Формування та облік собівартості готової продукції на ТзОВ «ГУРТ ОЙЛ»

Міністерство освіти і науки  України

Управління освіти і науки Волинської обласної держадміністрації

Луцьке вище професійне училище 

 

 

Дипломна робота

на тему:

 

„Формування та облік собівартості готової продукції на ТзОВ «ГУРТ ОЙЛ»”

 

 

Виконала учениця 

32 групи

Каніболоцька  Альона Олександрівна „___”__________ 2011р.

 

Допущено  до захисту      Перевірив керівник:

Заступник директора з НВЧ     Бондзюк Н.П. ______

Касянчук М. В. __________                „___” ________2011р.

„___”__________2011р.

Луцьк -2011

Рецензія

 

 

Робота допущена до екзамену з оцінкою ____________________

 

 

Викладач _________________ Н.П.Бондзюк.

 

 

 

Структура дипломної  роботи

Вступ ……………………………………………………………………………… 4

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти «Формування та обліку собівартості готової      продукції»………………………………………………………………………….7

1.1.Витрати, їх суть та призначення                                                             7

1.2.Облік витрат за елементами                                                                     9

1.3.Класифікація витрат                                                                                12

1.4. Облік загально-виробничих  витрат                                                      18  1.5. Фактори, що впливають на організацію обліку витрат                   24 1.6. Собівартість продукції                                                                           27                                                      

1.7. Методи оцінки запасів                                                                           32

1.8. Калькуляція собівартості  продукції та її значення                             36

1.9. Перевірка формування  собівартості продукції                                   39

 

Розділ 2. Економіко-організаційна  характеристика «ГУРТ ОЙЛ»                   44

2.1.Характеристика підприємства «ГУРТ ОЙЛ»                                       44     

Розділ 3. Особливості обліку на «ГУРТ ОЙЛ»                                                   47

Висновки                                                                                                                48

Список використаної літератури                                                                         50

 

Вступ

Перш ніж зайнятися виробництвом продукції, кожне підприємство хоче дізнатися, які затрати для цього  необхідні, за якою ціною можна буде продати продукцію і при цьому  отримати прибуток, які податки доведеться платити. Собівартість продукції складає  основу ціни, за якою вона продається. Тому від правильності складання  планової калькуляції собівартості продукції залежить економічне благополуччя підприємства. Надалі корисну інформацію дає і порівняння показників планової калькуляції із фактичною (як у кількісному, так і грошовому вираженні). Таке порівняння дозволяє:

• виявити внутрішні резерви;
• здійснити більш чітке прогнозовуване калькулювання у наступних періодах;
• визначити неприбуткові види продукції і вжити відповідних заходів: або зменшити затрати на їх виробництво або коригувати ціни тощо.

Методичні рекомендації з  формування собівартості готової продукції  розроблені відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів.

Рекомендації можуть застосовуватись  для цілей планування, ведення  обліку і калькулювання собівартості готової продукції пов’язаних з  виробництвом продукції на підприємствах  незалежно від форм власності  і підпорядкування, але з урахуванням  технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства.

У системі показників, що характеризують ефективність виробництва, одне із провідних місць належить собівартості продукції. У ній як у синтетичному показнику відбиваються всі сторони виробничої й фінансово-господарської  діяльності підприємства: рівень використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників .

В економіці Україні  відбуваються суттєві зміни, обумовлені глобалізацією підприємницької  діяльності, швидкими темпами розвитку інформаційних технологій. Це в свою чергу, призвело до змін нормативних документів, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку та наближення основних вимог бухгалтерського обліку до загальноєвропейського та міжнародного рівня.

В зв'язку з новими умовами змінюється роль бухгалтерського  обліку і суттєвому регулюванню  підлягають методологічні аспекти  його організації.

В умовах автономної обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується більш широко ніж  при ручній обробці даних, що обумовлено рядом факторів, основними з яких є: обробка і зберігання великої  кількості одинакових в структурному плані одиниць облікової кількості  інформації; здійснення вибірки інформації з великої кількості даних; виконання  складних математичних розрахунків; одержання  в лічені хвилини паперових копій  будь - якого документу (первинних  документів, форм звітності, тощо); багаторазове відтворення будь - яких дій (роздрук  примірників певного документу, тощо).

Правильний вибір  засобів автоматизації та програмного  забезпечення дозволяє легко і швидко адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Отже, бухгалтерський облік – це система безперервного  і взаємопов’язаного спостереження  і контролю за господарською діяльністю підприємства, організації, установи з  метою одержання про них точних і підсумкових даних.

На відміну від  інших видів обліку, бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію усіх господарських процесів на підставі документів первинного обліку. Облік є одним з найважливіших засобів отримання інформації і основою раціонального управління.

Метою ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  є надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський  облік базується на документуванні усіх господарських процесів і проведення періодичних інвентаризацій. Забезпечує виявлення і мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Бухгалтерський  облік у виробництві, як в інших  галузях народного господарства є одним з найважливіших джерел економічої інформації, засобом контролю за роботою акціонерного товариства і знаряддям охорони власності. Дані поточного бухгалтерського  обліку (облікові документи, записи) потрібні перш за все працівникам самих  акціонерних товариств в їх повсякденній роботі, також вони є основою для  складання звітності.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  1

Теоретичні  аспекти формування та обліку собівартості готової продукції

1. Витрати, їх суть та призначення

В бухгалтерському обліку накопичують різні витрати. В  фінансовому – їх склад регламентується  державою (П(С)БО «Витрати» і відповідні галузеві методичні рекомендації), а тому вони повинні відображатися  в облікових регістрах за видами, передбаченими в нормативних  документах. В управлінському обліку витрати класифікують за видами у  такий спосіб, щоб забезпечити  надання інформації користувачам, в  першу чергу управлінцям, для  прийняття управлінських рішень. 

 Процес виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат. Визначення витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", а склад витрат у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

 
          Витрати – це керований елемент, а тому їх рівень і склад планують, обліковують, контролюють, аналізують та регулюють. Класифікують витрати з метою вивчення їх впливу на результати господарської діяльності підприємства, пошуку шляхів і резервів їх зниження. Зменшуючи витрати та підвищуючи суму виручки, підприємство збільшує прибуток. 

Витрати – це зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення  власного капіталу (за вийнятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо хоча б одна з умов визначення активів не використовується, актив не визначається, а витрати  з придбання цього активу списуються у поточному періоді на "Інші операційні витрати". Списані активи обліковуютя на позабалансовому  рахунку 07 "Списані активи".

Із зменшенням активів  виникають такі витрати:

• списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;
• нарахування амортизації;
• списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними ;
• втрати від знецінення запасів;
• нестачі запасів, (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);
• нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;
• благодійні внески;
• належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

Зобов'язання, як уже  зазначалося, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих  подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

До витрат, згідно з П(с)БО № 1 та П(с)БО № 3, належить також  нестача запасів, списання запасів  або необоротніх активів, які  визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування  податків, у тому числі податку  на прибуток.

 

До витрат, що збільшують зобов'язання належать такі нарахування:

• заробітна плата робітників підприємства, які перебувають з ним в трудових відносинах;
• податків, зборів, обов'язкових платежів;
• відрахування на обов'язкове і добровільне страхування;
• орендної плати, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з реклами;
• послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

До витрат, згідно з П(с)БО № 1 та П(с)БО № 3, належить також  нестача запасів, списання запасів  або необоротніх активів, які  визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування  податків, у тому числі податку  на прибуток.

1.2 Облік витрат за елементами

Елемент витрат - сукупність економічно однорідних операцій.

У відповідності  до Інструкції про застосування Плану  рахунків передбачено відображення витрат за елементами на рахунках класу 8 (таблиця 1).

Відображення здійснюється наступним чином:

• Витрати операційної діяльності;
• Витрати пов’язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю, а також витрати від надзвичайних подій.

Критерії визначення витрат:

• витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або зобо'язань;
• витратами звітнього періоду визначають або зменшенням активів, або
• збільшенням зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за вийнятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;
• витрати визначені витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу , для одержання якого їх здійснено;
• витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображені у витратах того звітнього періоду, в якому їх було здійснено;
• якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітніх періодів, витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітніми періодами.