Контрольна робота з «Аудит»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни

«Аудит»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1. Дати відповідь на теоретичне питання.

Аудит довгострокових зобов’язань і векселів.

П(С)БО 11 "Зобов'язання" визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов'язання. Цим стандартом усі зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання.

Аудитор перевіряє, чи дотримано порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються  на підставі кредитних договорів. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник - використати, сплатити борг і повернути його. 
Під час аудиту довгострокових позик і векселів аудитор керується П(С)БО 11 "Зобов'язання". Аудитору слід врахувати, що до довгострокових зобов'язань належать:

• довгострокові  кредити банків;

• інші довгострокові  фінансові зобов'язання;• відстрочені  податкові зобов'язання;

• інші довгострокові  зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців від дати балансу, слід розглядати як довгострокове, якщо первісний термін погашення був більшим ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.  
Зобов'язання за кредитною угодою буде довгостроковим, якщо:

* позикодавець  до затвердження фінансової звітності  погодився не вимагати погашення  зобов'язання внаслідок порушення  певних умов, пов'язаних із фінансовим  станом позичальника;

* не очікується  виникнення подальших порушень  кредитної угоди протягом дванадцяти  місяців з дати балансу. 
Аудитор з'ясовує, чи довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вартістю, яка залежить від умов та виду зобов'язання.

За кредитом рахунка 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одержаних позик, за дебетом - їх погашення. 
Аудитор з'ясовує, чи дотримано умов кредитної угоди:

* чи своєчасно  сплачуються нараховані відсотки;

*чи своєчасно погашаються отримані позики.

Під час перевірки  зобов'язань за векселями слід встановити, чи дотримано чітко встановленої форми векселя, оскільки інакше останній втрачає вексельну силу. Тобто, якщо у векселі немає якого-небудь з обов'язкових реквізитів (найменування, строк платежу, місце здійснення платежу, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений, дата і місце складання векселя, підпис працівника, який видає вексель), аудитор з'ясовує причину і винних осіб, оскільки відсутність хоч б одного з реквізитів робить вексель недійсним. 
Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення обліку і використання Одержаних векселів слід з'ясувати своєчасність розрахунків за відвантажені товари чи надані послуги і правильність кореспонденції рахунків при цьому. Аудитору слід також врахувати, що погашення заборгованості, забезпеченої виданими векселями, відображається на дебеті рахунка 51 "Довгострокові векселі видані" і кредиті рахунків 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". 
Оперативний контроль за виплатами з одержаних і виданих векселів ведеться за допомогою картотеки, впорядкованої за строками погашення заборгованості.

Завдання 2. Доповнити визначення, закінчити  речення, дати коротку відповідь.

2.1. Основними завданнями аудиту є:

збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків. Такими завданнями є:

1. Упевнитись у правомірності створення підприємства і безперервності його функціонування.

2. Ознайомитись із системою господарювання і управління (знання бізнесу клієнта).

3. Оцінити надійність системи внутрішнього контролю.

4. З’ясувати ефективність системи бухгалтерського обліку.

5. Проконтролювати правильність здійснення основних господарських процесів (постачання, виробництво, збут).

6. Переконатись у повноті первинної документації.

7. Проконтролювати правильність ведення поточного бухгалтерського обліку і повноту відображення інформації в облікових регістрах.

8. Перевірити фактичну наявність активів, зобов’язань і капіталу, що відображені у фінансовій звітності.

9. Перевірити належність відображених у звітності активів, зобов’язань і капіталу (кому вони належать).

10. Перевірити постійність дотримання облікової політики суб’єктом господарювання.

11. Перевірити правильність ведення бухгалтерських записів та їх відповідність звітному періоду.

12. Встановити відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству.

13. Упевнитись у відповідності показників фінансових звітів (бухгалтерської і небухгалтерської звітності).

14. Висловити незалежну думку щодо результатів перевірки фінансової звітності.

2.2. Незвичайні  операції – це угоди і господарські операції, платежі, які на думку аудитора, є зайвими, недоречними або надмірними за певних обставин.

2.3. Види  аудиторських доказів: прямі, другорядні, усні, візуальні, документальні.

2.4. У  разі яких умов складається  позитивний висновок?

Позитивний висновок аудитор складає у тому висновку, якщо, на його думку, дотримані такі умови:

аудитор отримав всю  інформацію і пояснення, необхідні  для цілей аудита;

пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального  стану перевіряючого підприємства;

е адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;

фінансова документація складена у відповідності з прийнятою  на підприємстві системою бухгалтерського  звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;

у фінансовій звітності  використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;

фінансова звітність  складена відповідним чином, по встановленій формі.

2.5. Яка методика  аудиторської перевірки операцій  з МШП?

Перевірка МШП) здійснюється по видах предметів по однорідними  групами відповідно (відповідно до) встановленому (установленому) їх аналітичному обліку (урахуванню).

Положенням (становищем) (стандартом) бухгалтерського обліку (урахування) «Запаси» передбачається (припускається), що вартість МШП), переданих  в експлуатацію, виключається з (із) складу активів (списується з балансу) з (із) подальшою (дальшою) організацією оперативного кількісного обліку (урахування) таких предметів по місцями експлуатації і відповідальними особами впродовж (упродовж) терміну їх фактичного використання.

На МШП), що виявляє у складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП) виключається з (із) складу активів, тобто (цебто) списується з балансу у (в, біля) витрати (затрати). Для посилення контролю за збереженням (зберіганням) МШП (вони підлягають маркировці (фарбою (барвою), клеймуванням), прикріпленням жетонів). Якщо термін корисної експлуатації МШП) перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних (незворотних, безповоротних) активів, і вони підлягають амортизації.

Якщо термін експлуатації МШП) не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.

Визначення зносу дорогоцінних (коштовних) швидкозношуваних ) предметів  здійснюється по такими методами:

– на основі термінів використання в  місяцях;

– з (із) участю в об'ємах (обсягах) діяльності;

– відрахуванням 50 % вартості при передачі з складу в експлуатацію і 50 % за ціною  можливого використання;

– 100 % вартості унаслідок (внаслідок) передачі з складу в експлуатацію. На підприємстві аудитор знайомиться (ознайомлюється) з (із) організацією і оформленням матеріальної відповідальності за МШП).

Крім того, він вивчає інвентарні книги (відомості), прибуткові документи, записи в регістрах (реєстрах) аналітичного обліку (урахування).

Результати інвентаризації МШП) (недолік (нестача) або надлишки) встановлюють за матеріалами інвентаризації шляхом складання порівняльного відомості.

Аудитор перевіряє повноту і  своєчасність оприбутковування МШП), обґрунтованість  списання і правильність нарахування  зносу по вищезгаданих методах. Особливому контролю підлягають предмети, списані як непридатні. При цьому встановлюють причини, час їх придбання (надбання), вивчають документи на їх здачу в утиль (брухт) (лом) або на знищення.

 

2.6. Консолідована  фінансова звітність – це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

2.7. На  підставі яких показників оцінюється фінансова стійкість підприємства?

Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Показники	Що характеризує	Спосіб розрахунку	Інтерпритація показника
Коефіцієнт маневреності Км	Частка власних оборотних  коштів у власному капіталу	Км = ВОК/ВК	Значення 0,2-0,5 Чим вище значення показника до верхньої межі, тим більше в підприємства фінансових можливостей для маневру
Коефіцієнт фінансової напругиКф.напр.	Частка запозичених коштів в  валюті балансу	Кф.напр. = ЗК/ВБ	Не більше 0,5 Перевищення верхньої межі свідчить про велику залежність підприємства від зовнішніх фінансових джерел
Коефіцієнт співвідношення мобільних  та іммобілізованих активів К м/імм	Скільки необоротних активів приходиться  на кожну гривню оборотних активів	Км/імм = ОА/НЕОА, НЕА – необоротні (іммобілізовані) активи	Є індивідуальним для кожного підприємства. Чим вище значення показника, тим  більше коштів авансується в оборотні (мобілізовані) активи
Коефіцієнт майна виробничого  призначення Кмвп	Частку майна виробничого призначення в активах підприємства	Кмвп = (НЕОА + З)/ А  З – запаси, А – загальна величина активів	Значення ≥ 0,5. При пониженні  показника нижче ніж 0,5 необхідно  залучення запозичених коштів для  поповнення майна
Коефіцієнт покриття запасів і  витрат Кпзів	Співвідношення власних оборотних  коштів до величини запасів і витрат підприємства	Кпз = ВОК/ЗіВ, ЗіВ – запаси і витрати	Індивідуально
Коефіцієнт поточних зобов’язань  Кпз	Частку поточних зобов’язань у  загальній сумі зобов’язань підприємства	Кпз = ПЗ/З, ПЗ – поточні зобов’язання, З – загальна сума зобов’язань	Індивідуально
Коефіцієнт довгострокового залучення  позичкових коштів Кдз	Частку довгострокових зобов’язань  в сумі власних джерел фінансування тадовгострокових зобов’язань	Кдз = ДЗ/(ВК+ДЗ), ДЗ – довгострокові зобов’язання	Індивідуально
Індекс постійного активу	Частку необоротних активів  у сумі власних джерел фінансування	Іпа = НЕОА/ВК	Індивідуально
Коефіцієнт співвідношення запозичених  та власних коштів	Частку запозиченого капіталу у  сумі власного капіталу	Кзп/вк = ЗК/ВК	Нормативне значення≤1
Коефіцієнт співвідношення оборотних  та необоротних активів	Частку оборотних активів у  вартості необоротних активів	Коа/неоа = ОА/НЕОА	Нормативне співвідношення Коб/неа >Кзп/вк

 

2.8. Інвестиції  – це це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку).

2.9. Що  є джерелами інформації для  внутрішнього аудиту?

Джерелами інформації внутрішнього адути є:

• Законодавчі акти;
• Нормативні документи з обліку і аудиту;
• Первинні й зведені документи;
• Регістри бухгалтерського обліку;
• Баланси і фінансові звіти;
• Засновницькі документи (статут, протокол зборів засновників, свідоцтво, ліцензія)
• Акти перевірок(довідки, висновки) податкової адміністрації, банку, державних фондів тощо.

2.10. Яким  Національним нормативом аудиту  керуються під час аудиту в  комп’ютерному середовищі?

Аудитори користуються під час аудиту в комп’ютерному  середовищі Національним нормативом аудиту № 30 "Використання комп'ютерів в  аудиті".

Завдання 3. Знайти вірну відповідь по тестах.

3.1. Виявлений  факт нестачі та надлишку основних  засобів можна підтвердити:

А) довідкою установи банку;

Б) довідкою бухгалтерії;

В) інвентаризаційним  описом і порівняльною відомістю;

Г) виписками  з відповідних облікових регістрів.

Відповідь: В) інвентаризаційним описом і порівняльною відомістю.

3.2. Концепція  матеріальності (суттєвості) використовується  на наступному етапі процесу  аудиту:

А) вибір замовника;

Б) укладання  договору;

В) тестування системи  внутрішнього контролю;

Г) планування;

Д) оцінка отриманих  свідчень та підготовка аудиторського  висновку.

Відповідь: Г) планування.

3.3. Аудитор  може відмовитись від подальшого  обслуговування клієнта у тому  випадку, коли:

А) клієнт не симпатизує аудитору;

Б) клієнт в наступній  аудиторській перевірці планує звернутися до послуг іншого аудитора;

В) клієнт не враховує зауважень аудитора стосовно виявлення  в обліку помилок і відхилень.

Відповідь: В) клієнт не враховує зауважень аудитора стосовно виявлення в обліку помилок і відхилень.

3.4. Групою  засобів до якої відноситься  незавершене будівництво є: