товари на складі" може мати такі аналітичні рахунки: "Кондитерські вироби", "Напої" тощо. Аналітичний рахунок "Кондитерські вироби" може поділятись на аналітичні рахунки за конкретними найменуваннями сортів печива, цукерок тощо.

Отже, аналітичні рахунки - деталізовані рахунки ІІІ-го, ІУ-го, У-го і т.д. порядку, які формуються на підставі узагальненої, конкретизованої та об'єднаної на відповідному рівні інформації. Аналітичні (деталізуючі) рахунки е способом узагальнення і групування даних, що об'єднані синтетичним рахунком (вертикальні зв'язки). Система аналітичних рахунків узагальнює й водночас деталізує господарські операції за їх змістом.

Синтетичний облік неспроможний контролювати кожний вид господарських засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто для деталізованих записів синтетичного обліку за окремими його видами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.

Природньо, що, дивлячись  на баланс незнайомого підприємства, нічого не можна сказати, наприклад, про те, що саме знаходиться на складі цього підприємства. А якщо навіть нам відомо, що там повинна бути тканина, то її кількість та вартість рулонів по гатунках знову-таки будуть невідомі; тільки приблизно можна також визначити і сферу ділових інтересів підприємства. На подібні питання баланс і не повинен давати відповіді. Але ж управління підприємством вимагає більш детальної інформації, ніж та, що міститься у звітності. Наприклад, замість одного рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" необхідно вести окремий бухгалтерський рахунок для кожного клієнта, що дозволить мати загальну і деталізовану картину боргів дебіторів. Або адміністрації підприємства, щоб виплатити заробітну плату, необхідно знати, скільки готівки для цього потрібно, тобто мати інформацію про загальну величину заборгованості перед колективом по зарплаті. Вона відображається на синтетичному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" у вигляді кінцевого сальдо. Але для отримання цього сальдо, в свою чергу, виникає потреба в даних про розмір нарахованої заробітної плати, утримань з неї, а також виплат по кожному конкретному працівникові. Потрібен контроль не лише за розміром фонду заробітної плати в цілому, але й за рівнем заробітної плати кожного працівника. Саме для одержання подібних даних ведуть рахунки аналітичного обліку, саме тому здійснюється аналітичний облік, який представляє собою деталізацію синтетичного обліку з метою отримання більшого обсягу інформації для контролю та аналізу господарської діяльності.

Аналітичні рахунки формуються на підставі інформації, яка узагальнюється та об'єднується на відповідному рівні. Їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві.

З метою поглибленого пізнання даних про конкретні об'єкти дослідження інформація аналітичних рахунків може носити нефінансовий характер. Так, синтетичний рахунок 20 "Виробничі запаси" відображає залишки запасів, надходження та витрачання в загальних сумах і тільки в грошовому виразі. Однак, для управління підприємством потрібна інформація про окремі види запасів, їх залишки та рух як в грошовому, так і в кількісному виразі. Для управління виробництвом недостатньо мати дані про загальну суму витрат, що відображаються на синтетичному рахунку 23 "Виробництво". Необхідно ще знати, з яких елементів складаються ці витрати (матеріали, заробітна плата тощо), а також з виготовленням яких виробів вони пов'язані. Саме така інформація відображається на аналітичних рахунках. Аналітичний облік матеріальних цінностей дозволяє визначати запаси матеріальних ресурсів в цілому і для кожного матеріалу окремо. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та покупцями дає інформацію про взаємні розрахунки з кожним підприємством.

Тільки за даними аналітичного обліку, які містять натуральні показники  по кожному виду виробничих запасів, готової продукції, основних засобів  можна порівняти залишки засобів  в натурі. Таким чином, показники аналітичного обліку дають можливість проводити інвентаризацію, як забезпечує точність та реальність облікових показників.

Показники аналітичного обліку використовують також для калькуляції, тобто для визначення собівартості придбаних запасів чи випущеної з виробництва продукції. Показники аналітичного обліку забезпечують точність калькуляції, на якій базується в свою чергу грошова оцінка засобів бухгалтерському обліку.

Правильно організований  аналітичний облік є важливою передумовою раціональної організації бухгалтерського обліку.

Аналітичний облік має велике значення й для контролю розрахунків з боржниками та кредиторами. Без такого обліку неможливо здійснювати контроль за збереженням майна підприємства, коли за нього відповідають різні матеріально відповідальні особи. На синтетичних рахунках ведеться облік лише у грошовому виразі, а для контролю більшості активів потрібні і натуральні показники. Для правильного ведення аналітичних рахунків дотримуватися наступних правил:

1) кількість аналітичних  рахунків визначається потребами  підприємства;

2) відображення господарських  операцій на синтетичних і  на аналітичних рахунках здійснюється  за єдиними правилами (тобто,  якщо синтетичний рахунок активний, то й аналітичні рахунки активні);

3) відображена на синтетичних  рахунках господарська операція  може бути деталізована за  допомогою аналітичних рахунків, але загальна сума на аналітичних  рахунках повинна дорівнювати  сумі відображеній на синтетичному рахунку;